Отчет по практике на примере Яворівського НПП

Природні екосистеми парку виконують також важливу екологічну функцію. Вона проявляється у підтриманні екологічно збалансованого режиму спонтанного протікання природних процесів у районі проходження Головного Європейського вододілу, на якому розташований парк.

Важливою також є інформаційна і документаційна функції парку, які полягають в охороні природних еталонів, що дають важливу екологічну і економічну інформацію, необхідну для формування культурних екосистем за зразком природних та реконструкції порушених природних комплексів.

Науково-дослідна функція національного парку полягає у можливості проведення на його території систематичних стаціонарних досліджень екологічних процесів, що відбуваються під впливом природних і антропогенних факторів.

Національний парк має також важливе природо пізнавальне значення. Територія парку дозволяє відвідувачам ознайомитись із видовим складом флори і фауни у різних його екосистемах, цінними об'єктами неживої природи, типовими та рідкісними реліктовими природними комплексами.

Культурно-освітня і дидактична функція парку полягає у сприянні розвитку людини, розширенні її природничого і краєзнавчого кругозору, вихованні природоохоронної активності і відповідальності за стан природи як національного, так і загально людського багатства.

НПП «Яворівський» створений для збереження цінних природних та історико-культурних комплексів, створення умов для організованого туризму і відпочинку з додержанням відповідного режиму охорони та проведення еколого-освітньої роботи. Для вирішення основних завдань парку його територія розділена на 4 функціональні зони, де встановлюється різний режим охорони відповідно до статті 21 Закону України «Про природно заповідний фонд України», які наведені у Положенні про національний природний парк «Яворівський». Нижче коротко охарактеризовано завдання кожної з функціональних зон та засади ведення у її межах різних видів діяльності, у т.ч. господарської.

Заповідна зона призначена для охорони та відновлення найбільш цінних природних комплексів, режим якої визначається відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників. У заповідній зоні забороняється будь- яка рекреаційна і господарська діяльність, за винятком проведення наукових досліджень, робіт по ліквідації епізодичних захворювань тварин та наслідків стихійного лиха, а також заходів необхідних для підтримання цінних (переважно лучних і болотних) фітоценозів, які сформувались історично. У заповідній зоні в окремих випадках допускається облаштування дидактичних

стежок.

Зона регульованої рекреації - в її межах проводяться короткочасний відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо мальовничих і пам'ятних місць. У цій зоні дозволяється влаштування та відповідне обладнання туристських маршрутів і екологічних стежок. Тут забороняються рубки головного користування, промислове рибальство і мисливство, інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних комплексів та об'єктів заповідної зони.

У зоні регульованої рекреації  забезпечуються умови для огляду визначних місць парку та короткочасного відпочинку. Тут розташовуються туристичні стежки, укриття від негоди, оглядові майданчики, вказівники, аншлаги розміщення природних та історико-культурних та побутових об'єктів.

Зона стаціонарної рекреації - призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів, інших об'єктів обслуговування відвідувачів. У зоні стаціонарної рекреації зосереджується вся діяльність по організації і відпочинку населення. Тут поряд з готелями, мотелями і кемпінгами розташовуються бівуачні галявини, місця для наметів, вогнищ, запаси палива, турбази, інформаційні центри, підприємства громадського харчування, торгівлі та інші культурно-побутові об'єкти, а також забезпечується розміщення відвідувачів парку, їх побутове і культурне обслуговування. Будівельні та інші роботи в зоні регульованого рекреаційного використання та зоні обслуговування відвідувачів проводяться із збереженням загального ландшафту і існуючих природних комплексів.

Господарська зона - у її межах проводиться господарська діяльність, спрямована на виконання покладених на парк завдань, знаходяться населені пункти, об'єкти комунального призначення парку, а також землі інших землевласників і землекористувачів, включені до складу парку, на яких господарська діяльність здійснюється з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища. У господарській зоні здійснюється традиційна господарська діяльність, яка не суперечить завданням національного парку.

Охорона природних ресурсів включає в себе комплекс заходів - це охорона від пожеж, самовільних  рубок, самовільної заготівлі рідкісних  рослин, забруднень навколишнього середовища, захисту від хвороб і шкідників, збереження природно-заповідного фонду, організація відвідування природного парку тощо. Охорону природних ресурсів на території, наданій у постійне користування парку, на даний час здійснює лісова охорона парку в кількості 16 чоловік (включаючи провідного інженера лісового господарства та інженера пожежно-сторожової служби). Для оперативної роботи лісової охорони її необхідно забезпечити радіостанціями (або радіотелефонами), газовою і бойовою зброєю, транспортними засобами (мотоцикли, коні). Для гасіння пожеж НПП необхідно придбати або обладнати пожежну автомашину на базі марки ГАЗ-66. Одним із перспективних шляхів організації охорони природних ресурсів на території парку є організація рейнджерської служби парку та кінної охорони.

