Мінеральні ресурси України

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ  НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“ЗАПОРІЗЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

ЕКОНОМІКО-ПРАВНИЧИЙ  КОЛЕДЖ

 

 

 

 

 

 

 

Індивідуальне домашнє  завдання

з дисципліни «Економіка підприємства»

на тему « Мінеральні ресурси України»

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала:

 студентка групи  К 36-11                                                         Михайличенко К.О

 

Перевірила:                                                                                   Мордвінова І.О.

 

 

Запоріжжя 2013

ЗМІСТ

 

I.

ВСТУП……………………………………………………………………………..3

1. Мінеральні ресурси України…………………………………………..…..4
2. Кількісна оцінка мінеральних ресурсів …………………...……….….….5
3. Якісна оцінка мінеральних ресурсів ……………………….……………..9

II. ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ……………………………………………………………..…...12

ВИСНОВКИ……………………………………………………………..…….....14

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….15

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I. РОЗДІЛ

Вступ

 
 
Україна – унікальна мінерально-сировинна  держава, багатства надр якої зумовлені  особливостями геологічної будівлі  її території. В межах країни розповсюджені всі основні геоструктурні зони земної кори: платформні, геосинклінальні і перехідні між ними області – крайові прогини. В геологічній будівлі цих зон приймають участь дуже різноманітні по своєму складу, походженню і віку гірської породи.  
Різноманітність різних геолого-структурних умов і величезний діапазон часу (більш 2.5 млрд. років) протягом багатьох епох: архейської, раннєпротерозойської, піздньо-протерозойської, рифей-вендської (байкальської), раннєпалеозойської (каледонської), піздньопалеозойської ( герцинської) і мезо-кайнозойської (альпійської) визначили формування практично всіх видів корисних копалин, в тому числі цілого ряду великих і дуже великих по запасам рудовищ вуглеводневої сировини і твердих корисних копалин.  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 
 
 
1. Мінеральні ресурси України  

 
Під мінеральними ресурсами розуміють  сукупність різних видів корисних копалин, які можуть бути використані за сучасного  рівня розвитку продуктивних сил. За характером використання мінеральні ресурси поділяються на групи: паливно-енергетичні, рудні й нерудні. На їх базі розвиваються такі важливі галузі промислового виробництва, як чорна і кольорова металургія, електроенергетика, машинобудування, хімічна промисловість та ін.  
Потенціал мінерально-сировинних ресурсів формують промислові запаси паливно-енергетичних ресурсів, металічних, нерудної сировини для чорної металургії, гірничо-хімічної сировини, будівельних матеріалів.  
Сукупна продуктивність мінерально-сировинного потенціалу України, розрахована В.П. Руденком, оцінюється в 17,3 млрд. дол. США. Переважну частину цієї вартості складає природно-ресурсний потенціал паливно-енергетичних ресурсів (71,9%), частка металічної сировини становить 16,6%, будматеріалів — 6,9%, нерудної сировини для металургійної промисловості — 2,3%, гірничо-хімічної сировини -2,2%.  
В структурі паливних ресурсів України домінує кам'яне і буре вугілля, запаси якого за категоріями А + В + С1 станом на 1997 р. складають 45,7 млрд. то і є цілком достатніми для забезпечення власних потреб. Основні запаси кам'яного вугілля зосереджені в Донецькому і Львівсько-Волинському басейнах; бурого вугілля — переважно в Дніпровському басейні.  
В Україні виявлено 307 родовищ нафти і газу, які зосереджені переважно на північному сході країни, у Прикарпатті і Причорномор'ї. Початкові розвідані запаси становили понад 3,4 млрд.т. умовного палива. Ступінь виснаження розвідних запасів становить понад 60%. Водночас значним резервом є майже 5 млрд.т. умовного палива ще не розвіданих запасів. За існуючими оцінками ресурси нафти і природного газу в Україні дозволяють збільшити їх видобуток майже вдвічі. Крім того, на Державному балансі запасів знаходиться 127 родовищ метану вугільних родовищ.  
На території України розміщено понад 1,5 тис. родовищ торфу, що зосереджені переважно у Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській, Чернігівській, Черкаській, Хмельницькій, Сумській та Львівській областях.  
Загальні запаси залізних руд України за категоріями А + В + С, оцінюються в 27,4 млрд.т., а прогнозовані — у 20 млрд.т. Основні родовища зосереджені в Криворізькому та Кременчуцькому басейнах, Білозерському залізорудному районі та Керченському. Країна посідає одне з провідних місць у світі за запасами марганцю, які становлять 2,28 млрд. т.  
Україна має певні запаси руд кольорових металів. Запаси нікелю невеликої потужності зосереджені у Вінницькій, Кіровоградській та Дніпропетровській областях; ртуті — у Донбасі і Закарпатті; титану — в Житомирській, Київській, Черкаській, Дніпропетровській областях, на узбережжі Чорного та Азовського морів; бокситів — у Дніпропетровській області; алунітів — у Закарпатті; нефелінів — у Приазов'ї. Унікальні родовища сировини для отримання ряду рідкісних і рідкісноземельних елементів розташовані у Житомирському Поліссі та в Приазов'ї. Розробку золоторудного родовища розпочато в Закарпатті.  
Україна багата на металічні корисні копалини, серед яких: кухонна сіль, самородна сірка, вогнетривкі глини, високоякісний каолін, облицювальний камінь тощо. Великі запаси калійно-магнієвих солей (близько 2,7 млрд. т) зосереджені в Івано-Франківській та Львівській областях.  
Високою забезпеченістю паливно-енергетичними ресурсами відзначається Донецька, Луганська, Дніпропетровська та Львівська області. Значні поклади металічних корисних копалин розвідані у Дніпропетровській, Запорізькій, Полтавській областях, а також у Автономній Республіці Крим. Природно-хімічна сировина інтенсивно експлуатується господарським комплексом Львівської, Сумської, Івано-Франківської областей та Автономної Республіки Крим. Будівельна сировина розповсюджена рівномірно по всій території країни, однак у структурі мінеральних ресурсів найбільша її частка має місце у Донецькій, Львівській, Луганській, Рівненській і Тернопільській областях та Автономній Республіці Крим.  
 
