Цвіт яблуні - весняне творіння

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 08 Июня 2014 в 19:04, творческая работа

Краткое описание

Мета: виявити зміни чергування фенологічних фаз сезонного розвитку насінних рослин(яблуні) на досліджуваній території Південного регіону України
Завдання:
1. Вивчити літературу по фенологічним спостереженням
2.Вибрати територію (ділянку) та скласти маршрут спостереження
3.Вибрати ,за якими сортами яблунь будемо спостерігати
4.Провести спостереження фенологічних фаз розвитку яблунь весною
5.Завести щоденник спостережень

Содержание

ВСТУП……………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ І
Фізико-географічна характеристика селища Дніпровське Білозерського району
1.1.Фізико-географічне положення с.Дніпровське ………………………....4-5
1.2.Фенологічні фази розвитку плодових дерев ……………………………...6
1.3.Види яблук та їх властивості ……………………………………………..6-10
РОЗДІЛ ІІ
Спостереження за розвитком яблуні весною
2.1. Організація та проведення спостереження…………………………….11-12
2.2. Аналіз проведення спостереження……………………………….…….12-13
ВИСНОВОК……………………………………………………………………...14

Прикрепленные файлы: 1 файл

яблоня4класOffice Word (5) - копия.docx

— 7.54 Мб (Скачать документ)

 

 

ВІДДІЛ ОСВІТИ, МОЛОДІ І СПОРТУ

БІЛОЗЕРСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

Білозерська районна станція юних натуралістів

 

Всеукраїнський конкурс

експериментально-дослідницьких робіт з природознавства

"Юний дослідник"

 

Напрямок "Рослини навколо нас"

Цвіт яблуні - весняне творіння

Виконавець:

Верисоча Діана Олександрівна,

учениця 4 класу

Дніпровської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Науковий керівник:

Бевзенко Валентина Василівна, вчитель природознавства

Дніпровської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДНІПРОВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІСТУПЕНІВ

 

 

 

 

 

 

Верисоча Діана  учениця 4 класу

Тема роботи: « Цвіт яблуні - весняне творіння»

 

 

 

2014 рік

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП……………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ І

 Фізико-географічна характеристика селища Дніпровське Білозерського району

1.1.Фізико-географічне положення  с.Дніпровське ………………………....4-5

1.2.Фенологічні фази розвитку  плодових дерев ……………………………...6

1.3.Види яблук та їх  властивості ……………………………………………..6-10

РОЗДІЛ ІІ

Спостереження за розвитком яблуні весною

2.1. Організація та проведення  спостереження…………………………….11-12

2.2. Аналіз проведення  спостереження……………………………….…….12-13

ВИСНОВОК……………………………………………………………………...14

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………………15

ДОДАТКИ……………………………………………………………...…….16-34

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

     Приходу весни людина очікує всю зиму. І ось повсюди починають весело щебетати горобці, дзвінко дзюрчать струмки. Але з настанням весняного тепла природа оживає настільки швидко, що ми часом не встигаємо помітити безліч цікавих явищ у природі і пропускаємо величезну кількість цікавих подій у навколишньому світі .

На уроці позакласного читання ми ознайомилися з віршем Наталі Забіли «Яблунька ». Мені стало цікаво, які насправді відбуваються зміни в природі з приходом весни. Коли прокидаються яблуні, скільки потрібно часу, щоб вони зацвіли. Ми з моїм керівником вирішили спостерігати за явищами в природі та температурою повітря в районі спостереження. Тому тему моєї роботи:

« Цвіт яблуні - весняне творіння» я вважаю актуальною.

Мета: виявити зміни чергування фенологічних фаз сезонного розвитку насінних рослин(яблуні) на досліджуваній території Південного регіону України

Завдання:

1. Вивчити літературу по фенологічним спостереженням

2.Вибрати територію (ділянку) та скласти маршрут спостереження 

3.Вибрати ,за якими сортами яблунь будемо спостерігати

4.Провести спостереження фенологічних фаз розвитку яблунь весною

5.Завести щоденник спостережень

Об’єкт дослідження: яблуні

Предмет дослідження:яблуневий сад та фенологічні фази розвитку

Методи дослідження: спостереження в природі, порівняльний аналіз, узагальнення зібраної інформації, опис, фотографування етапів розвитку яблуневої бруньки.

Структура роботи складається зі вступу, основної частини, висновку, списку використаної літератури, додатки.

Теоретична та практична значущість роботи полягає в можливості використання її теоретичної частини на уроках природознавства.

 

РОЗДІЛ І    Фізико-географічна характеристика селища Дніпровське Білозерського району

1.1.Фізико-географічне  положення с.Дніпровське 

 


     Дніпровське - селище Білозерського району, центр сільради. Виникло у 1931 році. Розташоване на правому березі річки Кошової за 7 км на захід від районного центра с.м.т. Білозерка і за 23 км від залізничної станції Херсон. Населення – 1230 чоловік.

