Демография

 

Однако, такая слабость когортного метода является и его наиболее сильной  стороной. Поскольку он позволяет  делать выводы о влиянии условий жизни на демографическое поведение население и предсказывать возможное развитие демографических процессов, объяснять сдвиги в структуре населения, ее отклонение от расчетной.

 

Когортный анализ незаменим, когда  сегодняшнее, реальное демографическое поведение людей сильно зависит  от предшествующих событий.

 

Пример: война, последствия демографической  политики, антиалкогольных компаний или совсем мирный пример – анализ рождения второго ребенка.

 

Когортный анализ применим не только к поколениям, но и к определенным группам людей, переживающих одно и то же демографическое событие. Например: женщины, родившие второго ребенка. Или группа вдовцов и т.д. Группировка может проводиться и в зависимости от промежутка времени между двумя демографическими событиями. Например: смертность в зависимости от продолжительности жизни, рождение второго ребенка в зависимости от времени рождения первого и т.д.

 

Изучение совокупности сверстников, т.е. объединение по возрасту, а не по году рождения, используется как метод, дополняющий и уточняющий выводы, полученные при продольном или поперечном анализе. Возрасту людей отводится важнейшая роль по многим причинам. Во-первых, человеку свойственно в определенном возрасте вступать в брак, рождать детей, смерть также с большой вероятностью наступает в пожилых возрастах и т.д. Во-вторых, возраст выступает в качестве индикатора зрелости человека, его жизненной самостоятельности. Наконец, в-третьих, по возрасту легко определить тип социализации человека, понять в какое время он жил, как проходило его формирования, т.е. связать конкретную судьбу с историей и социально-экономической ситуацией.

 

Изучение демографического поведения  сверстников дает моментальный и  очень точный снимок возрастной группы, т.к. анализ может проводиться в режиме реального времени. Это позволяет в чистом виде отслеживать влияние социально-экономических условий жизни. Например, динамика рождаемости детей у очень молодых матерей, скажем до 18 лет. Условия социализации подростков приводят к изменениям в сроках начала половой жизни и достаточно сложной картине рождаемости в этом возрасте.

 

Чтобы яснее представить различия в результатах, получаемых с помощью  каждого из описанных методов, рассмотрим график смертности с точки зрения возраста, рассматриваемого периода или поколения. (Рис. 1, 2, 3)

 

Все три метода демографического анализа  применяются совместно, но даже и  в этом случае далеко не всегда удается  разделить влияние на демографическую  ситуацию внешних условий и собственно демографических процессов. Пример, сокращение продолжительности жизни мужчин в 1990-х годах.

 

Важнейшим методом демографического анализа, в котором широко используются возможности математического аппарата, является составление демографических  таблиц.  Говоря о таблицах, нужно  понимать, что это не способ записи и хранения информации, а метод математического моделирования, основанный на законах матричной алгебры. Суть этого метода в анализе явлений по демографически однородным группам, выделяемым на основе какой-либо из фундаментальных демографических переменных – пол, возраст, число детей и т.д. Переменная, которая кладется в основание таблицы, является детерминированной, остальные показатели рассчитываются. Демографическая таблица описывает  последовательность переходов данных однородных групп или когорот из одного состояния в другое. При этом перемена состояния не обязательно связана с демографическими событиями. Это может быть изменение социального или юридического статуса, переезд в другое место, регион или страну проживания, смена гражданства, получение специальности, рост уровня доходов и т.д. 

 

 

Обычно таблица составляется по принципу "прибытия–выбытия". Но существует некое конечное состояние, называемое поглощающим, выбытие из которого уже невозможно. Например: смерть, завершение периода деторождения и т.д. Если таблица составляется для какого-либо одного демографического явления и описывает единственное непоглощающее состояние, то  ее называют одномерной. Если же к тому же в таблице описывается и единственное поглощающее состояние, то это таблица единственного выбытия. Такими являются таблица смертности, таблица порядков рождения и т.д.

 

Таблицы, описывающие несколько  непоглощающих состояний, называются многомерными или мультистатусными. Они позволяют анализировать  и моделировать ход демографических процессов, отслеживать взаимодействие нескольких групп населения, принадлежащих к одной или нескольким когортам, но отличающихся по своему демографическому или социально-экономическому статусу. Например, анализ причин смертности для имеющих и не имеющих детей, больных и здоровых. Вероятность вступления в брак работающих и неработающих, или находящихся в разных состояниях – холостых, разведенных, вдовых, и  т.д.

 

Демографические таблицы разделяют  также на общие и специальные. Специальными называют таблицы, если в них рассматриваются необратимые процессы, т.е. человек не может вернуться в предшествующее состояние. Например, если женщина родила ребенка, или человек умер, или же вступив в брак, человек не может вернуться в состояние никогда не бывшего в браке.