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Кількісна оцінка  мінеральних ресурсів

 
 
Мінерально-сировинні ресурси істотно  впливають на розвиток економіки, галузей  господарства, культури, вони можуть бути причиною збройних конфліктів. Україна  виділяється потужною мінерально-сировинною базою. Адже, займаючи лише 0,4 % території світу, маючи 0,8 % кількості населення, наша держава може добувати близько 5 % загальносвітових мінерально-сировинних ресурсів. А за показниками окремих з них Україна значно випереджає багато держав. Так, вона добуває 25% марганцевих, 10 - залізних руд, 5 % світової мінеральної сировини і продуктів їх перероблення. Однак свою нинішню потребу в нафті Україна власними ресурсами задовольняє тільки на 8, у газі - на 22 %.  
Загальна кількість мінеральних ресурсів, їх різноманітність в Україні оцінюються 8 балами за десятибальною шкалою. В її надрах розвідано більш як 200 видів корисних копалин, відкрито близько 20 тис. їх родовищ. З 90 видів корисних копалин, що мають промислове значення, експлуатується 61. Це - залізні, марганцеві і уранові руди, вугілля, титан, циркон, сірка, каолін, ртуть, графіт, нафта і газ, нерудна металургійна і цементна сировина, будівельні матеріали, мінеральні води, гіпс тощо.  
В Україні розвідано близько 300 родовищ, що є базою нафтогазової промисловості. Найбільш перспективним за видобутком нафти і газу вважається Дніпровсько-донецький регіон, де зосереджено до 85 % ресурсів вуглеводнів України. Відкрито газові родовища в Передкарпатті. Розширюються пошуки нафти на Чорноморському шельфі.  
З унікальною, в металогенічному відношенні, структурою – Українським щитом, точніше його кристалічною підставою, зв'язана більшість родовищ металевих корисних копалин і, в першу чергу, найбільший Криворізький залізорудний басейн, комплексні докорінні родовища ільменіт-апатитових руд, родовища інших кольорових, шляхетних і рідких металів (урану, алюмінію, міді, молібдену, нікелю, берилію, літія, германію, ніобію, тантала, металів рідкоземельної групи, скандія, золота, платиноїдів), а також алмазів п'єзооптичної сировини, флюориту, графіту, талькомагнезиту, нефелінових руд, великої кількості родовищ облицювальних і декоративних каменів і ін.  
В платформному чохлі, перекриваючому кристалічний фундамент, розміщені великі поклади марганцевих руд Нікопольського басейну, комплексні ільменіт-рутил-цірконієвих руд Середнього Придніпров'я, а також екзогенні родовища урану, унікальні за якістю і запасам родовища каолінів, бентонітових, вогнетривких і тугоплавких глин, бурого вугілля і багатьох інших видів корисних копалин.  
 
