Флористичне та ценотичне різноманіття лучних фітоценозів околиць с. Веселе Харківського району в умовах антропогенного навантаження

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 27 Марта 2013 в 19:31, курсовая работа

Краткое описание

Мета роботи: дати оцінку флористичної, еколого-ценотичної різноманітності рослинного покриву луків околиць села Веселого Харківського району.
Завдання дослідження:
- вивчити видовий склад рослин луків;
- зробити порівняльний еколого-біологічний аналіз дослідженої флори;
- виявити місцезростання рідкісних видів і угруповань

Содержание

ВСТУП…………………………………………………………………………...3
РОЗДІЛ 1. Огляд літератури………………………………………..……...5
Історія становлення та розвитку
луківництва в Україні…………..............................................................................5
Класифікація луків…………………………………………….……8
РОЗДІЛ 2. Фізико-географічна характеристика району досліджень…………………………………………………………………..…10
РОЗДІЛ 3. Об’єкти і методи досліджень……………………………........12
РОЗДІЛ 4. Результати досліджень та їх обговорення……………………………………………………………..…..…13
4.1. Еколого-біологічна характеристика флори луків………………………………………………………………………………13
4.2. Геоботанічна характеристика лучних фітоценозів………………...29 4.3.Порівняльна характеристика досліджених фітоценозів луків………………………………………………….…………………….36
РОЗДІЛ 5. Використання матеріалів дослідження у роботі вчителя біології…………………………………………………………………..............38
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….39
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………...................................................40

Прикрепленные файлы: 1 файл

kursovy_proekt_Vovchenko_A_V__2.docx

— 1.16 Мб (Скачать документ)

 

РОЗДІЛ 2. Фізико-географічна характеристика району дослідження

Наші дослідження  проводились у Харківському районі околицях с. Веселого. Харківський район розташований у північній частині Харківської області на межі з Бєлгородською областю Росії.

Площа району – 1434,5 км2. В районі мешкає 216,2 тис. осіб [9].

В орографічному  відношенні район розташований на південно-східних  відрогах Середньоросійської височини, розчленованих долинами річок на окремі хвилясті вододільні плато.

Розташований у  Середньоросійській лісостеповій фізико-географічній провінції, належить до недостатньо  вологої, теплої агрокліматичної зони.

Найбільші річки  – Уда, Лопань, Харків, Мож. Створені водосховища: В'яловське, Муромське, Трав'янське та значна кількість ставків.

Переважають чорноземи  типові середньогумусні та реградовані, у заплавах річок – лучні чорноземи  та лучно-болотні грунти. Природна рослинність  збереглась в долинах річок і  представлена переважно заплавними лісами, заплавними луками, угрупуванням водних і прибережних рослин.

Район розташований у помірно-кліматичній зоні. Середньорічна  температура повітря коливається  від 6,00С на півночі до 7,00С на півдні. Найхолодніші місяці року – січень і лютий, найтепліші – липень і серпень. Середньорічна кількість опадів – 475 мм. Найбільш вологими місяцями є червень та липень [9].

Відсоток природних  та напівприродних територій становить 34,80.

Загальна заповідна  площа району 125,2 га, що складає 0,09% від  площі району [9,8].

 

РОЗДІЛ 3. Об’єкти і методи досліджень

          Об’єкт досліджень: флористичне та ценотичне різноманіття лучних фітоценозів. При проведенні досліджень ми використовували такі методи.

Збір та гербаризація рослин [5]. Рослини призначені для засушування клали у прес. Ботанічний прес являє собою дві рами 30×40 см. З натягненою на них металевою сіткою. На одну з рам клали кілька сухих листків паперу, а потім рослини в «сорочках» . Між чотирма «сорочками» закладали пачки прокладок. При вкладанні рослин їх старанно розправляли пінцетом. Якщо рослини розташовані над листками, під них кладуть фільтрувальний папір або гігроскопічну вату. В один гербарний прес клали від 10 до 50 листків з рослинами, залежно від характеру рослин. Проте туго  стягували і ставили на сонячне місце. Два рази на добу «сорочки» з рослинами перекладали, змінювали вологі прокладки на сухі. [5].

Життєві форми рослин ми визначили за класифікацією К. Раункієра [5], яка побудована на положенні бруньок відновлення на рослині. Також ми класифікували рослини за відношенням до світла [5],  поділяючи їх на 3 групи: геліофіти, тіневитривалі. За відношенням до вологи [5], всі рослини ми поділяли на: гідро-, гідато-, гігро-, мезофіти [5].

Господарське значення рослин ми визначили за різноманітними літературними джерелами [10, 11].

