Сім чудес України. Рекреаційні ресурси України та нетрадиційні туристичні продукти

Головними зовнішніми факторами, які стримують розвиток туризму  в Україні, є викликана млявістю та несподіваністю економічних реформ несприятливість існуючих умов для підприємництва взагалі та туристичного зокрема, недосконалість і навіть певна агресивність нормативно-правового поля (і в тому числі – правил і умов перетинання кордонів іноземцями) і, як наслідок, відсутність необхідних інвестицій для розвитку туризму – як внутрішніх (через тривалу економічну кризу), так і іноземних (через несприятливий інвестиційний клімат). Несприятливість бізнесового клімату спричинила той факт, що з майже 3000 українських туристичних підприємств, які мають дійсні ліцензії на надання туристичних послуг, фактично на ринку працюють лише близько третини.

Крім того, стримуючим фактором розвитку рекреаційно-туристичної галузі і, насамперед, її матеріально-технічної бази є проблеми, пов’язані з податковим законодавством України. Державна податкова система має суттєвий вплив на соціально-економічну ефективність рекреаційно-туристичної діяльності, тому головним завданням держави є усунення бар'єрів для розвитку туристичної сфери шляхом прийняття Податкового кодексу та проведення виваженої податкової політики з метою підтримки та захисту суб'єктів рекреаційно-туристичної діяльності.

Проблеми, що пов'язані  з податковим законодавством України, перш за все, стосуються сплати податку  на додану вартість, земельного податку, готельного та курортного зборів.

На нашу думку необхідно  деякі з загальнодержавних податків і зборів передати на місцевий рівень, наприклад плата за забруднення  навколишнього природного середовища, плата за землю, плата за патент на окремі види торговельної діяльності.

Не відпрацьовано механізм заохочувального оподаткування  інформаційно-рекламної діяльності, стимулювання інвестицій у туристичну галузь. Визначення туризму як пріоритетного  напрямку розвитку регіону не підкріплено  сприятливими умовами, які б створювалися з боку органів влади.

Оптимізація оподаткування  рекреаційно-туристичної діяльності сприятиме підвищенню дохідної частини  бюджетів всіх рівнів: державного, регіональних, місцевих та підприємств-суб'єктів  рекреаційно-туристичної діяльності. Туристична галузь має прямий та опосередкований вплив на підприємства економіки регіону, стимулює розвиток малого та середнього підприємництва, таких секторів економіки, як транспорт, будівництво, торгівля, сільське господарство, виробництво товарів широкого вжитку [7]. Розвиток та створення нових підприємств сприятиме наповненню бюджетів усіх рівнів та розбудові регіону в цілому.

Як вже зазначалося, саме ці зовнішні та внутрішні фактори  можуть бути базою, на основі якої розроблятимуться пропозиції щодо виходу галузі з кризового становища та слугувати вказівниками подальших напрямків її розвитку.

Проведення цих заходів  дозволить оптимальніше використовувати  рекреаційно-туристичний потенціал, сприятиме повнішому задоволенню  рекреаційно-туристичних потреб населення в регіонах. Розвиток та оптимізація структури рекреаційно-туристичної системи може стати важливим засобом вирішення соціально-економічних проблем, передусім зменшення безробіття, підвищення рівня життя людей.

Оптимізація оподаткування рекреаційно-туристичної діяльності сприятиме підвищенню дохідної частини бюджетів всіх рівнів: державного, регіональних, місцевих та підприємств-суб'єктів рекреаційно-туристичної діяльності.

І цими проблемами не можна  нехтувати, адже Україна, з її унікальним історичним минулим, з її неповторним мальовничим ландшафтом та гостинними людьми, є ідеальним простором для розвитку туризму. Відпочинок серед природи дозволяє не лише відчути себе в гармонії з навколишнім середовищем, але й пізнати культуру того люду, що живе в даній місцевині.

 

1.2. Аналіз туристичного ринку України в сучасних умовах розвитку економіки

За останні роки дослідження науковці виявили дуже прискорений розвиток потенціалу українського туристичного ринку, як за динамікою попиту споживачів, так і за розвитком обсягів пропозиції послуг. Суттєвий вплив на активізацію туристичного ринку зробили економічні й політичні чинники. Експерти відмітили, що зростання популярності туристичного відпочинку в 2008-2010 рр. було пов'язане, передусім, з підвищенням життєвого рівня і платоспроможності населення. Стабілізація курсу гривні по відношенню до доллара, і в наслідок цього "одужання" туризму після кризи 2008 року - це один із позитивних чинників, що впливав на зміни в туристичній галузі. На думку ще деяких науковців, розвитку туризму більшою мірою сприяло збільшення  реклами в ЗМІ та у мережі Інтернет матеріалу.