Щодо території інших користувачів, то у цілому можна зробити висновок, що існуюча організація охорони лісу у певній мірі достатньо ефективна, але поставлені перед природним парком завдання значно різняться від завдань інших господарських підприємств. Тому необхідно збільшити штат лісової охорони та повністю забезпечити її транспортом та іншими необхідними засобами.

3.2. Пропозиції та рекомендації щодо виділення особливо цінних об'єктів неживої природи та їх використання

Враховуючи  те, що рельєф НПП добре репрезентує  два типи морфологічних ландшафтів, характерних для Південного Розточчя та Опілля, вважаємо за потрібне виділити дві найбільш репрезентативні ділянки, кожна з яких представляє певний тип рельєфу.

Рельєф платоподібпо-останцевого типу (янівський варіант) найкраще представлений на ділянці, розташованій між с.Верещиця і Майданським ставом (1-9 квартали Янівського лісництва та 19-20 квартали Майданського лісництва). Саме тут з особливою чіткістю проявлена макроярусність рельєфу, характерна для платоподібно-останцевого морфологічного ландшафту: над нижнім, пологосхиловим ярусом рельєфу підносяться виразні платоподібні височини з групою невеликих денудаційних останців. Зазначена ділянка НІШ виділяється також відносно доброю природною відслоненістю міоценових пісковиків та вапняків. Важливо, що завдяки відсутності лісоподібних покривних відкладів чітка морфологічна ярусність рельєфу, зумовлена пластово-ярусною будовою міоцену, отримала відповідне відображення у ґрунтовому та рослинному покриві. Ця обставина суттєво підносить наукову цінність запропонованої ділянки та її навчально-пізнавальне (освітнє) значення.

Платоподібпо-долинний рельєф з найбільшою виразністю та повнотою репрезентує крайня північно-західна частина НІШ, розташована у басейні р.Фійна. Пропонована ділянка охоплює долину Широкої Дебри та прилеглі до неї вододільні поверхні (3-14 кв. Млинківського л-ва та 112 і 126 кв. Магерівського л-ва). Обидві репрезентативні ділянки характеризуються досить контрастним, розчленованим рельєфом та відносно значною георізноманітністю, що забезпечує їм високу потенційну біорізноманітність й естетичну привабливість.

Серед цінних геоморфологічних об'єктів на особливу увагу заслуговують відносно дрібні елементи і форми  рельєфу - скелі, скелясті горби-останці, ярково-балкові форми. До особливо цінних геолого-геоморфологічних об'єктів повинні бути віднесені скельні утворення природного походження, уступи, розташовані у західній частині платоподібного масиву ур. Майданський Ліс (14, 18, 19 кв. Янівського л-ва та 31 кв. Майданського л-ва). Це, зокрема, скеля Столовий Камінь, безіменні скелясті виступи та складені середньо-верхньобаденськими вапнистими пісковиками та середньобаденськими хемогенними вапняками. Висока естетична цінність цих скель визначається насамперед їх збереженістю у первинному (природному) стані, тому саме ці об'єкти вимагають особливої уваги в аспекті їх охорони. Інші геоморфологічні об'єкти (скелі, горби-останці, ярково-балкові форми) мають головним чином освітню та еколого-освітню (свіжі яркові врізи, придорожні яри) цінність. Зокрема, придатні для демонстрування ярково-балкові форми зустрічаються в урочищі Голуби біля джерела і каплиці Божої Матері (4, 7, 8 кв. Млинківського лісництва).

Певну науково-пізнавальну  та освітню, а часом і естетичну  цінність мають відслонення міоценових відкладів, розташовані на території НПП та поза його межами (кар'єрні відслонення пісків, пісковиків та вапняків біля сіл Страдч, Лозина, Дубровиця, Лелехівка). Відзначені геологічні об'єкти повинні враховуватись при проведенні екскурсійно-туристичних маршрутів.

Поряд з пропонованим науково-пізнавальним та освітнім використанням цінних геологічних  і геоморфологічних об'єктів, слід провести низку спеціальних природоохоронних протиерозійних заходів, спрямованих на стабілізацію, перш за все проявів лінійної ерозії та площинного змиву. Необхідно провести наступні протиерозійні заходи: закріплення ярів і крутосхилів; припинити експлуатацію ерозійно небезпечних ділянок доріг та стежок; залуження ріллі на спадистих схилах. Зокрема, потребують постійного проведення протиерозійних заходів і певного впорядкування (огородження при проходженні через цінні ділянки лісів, ознакування, влаштування східців) стежка для прочан і туристів біля Крехівського монастиря.