 

Метод демографических таблиц является очень эффективным инструментом демографического моделирования и  прогнозирования, но он имеет ряд  существенных ограничений, так как  приложим к замкнутому населению, являющимся однородным по какому-либо признаку – возраст, численность, состав и т.д.

 

Кроме собственных методов, демография широко используется методы социологии. Наиболее полная демографическая информация собирается в результате переписей  населения, которые представляют ни что иное, как поголовный опрос, дающий наиболее полную объективную информацию о каждом человеке в стране. Наряду со всеобщими переписями существуют выборочные переписи, однодневные переписи.  Наряду с этим используются опросы групп населения (когорт) с целью выяснения мотивации их демографического поведения.

Список литературы

 

Для подготовки данной работы были использованы материалы с сайта http://sergeev-sergey.narod.ru/start/glava.html

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Демографічний аспект трудових ресурсів

 

На трудові ресурси істотно  впливає своєчасне виявлення  тенденцій демографічного розвитку суспільства. Без обліку демографічної  ситуації можуть виникнути деформації при формуванні державних планів економічного і соціального  розвитку країни.

 

Від демографічних характеристик  працездатного населення (статевої структури, здоров'я, рівня зайнятості) і показників демографічного розвитку (динаміка народжуваності і смертності населення) залежить величина сукупного  національного доходу. Це також пов'язано з тим, що демографічний фактор паралельно з іншими соціально-економічними факторами впливає на рівень трудової активності населення.

 

Зміна чисельності  і структури населення за статтю та віком впливає на використання національного доходу, на співвідношення попиту та пропозиції робочої сили. Разом з тим від чисельності і темпів росту населення і розміщення його по території країни залежать можливості і терміни освоєння перспективних економічних районів.

 

Управління  демографічними процесами є об'єктивно необхідним і можливим. Облік особливостей демографічної ситуації в країні, основних тенденцій відтворення населення стає найважливішою умовою правильного соціально-економічного планування. Так, зміни чисельності, складу населення за статтю та віком, його професійного й освітнього рівня, розмірів сім'ї визначають можливий приріст (зниження) трудових ресурсів, обсяг і структуру споживчого попиту.

 

Необхідність  впливу в сучасних умовах на демографічні процеси обумовлюється ще і тим, що існує певна інерційність демографічних процесів стосовно умов життєдіяльності людей і їх змін.

 

Демографічна  політика як частина загальної соціально-економічної  політики країни повинна бути спрямована на досягнення в довготерміновій  перспективі відтворення населення з урахуванням регіональних особливостей розвитку.

 

На практиці виділяють визначені методи і  напрямки в демографічній політиці. Серед методів - соціально-економічні, правові, виховні, психологічні. Основними  напрямками є: стимулювання народжуваності, зміцнення родини, зниження захворюваності і смертності.

 

Сучасній  демографічній ситуації притаманна тенденція до зменшення чисельності  населення України, його економічно активної частини, що призводить до звуженого  відтворення трудових ресурсів і  якщо цей процес не регламентувати та не створювати умови для поліпшення демографічної ситуації в країні, то, згідно з розрахунками експертів ООН, протягом наступних 50 років населення України може зменшитися на 40%. Це є найвищий показник зменшення населення у світі, повідомляє Бі-Бі-Сі. Ці дані викладені в розповсюдженому щорічному звіті ООН. Негативні тенденції, відповідно до звіту, спостерігатимуться і в Росії та Італії - населення цих країн зменшиться на чверть. Населення Землі збільшуватиметься перш за все за рахунок Африки, деяких азіатських та латиноамериканських країн. У промислово розвинутих країнах зростатиме співвідношення чисельності літніх людей: якщо зараз вони складають п'яту частину населення, то через півстоліття їх вже буде третина, до 2050 р. у цих країнах житимуть 9 з 10 літніх людей.

 

Так як основним джерелом поповнення трудових ресурсів є молодь, яка вступає в працездатний вік, тому стосовно трудових ресурсів, як специфічного чинника виробництва, процес відтворення складається  з таких фаз: формування та відшкодування, розподілу й перерозподілу і оптимального використання.

