Cвітова фінансова криза

 

Так, Джеффрі Д. Сакс вважає, що  індикатором чутливості до  різких змін напрямів руху потоку капіталу є співвідношення короткострокового боргу країни до ліквідних валютних резервів центрального банку (співвідношення “борг – резерви”) [8,29]. Якщо воно більше від одиниці, то є велика вірогідність швидкого відпливу капіталу із країн. Якщо це відбувається, то в країні запускаються такі механізми: починається криза неліквідності, різке падіння курсу національної валюти, банкрутство банків, підвищення процентних ставок, паніка на фінансових ринках.

Ситуація погіршується ще і тим, що міжнародні банки надають кредити не лише довгострокові, але й короткострокові, які часто використовують для довгострокових інвестицій. Тому, коли короткострокові кредити міжнародні банки вилучають, у національних фірм і банків виникають великі труднощі із заміною вилучених капіталів власними ліквідними активами.

Співвідношення “борг – резерви” – важливий індикатор для міжнародних кредиторів, коли вони вирішують питання – покидати країну чи ні. Проте вони враховують й інші чинники, насамперед рівень конкурентоспроможності країни. Іноземний капітал може не покидати країну, якщо вона має всі передумови для швидкого і тривалого економічного зростання, якщо уряд веде ефективну економічну політику, яку підтримує бізнес. І, навпаки, міжнародний короткостроковий фінансовий капітал швидко покидає країни, в яких рівень конкурентоздатності низький, процвітає корупція, слабка банківська система, немає довіри до політики уряду.

Різкі зміни в напрямах руху міжнародного спекулятивного капіталу в поєднанні з іншими причинами істотно вплинули на виникнення і перебіг фінансових криз у багатьох країнах наприкінці ХХ ст. В Україні цей чинник істотно не впливав на кризу 1998 р. і 2008 р. внаслідок недостатнього розвитку ринку портфельних інвестицій.

Усі механізми виникнення фінансових криз єднає поведінка учасників цього ринку–оптимізм в період, коли настає спекулятивний бум, і песимізм, коли вони очікують потрясіння на ринку. Таку поведінка учасників ринку відзначає багато економістів як важливий чинник в перебігу фінансових криз. Наслідками змін у настроях учасників ринку є відхилення цін на активи, які є предметом спекуляцій, від рівноважних ринкових цін. Пояснити цей факт з погляду гіпотези ефективного ринку неможливо. Остання стверджує, що учасники ринку можуть допускати помилки, але якщо їх очікування раціональні, то довго це не триватиме – ціни наблизяться до своєї об’єктивної основи – ринкових рівноважних цін. Цю суперечність деякі економісти намагаються пояснити за допомогою багатократних моделей, в яких очікування мають екзогенний характер щодо моделей, в яких нерівновага цін не суперечить раціональній поведінці учасників ринку [7, с. 509].

Важливим питанням теорії фінансових криз є їхній зв'язок з економічними кризами (діловим циклом). Причини фінансових і економічних криз можуть бути однаковими. Наприклад, з’являється новий інноваційний продукт. В певній сфері виробництва швидко зростає обсяг його продажу, зростають прибутки. Відповідні процеси відбуваються у суміжних галузях. У підприємців виникає оптимізм, зростає зайнятість, заробітна плата. Далі можлива біфуркація – події починають розвиватись у напрямі фінансової кризи за сценарієм, описаним вище, або в напрямі економічної кризи, механізми виникнення якої описані в економічній літературі. Все залежить від економічної ситуації в країні. Крім того, фінансова криза може породити економічну кризу. Це, зокрема, характерно для фінансових криз 1929 і 2008 років, які виникли в США і швидко переросли в світові економічні кризи.

