Перспективи селекції Morus nigra L. на декоративність методом індукованої поліплоїдії

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 17 Июля 2014 в 06:05, курсовая работа

Краткое описание

Велике значення для вирішення цієї задачі має вирощування високопродуктивних насаджень дуба звичайного, клена гостролистого та шовковиці чорної.
Дуб звичайний має велике господарське значення. Особливу цінність представляє його важка і міцна деревина зі світлим чи темно-бурим ядром і вузькою світлою заболонню. Попит на неї практично необмежений. У меблевій промисловості високо цінується деревина дуба, що пролежала на дні лісових рік і відома за назвою чорного мореного дуба. Дуб досить стійкий в умовах промислового середовища і здавна цінується в озелененні. Тому в курсовій роботі я буду проводити селекцію дуба звичайного методом добору на декоративність.

Содержание

Вступ
РОЗДІЛ І.
Селекція Quercus robur L. на декоративність методом добору.
1.1. Загальна характеристика виду і його внутрішньовидових таксонів та їх господарське значення…………………………………………………………………..5
1.2. Добір як метод селекції, види добору та їх мета..…………………………...........9
1.3. Селекційні категорії дерев та їх характеристика…………………………...........11
1.4. Вимоги до плюсового дерева дуба звичайного і основні критерії по яких проводиться добір………………………………………………………………………13
1.5. Складання документації на плюсове дерево і оформлення його в натурі..........15
1.6 Перевірка генотипу плюсових дерев виду Quercus robur L. за нащадками…..19
РОЗДІЛ ІІ.
Селекція Acer platanoides L. на декоративність методом гібридизації.
2.1. Загальна характеристика клена гостролистого, її форми і господарське значення…………………………………………………………………………………20
2.2. Гібридизація як метод лісової селекції…………………………………………...22
2.3. Короткий огляд літератури з гібридизації виду Acer platanoides……………...24
2.4. Основні принципи добору батьківських особин для гібридизації……….…….25
2.5. Особливості цвітіння і плодоношення батьківських особин. ……………….…27
2.6. Технологія схрещування батьківських особин…………………………………..27
2.7. Вирощування і випробовування гібридних нащадків…………………………...29
РОЗДІЛ ІІІ.
Перспективи селекції Morus nigra L. на декоративність методом індукованої поліплоїдії.
3.1. Коротка характеристика шовковиці чорної, її форми і господарське значення.31
3.2 Теоретичні основи поліплоїдії як метод лісової селекції………………………..33
3.3. Типи поліплоїдії, класифікація та її господарське значення…………………....35
3.4. Характеристика каріотипу шовковиці чорної, методи і схеми отримання автополіплоїдів і алотетраплоїдів у шовковиці чорної……………………………....37
Список використаної літератури.

Прикрепленные файлы: 1 файл

Документ Microsoft Word.docx

— 489.93 Кб (Скачать документ)

Декоративні форми

 
Декоративні форми:

 «Globosa»- невелике дерево,має сферичну крону дерева. Добре переносить стрижку. Листки дрібні,світло-зелені. Помірна потреба у воді, повністю морозостійка, стійка до хвороб.

 

«Pendula»- Шовковиця плакуча - невисока, дуже красиве дерево з зонтиковидною формою і плакучими гілками звисаючими до землі. Досягає 3-5 м у висоту і стільки ж завширшки. Батьківщиною шовковиці вважають Китай. Росте швидко. Листки великі, серцеподібної форми, глянцеві, темно-зелені. Розташовані чергово, широко яйцевидні, різно лопатеві, 8-20 см завдовжки. Зверху гладкі або шорсткі.  Вражається шкідниками (шовковична п'ядун, червець Комстока, хрущі, дротяники, капустянка, павутинний кліщ) та хворобами (бактеріоз, циліндроспоріоз, вертицильозне в'янення, борошниста роса, коренева гниль, кучерява дрібнолистковість).

«Pyramidalis»- використовується для створення деревно-чагарникових композицій, алей, живоплотів. Застосовна в тих композиціях, де потрібна ажурна крона.  Добре поєднується в груповій посадці з клена гостролистого «Royal Red» і горобиною плакучої форми. Форма плодів округла або довгаста, у деяких сортів по довжині може досягати до 5 см. Ріст дерева досягає до 7-8 метрів. Дуже невимоглива, віддає перевагу легким, піщаним, вапняковим  грунтам.


«Tatarica»- низькоросла, росте повільно, зимостійка форма з дрібними, багата лопатевими листками. Добре розвивається в умовах сонця та тіні. Добре адаптується в сухих та вологих місцях.

