Флористичне та ценотичне різноманіття лучних фітоценозів околиць с. Веселе Харківського району в умовах антропогенного навантаження

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 27 Марта 2013 в 19:31, курсовая работа

Краткое описание

Мета роботи: дати оцінку флористичної, еколого-ценотичної різноманітності рослинного покриву луків околиць села Веселого Харківського району.
Завдання дослідження:
- вивчити видовий склад рослин луків;
- зробити порівняльний еколого-біологічний аналіз дослідженої флори;
- виявити місцезростання рідкісних видів і угруповань

Содержание

ВСТУП…………………………………………………………………………...3
РОЗДІЛ 1. Огляд літератури………………………………………..……...5
Історія становлення та розвитку
луківництва в Україні…………..............................................................................5
Класифікація луків…………………………………………….……8
РОЗДІЛ 2. Фізико-географічна характеристика району досліджень…………………………………………………………………..…10
РОЗДІЛ 3. Об’єкти і методи досліджень……………………………........12
РОЗДІЛ 4. Результати досліджень та їх обговорення……………………………………………………………..…..…13
4.1. Еколого-біологічна характеристика флори луків………………………………………………………………………………13
4.2. Геоботанічна характеристика лучних фітоценозів………………...29 4.3.Порівняльна характеристика досліджених фітоценозів луків………………………………………………….…………………….36
РОЗДІЛ 5. Використання матеріалів дослідження у роботі вчителя біології…………………………………………………………………..............38
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….39
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………...................................................40

Прикрепленные файлы: 1 файл

kursovy_proekt_Vovchenko_A_V__2.docx

— 1.16 Мб (Скачать документ)

 

Проаналізувавши таблицю  опису геоботанічних досліджень були виявлені види домінанти: хвощ польовий (СПП 16,4%), конюшина повзуча (9,3%), пирій повзучий (8,5%), щавель кінський (8,5%), конюшина лучна (8,5).

Встановлено, що коефіцієнт зустрічаємості рослин на луках під  впливом антропогенного фактору, середній  рівень зустрічаємості мають 8 видів, низький 12, а видів з високим коефіцієнтом зустрічаємості немає взагалі. Проаналізувавши асоціації на луках виявлено таку, як: лучноконюшно-кінськощавлево-повзучупериєву.

 

Рисунок 5. Результати фенологічних спостережень (7-14) липня 2012 року

 

Проаналізувавши фенологічні  спостереження, що проводилися (7-14) липня 2012 року, було встановлено, що більшість рослин на луках без антропогенного впливу знаходяться в першій стадії цвітіння, а на луках з антропогенним впливом найбільше рослин знаходиться в першому вегетаційному періоді.

 

 

 

 

 

 

 

4.3.Порівняльна  характеристика досліджених фітоценозів  луків

Проаналізувавши таблиці геоботанічні дослідження луків виявили, що ділянка, на якій проводиться випас свійської худоби та сінокосіння, має загальне проективне покриття 55% з яких проективне покриття бур’янів займає 6,3%, в той час як загальне проективне покриття ділянки, яка не підлягає випасанню та сінокосінню – 85%, а проективне покриття бур'янів – 4%. Також виявлені відмінності і в інших ознаках. Узагальнені дані наведені в таблиці 6.

Таблиця 6

Порівняльна характеристика досліджених лучних фітоценозів

 

Ознака

Луки  без антропогенного впливу

Луки  з антропогенним впливом

Загальне проективне покриття, (%) Всюди навести одиниці виміру

85%

55%

Загальна кількість  видів (шт.)

21

20

Ярусність

ярусне почленування дуже добре виявляється 

(4 яруси)

ярусне почленування виявлено, але істотно порушене внаслідок  зрідження і значного об’їдання  рослин

Висота рослин (см.)

від 15 до 100 см

від 4-5 до 50 см

Фенологічні спостереження

найбільше кількість  видів знаходиться на першій стадії цвітіння

Найбільша кількість  рослин знаходиться в першому  вегетативному періоді

Проективне покриття бур’янів (%)

4%

6,3%

Кількість видів  бур’янів (шт.)