Фінансові кризи – атрибут ринкової економіки. Вони викликають великі потрясіння, зумовлюють значне падіння ВВП. Однак у механізмах їх розвитку є елементи, які з часом відновлюють рівновагу на фінансових ринках. Хоча фінансові кризи мають об’єктивний характер, держава може впливати на їхній перебіг – прискорювати чи гальмувати, зменшувати втрати від них. І це повинно враховуватись в економічній політиці держави.

В минулому фінансові кризи були рідкісним явищем. Однак, починаючи з 70-х років минулого століття, вони почастішали порівняно з попередніми десятиліттями і стали більш руйнівними. Вивчення цього факту показує, що причиною цього, насамперед, є розвиток інноваційної економіки. Поява нових технологій, нових продуктів, методів управління індукує невизначеність, непередбачувані зміни в попиті й пропозиції, з якими стикаються фірми. Виникають нові ризики, які непідвладні окремим підприємствам. Економіка стає динамічнішою, швидко змінюється її структура. Тому зростає кількість потенційних чинників, що можуть викликати фінансові кризи.

На те, що фінансові кризи стають частішими, впливає спекулятивний капітал міжнародних банків, що досяг гігантських розмірів і діє безконтрольно на світових фінансових просторах за відсутності ефективної міжнародної валютної системи та міжнародних механізмів для подолання глобальних диспропорцій. На це звертає особливу увагу Декларація саміту “Групи 20”, в якій підкреслюється, що ні політики, ні відповідні державні регулюючі органи не звертали уваги на зростаючі ризики на фінансових ринках і не вживали заходів щодо регулювання світових фінансових ринків. Саміт прийняв Декларацію про фінансові ринки і світову економіку, в якій передбачаються певні заходи з регулювання світових фінансових ринків.

Фінансові кризи – велике потрясіння для національної і світової економік. Вони поставили перед економічною наукою важливе завдання – створити систему знань про це явище, озброїти уряди і бізнес відповідними формами і методами антикризової політики, яка б зводила до мінімуму втрати від них.

 

2.Аналіз світової  фінансової  кризи 

2.1. Особливості фінансової кризи в Україні: передумови, заходи з подолання, наслідки

Передумови

Станом  на початок 2004 року валовий зовнішній  борг України становив $23 811 млн., станом на початок жовтня 2008 року — $105 429 млн.

Починаючи з 2006 року Україна мала від'ємне сальдо зовнішнього торговельного балансу: в 2006 році — $3 068 млн., в 2007 — $8 152 млн., за перші 9 місяців 2008 року — $10 071 млн.

В цілому за підсумками 2008 року тіньова економіка зросла на 3.1 процентного пункту, до 31% від ВВП, що стало максимальним показником з 2001 року.

Заходи з подолання

З метою стабілізації фінансового ринку та допомоги комерційним  банкам, Національний банк України залучив 16.5 млрд.дол. США кредиту від Міжнародного валютного фонду. В листопаді урядом було залучено кредит в розмірі 3 млрд.гривень для покриття бюджетного дефіциту. 

Також урядом прийнято низку  антикризових нормативних актів, зокрема  всфері будівництва та банківській  сфері.

Наслідки

Економіка

За попередніми  прогнозами Міністерства фінансів України, валовий внутрішній продукт знизиться на 5 %. Однак у варіанті бюджету, ухваленому Верховною Радою 26 грудня, прогнозувалось зростання ВВП на 0.4 %.Урядом було заборонено оприлюднення оперативної статистичної інформації про макроекономічні показники України. Інформацію про ВВП за перший квартал 2009 року було оприлюднено 30 червня. Так, за перший квартал ВВП знизився на 20.3 % (в постійних цінах 2007 року), дефлятор ВВП дорівнював 22.4 %.

ВВП України  за ІІІ квартал 2009 року (в постійних  цінах 2007 року), у порівнянні з аналогічним  періодом 2008 року, за попередніми даними знизився на 15,9%. Оприлюднення остаточних даних за ІІІ квартал очікується 30 грудня 2009 року. 