Як показало проведене  дослідження важливою тенденцією розвитку вітчизняного туризму є підвищення вимог туристів до якості надаваємих послуг, пов'язаних з необхідністю забезпечення відповідних гарантій безпеки, якості обслуговування і розширення ассортименту послуг індустрії відпочинку в цілому. На підтвердження цього спеціалістами були названі наступні причини: більша частина платоспроможних клієнтів орієнтована на максимальний рівень сервісу (27% експертів); знайомство із зарубіжним сервісом спричиняє  зростання вимог і до умов туристичного відпочинку в Україні (20%), наші туристи стали більш освітченими та досвідченими, отже, і суттєво вимогливішими (20%); туристичні підприємства прагнуть удосконалювати якість та асортимент додаткових послуг, які ними надаються (13,3%).

Підвищення вимог до рівня обслуговування туристичних підприємств, проявлялося і в зрушенні уподобань щодо обрання того чи іншого виду транспорту (це відмітили 53% експертів). На думку 20% фахівців, збільшений інтерес у вітчизняних туристів спостерігався саме до зарубіжних авіаліній із вищим рівнем сервісу. Також експерти констатували зростаючий інтерес до подорожей на комфортабельних автобусах. Крім того, експерти відзначили збільшення вимог українських громадян до якісного оформлення документів, що визначають законодавче право підприємства на туристичну діяльність та регламентують стосунки між споживачами та усіма іншими операторамим туристичного ринку на рівні законодавства [3].

В Україні найбільш розвинені  три види туризму: в'їзний, виїзний  і внутрішній. В'їзний туризм передбачає здійснення подорожей у межах України тих осіб, які постійно не проживають на її території. Виїзний туризм передбачає здійснення подорожей громадян України та осіб, які постійно проживають на території України, до інших країн. З усіх видів туризму найбільш розповсюдженим для України за кількістю туристів є внутрішній туризм, а за туристичним оборотом – виїзний [5].

Незважаючи на зростання загальної кількості туристів в абсолютному виразі, останні роки фінансової кризи (2008—2009 рр.) відобразилися на розвитку туристичної галузі в Україні, про що свідчить динаміка темпів зміни кількості туристів (таблиця 1).

Таблиця 1. Динаміка вїзного та виїзного туризму в Україні*

 

Рік	Кількість іноземних громадян, які відвідали Україну	Кількість громадян України, які виїжджали за кордон
2004	15629213	15487571
2005	17630760	16453704
2006	18935775	16875256
2007	23122157	17334653
2008	25449078	15498567
* розроблено за [9].

 

За мотивацією у структурі в'їзного потоку іноземних громадян, які відвідують Україну, переважає приватний туризм (табл. 2).

Структура в'їзного туризму була в 2008 році наступною

Таблиця 2. Вїзд іноземних громадян в Україну за метою поїздки у 2008 році*
Кількість іноземннх громадян, які в'їхали в Україну, усього	25449078
Із них за метою поїздки: службова, ділова, дипломатична	1048370
туризм	1693348
приватна	22290975
навчання	65224
пр аїр влаштування	11987
імміграція (шстійне місце проживання)	27842
культурний і спортивніш обмін, релігійна, інша	311332
* розроблено за [9].

 

Як видно з табл. 2, туризм займає другу позицію в загальній структурі цілей в'їзду іноземних громадян на територію України після приватної.

Кількість в'їзних (іноземних) туристів, які обслуговувалися ліцензіатами протягом І півріччя 2008 р., становила 245,5 тис. осіб, що більше на 48,5 тис. осіб, або на 25%, ніж у І півріччі 2007 р.

Збільшення кількості в'їзних туристів спостерігається в регіонах: Волинському (на 54%), Донецькому (на 89%), Херсонському (на 52%), Івано-Франківському (у 8 разів), Сумському, Тернопільському та Хмельницькому .

Найменшу кількість іноземних туристів зареєстровано в Луганській (39 осіб, або 0,03% від обсягу по Україні), Сумській (83 особи, або 0,04% від обсягу по Україні), Тернопільській (99 осіб, або 0,07% від обсягу по Україні) областях. У Житомирській області — жодного іноземного туриста за весь 2008 р. (згідно з офіційною статистикою). Також дуже низький цей показник у Київській (134 особи, або 0,05%), Кіровоградській (237 осіб, або 0,1%), Хмельницькій (877 осіб, або 0,4%), Донецькій (945 осіб, або 0,4%), Полтавській (445 осіб, або 0,2%), Черкаській (449 осіб, або 0,2%) областях.

Традиційно 80% іноземних туристів припадає на 4 регіони: м. Київ (57%), АР Крим (12%), м. Севастополь (9%), Одеську область (4%).

Обсяг послуг, наданих суб'єктами туристичної діяльності протягом І півріччя 2008 р., становив 3,2 млрд. грн. і збільшився на 62%, або на 1,2 млрд. грн. порівняно з І півріччям 2007 р.