 

Фаза формування та відшкодування  людських ресурсів. Мета цієї фази - найповніше задоволення потреб суспільства  у високоосвічених та кваліфікованих громадянах, які здатні забезпечити ефективне функціонування та розвиток усіх сфер організації соціального життя - політичного, економічного та духовного. Фаза включає відновлення населення, підготовку та перепідготовку кадрів, відшкодування фізичної та духовної здатності робітників. На даному етапі необхідними умовами ефективності політики в галузі людських ресурсів є пізнання системи об'єктивних законів народонаселення та активне використання їх в процесі розробки та реалізації демографічної політики; створення та впровадження концепції розвитку системи багаторівневої безупинної освіти та професійної орієнтації з урахуванням потреб та особливостей функціонування постсоціалістичного суспільства; розробка та реалізація основних напрямів діючої соціальної політики для вдосконалення умов життєдіяльності, поліпшення соціального забезпечення та використання вільного часу.

 

Фаза розподілу та перерозподілу  людських ресурсів. Мета фази - забезпечення найефективнішої зайнятості працездатного  населення, оптимального розподілу  та перерозподілу кваліфікованої робочої сили між галузями суспільного виробництва, а також між галузями світового господарства та різними регіонами. Ефективна зайнятість населення забезпечується шляхом організації та вдосконалення робочих місць як в матеріальному виробництві, так і у невиробничій сфері, оптимізацією їх вдосконалення та збалансованості, розвитком мережі зайнятості населення як в державному, так і всесвітньому масштабах. 3. Фаза оптимального використання людських ресурсів є поточною в процесі відновлення, оскільки в ній реалізується здатність людини до творчої праці, виробляються духовні та матеріальні блага, забезпечуються збільшення виробництва та підвищення якості суспільної праці. А це перш за все залежить від розвитку високих технологій, підвищення продуктивності живої праці, запровадження наукової організації праці, вдосконалення соціального розвитку трудових колективів, використання ефективних форм та методів керування персоналом підприємств та організацій.

 

Найважливішим фактором, що визначає здоров'я нації, є соціальний фактор. Тут виділяють бідність, голод, зневір'я в майбутнє, недоступність якісної медичної допомоги і лік. Поліпшити здоров'я нації можна, лише одночасно змінюючи підходи в державній політиці в цій сфері й удосконалюючи систему охорони здоров'я.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

О некоторых аспектах взаимосвязи  демографии и миграции населения (Справочная информация)

 

     По данным ООН,  численность населения Земли  стремительно растет. Только за  последние 40 лет количество землян  удвоилось, при этом 96% прироста приходится на развивающиеся страны. Предполагается, что через 10 лет на Земле будут жить 6,9 млрд. чел., через 25 лет - 8 млрд. человек, в 2050 г. - 9,4 млрд. чел., что резко увеличит нагрузку на земную экосистему, приведет к ее дополнительному разрушению и истощению и вынудит большие массы населения мигрировать в относительно благополучные в экологическом и экономическом отношении регионы земного шара. По оценке Всемирного банка, если численность населения Земли превысит 12-13 млрд.человек, что может произойти уже немногим более чем через 100 лет, то планете грозит глобальная катастрофа, связанная, главным образом, с огромным дисбалансом между потребностями землян и возможностями планеты по их удовлетворению. Примечание: В середине 16-го века на Земле проживали 500 млн. человек, в 1804 г. - 1 млрд. чел., в 1927 г. - 2 млрд. чел., в I960 г. - 3 млрд. чел., в 1974г. - 4 млрд. чел., в 1987 г. - 5 млрд. чел., в 1997 г. - 5,84 млрд. чел., в 1999 г. - 6 млрд. человек.

      Основная масса  населения планеты - около 3,5 млрд. чел. - проживает в Азии, примерно 780 млн. человек - на африканском континенте, 274 млн.чел. - в Северной Америке и 500 млн. чел. в Латинской Америке. На Европу приходится 730 млн. человек. Ее отличие от остальных континентов состоит в том, что численность европейского населения приобрела достаточно устойчивую тенденцию к сокращению и его восполнению за счет приема иммигрантов, в то время как в Африке в ближайшие десятилетия ожидается активный естественный прирост населения. В 2050 г., по оценке, там будут проживать около 2 млрд. человек, а в следующем веке - 2,5 млрд. человек. В процентном отношении население Земли распределяется следующим образом: Европа и Северная Америка - 16%, Азия - 61%, Африка - 13%, Латинская Америка - 8%, Океания - 0,5%.

      В среднем численность  населения Земли увеличивается  на 80 млн. человек в год (в  1997 г. этот показатель составил 86 млн. человек). Самыми быстрыми  темпами увеличивается прослойка  населения в возрасте от 15 до 24 лет и свыше 65 лет. При этом  основная масса молодежи (1,05 млрд. чел.) проживает в развивающихся странах, обремененных многочисленными экономическими, социальными, экологическими и другими проблемами, и является, по крайней мере в настоящее время, своего рода резервом для наращивания молодежной прослойки в странах со стареющим и сокращающимся населением.