Активні операції комерційних банків

 

                                                        

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                              Вступ

Банки — центри, де в основному починається і завершується ділове партнерство. Від чіткої грамотної діяльності банків залежить у вирішальній мірі здоров'я економіки. Без розвинутої мережі банків, що діють саме на комерційній основі, прагнення до створення реального та ефективного ринкового механізму залишається лише побажанням.

Комерційні банки - універсальна кредитна установа, що створюється для залучення та розміщення грошових коштів на умовах повернення і платності, а також для здійснення багатьох інших банківських операцій.

  Актуальність роботи досить велика, адже комерційні банки здійснюють активні й пасивні операції. Ці операції тісно пов’зані, але всі без винятку операції які здійснює банк переслідують одну мету - збільшення доходів і скорочення витрат.

Предметом дослідження є операції комерційних банків, а саме активні.  

Об’єктом дослідження є дослідження здійснення активних операцій банку (на прикладі ПАТ "Universal Bank").

У данній курсовій роботі, будуть досліджені активні операції комерційних банків, тому що вони займають одне з першорядних значень в діяльності комерційних банків, так як допомагають залучати і розміщувати кошти для подальшого використання їх банком.

Активні банківські операції - це операції, за допомогою яких банки розміщають наявні в їхньому розпорядженні ресурси з метою одержання необхідного доходу й забезпечення своєї ліквідності.

  Економічна значимість та актуальність даного питання і визначили ціль написання курсової роботи, метою якої є досліджувати в теоретичному плані сутність і значення активних операцій комерційних банків, а також проаналізувати практику здійснення даних операцій.

Виходячи з мети роботи, були поставлені наступні завдання:

 • визначити сутність  активних операцій комерційних  банків;

 • з'ясувати структуру  активних операцій банків і  коротко охарактеризувати основні  з них;

 • вивчити основні  аспекти аналізу активних операцій  комерційного банку(на прикладі  (ПАТ "Universal Bank");

 • виявити основні  проблеми вдосконалювання активних  операцій. [14]

 

              

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  

             

            

           

 

                 1. Поняття про активні операції комерційних банків

 

              1.1 Активні операції комерційних банків, їх суть та види

Фінансовий потенціал комерційного банку характеризується обсягом і структурою його необоротних та оборотних активів, що формуються за рахунок готівкових фінансових ресурсів (як власних, так залучених і позичених). Обґрунтоване оптимальне розміщення фінансових ресурсів під час здійснення активних операцій є одним з найважливіших принципів забезпечення фінансової стабільності, платоспроможності та ліквідності банку.

У діяльності комерційного банку важливим моментом є не тільки формування ресурсів, а й ефективне їх розміщення. Тому одним з основних напрямів аналізу банківської діяльності є аналіз його активних операцій. Він має сприяти підвищенню ефективності управління активами банку.

Актив — будь-який об’єкт бухгалтерського обліку, право контролю якого закріплене за банком, який відповідає хоча б одній з таких вимог:

1) дає дохід банківській установі;

2) може бути обмінений на  інший об’єкт, котрий, у свою чергу, даватиме дохід банківській установі.

Активні банківські операції — операції, за допомогою яких банки розміщають наявні в їхньому розпорядженні ресурси з метою одержання необхідного прибутку і забезпечення своєї ліквідності. До активних операцій банків відносять:

• залучення депозитних коштів;
• надання кредитів та позичок;
• придбання цінних паперів;
• вкладення коштів у комерційні проекти;
• лізингові операції;
• факторингові операції;
• операції з векселями;
• інші банківські операції.

Наведена вище класифікація банківських операцій не є винятковою і не має чітких безумовних меж, адже багато операцій можуть одночасно виступати в ролі як активних, так і пасивних. Наприклад, залучення коштів на депозит вважається пасивною операцією, оскільки збільшує ресурсну базу банку. Разом з тим отримані на депозит кошти розміщуються у вигляді залишку на кореспондентському рахунку в центральному банку або в операційній касі банку, що є активною операцією. Таким чином, розподіляти банківські операції на суто активні чи пасивні доцільно й економічно можливо під час аналізу підсумкових результатів здійснення цих операцій, що відображаються у змінах сум відповідних статей у певних розділах банківського балансу. [15]

Активні операції комерційні банки здійснюють у межах наявних ресурсів, тобто у межах залишку грошових коштів на кореспондентському рахунку в НБУ (при проведенні операцій у безготівковому порядку) та в касі (при проведенні операцій з готівкою).