3.3. Рекомендації та заходи з охорони рослинного світу та реконструкції корінних рослинних угруповань

Як уже зазначалось, НПП є природоохоронною, рекреаційною, культур- но-освітньою та науково-дослідною  установою загальнодержавного значення. Функції національних парків, крім завдання збереження цінних природних комплексів, передбачають також створення умов для організованого туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності, проведення наукових досліджень природних комплексів та їх змін в умовах рекреаційного використання території. Тому функціональне зонування НПП проводилось найперше з урахуванням включення до заповідної зони найцінніших у науковому відношенні рослинних угруповань та місцезростань видів рослин, що потребують охорони на загальнодержавному рівні. При проектуванні пізнавальних маршрутів, ділянок для стаціонарної і регульованої рекреації необхідно звернути увагу на можливий вплив на рослинний покрив витоптування (Жижин, Зеленський, 1975).

При встановленні флористичної значимості природно-заповідних територій найважливіше значення мають флористичне багатство та кількість цінних для науки видів, наявність угруповань, що занесені до "Зеленої книги", або ж рідкісних у регіоні (Андриенко, Плюта, Прядко и др., 1991).

При проведенні зонування території НПП враховувалась необхідність включення до заповідної зони ділянок з угрупованнями, що занесені до "Зеленої книги України" (Шеляг-Сосонко, Стойко, Дидух и др., 1987), а також ділянки з тими угрупованнями, що є рідкісними у регіоні, знаходяться на межі ареалу (Стойко, Мілкіна, Ященко та ін., 1998). Оскільки на території держави угруповання Ріпеіо-РаsеІа охороняються лише в ПЗ "Розточчя", то власне на території НПП особливу увагу було звернуто на включення їх у заповідну зону. Це матиме велике значення при проектуванні в майбутньому міжнародного біосферного резервату "Розточчя".

Невеликі ділянки трав'янистої рослинності на території НПП потребують особливої уваги. З метою збереження унікальних для України псамофітних угруповань з участю рідкісного виду костриці піскової (Беднарська, 2000), також рідкісних у регіоні видів анемони лісової, віхалки гіллястої доцільно провести заходи з укріплення схилів та огородження гори Біла скеля. Також доцільно провести часткову рубку самосіву сосни звичайної на схилах гори, з метою запобігання сильватизації схилів й зміни режиму освітлення, що може призвести до зникнення рідкісних видів. Необхідно також квартал 47 підконтрольної зони  Майданського лісництва Старицького ВЛГ включити до основної території НПП. Це дозволить забезпечити охорону угруповання, яке необхідно занести до "Зеленої книги України".

На території НПП варто зберегти ділянки зі старими культурами, що добре адаптувались до місцевих умов. Поряд з цим важливим природо охоронним заходом з упорядкування у місцях колишніх поселень старих культурних плодових (сади) та декоративних насаджень (парки, алеї, окремі старі дерева), які можна використовувати для демонстраційних цілей при проведенні екскурсій.

У випадку, коли туристичні маршрути проходитимуть біля ділянок  з цінними та вразливими для витоптування видами рослин, доцільно, поряд з встановленням попереджувальних знаків і аншлагів, їх обгороджувати для обмеження доступу екскурсантів. :

При організації утилітарної  рекреації слід обмежити збір чорниці, перш за все, у межах існуючої і перспективної заповідної зони.

Особливу увагу в  НПП «Яворівський», який розташований на Головному Європейському вододілі, слід звернути на заходи, спрямовані на підтримання історично сформованої  фітоценотичної структури лучно-болотних угруповань. Серед них виділяються: а) заходи з попередження сильватизацй (регулярне прокошування, видалення самосіву і порослі малоцінних дерев і чагарників); б) заходи з відтворення гідрологічного режиму, близького до природного (в одних місцях - гідгачування осушених боліт, а в інших - осушення підтоплених ставами ділянок лісу).

Рекомендовані заходи, спрямовані на регулювання цепотичної структури, наближення складу насаджень до корінних типів лісу та збереження лучно-болотних угруповань на території НПП по землекористувачах. Зазначимо, що пропозиції були передані лісовпорядній експедиції для врахування при розробці лісогосподарських заходів (рубок догляду, санітарних рубок, лісовідновлення тощо) на території НПП. У більшій мірі ці рекомендації були враховані спеціалістами при проектуванні лісогосподарських заходів на території, наданій парку у постійне користування, проте недостатньо враховані для території, що входить у НПП без вилучення у користувачів (насамперед у Страрицькому ВЛГ).