В Дніпровсько-донецької металогенічної провінції залягають родовища газу, нафти, газоконденсату, кам'яної соли, гіпсу. В південній частині провінції знаходиться Донецькі складчасті спорудження з найбільшим однойменнім кам'яновугільним басейном, а також родовища ртуті, кам'яної соли, вогнетривких і тугоплавких глин. В вугіллях Донбасу зосереджені трильйони кубічних метрів метану.  
З геосинклінальної зоною Карпатської складчастій області зв'язані родовища газу, нафти, сірки, калійних і магнієвих солей в Предкарпатському прогину і родовища золота, поліметалів, ртуті, кам'яної соли, цеолітів, бариту, алунітів в Закарпатській міжгірній западині.  
На шельфі Азовського і Чорного морів розвідані родовища вуглеводневої сировини і ведеться активний пошук нових їх покладів.  
Значний прорив в пошуках кольорових, рідких, шляхетних металів, а також алмазів і деяких видів нерудної сировини, по яким Україна традиційно була нетто-імпортером, відбувся в останнім десятиріччі.  
В межах Українського щиту, Донецької складчастої споруди і Карпатської складчастої області виявлені шість золоторудних районів з ресурсним потенціалом в декілька тисяч тон золота при середньому змісті 6 - 8 г/ т. З родовища Мужиєвське (Закарпаття) в 1999 г. отримані перші вітчизняні зливки золота.  
На Українському щиту, Донецькому складчастому спорудженні і Скіфської плити виявлені алмази всіх відомих генетичних типів. Нинішнім сенсаційним відкриттям 1999-2000 гг. стали перші 168 алмазів з кімберлітових структур Приазов'я.  
В межах Вільно-Подільської плити в трапових покровах базальтів відкриті великі запаси самородної міді, аналогу відомих родовищ району Великих Озер (США). Ресурсний потенціал міді з змістом від перших до декількох десятків відсотків оцінюється в 25 млн. т. крім того, в кількості, що витягаються міститься золото, срібло, метали платинової групи.  
В північно-західній частині Українського щиту на Устинівському рудному полі ведеться розвідка молібденових руд.  
На Приазовському блоку виявлені і розвідуються великі родовища рідких і рідкоземельних металів (Азовське, Мазурівське).  
По багатьох, у знов виявлених видів корисних копалин, Україна здатна не тільки задовольнити внутрішні потреби, але і створити значний експортний потенціал. Терміни розвідки і введення в експлуатацію більшості об'єктів стримуються Україною, що переживає економічну кризу і, як слідство, недостатнім фінансуванням геологорозвідувальних робіт.  
До всього сказаного слідує додати, що територія України в геологічному і металогенічному відношенні відноситься до числа відносно слабко досліджених і можливості нарощування її мінерально-сировинної бази далеко не вичерпані. Підтвердженням цьому і є великі, в багатьох випадках, принципово нові відкриття останніх років.  
Займаючи площу в 0.4% від світової суши (603.7 тис. кв. км), Україна в кінці 80-х - початку 90-х років виробляла до 5% корисних копалин від загальномирового видобутку. З розвідкою, здобиччю, переробкою і використанням мінеральної сировини, в тій або іншій мірі, було зв'язане біля 48% виробничих фондів і 20% трудових ресурсів.  
Мінерально-сировинний комплекс (МСК) забезпечував 23-25% валового національного продукту. В нинішній час в надрах України виявлене біля 20 тис. родовищ корисних копалин з яких більш 7500 родовищ по 90 видам мінеральної сировини мають промислове значення. Промисловістю освоєне 3350 родовищ, що містять від 40 до 75% розвіданих запасів різноманітних видів корисних копалин. На їхній базі діють понад двох тисяч гірничодобувних, збагачувальних і переробних підприємств.  
В Україні в великих обсягах ведеться здобич кам'яного вугілля (2% від світового видобутку), залізних (4 %) і марганцевих (10%) руд, урану, титану, цирконію, германію, графіту (4%), каоліну (18%), брому, охри, нерудної металургійної сировини (кварцити, флюсові вапняки і доломити), хімічної сировини (самородна сірка, кам'яні і калійні сульфатні солі), лицювального каменю (граніти, габро, лабрадорити і ін.), скляного піску.  
В значній кількості видобувають з надр вуглеводневу сировину, буре вугілля, торф, цементну сировину, карбонатну сировину для хімічної і харчової промисловості, тугоплавкі і вогнетривкі глини, сировину для будівельних матеріалів, йод, бром, різноманітні мінеральні води, дорогоцінні і виробні камені, п'єзокварц і ін.  
В відносно невеликих обсягах видобувають також нікелеві руди, золото, скандій, гафній, янтар, цеоліти. Іде переоцінка запасів раніше в значних обсягах ртуті ,що витягалася.  
В різноманітному ступені розвідані і підготовані до експлуатації родовища хрому, свинцю, цинку, міді, молібдену, золота, берилію, літію, танталу, ніобію, скандію, ітрію, рідких земель, алмазів, металів платинової групи, плавкового шпату, фосфоритів, апатиту, пальних сланців, бішофиту і ін.  
Україна здатна сама себе забезпечити і експортувати такі важливі вигляди корисних копалин і продукти їхньої переробки як залізо, марганець, титан, цирконій, уран, графіт, каолін, самородна сірка, кам'яна сіль, високоякісна флюсова і вогнетривка сировина, декоративно-лицювальни матеріали і ін.  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 
3. Якісна оцінка мінеральних ресурсів