Види активних операцій:

Позичкові (включаючи факторингові та лізингові угоди) — приносять основну частину прибутків.

Макроекономічне значення — перетворення грошових фондів, що тимчасово не працюють, у працюючі, стимулює процеси виробництва, обігу і споживання. Призначення — задоволення індивідуальних потреб замовників. Одержувачі — юридичні, фізичні особи, банки з метою підтримки ліквідності.

Інвестиційні — вкладення банківських ресурсів у цінні папери або придбання прав на спільну господарську діяльність.

 Економічне призначення —  довгострокове вкладення коштів безпосередньо у виробництво. Один з різновидів — вкладення коштів у конторські будинки, обладнання, оплату оренди. Особливості: здійснюється за рахунок власного капіталу, служить для створення умов банківської діяльності.

Депозитні — створення: поточних і тривалих резервів платіжних коштів на рахунках у НБУ й інших комерційних банках, залишку касової готівки в самому банку, а також вкладення у високоліквідні цінні папери — облігації внутрішньої державної позики (ОВДП).

 Призначення — забезпечення  поточної ліквідності банку(першокласні  ліквідні активи).

За рівнем прибутковості активів виділяють:

• неприбуткові — кошти на кореспондентському рахунку в НБ, касова готівка;
• дохідні — кошти на кореспондентському рахунку в інших банках, вкладення в ОВДП.

 Інші активні:

• операції з іноземною валютою, дорогоцінними металами. Економічний зміст — зміна обсягу або структури активів, що можна використовувати для задоволення кредиторів банку.
• трастові операції. Економічне значення — банк виступає довіреною особою по відношенню до власності, що була передана йому в управління.
• агентські операції. Економічне значення — банк є посередником, коли робить розрахункові операції за дорученням клієнтів.

 

1.2. Класифікація активних операцій комерційних банків.

 

1. За прибутковістю:

• операції, що приносять прибуток (позички, інвестиційні операції, частина депозитних операцій);
• операції, що не приносять прибуток (касова готівка, залишки на кореспондентському рахунку в НБУ).

2. За ліквідністю:

Малоліквідні активи — позикові активи, до погашення яких залишилося більше одного місяця.

Неліквідні активи — капіталізовані активи, фінансові інвестиції, у тому числі фінансові вкладення в асоційовані і дочірні компанії, дебіторська заборгованість та інші іммобілізовані кошти.

Високоліквідні активи — це кошти в касі, у Національному банку України та в інших банках, цінні папери, а також активи, що можуть бути швидко проконвертовані у готівкові чи безготівкові кошти.

3. За ступенем ризику:

• I група активів із ступенем ризику 0 відсотків;
• II група активів із ступенем ризику 10 відсотків;
• III група активів зі ступенем ризику 20 відсотків;
• IV група активів зі ступенем ризику 50 відсотків;
• V група активів із ступенем ризику 100 відсотків.

[9 ст. 106-112]

 

1.3. Характеристика окремих  видів активних операцій комерційних  банків.

 

1.Позичкові

Термінові позички надаються на певний строк, до витікання якого банк не має права вимагати їхнього повернення. Вони у свою чергу поділяються на короткострокові (до одного року), середньострокові (від одного року до п'яти років), довгострокові (понад п'ять років). Середньо і довгострокові позички звичайно погашаються не одноразовим платежем, а різними частинами через визначені проміжки часу — чи місяць квартал.

Безстрокові позички — це позички, що надаються без установлення визначеного терміну погашення. Банк може зажадати їхнього повернення в будь-який час без чи попередження з попереднім повідомленням. Якщо банк не вимагає повернення позичок, позичальник погашає їх за своїм бажанням. Такі позички надаються в межах установленого для позичальника банком ліміту кредитування.

