Контрольная работа по "Финансовому менеджменту"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.3. Оперативне планування надходжень і грошових коштів підприємства, їх потоками.

Оперативне планування є, з одного боку, завершальною ланкою в системі планування діяльності підприємства, а з іншого — засобом  виконання довго-, середньо- та короткострокових планів, основним важелем поточного  управління виробництвом.

У процесі оперативного планування здійснюється детальна розробка планів підприємства та його підрозділів —  окремих виробництв, цехів, виробничих дільниць, бригад, навіть робочих місць  — на короткі проміжки часу (місяць, декаду, робочий тиждень, добу, зміну). При цьому розробка планів органічно  поєднується з вирішенням питань організації їхнього виконання  та поточного регулювання виробництва.

Оперативне планування поєднує  два напрямки роботи. Перший напрямок, у рамках якого розробляються  оперативні плани та графіки виготовлення й випуску продукції, називається  календарним плануванням. 
Другий напрямок включає роботи, що необхідні для безперервного оперативного обліку, контролю та регулювання виконання оперативних планів і ходу виробництва. Цей напрямок дістав назву диспетчеризації. 
У процесі оперативного планування треба розв'язувати такі головні завдання: 
• забезпечення виконання плану виробничої діяльності (випуск планової продукції в заплановані строки) за ритмічної роботи всіх підрозділів підприємства; 
• установлення оптимального режиму роботи підприємства, що сприятиме найбільш ефективному й повному використанню устаткування та робочої сили; 
• максимальне скорочення тривалості виробничого циклу та обсягів незавершеного виробництва.

Оперативне планування здійснюється в масштабі всього підприємства як цехове (міжцехове), а для окремих  цехів — у розрізі дільниць і робочих місць (внутрішньо-цехове).

Міжцехове оперативне планування має на меті забезпечити скоординовану  діяльність і необхідні виробничі  пропорції між цехами підприємства згідно з послідовністю технологічних  процесів (заготівельних, обробних, складальних) та з урахуванням цехових функцій  — основні, допоміжні, обслуговуючі, побічні. Але головним завданням  міжцехового оперативного планування має бути погодження номенклатури заготовок, деталей, вузлів та строків їхнього  пересування між цехами (виробництвами).

Внутрішньо-цехове оперативне планування включає розробку календарних планів виробництва для дільниць та контроль їхнього виконання, розподіл робіт за дільницями, доведення до робочих місць, оперативне регулювання виробничих процесів.

У практиці господарювання розрізняють три основні системи  оперативного планування: подетальну, комплектну та на замовлення. Вибір  системи оперативно-виробничого  планування залежить від типу виробництва, складу й особливостей продукції  тощо. Перевагу віддають тій системі, яка дає змогу найбільш ефективно  вирішувати завдання оперативного планування.

Подетальна система за планово-облікову одиницю бере деталь певного найменування. Залежно від  особливостей інших елементів та організації самого процесу оперативного регулювання найпоширенішими різновидами  подетальної системи є:

- складська система, коли рівень завантаження та рівномірність випуску продукції визначаються через наявність складських запасів певних розмірів. Ця система корисна за великої кількості застосовуваних для виготовлення продукції стандартних (уніфікованих) вузлів та деталей; 
- система планування за нормами технологічних запасів, яка передбачає встановлення постійної насиченості всіх стадій виробничого процесу необхідними запасами напівфабрикатів (деталей, вузлів) і суворе дотримання розрахункового рівня цих запасів для кожного цеху. Ця система застосовується за серійного та велико-серійного виробництва; 
- система планування за строками подачі, в основу якої покладаються встановлені строки запуску та випуску партій деталей з урахуванням технологічних запасів і строків міжцехових подач. За умов серійного та велико-серійного виробництва строки можна переглядати щоразу за розробки оперативних планів. У масовому виробництві встановлюються стандартні строки;

- система планування за тактом потоку базується на синхронізації діяльності всіх виробничих підрозділів і встановленні єдиного такту випуску готової продукції. Така система застосовується в масовому виробництві з широким використанням поточних методів організації виробничих процесів. 
Комплектна система відрізняється від інших тим, що в ній за планово-облікову одиницю беруть об'єднаний за певними ознаками комплект деталей (вузлів). Найбільш поширеними її підсистемами є комплектно-вузлова, комплектно-групова, машино-комплектна.