 
 
Незважаючи на досить високий рівень геологічної вивченості території  нашої держави і наявність  на ній більш 7 тис. розвіданих родовищ, поки що не можна зробити остаточні  висновки про мінерально-сировинний потенціал України. В умовах існування Радянського Союзу з його величезними територією і запасами корисних копалин пошук багатьох видів мінеральної сировини, якого було досить в інших районах СРСР, здійснювалося в Україні дуже повільно або зовсім не проводилося. З придбанням незалежності і необхідністю більш повного самозабезпечення економіки країни корисними копалинами на території України вже зараз додатково розвідані або заново відкриті родовища газу, золота, руд інших кольорових металів (у тому числі одне з найбільших у світі родовищ скандію). В найближчі роки можливі ще численні знахідки нових покладів мінеральної сировини, але співвідношення основних видів корисних копалин у мінерально-ресурсному потенціалі (рудних, нерудних, паливно-енергетичних) істотно не зміниться.  
Україна має досить сприятливі природні передумови для виплавки чорних металів. Так, наприклад, загальні запаси залізних руд України становлять 27,4 млрд тонн, що становить 22% розвіданих запасів у країнах СНД (світовий запас залізних руд становить 160 млрд тонн). Вони представлені головним чином докембрійськими залізистими кварцитами, де містяться магнетит, гематит та інші мінерали, які, власне, становлять сировину для чорної металургії України, та бурими залізняками осадового походження. За вмістом чистого металу розрізняють багаті (більше 60% заліза) та бідні (35-40% заліза) залізні руди.  
Марганцеворудною базою чорної металургії України є Придніпровський марганцеворудний басейн. Він склався з 3 великих районів: Нікопольського, Інгулецько-Дніпровського та Великотокмацького (зосереджує основні промислові запаси України – 1,4 млрд тонн). Марганцеві руди залягають горизонтальними пластами на глибинах від 15 до 170 м, що дозволяє вести розробку як відкритим (2/5), так і шахтним способами, і містять від 27 до 33% чистого металу. На збагачувальних комбінатах вміст марганцю в руді доводять майже до 50-60%.  
У Токмакському районі Запорізької області освоюються родовища марганцевої руди, споруджений найбільший в Україні Таврійський гірничозбагачувальний комбінат.  
Перспективним є й Інгулецьке родовище на Дніпропетровщині, загальні запаси якого становлять 500-600 млн тонн зі вмістом марганцю 8-33%.  
Марганцеву руду Україна постачає металургійним підприємствам Росії та ряду європейських держав.  
Рис. 2 – Розподіл запасів марганцевої руди за типами родовищ  
 
