Особливості легкої промисловості України

Оскільки дешева продукція користується попитом у населення. Те існує конкуренція з боку дешевих товарів з Туреччини , Китаю. У вітчизняній продукції з'явився ще один конкурент - одяг " Секонд хенд" ( тільки минулого року він займав об'єм ринку , рівний приблизно 51.000 тонам або Euro 120 млн. Імпорт " Секонд хенд" : в основному ( 80 %) завозиться з Західної Європи. Як наслідок цього бачимо , що " секунд хенд" став важливим фактором спаду продажів українських виробників , навіть на внутрішньому ринку. Так , загальний спад виробництва по типах продукції сектору складає : продажі тканин вироблених в Україні впали на 20 % , в'язаного одягу - на 22% , і швейних виробів - на 59% від виробництва 1999 року. [ 1 , с.38 - 39 ] Але тут , потрібно орієнтуватися на середній клас. Виробляти товари для людей середнього достатку. Які все ж віддають перевагу якості за більш дорогу ціну , а не дешевим але зовсім не якісним товарам з Китаю. Так як ці громадяни забезпечують основний оборот коштів : адже продажі товарів для цієї групи людей приносять дохід: 60 млн. грн. , 15-20 млн. приносять малозабезпечені споживачі і покупці які купують дорогу модний одяг - витрачають на це 10-15 млн. грн. на рік. [ 10 , с.58 ] Наступна пропозиція є логічним завершенням попередньої пропозиції.

Кілька років тому вітчизняна продукція на внутрішньому ринку забезпечувала продавцям приблизно 50% продажів. Після кризи 1998 року українським виробникам вдалося заповнити ніші, що звільнилися постраждалими від кризи імпортерами, але утриматися на цих позиціях виявилося не так просто, тому, що не дрімали вітчизняні виробники та дрібні виробники одягу.

Українські фірми, які не збанкрутували протягом перехідного періоду, вже встановили прямі зв'язки "зв'язки з поставок сировини з західними експортерами». Котон імпортується з Росії. Узбекистану, США, Німеччини, Китаю, Пакистану. Льон - з Росії та Білорусі. Киргиз стан, Молдова та Німеччина є основнімми постачальниками бавовни. Шерсть імпортується з Росії, Білорусі, Литви, Англії.

Зараз же основна проблема полягає саме у відсутності цієї стратегії. Ця проблема не тільки в текстильній галузі, і не тільки проблемою українських виробників. І в цьому плані вона є результатом іншої - нестачі кваліфікованого персоналу. Українські виробники текстильної продукції просто не знають , яким чином потрібно управляти фінансами на підприємстві .

Тому , зараз стоїть питання про здійснення перекваліфікації фінансового менеджменту українських фірм , їх ознайомлення з міжнародними стандартами фінансової звітності .

Українські компанії , і це особливо чітко видно на текстильній галузі є дуже обмеженими в своїх можливостях " знаходити " фінансові ресурси для впровадження нових технологій на підприємстві . В основному , це сталося завдяки дуже жорстким фінансовим регуляції і інструментам , які діють зараз на українському ринку. Висновок до 3 розділу Головними шляхами вирішення проблем у легкій промисловості є наступні: Потрібно поставити такі умови торгівлі , які захищають свій ринок. Потрібно орієнтуватися на середній клас. Виробляти товари для людей середнього достатку. Які все ж віддають перевагу якості за більш дорогу ціну , а не дешевим але зовсім не якісним товарам з Китаю. Співпраця з міжнародними фірмами на таких умовах , які забезпечували б одержання прибутку і нашому виробнику і іноземній фірмі. Потрібно налагодити нові зв'язки для постачання сировини . Українські п- ва мають розробити маркетингову стратегію своєї поведінки на ринку. Тому , зараз стоїть питання про здійснення перекваліфікації фінансового менеджменту українських фірм , їх ознайомлення з міжнародними стандартами фінансової звітності . Підвищення фінансової обізнаності робочих сектора.