     Територія  Білозерського району розташована на Причорноморській западині. У рельєфі їй відповідає Причорноморська низовина. У будові рельєфу низовини велику роль відіграють долини річок, корінні схили яких ускладнені зсувами. Долина Дніпра утворює велику терасову рівнину. Спостерігається значний похил в бік річки Дніпро і річки Кошової земної поверхні, рельєф місцевості слабо розчленований ярами, які утворилися в результаті ерозійних процесів. Тому в період дощів спостерігається значний змив поверхневого шару ґрунту в р.Кошову. Територія  села  належить до  помірно континентальної, посушливої зони. Влітку сюди надходять повітряні маси з Північної Африки, Малої Азії й Балканського півострова, взимку – маси арктичного повітря, що спричиняють ранні осінні й пізні весняні заморозки. Під впливом азіатського антициклону переважають вітри східних напрямків. Зима в основному тепла, малосніжна, осінь і весна переважно сухі та сонячні. Середньорічна температура +10°, максимальна +40°, мінімальна до – 31,5°. Тривалість безморозного періоду – пересічно 179 днів на рік.Сніговий покрив зявляється у третій декаді грудня, зникає на початку другої декади березня. Висота снігового покриву 5 см.

     Досліджувана  територія розташована у континентальній  степовій зоні. Характеризується  м’якою малосніжною зимою. Теплим  літом, рідкими дощами, переважно  зливневого характеру, завдяки яким  відбувається змив поверхневого  шару ґрунту в річки. [1].

      Територія  Білозерського району входить до зони степу. На формування ґрунтового покриву мають вплив такі фактори: посушливий клімат, розріджена рослинність, яка покриває територію степу нерівномірно і має поверхневу кореневу систему. Велике значення має «підтягування» до поверхні деякої кількості легко розчинених солей. В тому числі солей натрію. Велику роль відіграє рівнинність місцевості, її безвічність. А також розвинутий мікрорельєф нерівностей, які вимірюються в сантиметрах. Окремі підвищення висихають у першу чергу і до них підходить волога. Як з глибин так і з сусідніх мікрознижень, на поверхні потроху накопичуються легкорозчинні солі. Поступово тут формуються сильно солонцюваті ґрунти, або солонці. На схилах підвищень, кули солі проникають пізніше, з’являються ґрунти менш солонцюваті, а в пониженнях навіть слабо лужні, якими тут є темно-каштанові і каштанові ґрунти. Вони відрізняються від чорноземів меншим вмістом гумусу. У 1883 році Докучаєв відкрив ґрунти сухих степів і назвав їх каштановими. Структура його пороховато -зерниста. Перехідний гумусовий горизонт має крупнозернисту структуру. Степ має властивість до швидкої трансформації: накопиченню поживних речовин та розкладення їх по мінеральних складових. [3,с. 120-126].

 

 

1.2.Фенологічні фази розвитку плодових дерев

 

     Усі садові плодові рослини належать до листопадних. Протягом року вони проходять два життєвих періоди: період вегетації та період спокою. Кожен з них у свою чергу поділяється на фенологічні фази. Ці фази повторюються щороку, щоразу в певну фенологічну фазу відбуваються різні зміни в усіх органах і тканинах рослин. Ці зміни бувають як морфологічними, що стосуються форми й зовнішнього вигляду, так і фізіологічними, при яких змінюються біохімічні процеси, що відбуваються в рослині. Тривалість окремих фенологічних фаз і всього періоду спокою або вегетації не буває однаковою щороку. Вона залежить від умов довкілля: температури, вологості, погодних змін. В основі фенологічного розвитку рослин лежить спадково закріплена ритмічність і періодичність фізіологічних процесів , що отримала назву біологічних , чи фізіологічних , годин. Проте динаміка настання фенофаз , терміни початку , закінчення і тривалість фенологічних циклів у рослин перебувають під постійним і потужним впливом сезонних змін географічного середовища (природи) і насамперед сезонності кліматичних умов ( закономірного чергування на Землі сезонів з різною тривалістю дня і ночі , теплих і холодних , дощових і сухих) , пристосовуючись до яких рослини істотно змінюють ритміку процесів росту і розвитку , свій фенологічний стан . У теплі або дощові сезони рослини вегетують , в холодні або сухі впадають в спокій. Під впливом сезонних змін погодних умов у рослин різко змінюється динаміка їх ростових процесів . Тому фенологічний розвиток рослин розуміють як їх сезонний розвиток .В нашій роботі ми керувалися програмою фенологічних спостережень над деревними рослинами, зокрема, тією її частиною, яка стосується розвитку бруньок. [4].