Україна, на жаль, має незначні запаси хромітових руд, які не мають по суті промислового значення та імпортуються із Китаю і Казахстану.  
У Донбасі є досить значні запаси коксівного вугілля. Завдяки цьому у металургійних центрах Донбасу й Придніпров’я, де розміщені великі коксохімічні комбінати (Макіївка, Маріуполь, Горлівка, Стаханов, Дніпродзержинськ, Запоріжжя, Кривий Ріг, Дніпропетровськ), виробляється кокс, який використовується як технічне паливо для виплавлення чавуну, і коксівний газ, що є висококалорійним паливом для металургійних агрегатів. Проте понад половину коксу дають коксокомбінати Донбасу, де зосереджено 13 з 18 коксохімічних комбінатів, оскільки розміщення коксохімічних комбінатів здебільшого привязане до коксівного вугілля.  
Флюси і вогнетривкі глини також є складовою частиною металургійного галузевого комплексу. Вогнетривкі глини видобувають у Новоросійському і Веселинівському родовищах (Донецька обл.), високоякісні флюсові вапняки, формовочний пісок і долоніти – у Донецькій (Докучаєвську, Комсомольську, Первомайську), Дніпропетровській областях і автономній республіці Крим. Вогнетривкі матеріали є основою виробництва вогнетривної цегли, будівництва домн. Флюси використовуються для виплавлення металу і вилучення шкідливих сполук з залізної руди. Щорічні потреби чорної металургії України у флюсах і вогнетривких глинах становлять кілька мільйонів тонн. Потужні заводи вогнетривких глин розміщені в Донбасі і Придніпров’ї.  
Україна має величезні запаси каоліну, найбільші родовища якого розвідані у Дніпропетровській (Просянівське), Вінницькій (Глуховецьке), Донецькій (Володимирське) та Черкаській (Новосемизьке) областях.  
Наочно побачити розміщення деяких видів сировини для чорної металургії можна з наступної карти. 
Як технологічна сировина в металургійній, хімічний і деяких інших галузях промисловості широко використовуються вогнетривкі і бентонітові глини, флюсові вапняки і доломіти, формувальні піски, цеоліти і графить.  
Вогнетривкі глини, що використовуються для виробництва термічно стійких матеріалів, в основному концентруються в родовищах Донбасу (Часовоярське, Новорайське) і Наддніпрянщині (Поволзьке, П’ятихатське, Кіровоградське). Бентонітові глини з високими адсорбційними властивостями, пластичні і легкоплавкі поширені на заході (Закарпатська, Львівська, Тернопільська області), на сході (Донецька обл.), на півдні (Крим) України. Але найбільше родовище цих глин — Черкаське, котре має площу понад 500 км2 і потужність покладів від 0,5 до 43 м.  
Рис. 3 – Розміщення сировини для чорної металургії  
 