Судячи з цього можна виділити такі вирішення проблем якої промисловості:

• захист українського виробника;
• орієнтація промисловості текстильного одягу на громадян з низьким рівнем добутку;
• повернення на «свій» внутрішній ринок і закріплення на ньому;
• співпраця з міжнародними фірмами, які забезпечували прибуток нам і іноземним фірмам;
• налагодження нових зв’язків для поставок сировини;
• промисловість повинна розробити маркетингову стратегію своєї поведінки на ринку;
• підвищення фінансової обізнаності робочих сектора;
• митне регулювання;

Згідно з постановою КМУ - було знижено митний податок на імпорт якісного зимового одягу, виробництва Західної Європи і тепер він не перевищує 7-10 Євро за одиницю [9, с.73]. Для трейдерів з'явилася нова можливість збільшити обсяги поставок одягу. Можливість купувати та імпортувати в Україну продукцію високої якості. Яка теж знаходить свого покупця в магазинах.

 

 

3. Перспективи розвиту легкої промисловості на території України

 

Якою б важкою не була в даний момент ситуація в легкій промисловості , вона аж ніяк не безвихідна . Легка промисловість є дуже перспективною галуззю. Слід перелічити основні перспективи , у разі реалізації яких легка промисловість України повернула втрачену силу:

• розробка системи оподаткування, яка б стимулювала збільшення обсягів виробництва конкурентоспроможних товарів, успішне їх оновлення, підвищення якості, зменшення ціни, а також технічної переоснащення підприємств, впровадження нових технологій виробництва товарів;
• організація контролю за використанням оборотних коштів, який повинен включати: вибір показників, які характеризують стан і використання оборотних коштів; здійснення систематичного спостереження за використанням оборотних коштів і фіксування параметрів їх стану; визначення відхилень фактичних показників від запланованих і встановлення причин їх виникнення; розробка заходів щодо припинення використання оборотних коштів;
• впровадження пільгового кредитування підприємств для купівлі сировини , якого в Україні виробляється недостатньо, модернізації загального виробництва, освоєння нових видів товарів;
• стимулювання розвитку власної сировинної бази легкої промисловості;
• впровадження науково-технічного прогресу в сферу легкої промисловості України;
• Удосконалення митно-тарифного регулювання системи захисту вітчизняного товаровиробника;
• Створення на промислових підприємствах ефективно діючої служби маркетингу;
• Проведення маркетингових досліджень, за результатами яких здійснювати розробку оптимальної товарної, цінової, збутової і комунікаційної політики;
• Налагодження взаємин з партнерами на принципах ділового співробітництва та їх загальними зусиллями задовольняти вимоги споживача;
• Розширення асортиментного набору товарів для різних верств населення , випускати його різноманітним за призначенням (для дому , роботи, відпочинку тощо) і вносити до нього національний колорит;
• налагодження в регіонах сучасної інформаційної аналітично- прогнозної системи , яка дозволяла б вивчати особливості , тенденції розвитку товарного ринку , оцінювати і прогнозувати його кон'юнктуру;
• виробництво і постачання товарів на внутрішній ринок , причому за якістю вони не повинні поступатися товарам , які Україна експортує в інші країни;
• створення конкурентноздатності українських підприємств із зарубіжними фірмами , шляхом вмілого використання їх позитивного досвіду на нашому ринку. Це дозволить повернути втрачені позиції і завоювати нові , що підніме авторитет легкої промисловості України;
• проведення окремих заходів щодо захисту внутрішнього ринку та товаровиробників від безконтрольного надходження неякісних товарів імпортного виробництва;
• Створення умов для розвитку цивілізованих каналів роздрібного продажу товарів . Окрім магазинів різної форми спеціалізації і орієнтованих на свій сегмент ринку , цілеспрямовано розвивати і посилені підприємства , які б використовували різноманітний маркетинговий інструментарій для просування вітчизняної продукції , причому не тільки на внутрішній , а й на зовнішній ринок;
• Випуск нових видів устаткування для легкої промисловості: для взуттєвої , наприклад , стругальні , сушильні машини для виготовлення натуральної шкіри;
• Стимулювання розвитку фірмових магазинів вітчизняних виробників , а також фірмових відділів в універмагах , будинках торгівлі , спеціалізованих магазинах . Для забезпечення ефективного функціонування необхідно їх розміщувати на центральних вулицях міст , більше рекламувати і створювати позитивний імідж товаровиробника і його продукції;
• Сприяння створенню спільних підприємств , об'єднання підприємств у концерни;
• Стимулювання розвитку малих підприємств з виробництва одягу. взуття, інших прдмети народного споживання;
• Організація та проведення спеціалізованих вистваок товарів легкої промисловості , підтримка роботи ярмарків продажу легкої промисловості;
• Поліпшення умов праці та захист прав працівників підприємств легкої промисловості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

