Экономический рост в Украине

Більш складний тип економічного зростання інтенсивний (від французького слова intensif — напруга). Його головна відмінна ознака —підвищення  ефективності виробничих факторів на базі технічного прогресу.

При даному типі розширеного  відтворення з'являється новий  фактор економічного зростання — підвищення ефективності всіх традиційних факторів. У силу цього виробнича функція буде (у найпростішому вираженні) виглядати так:

 

Y=AF(K,L,N)

 

У даній формулі А — це сукупна продуктивність факторів. З формули видно: якщо величина витрат виробничих факторів не міняється, а їхня сукупна продуктивність А збільшується на 1%, то й обсяг виробництва зростає також на 1%.

Інтенсивний тип економічного розвитку ґрунтується на широкому використанні більш ефективних засобів виробництва. Збільшення його масштабів забезпечується за рахунок застосування більш прогресивної техніки, передових технологій, досягнень науки, більш економічних предметів праці, підвищення кваліфікації кадрів. Завдяки цим факторам досягається також підвищення якості продукції, зростання продуктивності праці, ресурсозбереження, поліпшення використання наявної матеріальної бази виробництва.

Інтенсивне розширене  відтворення має кілька особливостей. Це — більш прогресивний тип економічного зростання, оскільки вирішальну роль у підйомі ефективності речовинних умов виробництва починає грати новий "мотор" — досягнення науки і техніки. У зв'язку з цим у масштабі суспільства розвивається виробництво науково-технічної інформації, що, у кінцевому рахунку, утілюється в усе більш ефективні засоби виробництва. Одночасно система утворення, підготовки й перепідготовки кадрів забезпечує підвищення культурно-технічного рівня працівників [16].

Безсумнівним достоїнством інтенсивного збільшення виробництва є те, що воно переборює перешкоди економічного зростання, породжені відомою обмеженістю природних ресурсів. Господарський розвиток переводиться на нові рейки — на основу безперервного науково-технічного й економічного прогресу. Найбільш вигідним фактором його розширення стає ресурсозбереження.

Всебічна інтенсифікація — це такий вид економічного зростання, при якому використовуються всі зазначені форми ресурсозбереження. Тоді заощаджуються і трудові, і речовинні умови виробництва. Даний вид економічного зростання практично впроваджується в умовах сучасного етапу НТР і новітньої технологічної революції.

Всебічна інтенсифікація веде до якісного відновлення всього процесу розширеного відтворення.

Нове виявляється в  створенні сучасної структури народного  господарства. У загальному обсязі підвищується питома вага наукомістких галузей. Сюди відносяться приладобудування, випуск ЕОМ, електротехнічна промисловість, атомна енергетика, виробництво синтетичних смол, пластичних мас, прогресивних конструкційних матеріалів, інші галузі, що використовують досягнення НТР [3].

Прогрес видний і в  тім, що зменшується частка проміжного продукту і відповідно збільшується питома вага кінцевого продукту, що йде в споживання. Така структурна зміна – результат ощадливої  витрати сировини, матеріалів і енергоносіїв при створенні кожного виробу.

Поліпшення розширеного  відтворення досягається, коли в  складі національного доходу зростає  частка продуктів споживання в порівнянні з засобами виробництва, що йдуть  для нагромадження. У результаті підвищується рівень і якість життя  населення, росте соціальна ефективність господарського розвитку.

При новій якості економічного розвитку істотно змінюються пропорції  відтворювального процесу. Відносно повільніше зростає виробництво засобів  виробництва і, навпаки, виникає  тенденція до прискорення виробництва предметів споживання.