У залежності від забезпечення позички поділяються на забезпечені і незабезпечені. Надання банками позичок зв'язано з визначеним ризиком непогашення їх у випадку банкрутства чи позичальника ж його нечесності. Тому, якщо банк недостатньо упевнений у чи платоспроможності чесності позичальника, він вимагає забезпечення позички визначеними цінностями.

2.Лізингові  операції

Лізинг (від англ. lease – оренда) — це складна торгово-фінансова угода, при якій лізингова форма, тобто орендодавець, відповідно до побажань і спеціалізації орендаря купує у виробника визначене майно і здає його в оренду. Лізингові фірми часто виступають чи філіями дочірніми підприємствами великих компаній і банків. Число їхніх операцій останнім часом швидко збільшується. Настільки швидкий розвиток лізингу обумовлений тим, що використання устаткування на умовах оренди, може виявитися більш привабливим, чим його покупка.

• По-перше, фірма-орендар у цьому випадку звільняється від витрат одноразово великої суми на закупівлю засобів праці.
• По-друге, вона замість звичайного гарантійного терміну одержує гарантію працездатності устаткування на весь термін оренди.
• По-третє, орендар у договорі лізингу може домовитися про умови покупки орендованого устаткування в орендодавця після завершення терміну оренди, нагромадивши для цього відповідну суму.
• По-четверте, лізинг вигідний виробнику, тому що він через лізингову фірму розширює ринок збуту своїх товарів (машин, устаткування), прискорюючи оборот капіталу.

Лізингові фірми, що є власниками устаткування, що здається в оренду, мають значний власний основний капітал. Домогтися цього, почавши з нуля і пройшовши всі стадії нагромадження, у сучасному суспільстві вдається деяким. Тому більшість фірм починають свою діяльність при безпосередній чи непрямій підтримці банків. Найчастіше лізингові фірми виникають як філії банків. Незважаючи на те, що при здачі устаткування в оренду вимагаються великі капітальні вкладення для закупівлі устаткування, банк, що займається лізинговими операціями, може одержати ряд переваг, насамперед розширити коло операцій, збільшити число клієнтів за рахунок підвищення якості обслуговування, знизити ризик втрат у зв'язку з неплатоспроможністю орендаря, одержати стабільний доход у виді комісії з лізингу.

3.Трастові  операції

Довірчі (трастові) операції — це операції, при виконанні яких банк є довіреною особою. В якості довірителів виступають окремі фізичні особи і корпорації, а також навчальні, релігійні, благодійні й інші заклади. Для окремих лиць на довірчих початках банки керують нерухомим майном, цінними паперами і грошовим капіталом. Прийняті для керування цінні папери банк може продати з метою придбання більш прибуткових паперів. При передачі банку грошових капіталів довіритель може наказати сферу їхнього приміщення. Якщо таких указівок ні, банк за своїм розсудом пускає їх в оборот.

4.Депозтитні операції

Операції пов’язані із залученням банком клієнтських коштів на депозитні рахунки. Таким чином банк залучає вільні кошти клієнтів у своє користування, з метою їх використання для надання кредитів та інших видів позик.

5.Міжбанківське  кредитування

Банки являються активними учасниками міжбанківського кредитування. Банки виступають кредиторами коли у їхньому розпорядженні немає вільних коштів для здійснення тих чи інших операцій. Позичальниками коли банк має певні вільні ресурси і згоден надати їх іншому банку у користування на короткий термін на умовах повернення і платності. [16]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    2. Аналіз активних операцій «Universal Bank» та методика їх організації.

    

                     2.1 Активні операції ПАТ «Universal Bank».

 

 

Історія ПАТ «Universal Bank» бере початок у 1994 році. З 2006 року банк є частиною міжнародної банківської групи Eurobank, яка представлена у 8 країнах Європи. Загальні активи ПАТ «Eurobank Group» становлять 73,6 млрд. євро.

ПАТ «Universal Bank» має стійкий власний капітал та розвинену мережу відділень. За розміром капіталу ПАТ «Universal Bank» входить до групи великих банків згідно класифікації Національного Банку України. Станом на 18.09.2012 його статутний капітал складає 1,163 млрд. грн..