За даними Міністерства економіки, рівень тіньового сектору економіки України за підсумками ІІ кварталу 2009 року становить 36% від офіційного ВВП. За попередніми оцінками, державний бюджет України, в результаті збільшення тіньового сектору, у 2009 році може недоотримати понад 100 млрд. грн. 

У ІІІ кварталі 2009 року Держкомстат України зафіксував двократне — до $432 млн. — прискорення  відтоку прямих іноземних інвестицій з України. В результаті відтоку  та курсової переоцінки притік прямих іноземних інвестицій у ІІІ кварталі 2009 року скоротився до $614 млн. Опитування керівництва провідних іноземних  інвестиційних компаній, яке було проведене у жовтні 2009 року дослідницьким центром компанії Appleton Mayer, показало значне погіршення інвестиційного клімату в Україні. Так, за даними дослідження, 69% керівників іноземних інвестиційних компаній не збираються в найближчий час вивчати питання інвестування в економіку України. При цьому 34% іноземних інвестиційних компаній, які вже працюють в країні, збираються піти з України, а 26% — заморозити свої проекти.

У жовтні 2008 року промислове виробництво скоротилося  на 20 % (по відношенню до жовтня 2007 року), а спад виробництва в ключовій експортній галузі України, металургії, досяг 36 % (жовтень 2008 року у порівнянні з жовтнем 2007 року). У листопаді промисловість звалилася вже на 28,6 % у порівнянні з листопадом 2007 р.

Зарплати 

Уперше з  початку року в Україні знизився показник середньої заробітної плати. За підсумками серпня він становив 1870 гривень. Це на 60 гривень менше, ніж  у попередньому місяці. Протягом жовтня 2008 борги по зарплатах зросли ще на 2 відсотки і станом на листопад становили близько мільярда гривень. Найбільше заборгували працівникам машинобудівної, металугійної, транспортної і аграрної галузі. Про затримки зарплат повідомляють також ті, хто працює у бюджетній сфері. Вперше за кілька років невчасно виплачують пенсії.

В порівнянні з серединою 2008 року, середня зарплата влітку 2009 року в доларовому еквівалентні зменшилась з $343 до менш ніж $240, хоча в  гривнях вона номінально зросла від 1735 грн до 1845 грн на місяць.

Банківський сектор 

Поширення інформації про конфлікт міноритарних акціонерів з керівництвом Промінвестбанку спричинило появу невпевненості серед вкладників банку. В грудні 2008 року російський Внешекономбанк повідомив про придбання Промінвестбанку.

11 жовтня 2008 року НБУ «з метою нейтралізації впливу зовнішньої фінансової кризи» постановою № 319 частково обмежив активні операції банків, заборонив дострокового виконання договорів по внесках і ввів 5-процентний коридор коливань курсу на готівковому ринку. Передбачалось, що обмеження діятимуть до стабілізації банківської системи України.Повідомлялось, що постановою № 413 від 5 грудня 2008 р. Нацбанк скасував дію своєї антикризової постанови № 319. Постановою № 319 зокрема вводилася заборона на дострокове розірвання договорів про депозити. Однак згодом банк відзначив, що вказаний пункт постанови № 319 залишається в силі.

В першій половині червня 2009 урядом було націоналізовано  три «проблемні» банки: «Укргазбанк», «Родовід Банк» та «Київ». Загалом було витрачено 9.57 млрд. гривень. Мінфін мав надрукувати ОВДП, ними уряд сплатити за банки, а потім за ці державні облігації банки отримають «живі» кошти в НБУ. В Укргазбанку уряд отримає 84.21 % акцій за 3.2 мільярди гривень, в «Родовід Банку» — 99.97 % за 2.809 мільярди, і в банку «Київ» — 99.93 % за 3.563 мільярди.