За інтенсивного типу економічного зростання збільшення масштабу випуску продукції досягається  внаслідок якісного вдосконалення  всієї системі продуктивних сил, насамперед, речових і особистих факторів виробництва. Основою інтенсифікації є науково – технічний прогрес, а в наш час радикальна форма його розвитку – НТР, що розгортається.  Основними факторами цього типу економічного зростання є:

1. впровадження нової техніки і технології на основі передових досягнень науково – технічного прогресу, основою яких є процес інвестування виробництва;
2. підвищення загальноосвітнього і професійного рівня працівників;
3. покращення використання основних та оборотних фондів;
4. впровадження нових прогресивних форм організації виробництва і праці;
5. розвиток підприємницьких здібностей;
6. випереджаючий розвиток інформаційної сфери, інформатизація господарської діяльності. 
                Інтенсифікація виробництва виявляється у зростанні суспільної продуктивності праці (тобто у збільшенні виходу кінцевої продукції з кожної одиниці залучених у виробництво ресурсів за економії живої, уречевленої праці), у підвищення якості продукції, ефективності виробництва.  Основними показниками динаміки економічного зростання на макроекономічному рівні є зростання обсягів валового внутрішнього продукту або національного доходу, темпи зростання цих показників у розрахунку на душу населення та ін. Конкретніші показники – коефіцієнт зростання (визначається як відношення показника певного року, що вивчається, до базового), темп зростання (дорівнює коефіцієнту зростання, помноженому на 100%) і темп приросту (дорівнює темпові зростання мінус 100%) [5].

   Якість економічного  зростання виражається у покращенні  життєвого рівня більшості населення,  умов праці, зростанні загальноосвітнього, професійного та культурного рівнів зайнятого населення, збільшенні вільного часу тощо.

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.3. Чинники та моделі економічного зростання.

Умовно всі чинники  економічного зростання поділяють  на три групи:

1. чинники попиту, які забезпечують зростання сукупних витрат, що сприяє збільшенню обсягів виробництва і доходу;
2. чинники пропозиції, що є визначальними в більшості моделей і мають складну структуру, яка включає: природні ресурси у їх якісному та кількісному вираженні; обсяг і якість капіталу; чисельність і якість трудових ресурсів; технологічний рівень; інституційні чинники; інформаційне забезпечення; організаційні чинники тощо;
3. чинники розподілу, які стосуються як розподілу ресурсів, що суттєво впливає на чинники пропозиції, так і розподілу національного продукту та доходу, що впливає н сукупний попит.[2]

                   Чинники економічного зростання (рис. 1.2.)

 

Висувають різні аргументи  за та проти економічного зростання. Повний їх перелік наведений у  таблиці 1.1.

Аргументи за і проти  економічного зростання

Аргументи «за»

Аргументи «проти»

Економічне зростання – це насамперед зростання ВВП на одну особу, що є запорукою покращання добробуту. За умов зростання  економіка здатна вирішувати не тільки економічні, а й соціальні проблеми. Зростання ВВП дає змогу вирішувати екологічні проблеми, боротися з бідністю, забезпечувати суспільний спокій. Економічне зростання вирішує проблему обмеженості ресурсів. Країни, які досягли економічного зростання, виграють на міжнародній арені політично, ідеологічно та економічно.

1. У суспільстві й нині виробляється   достатньо економічних благ. Проблема полягає не у збільшенні обсягів виробництва і доходу, а в неправильному здійсненні розподілу та перерозподілу виробленого. 2. Постійна гонитва за приростом  виробництва виснажує і навіть марнує природні ресурси, які строго обмежені. 3. Економічне зростання завдає  шкоди природному довкіллю (тільки  США, де проживає близько 5% населення світу, споживає близько  40% ресурсів й спричиняє 60-70% забруднень)

                                                                                                     (табл. 1.1.)

   Різне ставлення  до перспектив і наслідків  економічного зростання відобразилось  у таких концепціях:

• нульового економічного зростання;
• сталого економічного розвитку;
• ноосферного розвитку;
• інноваційного економічного зростання.

   Розглянемо коротко зміст кожної з них.

   Концепція нульового  економічного зростання. Невпинне  зростання потреб населення, ідеологічне  та рекламне заохочення до  швидкого оновлення асортименту  споживчих та інвестиційних товарів,  з одного боку, а також усвідомлення обмеженості аж до вичерпності ресурсів і стрімкого зростання шкоди, завданої довкіллю виробничими системами, - з іншого, стали приводом для переосмислення оцінки економічного зростання [13].

