Флористичне та ценотичне різноманіття лучних фітоценозів околиць с. Веселе Харківського району в умовах антропогенного навантаження
Курсовая работа, 27 Марта 2013, автор: пользователь скрыл имя
Краткое описание
Мета роботи: дати оцінку флористичної, еколого-ценотичної різноманітності рослинного покриву луків околиць села Веселого Харківського району.
Завдання дослідження:
- вивчити видовий склад рослин луків;
- зробити порівняльний еколого-біологічний аналіз дослідженої флори;
- виявити місцезростання рідкісних видів і угруповань
Содержание
ВСТУП…………………………………………………………………………...3
РОЗДІЛ 1. Огляд літератури………………………………………..……...5
Історія становлення та розвитку
луківництва в Україні…………..............................................................................5
Класифікація луків…………………………………………….……8
РОЗДІЛ 2. Фізико-географічна характеристика району досліджень…………………………………………………………………..…10
РОЗДІЛ 3. Об’єкти і методи досліджень……………………………........12
РОЗДІЛ 4. Результати досліджень та їх обговорення……………………………………………………………..…..…13
4.1. Еколого-біологічна характеристика флори луків………………………………………………………………………………13
4.2. Геоботанічна характеристика лучних фітоценозів………………...29 4.3.Порівняльна характеристика досліджених фітоценозів луків………………………………………………….…………………….36
РОЗДІЛ 5. Використання матеріалів дослідження у роботі вчителя біології…………………………………………………………………..............38
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….39
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………...................................................40
Прикрепленные файлы: 1 файл
kursovy_proekt_Vovchenko_A_V__2.docx
— 1.16 Мб (Скачать документ)
Проаналізувавши таблицю опису геоботанічних досліджень були виявлені види домінанти: хвощ польовий (СПП 16,4%), конюшина повзуча (9,3%), пирій повзучий (8,5%), щавель кінський (8,5%), конюшина лучна (8,5).
Встановлено, що коефіцієнт
зустрічаємості рослин на луках під
впливом антропогенного фактору, середній
рівень зустрічаємості мають 8 видів, низький
12, а видів з високим коефіцієнтом
зустрічаємості немає взагалі. Проаналізувавши
асоціації на луках виявлено таку, як:
лучноконюшно-кінськощавлево-
Рисунок 5. Результати фенологічних спостережень (7-14) липня 2012 року
Проаналізувавши фенологічні спостереження, що проводилися (7-14) липня 2012 року, було встановлено, що більшість рослин на луках без антропогенного впливу знаходяться в першій стадії цвітіння, а на луках з антропогенним впливом найбільше рослин знаходиться в першому вегетаційному періоді.
4.3.Порівняльна
характеристика досліджених
Проаналізувавши таблиці геоботанічні дослідження луків виявили, що ділянка, на якій проводиться випас свійської худоби та сінокосіння, має загальне проективне покриття 55% з яких проективне покриття бур’янів займає 6,3%, в той час як загальне проективне покриття ділянки, яка не підлягає випасанню та сінокосінню – 85%, а проективне покриття бур'янів – 4%. Також виявлені відмінності і в інших ознаках. Узагальнені дані наведені в таблиці 6.
Таблиця 6
Порівняльна характеристика досліджених лучних фітоценозів
Ознака |
Луки без антропогенного впливу |
Луки з антропогенним впливом |
Загальне проективне покриття, (%) Всюди навести одиниці виміру |
85% |
55% |
Загальна кількість видів (шт.) |
21 |
20 |
Ярусність |
ярусне почленування дуже добре виявляється (4 яруси) |
ярусне почленування виявлено, але істотно порушене внаслідок зрідження і значного об’їдання рослин |
Висота рослин (см.) |
від 15 до 100 см |
від 4-5 до 50 см |
Фенологічні спостереження |
найбільше кількість видів знаходиться на першій стадії цвітіння |
Найбільша кількість рослин знаходиться в першому вегетативному періоді |
Проективне покриття бур’янів (%) |
4% |
6,3% |
Кількість видів бур’янів (шт.) |
7 |
9 |
Антропогенні зміни |
випалювання, збір рослин, випасання,утворення звалища, сінокосіння |
збір рослин |
Проаналізувавши отриманні данні (табл. 6) було виявлено, що на луках з антропогенним навантаження, проективне покриття становить 55% це пояснюється активним випасом худоби на даній ділянці, на досліджених луках без антропогенного впливу добре виражене ярусне почленування і висота рослин досягає 100 см на відміну від ділянки де випасали худобу та проводилися сінокосіння, ярусне почленування мало виражене та висота рослин не перевищює 50 см . Кількість видів бур’янів на ділянці під впливом людини 9 та проективне покриття 6,3%, а на території що не підлягала впливу людини кількість видів бур’янів 7 та їх проективне покриття складає 4%.