Зростання обсягу послуг зареєстровано не у всіх областях України, найбільш суттєве забезпечили ліцензіати регіонів: Житомирського - в 2,8 раза, або на 7,1 млн. грн., Івано-Франківського - в 2,6 раза, або на 43,7 мли. грн., Київського - в 2,5 раза, або на 17,7 млн. грн., та у Дніпропетровського - в 2,2 раза, або на 100,8 млн. грн., Сумського - в 2 раза, або на 4,5 млн. грн., та в м. Києві — в 1,7 раз, або на 855,8 млн. грн.

Приріст обсягів наданих послуг за регіонами: Волинська область — на 6,9 млн. грн. або +96%; Чернігівська область — на 4 млн. гри. або +57%; Закарпатська область - на 7,4 млн. грн. або +64%; Харківська області - на 24 млн. грн. або +57%; Запорізька областт — на 13 млн. грн. або +55% .

Зменшення обсягів наданих послуг спостерігалося лише в Одеському регіоні (на 24%, або на 19,9 млн. грн.) [3].

 

 

 

Таблиця 2. Розподіл вїзного туристичного потоку України за мотивацією за 2006-2009 рр.*

9 міс. року	Кількість іноземних туристів за мотивацією. тис. осіб			Структура іноземних туристів за мотивацією, %
	службова поїздка	організований туризм	приватна поїздка	служб. поїздка	організований туризм	приватна поїздка
2006	802,1	1079,6	12622,8	5,5	7,4	87,0
2007	687,8	1342,0	15822,8	3,9	7,5	88,6
2008	859,2	1584,4	17698.0	4,3	7,9	87,9
2009	657,3	1200,1	14598,0	4,0	7,3	88,7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

*розроблено за даними [3]

Таким чином, серед тих іноземців, які відвідують Україну, лише 7,5% в середньому приїжджають з метою організованого туризму. У 2009 р. відбулося зниження кількості іноземців з метою туризму в країну на 24,3% порівняно з аналогічним періодом 2008 року. За мотивацією у структурі виїзного потоку громадян також переважає приватний туризм.

У структурі в'їзного потоку іноземних громадян, які відвідують Україну, серед країн в'їзду переважають країни СНД. За 2006-2009 рр. частка в'їзного турпотоку з країн ЄС знизилася і становила 26,8% у 2009 році. За цей період частка іноземних туристів з країн СНД зросла і становила 71,3% у 2009 р. [9].

Серед іноземців, які відвідали Україну у 2009 р., переважали громадяни Російської Федерації, Польщі, Молдови, Білорусі, Угорщини, Румунії, Словаччини, Німеччини, Сполучених Штатів Америки та Узбекистану.

За країнами у структурі виїзного потоку громадян України також переважають країни СНД. Найбільшою популярністю серед громадян України у 2009 р. користувалися Російська Федерація, Польща, Молдова, Білорусь, Угорщина, Румунія, Словаччина, Німеччина, Сполучені Штати Америки та Узбекистан. Таким чином, серед 10 найбільш популярних країн виїзду громадян України 80% туристів відвідують Росію, Польщу, Молдову та Угорщину.

Також найбільш популярні регіони України для усіх видів туристичних потоків. Так, серед регіонів країни, які відвідали іноземці, у 2009 р. переважали м. Київ, Автономна республіка Крим, м. Севастополь, а також Одеська, Запорізька, Харківська, Львівська, Закарпатська, Чернівецька та Дніпропетровська області. Наці 10 регіонів припадає 95% іноземців, які відвідують Україну.

 Аналіз виїзного турпотоку за регіонами України свідчить про те, що подорожують за кордон, в основному, жителі великих мегаполісів, а саме: м. Києва Львівської, Харківської, Донецької, Дніпропетровської, Одеської, Запорізької, Чернівецької, Полтавської областей та м. Севастополь. На ці 10 регіонів припадає 91% туристів України, які виїжджають за кордон.

Одним із пріоритетних видів туристичної діяльності протягом 2009 р. є внутрішній туризм, на який припадає 47,8% туристів, обслугованих туроператорами (на виїзний - 39,9%, на в'їзний - 12,3%). Серед українських туристичних об'єктів для розміщення відвідувачів свої послуги у 2009 р. пропонують 1684 підприємства готельного типу, більше 3000 рекреаційних об'єктів. Розподіл кількості обслугованих внутрішніх туристів за основними регіонами України у 2009 р. відбувся таким чином (табл. 3).

Саме ці регіони обслуговували у 2009 р. 76,8% внутрішніх туристів в Україні.

Таким чином, результати проведеного аналізу ринку туристичних послуг в Україні дозволили визначити сильні та слабкі сторони діяльності галузі туристичних послуг, а також її можливості та існуючі загрози. Незважаючи на постійне нарощування обсягів наданих туристичних послуг, зростання загальної кількості туристів, галузь туристичних послуг потребує створення сприятливих умов для її розвитку, що можливо завдяки державному регулюванню.