Для опису рослинності окремих угрупувань проводили геоботанічні дослідження.  Закладали пробні ділянки, які дають досить повне уявлення про дане угруповання.  На  досліджуваному фітоценозі проводилась порівняльна характеристика луків : на якому проводиться нерегульований випас свійської худоби та сіножатих и який не підлягає впливу  антропогенного фактору . Тому на кожному з луків було закладено по 10 ділянок кожна 1 м2. Отже, загальна площа дослідженої території 10 м². Ділянки були закладені у строго визначених межах (прямокутна форма). Середнє проективне покриття визначали за формулою:      

           
                                                                     

Коефіцієнт  зустрічаємості  визначали за формулою:

КЗ =

 

Проводили аналіз матеріалу, складання таблиць, діаграм, підводили  підсумки. Також використовували  метод фотографування.

 

 

РОЗДІЛ 4. Результати досліджень та їх обговорення

4.1. Еколого-біологічна  характеристика флори луків

Наші дослідження проводились з травня 2011р. по серпень 2012р. на околицях села Веселе  Харківського району  Харківської області.

 Під час проведення  дослідження ми зробили спостереження за 59 видами рослин, які входять до 28 родин 2 відділів та 3 класів. Еколого-біологічна характеристика дослідженої флори наведена в таблиці 1, яка складена за систематикою А.Л. Тахтаджана. Провідними родинами є: Asteraсеае, Poaceae, Fabaceae, Lamiaceae до яких належить 42% дослідженої флори (табл.2). Аналіз життєвих форм за класифікацією К. Раункієра показав, що серед флори луків представлені майже всі життєві форми. Найбільше гемікриптофітів та криптофітів (рис.1). По відношенню до світла на луках переважають геліофіти (рис. 3). По відношенню до вологи переважають мезофіти і незначна кількість гігрофітів та ксерофітів (рис. 2).

 

Таблиця 1

Еколого-біологічна характеристика флори луків околиць  с. Веселого

 

п/п

Назва виду

Родина

Життєва форма за Раункієром

Еколо-біологічна група за відношенням до

Фітоценоз

Господарське  значення

світла

вологи

1

Хвощ річковий

(Equisetum fluniatile L.)

Хвощi

(Equisetaceae)

Криптофіт

геліофіт

гігрофіт

луки, болота

отруйна, лікарська

2

Хвощ польовий 

(Equisetum arvense L.)

Хвощi

(Equisetaceae)

Криптофіт

геліофіт

мезофіт

луки, поля

лікарська, бур’ян

3

Жовтець повзучий

(Ranunculus repens L.)

Жовтицеві

(Ranunculaceae)

Гемікриптофіт

геліофіт

гігрофіт

луки, болота

лікарська, отруйна

4

Жовтець їдкий

(Ranunculus acris L.)

Жовтицеві

(Ranunculaceae)

Гемікриптофіт

геліофіт

мезофіт

Луки

лікарська, отруйна, медонос


 

Продовження таблиці 1

5

Жовтець багатоквітковий

(Ranunculus poluanthemos L.)

Жовтецеві

(Ranunculaceae)

Гемікриптофіт

геліофіт

мезофіт

Луки

лікарська, отруйна, медонос

6

Хміль звичайний

(Humulus lupulus L.)

Коноплеві

(Cannabaceae)

Криптофіт

тіньовитривала

мезофіт

луки, болота, галявини

харчова

7

Вільха чорна

(Alnus glutinosa L.)

Березові

(Betulасеае)

Фанерофіт

тіньовитривала

гігрофіт

Луки

лікарська, деревна

8

Зірочник болотний

(Stellaria palustris Retz.)

Гвоздичні

(Coryophyllaceae)

Гемікриптофіт

геліофіт

мезофіт

луки, болота

лікарська

9

Роговик польовий

(Cerastium arvense L.)

Гвоздичні

(Coryophyllaceae)

Гемікриптофіт

геліофіт

мезофіт

луки, заплави, поля

бур’ян


 

Продовження таблиці 1

10

Лобода гібридна

(Chenopodium hybridum L.)

Лободові 

(Chenopodiaceaе)

Криптофіт

геліофіт

мезофіт

луки, поля, біля жител

бур’ян, кормова

11

Гірчак перцевий

(Polygonum hydropiper L.)

Гречкові

(Polugonaceae)

Терофіт

тіньовитривала

гідрофіт

луки, болота, заплави

харчова, бур’ян

12

Верба біла

(Salix alba L.)

Вербові

(Salicaсеае)

Фанерофіт

геліофіт

мезофіт

луки, болота

лікарська, деревина

13

Тополя біла

(Populus alba L.)