З розглянутого можна зробити наступні висновки : всього непродовольчих товарів виробляє легка промисловість, яка забезпечує населення тканинами, одягом, взуттям і т.д., а інші галузі промисловості - технічними тканинами і т.д. . Пріоритетні завдання легкої промисловості - формування і розміщення державних замовлень та державних контрактів , координування діяльності підприємств, пов'язане з виконанням цього завдання, розробка цільових програм перспективного розвитку нових видів сировини, збалансованого розвитку підгалузей. Легка промисловість має тісні зв'язки з хімічними галузями. Вже зараз Україна може використовувати власні потужності для виробництва синтетичної шкіри і клею, підошов, хімічних ниток і волоко , капролактаму, необхідного для виробництва хімічних ниток і пряжі. Заслуговує на увагу вітчизняне виробництво поліуретанових композицій для взуттєвої галузі, які досі імпортували. Розміщення легкої промисловості вигідно поєднується також з розміщенням важкої промисловості, оскільки у виробництві предметів споживання зайняті здебільшого жінки , а у важкій промисловості - чоловіки. При розміщенні галузей враховують забезпечення трудовими ресурсами , народногосподарські функції і територіальні особливості окремих економічних регіонів України При будівництві нових підприємств , крім капітальних витрат, слід обов'язково враховувати витрати на соціальну інфраструктуру. У легкій промисловості найбільшою підгалуззю є текстильна, до якої належать первинна обробка текстильної сировини, потім бавовняна, лляна, вовняна, шовкова, нетканих матеріалів, конопле-джутова, сітка-в'язальний, текстильно-галантерейна, трикотажна, валяного - повстяна підгалузі.

Для українського виробника дуже важливо зараз відчути впевненість на своєму ринку. Для нормальної роботи текстильної галузі, потрібні інвестиції.

Обсяг інвестицій в легкій промисловості України (що включає в себе інвестиції промисловість в економіці України (а це приблизно 1.5%) ясно видно, що галузь не отримує достатніх для свого розвитку інвестицій. Якщо відносно високий рівень в-ва продукції не може бути досягнуто - це означає, що виробничі витрати залишатимуться відносно високими, і українським виробникам буде дуже важко конкурувати на світовому ринку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ

1. Бураковский И. Предприятие в Украине: революционное изменение парадигмы управления /Бураковский И/ / Экономические реформы сегодня,- № 33.- 2001, с. 38-41 
2. Журнал «Бизнес»,- № 43 (406),- 23.10.2003

3. Экономическая география Украины: словарь-справочник / [ред. М. Д. Пистуна. - М.: Высшая школа], -1993. - 320 с.  
4. Экономическая и социальная география мира: словарь-справочник. / [ред. Б.П. Яценко, - К.: Артек], 1997. -246 С.

5. Экономика: словарь-справочник /[ ред-. С.В. Мочерного. - М.: Фемида]-1996. - 366 с. 
6. Зайончковская Ж.А., Демографическая ситуация и расселение/ Зайончковская Ж.А // - 1991. 
7. Залоговый Ф.Д., Социально-экономическая география Украины/ Залоговый Ф.Д // Газета «Мир», -1994. - 606 с. 
8. Журнал « Бизнес»,- № 38 (453), -17.09.2002, c. 44-46 
9. Размещение производительных сил: Учебное пособие / Под ред. В.В.Ковалевського, А. Л. Михайлюк, В. Ф. Семенова. - М.: Просвещение, 1996,-С. 369-386. 
10. Качан М. Учебник. Размещение производительных сил. / Качан М.; Просвещение, 1998. - С. 191-208. 
11. Рынок одежды / / Журнал «Бизнес»- № 50 (413),- 11.12.2000, c. 62-63 
12. Шаблий О.И. Социальная и экономическая география мира и Украины/Шаблий О.И. - Львов, 2002.

 

 

 

 

 

 

Додаток 1.

Експорт одягу з України за 2002 – 2004рр.

 

 

Додаток 2.

Імпорт одягу в Україні за 2002-2004рр.