7

9

Антропогенні зміни

випалювання, збір рослин, випасання,утворення звалища, сінокосіння

збір рослин


 

Проаналізувавши отриманні  данні (табл. 6) було виявлено, що на луках  з антропогенним навантаження, проективне покриття становить 55% це пояснюється активним випасом худоби на даній ділянці, на досліджених луках без антропогенного впливу добре виражене ярусне почленування і висота рослин досягає 100 см на відміну від ділянки де випасали худобу та проводилися сінокосіння, ярусне почленування мало виражене та висота рослин не перевищює 50 см . Кількість видів бур’янів на ділянці під впливом людини 9 та проективне покриття 6,3%, а на території що не підлягала впливу людини кількість видів бур’янів 7 та їх проективне покриття складає 4%.

Аналізуючи фенологічні  спостереження можемо зробити висновок, що була завдана велика шкода лукам з антропогенним впливом, порушення та зсув  фенофази, активне випасання худоби не дає змогу рослинам утворювати необхідну кількість плодів. А в цей час на луках без впливу людини, рослини знаходилися  в фенофазах  характерних їм для цього періоду, цей лучний фітоценоз зберіг природний характер.

 

РОЗДІЛ 5. ВИКОРИСТАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ В РОБОТІ ВЧИТЕЛЯ БІОЛОГІЇ

Під час проведення досліджень ми вивчали видове різноманіття рослин на луках і встановили, що лугова рослинність є пізнавальною темою для вивчення в школі. Отриманий матеріал та вивчені знання можна використовувати під час дослідження видового різноманіття та морфологічної та анатомічної будови рослин, вивчення родин та життєвих форм рослин Стане в нагоді при вивченні: різноманітності та поширення плодів, зовнішньої будови листка, будови та різноманітності квіток і суцвіть, видів та типів кореневих систем, рослинних угрупувань та їх типів.

Також видове різноманіття луку можна використовувати для роботи в гуртках. Під час занять можна ходити на екскурсії, збирати рослини та гербаризувати їх. Зібраний гербарій можна використовувати як наочний матеріал під час занять. Оскільки флора луків різноманітна і включає в себе представників майже всіх родин, то екскурсії по лукам будуть дуже цікавими та пізнавальними. Екскурсії по лукам краще проводити на останньому місяці весни та влітку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

  1. В результаті досліджень лучних фітоценозів околиць с. Веселого, виявлено 59 видів рослин, що належать до двох відділів, двох класів, та 28 родин. Провідними родинами є: Asteraсеае, Poaceae, Fabaceae, Lamiaceae до яких належить 42% дослідженої флори.: гемікриптофітів (44%) та криптофітів (37%).
  2. Дослідивши флору луків нами було встановлено, що на луках за відношенням до світла переважають геліофіти – 76 %. За відношенням до вологи, найбільше мезофіти, що становить 64%.
  3. Проаналізувавши господарське значення, ми дійшли висновку, що тут є представники, які використовуються в різних галузях господарства. Рослини широко використовуються як лікарські, кормові, декоративні, харчові тощо.
  4. Дослідивши вплив випасання та сінокосіння  на луках , ми дійшли висновку, що випас свійської худоби негативно впливає на стан рослин та самого угрупування: знижується кількість видів та загальне проективне покриття рослин; зростає кількість бур'янів; ярусне почленування виявлено, але істотно порушене внаслідок зрідження і значного об’їдання рослин; висота рослин в деяких місцях не перевищує 10 см.
  5. Проаналізувавши фітоценотичну характеристику луків визначили, що ділянка, на якій проводиться випас свійської худоби, та сінокосіння має загальне проективне покриття 55%, з яких проективне покриття бур’янів займає 6,3%, в той час як загальне проективне покриття ділянки, яка не підлягає випасанню – 85%, а проективне покриття бур'янів – 4%.
  6. Результати дослідження можливо використовувати в 6-7 клас и при проведенні позаурочних годин, гуртках, факультативах та для проведення екскурсій.

 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

  1. Алексеев <span class="Normal__Char" style=" font-family: 'Time

Информация о работе Флористичне та ценотичне різноманіття лучних фітоценозів околиць с. Веселе Харківського району в умовах антропогенного навантаження