Адже шовковиця має посухостійкі якості, добре відновлює гілки і крону після вистрігання.

3.2. Теоретичні  основи поліплоїдії як методу  селекції лісових деревних видів.

 

Спадкова мінливість пов’язана з кратним збільшенням числа хромосом, зазвичай називається поліплоїдією. В широкому розумінні слова під поліплоїдією розуміється мінливість числа хромосом. Вихідним набором хромосом будь-якого поліплоїдного ряду являється гаплоїдне їх число, яке називається основним числом. Таким чином, основне число - це гаплоїдне число хромосом, кратне збільшення якого утворює даний поліплоїдний ряд.

Поліплоїдія грає дуже велику роль в еволюції рослин, вона виникла в природі як природній наслідок статевого процесу. Диплоїдний стан можна розглядати як перший крок в розвитку поліплоїдії, а першу зиготу яка утворилась в результаті запліднення - як першу поліплоїдну форму.

Поліплоїдія викликає глибокі і різносторонні зміни природи рослин. Загальна закономірність спадкової мінливості, яка викликається поліплоїдією, проявляється в збільшенні розмірів ядер і клітин, а також числа хлоропластів в їх заключних клітинах, збільшенні розмірів пилкових зерен і деяких органів рослин: листків, квітів, плодів і насіння, а також вегетативної маси і загальної потужності рослин.

Маючи велику екологічну пластичність, поліплоїдні види мають здатність розповсюджуватись в більш суворих місцезнаходженнях, чим диплоїдні види, нерідко границям свого ареалу, роду. Таким чином поліплоїди - важливий фактор формо і видоутворення, так як матеріал для відбору, який володіє великими можливостями мінливості. Поліплоїдія великого еволюційного значення і в зв’язку з апоміксисом, так як при цьому способі розмноження зав’язання насіння гарантувалось при будь-яких, навіть самих несприятливих умовах запилення.

Негативний ефект поліплоїдії звичайно виражається в зниженні насінної продуктивності й подовженні вегетаційного періоду. Багато поліплоїдних форм це більш пізньодостигаючі ліси в порівнянні з диплоїдними. Це пояснюється уповільненим розподілом клітин, зменшенням умісту ростових речовин.

Багато природних поліплоїдних видів мають групову стійкість до захворювань.

Завдяки більшій мінливості і пристосованості до крайніх ґрунтових і кліматичних умов існування поліплоїдні види в ході природного добору у визначених районах мали переваги перед звичайними диплоїдними видами. Більш висока життєстійкість поліплоїдів може бути зв'язана зі зменшенням у таких генетичних системах можливості переходу летальних і шкідливих мутацій у гомозиготний стан.

Володіючи великою екологічною пластичністю, поліплоїдні види виявляються здатними поширюватися в більш суворих місцеперебуваннях чим диплоїдні види, нерідко по краях ареалу свого роду.

Отже, поліплоїдія — важливий фактор формо- і видоутворення тому, що поліплоїди представляють новий вихідний матеріал для добору, що володіє великими можливостями спадкоємної мінливості. Поліплоїдія придбала велике еволюційне значення й у зв'язку з апоміксисом, тому що при цьому способі розмноження зав'язування насіння  гарантувалося при будь-яких, навіть самих несприятливих умовах запилення.

3.3. Типи  поліплоїдії. Класифікація поліплоїдів  та їх господарське значення.

Розрізняють два типи виникнення поліплоїдії: мітотичний і мейотичний. Перший пов’язаний з порушенням мітозу в соматичних клітинах, другий з порушенням мейозу - процесу утворення мікро і макроспор.

Природні і дослідно виникненні поліплоїди діляться на 3 основні групи: автополіплоїди, аллоплоїди і анеуплоїди.

Автополіплоїди це організми, які отримують в результаті кратного збільшення гаплоїдного набору хромосом, одного і того ж виду. . Вони можуть виникати у рослин  будь-яким способом розмноження, але зберігаються вони краще всього у самозапилювальних рослин при вегетативному розмноженні. Тому  особливо ціняться автополіплоїди у рослин, що розмножуються вегетативним шляхом, або вони зберігаються та розмножуються в незмінному вигляді дуже довго. Вони можуть бути парними і не парними, із збалансованою і не збалансованою кількістю генів. При збільшенні гаплоїдного набору в 4 рази отримуються тетраплоїди. Якщо гаплоїдне число збільшується в 6 разів - гексаплоїди, в 8 разів - октаплоїди. Якщо гаплоїдне число збільшується в 3 разів, утворюється триплоїд, при збільшенні гаплоїдного числа в 5 разів - пентаплоїди.