Комплектно-вузлова підсистема за планово-облікову одиницю бере вузловий комплект, до якого входять деталі одного складального вузла. Ця система  характерна для виробництва складної продукції з тривалим виробничим циклом.

Комплектно-групова підсистема може застосовуватись тоді, коли виготовляються деталі (вузли), що обробляються за такою  самою технологією, мають таку саму періодичність запуску-випуску та ті самі строки подачі на наступну стадію.

Машино-комплектна підсистема — є найпростішою, тому що її планово-обліковою одиницею є машино-комплект, тобто повний комплект деталей, що їх виробляє той або той цех для певного виробу (машини). Ця система може застосовуватись у виробництві нескладних виробів, із невеликою кількістю деталей.

 Система оперативного планування на замовлення характеризується встановленням конкретних строків запуску-випуску виробів за кожним замовленням. Замовлення і є планово-обліковою одиницею для підприємства в цілому.

Для окремих цехів такими є комплекти деталей, вузлів для  певних замовлень. Застосовується ця система в одиничному та дрібносерійному виробництвах, де практикуються дрібні й різноманітні замовлення, її особливість полягає в тім, що охоплюється весь процес виконання замовлення: від підготовки виробництва до випуску готового виробу.

Розробку та реалізацію оперативного плану здійснює диспетчерська служба (виробничо-диспетчерський відділ) підприємства. На неї (нього) покладено завдання: забезпечити  виконання графіків виробництва  в усіх підрозділах; контролювати ритмічне й достатнє завантаження всіх робочих  місць; запобігати простоям або принаймні  своєчасно їх виявляти та швидко усувати; використовувати технологічні та страхові запаси в разі виникнення перебоїв у виробництві.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Практична частина.

2.1. Задача №2.

Лізингодавець передає обладнання підприємству - лізингоодержувачу терміном на 5 років на умовах фінансового  лізингу. Вартість обладнання становить 1 млн. грн. Для фінансування угоди  лізингодавець залучає банківський  кредит на 5 років у сумі 1 млн. грн. під 30% річних із щорічним погашенням відсотків  та основної суми боргу (при цьому  відсотки нараховуються на непогашену суму боргу, а сума щорічного погашення  тіла кредиту - 200 тис. грн.). Лізингові  платежі не оподатковуються ПДВ. Річна норма амортизації складає 15%, розмір щорічної маржі лізингодавця - 3%, щорічний страховий платіж складає 2%. Розрахуйте щорічний лізинговий платіж разом за 5 років.

Розв'язок.

Рік	Сума % за кредит	Амортизаційні відрахування	Маржа	Страховий платіж	Всього
1	1млн. ×0,3=300000	1млн.×0,15=150000	1млн×0,03=30000	1млн×0,02=20000	500000
2	(1млн.-200000)×0,3 =240000	150000	30000	20000	440000
3	(1млн.-400000)×0,3=180000	150000	30000	20000	380000
4	(1млн.-600000)×0,3=120000	150000	30000	20000	320000
5	(1млн.-800000)×0,3=60000	150000	30000	20000	260000
					1,9млн

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2. Задача №10

Вихідні данні:

• Обсяг реалізованої продукції - 60тис. грн.(з ПДВ)
• Дохід від операційної оренди - 10 тис. грн.
• дохід від інвестицій в дочірні підприємства - 20 тис. грн.
• Дохід від операційних курсових різниць - 500 грн.
• Одержані дивіденди - 5 тис. грн.
• Витрати на збут - 8 тис. грн.
• Адміністративні витрати - 5 тис. грн.
• Інші операційні витрати - 5 тис. грн.
• Фінансові витрати - 9 тис. грн.
• Собівартість реалізованої продукції - 30 тис. грн.

Визначити валовий прибуток підприємства. прибуток від оперативної  діяльності та прибуток від звичайної  діяльності, а також чистий прибуток від звичайної діяльності підприємства.

Розв'язок.

грн

Прибуток від опер. діял.    = 10000+10000+500-8000-5000-5000=2500грн.

 

Приб від звич. діял.= 2500+20000+5000-9000=18500грн.

 

Чистий прибуток від зв. діял.під-ва = 18500×0,2=3700грн.