Аналізуючи фенологічні спостереження можемо зробити висновок, що була завдана велика шкода лукам з антропогенним впливом, порушення та зсув фенофази, активне випасання худоби не дає змогу рослинам утворювати необхідну кількість плодів. А в цей час на луках без впливу людини, рослини знаходилися в фенофазах характерних їм для цього періоду, цей лучний фітоценоз зберіг природний характер.
РОЗДІЛ 5. ВИКОРИСТАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ В РОБОТІ ВЧИТЕЛЯ БІОЛОГІЇ
Під час проведення досліджень ми вивчали видове різноманіття рослин на луках і встановили, що лугова рослинність є пізнавальною темою для вивчення в школі. Отриманий матеріал та вивчені знання можна використовувати під час дослідження видового різноманіття та морфологічної та анатомічної будови рослин, вивчення родин та життєвих форм рослин Стане в нагоді при вивченні: різноманітності та поширення плодів, зовнішньої будови листка, будови та різноманітності квіток і суцвіть, видів та типів кореневих систем, рослинних угрупувань та їх типів.
Також видове різноманіття луку можна використовувати для роботи в гуртках. Під час занять можна ходити на екскурсії, збирати рослини та гербаризувати їх. Зібраний гербарій можна використовувати як наочний матеріал під час занять. Оскільки флора луків різноманітна і включає в себе представників майже всіх родин, то екскурсії по лукам будуть дуже цікавими та пізнавальними. Екскурсії по лукам краще проводити на останньому місяці весни та влітку.
ВИСНОВКИ
- В результаті досліджень лучних фітоценозів околиць с. Веселого, виявлено 59 видів рослин, що належать до двох відділів, двох класів, та 28 родин. Провідними родинами є: Asteraсеае, Poaceae, Fabaceae, Lamiaceae до яких належить 42% дослідженої флори.: гемікриптофітів (44%) та криптофітів (37%).
- Дослідивши флору луків нами було встановлено, що на луках за відношенням до світла переважають геліофіти – 76 %. За відношенням до вологи, найбільше мезофіти, що становить 64%.
- Проаналізувавши господарське значення, ми дійшли висновку, що тут є представники, які використовуються в різних галузях господарства. Рослини широко використовуються як лікарські, кормові, декоративні, харчові тощо.
- Дослідивши вплив випасання та сінокосіння на луках , ми дійшли висновку, що випас свійської худоби негативно впливає на стан рослин та самого угрупування: знижується кількість видів та загальне проективне покриття рослин; зростає кількість бур'янів; ярусне почленування виявлено, але істотно порушене внаслідок зрідження і значного об’їдання рослин; висота рослин в деяких місцях не перевищує 10 см.
- Проаналізувавши фітоценотичну характеристику луків визначили, що ділянка, на якій проводиться випас свійської худоби, та сінокосіння має загальне проективне покриття 55%, з яких проективне покриття бур’янів займає 6,3%, в той час як загальне проективне покриття ділянки, яка не підлягає випасанню – 85%, а проективне покриття бур'янів – 4%.
- Результати дослідження можливо використовувати в 6-7 клас и при проведенні позаурочних годин, гуртках, факультативах та для проведення екскурсій.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
- Алексеев <span class="Normal__Char" style=" font-family: 'Time