Алополіплоїди - організми, які виникли в результаті об’єднання різних наборів хромосом. На відміну від автополіплоїдів аллоплоїди гетерогенні. Є збалансовані (фертильні) -  організми, у яких кількість хромосом при геном них мутаціях збільшилась за рахунок повних геномів двох різних видів (4n, 6n).

Незбалансовані (стерильні) – організми, у яких кількість хромосом збільшилась з рахунок повних геномів  двох різних видів (3n, 5n).

    Алоплоїди які мають, які мають  три гаплоїдних набори хромосом, які належать різним видам, називаються  алотриплоїдами, п’ять - аллопентаплоїдами  і т.д.

   Анеуплоїдні організми, які мають  в основному наборі збільшене  чи зменшене але не кратне  гаплоїдному число хромосом. Анеуплоїди:

1) моносомики, у яких у диплоїдному наборі  хромосом не вистачає однієї  хромосоми (2n-1);

2) нулісомики  –  не вистачає пари гомологічних  хромосом (2n-2);

3) трисомики, коли в наборі хромосом  виявилась  одна зайва хромосома (2n+1);

4) полісомики, коли в наборі виявилось кілька  додаткових хромосом (2n+1+1).

   Отже, поліплоїди рослин можуть  виникати з поліплоїдних соматичних  клітин при вегетативному розмноженні, при злитті  поліплоїдних гамет  в  процесі запліднення і внаслідок  нерозходження хромосом при першому  діленні зиготи. Важливо підкреслити, що при збільшенні кількості  хромосом в клітинах не з’являється  яких-небудь генів, а відбувається  лише подвоєння, потроєння і т.д. тих же самих генів, що вже  існували в генотипі рослини.

3.4. Характеристика каріотипу виду Morus nigra L. Методи і схеми отримання авто триплоїдів і алотетраплоїдів виду Morus nigra L.

Каріотип – характерний набір хромосом у раси або виду. При аналізі каріотипу досліджують кількість хромосом, їх відносну загальну довжину, відносну довжину і які-небудь видимі структурні деталі, такі як повторні перетяжки або фрагменти.

  По характеру каріотипів деревні  рослини поділяються на 4 групи:

1) близькі і навіть внутрішньовидові  таксони;

2) види які відрізняються  один від одного кратним числом     хромосом;

3) роди які мають одноманітне  число хромосом;

4) види кількох рядів, які  мають однакове число хромосом.

Індивідуальна поліплоїдія в свою чергу проводиться трьома способами:

а) дія нагріванням, висушуванням чи холодом;

б) індуцірування колхіцином і кодофіліном. Вони пригнічують механізм утворення веретена ділення;

в) отримання триплоїдів з насінини. Триплоїдні рослини характеризуються швидким ростом.

Схема отримання автотриплоїда

   Шовковиця чорна (2n=28)         (колхіцин) Шовковиця чорна (4n=56)


 

Шовковиця чорна (1n=14)X  Шовковиця чорна (2n=28)

=

гібрид Шовковиці чорної (3n=42)


автотриплоїд

 

Схема отримання алотетраплоїда

 

Шовковиця чорна (2n= 28) Х Шовковиця біла (2n=28)

=

F1  (Шовковиці чорної Х Шовковиці білої) (2n=28)

        

F1(Шовковиці чорної Х Шовковиці білої) (2n=28)        (колхіцин)


F2(Шовковиці чорної Х Шовковиці білої) (2n=56)

 


Алотетраплоїд

 

Список використаної літератури

 

  1. Заячук В.Я. Дендрологія: Підручник.-Львів:Апріорі, 2008.-656 с.к
  2. Калініченко О.А. Декоративна дендрологія: Навч. Посіб. – К.: Вища шк.., 2003.-199с.
  3. Гуляев Г.В." Генетика ".-Москва.Колос.1984.-351 с.
  4. 5. Генетика и селекция древесных пород. Материалы всесоюзного совещания по лесной генетике, селекции и семеноводству. Под ред. Раманаускас В.И. и др. Каунас-1972. -182 с.
  5. Любавская А.Я. Лесная селекция и генетика. М., Лесная промышленность, 1982.-288 с.
  6. Білоус В.І. Лісова селекція для ВНЗ Умань 2003.-534 с
  7. Любовська А.Я. Лесная селекция и генетика 1982.-288 с
  8. Дебренюк Ю.Т. Калінін М.І. Гузь М.Е. Лісове насінництво. Львів Світ 1998. 432 с
  9. Коновалов М.А. Пугач Е.А. Основы лесной селекции и сортового семеноводства 1978. 176 с.

Информация о работе Перспективи селекції Morus nigra L. на декоративність методом індукованої поліплоїдії