Будівництво

Ринок житла 

Зміна ринку  житла в Україні розпочалася  з того, що у серпні 2008 р. ставки за іпотечними кредитами підняли 85 % вітчизняних банків, значно піднявши при цьому вимоги до позичальників. Наступним етапом була заборона НБУ видачі кредитів в іноземній валюті. Як наслідок на ринку відбувся відтік фінансових засобів, що призвело до занепад ринку іпотеки, а отже і до скорочення попиту, адже 70 % придбання житла здійснювалося за рахунок отриманих іпотечних кредитів. За даними Міністерства Юстиції в минулому році кількість укладених договорів купівлі-продажу квартир зменшилась на 18 % порівняно із 2007 р і склала 303.2 тис. Падіння цін відбулося у всіх областях України, так у столиці воно склало 50 %, в Ужгороді — 60 %, у Харкові — 40 %, а у менших містах ринок житла взагалі занепав.

17 червня 2009 роком Урядом було схвалене рішення виділити 2 млрд. гривень з Державної іпотечної установи для участі в акціонах з метою придбання готового та готового на більш ніж 70 % житла з подальшою передачею в чергу пільговиків.

Ринок новобудівель 

Ринок новобудівель в Україні, що активно розвивався протягом останніх років, взагалі занепав, залишивши безліч розпочатих будівель. Так, наприклад, у Києві до кінця  зими було заморожено 80 % будівництв.

За даними Державного Комітету Статистики та Міністерства регіонального  розвитку та будівництва

Головною  причиною знову ж є замороження  іпотеки. Міністерство Юстиції також  дозволило банкам забирати закладене  майно без суду, якщо заборгованість по ним сягає 90-120 днів (відповідно заключених договорів після 18 лютого поточного  року). Значною також є проблема недобудов, адже клієнти вклавши  кошти можуть не отримати свого житла. В свою чергу забудовники не бажають  знижувати ціни, виправдовуючи це тим, що рентабельність новобудов становить  не більше 10-15 %, і зниження вартості на 30-40 % призведе до зупинки будівництва взагалі. Проте на думку ріелторів ціни на новобудівлі впадуть уже літом до порогу собівартості, а недобудови — і того менше.

Перспективою  подальшого розвитку новобудівель, на думку забудовників, є розвиток власних  систем кредитування, зі строком виплати  у 5-20 р, та середній ставці 7-14 % річних.

Ринок оренди житла

Щодо ринку  оренди житла, то він явно демонструє лібералізацію, переводячи розрахунки в національну валюту, та значно збільшуючи пропозицію. На ринок вийшло багато власників майна, котрі відклали його продаж через кризу. Так, наприклад  у Києві, пропозиція орендувати житло  зросла майже вдвічі, становивши в  вересні 2008 р — 14 тис., зросла до 23,7 тис. Схожа ситуація наявна також і у регіонах. Середня вартість оренди однокімнатної квартири в спальному районі впала більше ніж на $100. Навіть ціни на дорогі апартаменти, що традиційно менш вразливі до цінових коливань, впали в середньому на 40 %.

Ринок комерційної нерухомості

На комерційну нерухомість в Україні спостерігається  різке падіння попиту відносно всіх її сегментів. Кількість пропозиції перевищує реальний рівень попиту уже  в 1,5 раза. Так, навіть в порівнянні з  груднем минулого року спільне число  операцій зменшилося на 21 %, а їх сума скоротилася в 1,2 — 1,4 раза. З метою заохочення збуту власники знизили ціни, а також готові продавати та здавати в оренду свої приміщення в національній валюті. Більше 50 % оренди і 30 % продажів приміщень представлені у гривнях.

Також відбулося зниження цін на на офісну нерухомість, в середньому на 25 %.

Ринок землі 

Відповідно  до загальної тенденції ціни на землю  також впали. Зниження відбулося  в середньому на 50 %, подекуди і більше. І землі, котрі були яблуком чвар забудовників котеджних містечок, залишилися нікому непотрібними.