Вербові

(Salicaсеае)

Фанерофіт

геліофіт

мезофіт

луки, поля, парки, садиби

декоративна, деревина

14

Тополя чорна

(Populus nigra L.)

Вербові

(Salicaсеае)

Фанерофіт

геліофіт

мезофіт

луки, поля, парки, садиби

декоративна, деревина


Продовження таблиці 1

15

Алтея лікарська 

(Althaea officinalis L.)

Мальвові (Malvaсеае)

Гемікриптофіт

геліофіт

гігрофіт

Луки

харчова, лікарська

16

Суниці лісові

(Fragaria vesca L.)

Розові

(Rosaceae)

Гемікриптофіт

тіньовитривала

мезофіт

луки, ліси, біля жител

лікарська, харчова, медонос

17

Перстач гусячий

(Potentilla anserine L.)

Розові

(Rosaceae)

Гемікриптофіт

геліофіт

гігрофіт

луки, болота

бур’ян, медонос

18

Парило звичайне

(Agrimonia eupatoria L.)

Розові 

(Rosaceae)

Гемікриптофіт

геліофіт

мезофіт

луки, галявини

лікарська

19

Люцерна румунська

(Medicago romanica Prod.)

Бобові

(Fabaceae)

Гемікриптофіт

геліофіт

мезофіт

луки, поля

кормова


 

 

Продовження таблиці 1

20

Конюшина повзуча

(Trifolium repens L.)

Бобові

(Fabaceae)

Гемікриптофіт

геліофіт

мезофіт

луки, болота

харчова, лікарська, кормова, медоносна

21

Конюшина лучна

(Trifolium pretense L.)

Бобові

(Fabaceae)

Гемікриптофіт

геліофіт

мезофіт

Луки

харчова, лікарська, медонос

22

Горошок мишачий

(Vicia cracca L.)

Бобові

(Fabaceae)

Терофіт

геліофіт

мезофіт

луки, болота

кормова, декоративна

23

Плакун верболистий

(Lythrum salicaria L.)

Плакунові (Lythraceae)

Криптофіт

тіньовитривала

мезофіт

луки, болота, ліса

медонос, декоративна 

24

Зніт гірський

(Epilobium montanum L.)

Онагрові (Onagraceae)

Криптофіт

тіньовитривала

мезофіт

луки, поля

кормова


 

 

Продовження таблиці 1

25

Клен ясенелистий

(Acer negundo L.)

Кленові

(Aceraceae)

Фанерофіт

геліофіт

мезофіт

луки, садиби, поля, біля жител

декоративна, бур’ян

26

Герань лучна

(Ceraniumae pretense L.)

Геранієві

(Geraniaceae)

Гемікриптофіт

геліофіт

мезофіт

луки, болота

кормова, медонос

27

Свидина кров’яна

(Swida opizsanguinea L.)

Деренові

(Cornaceae)

Фанерофіт

тіньовитривала

мезофіт

луки, болота

декоративна

28

Дягель лікарський

(Angelica archangelica L.)

Зонтичні (Apiaceae)

Гемікриптофіт

геліофіт

гігрофіт

луки, болота

лікарська,  медонос, харчова

29

Деревій майже звичайний

(Achillea millefolium L.p.p.)

Айстрові

(Asteraсеае)

Криптофіт

геліофіт

мезофіт

луки, заплави

лікарська, медонос, бур’ян


 

Продовження таблиці 1

30

Морква дика

(Daucus carota L.)

Селерові

(Apiaceae)

Криптофіт

тіньовитривала

мезофіт

луки, галявини

лікарська, бур’ян

31

Живокіст лікарський

(Symphytum officinale L.)

Шорстколисті

(Boraginaceae)

Гемікриптофіт

геліофіт

гігрофіт

луки, болота

лікарська, отруйна, медонос

32

Вероніка дібрована

(Veronica chamaedrys L.)

Ранникові

(Scrophulariaceae)

Гемікриптофіт

тіньовитривала

мезофіт

луки, заплави, ліси

декоративна

33

Подорожник великий

(Plantago

major L.)

Подорожникові (Plantaginaceae)

Криптофіт

тіньовитривала

ксерофіт

луки, біля доріг  и жител

лікарська, кормова, бур’ян

34

Розхідник звичайний

(Glechoma hederacea L. )

Губоцвіті

(Lamiaceae)

Гемікриптофіт

тіньовитривала

мезофіт

луки, болота

бур’ян,

лікарська

Информация о работе Флористичне та ценотичне різноманіття лучних фітоценозів околиць с. Веселе Харківського району в умовах антропогенного навантаження