   Група дослідників під керівництвом Деніса та Донели Медуз звернули увагу на зворотний бік традиційного уявлення щодо економічного зростання, на його згубний вплив, який виявляється у забрудненні атмосфери, деформації озонового шару, дестабілізації Світового океану, виснаженні джерел прісної води, земних надр, ерозії та засоленні ґрунтів, ураженні та загибелі лісів, зникненні видів тварин, не вирішенні проблеми утилізації відходів і ін.

    У зв’язку  зі сказаним вище, економічне зростання, на думку авторів, погіршує якість життя, загрожує глобальною катастрофою. Автори пропонують нульове економічне зростання як засіб підтримання високого рівня життя та, власне, продовження існування самого життя.

   Важливо підкреслити,  що позитивним у теорії нульового  економічного зростання є зосередження  уваги на необхідності підсумувати негативний вплив на довкілля економічної системи та здатності екологічної системи асимілювати і нейтралізувати цей вплив.

   Недоліком цієї  концепції вважають те, що її  автори не побачили шлях вирішення  суперечностей між потребами, які зростають, й обмеженими економічними ресурсами в самому економічному зростанні (застосування безвідходних ресурсозберігаючих технологій тощо.).

   Концепція сталого  економічного розвитку. Під сталим  економічним розвитком розуміють  особливий тип економічної динаміки, спрямований на якомога повніше задоволення потреб сьогодення; при цьому нічого не загрожує задоволенню потреб майбутніх поколінь.

   Концепція сталого  економічного розвитку ґрунтується  на врахуванні трьох аспектів: економічного, соціального та екологічного.

   В економічному  аспекті сталий економічний розвиток  має забезпечити ефективність та стійкість зростання [15].

   У соціальному  аспекті сталий розвиток має  спрямовуватись: на зменшення розриву  між доходами найбагатших і  найбідніших верств населення; збереження надбань матеріальної та духовної культури; забезпечення демократичних прав щодо участі різних верств населення у прийнятті управлінських рішень та ін.

   В екологічному  аспекті завдання сталого економічного  розвитку полягає в забезпеченні всім поколінням доступу до природних ресурсів і довкілля, не сплюндрованого економічною діяльністю.[17]

   Інакше кажучи, концепція сталого економічного  розвитку ґрунтується на зміні  парадигми економічної політики  від забезпечення високих темпів економічного зростання та соціальної допомоги безробітним у періоди депресії до більш виваженої з погляду довгострокових перспектив мети, змістом якої  є створення умов для ефективного, соціально орієнтованого розвитку економіки, стратегічним завданням котрого є збереження природного довкілля.

   Концепція ноосферного  розвитку. Ця концепція ґрунтується  на розумінні того, наскільки  раціональнім є життя суспільства.  Започаткував теорію ноосфери  наш співвітчизник академік В.  Вернадський.

   Прихильники теорії ноосфери (сфери розуму) дійшли висновку, що в ХХ ст. відбулося нагромадження нераціональності в житті соціуму, що поставило під загрозу виживання людства. Тому для ліквідування цієї загрози необхідно зробити вибір на користь розуму. У цьому разі кожний має усвідомити, що, по-перше, людина – частина природної системи, на відтворення якої потрібно спрямувати діяльність людства. По-друге, якщо людство й надалі буде нехтувати стоном довкілля заради обсягів виробництва і споживання, які постійно зростають, природна система настільки спотвориться, що людство буде приречене.

   Тому економіка  і людство мають розвиватися  в гармонії з природою. Еколого-економічна  гармонія є запорукою суспільного  прогресу.

   Концепція інноваційного  економічного зростання. Інноваційне зростання – це зростання, що ґрунтується на підприємницькій ініціативі в галузі ринкової, науково – технічної й організаційно – економічної діяльності.

   Ця концепція  узгоджується з інтенсивним типом  економічного зростання. Особливістю  інноваційного типу зростання є те, що інновації дають змогу усувати (або ж суттєво зменшувати) бар’єри, утворені чинниками попиту і розподілу, у зв’язку з суперечністю між ефективність та соціальною спрямованістю економічного зростання. [4]