Родовища флюсових вапняків і доломітів знаходяться поблизу основних центрів чорної металургії України, переважно в Донецькій області, Криму і Наддніпрянщин і цілком задовольняють потреби господарства країни. Достатні запаси формувальних пісків алювіального і морського походження маються в Харківській, Донецькій, Запорізькій і іншій областях. У різних галузях промисловості для очищення газів і стічних вод як наповнювач мінеральних добрив і добавку до кормів домашніх тварин можна використовувати цеоліт. Його промислові родовища виявлені в неогенових туфах Закарпаття, а цеоліти Криму не можуть розглядатися як промислова сировина, тому що знаходяться в границях заповідника «Карадаг».  
Значні поклади графіту дозволяють задовольняти потреби електротехнічної, хімічної, металургійної, олівцевої промисловості України й експортувати високоякісна сировина в багато країн світу, хоча розробляється єдине Завальєвське родовище на Кіровоградщині. Крім того, поклади графіту маються на Волині, у Наддніпрянщині і Приазов'ї.  
Наша країна практично цілком і на дуже тривалий час забезпечена сировиною для виробництва будівельних матеріалів, порцеляново-фаянсових і скляних виробів Як цементну сировину використовуються карбонатні породи (вапняки, крейда, мергелі), гіпси і глини, що зустрічаються практично на всій території України, але оптимальне їхнє сполучення і найбільші запаси маються в Донецькій, Харківській, Львівській, Рівненській, Хмельницькій, Чернігівській, Івано-Франківській областях і в Криму. Значні запаси писальної крейди зосереджені в Донецькій області й у межах Волинської височини.  
Глини, суглинки, глинисті сланці і мергелі, придатні для виробництва цегли і черепиці, поширені практично на всій території України, за винятком гірських районів Карпат і Криму. Поклади каолінів, що широко використовуються в порцеляново-фаянсовій і іншій галузях промисловості, зв'язані з корою вивітрювання Українського кристалічного щита. Сотні родовищ, потужність покладів у який досягає 50, а іноді і 100 метрів, містять понад 400 млн т промислові запаси. Розвідані запаси кварцових пісків складають 220 млн т і сконцентровані в 24 родовищах Донецької, Харківської, Львівської, Чернігівської й іншої областей.  
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

II.РОЗДІЛ

Практичні завдання

1.Визначте ступінь впливу сировинних, паливно-енергетичних, трудових ресурсів і районів споживання готової продукції на розміщення галузей чорної металургії

Галузь чорної металургії	Ресурс			Район споживання чорної металургії
	Сировинний	Паливно- енергетичний	Трудовий
Залізорудна металургія	+++	+	+	+
Доменна металургія	+++	+++	+	+
Переробна металургія	+	+	+	+++
Електроме- талургія	+++	+++	+	+
Феросплавна металургія	+++	++	+	+
Коксохімічна металургія	+++	+++	++	+

+++ вирішальний вплив  
++ помітний вплив  
+ слабкий вплив  
0 відсутність впливу

 

2. Природне безробіття – це:  
а) сумма рівнів фрекційного та структурного безробіття;  
б) сумма рівнів циклічного і структурного безробіття;  
в) сумма рівнів фрекційного і циклічного безробіття. 

Відповідь: а).

3. В якому з міст України виробляють автобуси:  
а) Київ;  
б) Львів;  
в) Луганськ;  
г) Харків. 

Відповідь: б).

4. Які галузі визначають виробничий  профіль району:  
а) спеціалізації;  
б) обслуговуючі;  
в) допоміжні;  
г) усі відповіді правильні. 

Відповідь: а).

5. Які види послуг найпоширеніші і порівняно пропорційні щодо населення:  
а) повсякденні;  
б) періодичні;  
в) епізодичні;  
г) усі відповіді правильні. 

Відповідь: а).,б).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 
 
Отже, проблеми щодо раціонального  використання мінеральних ресурсів України полягають у важко видобувному характері значної частини ресурсів, виснаженості найбільш якісної частини запасів, обмеженні обсягів фінансування геологорозвідувальних робіт тощо. У перспективі здійснюватиметься розвідка нових для України корисних копалин — золота, міді, хрому, свинцю, цинку, молібдену, рідкісноземельних металів, фосфоритів тощо. Це дасть змогу за існуючими прогнозними оцінками збільшити експортні можливості вітчизняної мінерально-сировинної бази у 1,5—2 рази та скоротити імпорт сировини на 60—70% (без урахування вуглеводнів).  
Напрями вирішення цих важливих народногосподарських проблем пов'язані з посиленням ролі держави в управлінні земельними ресурсами, проведенням ефективної земельної реформи та відповідної аграрної політики, залученням земельних ресурсів у активний економічний обіг. У найближчій перспективі необхідно скоротити вилучення продуктивних земель для несільськогосподарських потреб, знизити рівень земле місткості певних галузей народного господарства до нормативних величин.