 

1.3.Види яблук  та їх властивості

     Як відомо, сорти яблук розрізняються не тільки за своїми смаковими характеристиками, але і по термінах дозрівання, і, відповідно, зберігання. Є такі, які достигають влітку, але й зберігаються такі плоди не довго. Як правило, термін зберігання літніх сортів яблук складає всього від двох до п’яти тижнів. У той час як зимові сорти придатні до вживання протягом 4-5 місяців після збору врожаю.. Яблуня - рід листопадних дерев і чагарників сімейства розоцвітих з кулястими солодкими або кисло- солодкими плодами. Це найпоширеніша плодова культура в наших садах. Чудове цвітіння цих садів навесні і достаток фруктів восени роблять яблуню самим улюбленим деревом. Ранній сорт яблук: Мелба

Дерево має крону вертикально -овальної форми , невисоку , середньої густоти , сильно облистнені . Листя широкі , середньої довжини , овальні та еліптичні , зморшкуваті , матові , зелені , опукло - увігнуті . Край городчатий .плоди одномірні , округлі . Шкірочка гладенька , масляниста , середьої товщини. Основне забарвлення зеленувато -біле . Покривне забарвлення у вигляді розмитого темно -червоного рум'янцю по всій поверхні плоду. Підшкірних точок багато, вони середньої величини , але добре помітні. Плодоніжка довга, тонка , пряма , косо поставлена, воронка дрібна. Смак кислувато - солодкий . Сорт зимостійкий , стійкий до парші. Цвітіння середнього періоду. Квіткові бруньки стійкі до весняних заморозків .

 

Гала Маст

Дерево середньоросле , з широкоовальною негустою кроною. Скелетні гілки середньої міцності , відходять від стовбура під кутом 45 - 75 ° , кінці їх спрямовані догори .Цвіте в середньопізні строки .

Плоди середніх розмірів, досить одномірні , округлі або округло- зрізано -конічні зі слабкою ребристістю на верхівці , жовті з смугасто розмитим оранжево -червоним рум'янцем на більшій частині поверхні. Шкурка тонка , щільна , суха. М'якоть світложовта , щільна , соковита , ламка , відмінного кислувато солодкого смаку . Знімна зрілість настає в другій декаді вересня , споживча - в листопаді.

Зимовий сорт яблук: Голден Делішес

Дерево сильноросле , з широкоовальною або округлою середньо загущеною кроною. Скелетні гілки відходять від стовбура майже під прямим кутом. Збудливість бруньок середня ,здатність  приросту пагонів середня. Зимостійкість нижче середньої , стійкість проти парші та борошнистої роси - середня.. Цвіте в пізні терміни , довго. Плоди середнього і більше середнього розміру , середньої одномірності , подовжені - округло конічні , зеленувато - жовті з світло - коричневими чечевичками , іноді з незначним оранжевим рум'янцем та іржавою сіткою. Шкурка середньої товщини , щільна , еластична , гладенька , суха. М'якоть жовтувато кремова, щільна , дрібнозерниста, соковита , ароматна, відмінного кислувато солодкого смаку.

 

 

 

 

Ренет Симиренко

Високоврожайний , чудовий сорт , з невибагливим доглядом і періодичним плодоношенням . Плоди вище середнього розміру, округло -конічної форми , зелені , іноді з маленьким коричневим рум'янцем.

М'якоть приємного смаку , відрізняється високими смаковими якостями. У лежанні стають соломистого - жовтими , зберігаються до лютого - березня і довше. зрілість в кінці вересня - початок жовтня. Споживча - через 40дней .

Дерева більше середнього розміру, з загущеною і округлою кроною.

Цвітіння пізнього періоду . Квіткові бруньки стійкі до заморозків навесні.

Всі види - хороші медоноси.

 

Яблуко містить до 80 % води , решта 20 % корисні речовини : клейковина , органічні кислоти , калій , натрій , кальцій , магній , фосфор , залізо , йод , а також вітаміни А , В1 , В3 , РР , С та ін

Найкраще вживати свіжі плоди в натуральному вигляді або натерті на крупній тертці. Найбільш корисні дрібні , кислі і дикі яблука . Вони містять в десять разів більше корисних речовин , ніж глянцеві плоди.

Кислі яблука більш багаті вітаміном С, вони добре впливають на імунну систему , зміцнюють стінки судин , зменшують їх проникність для токсинів , знімають набряки , сприяють швидкому відновленню сил після тривалої хвороби. Яблука містять природні антибіотики - фітонциди , які самі по собі згубно впливають на збудників вірусу грипу , золотистий стафілокок, знищують збудників дизентерії. [2].

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ Спостереження за розвитком яблуні весною

 

2.1. Організація  та проведення спостереження

 

 Ми вирішили провести  спостереження за  чергуванням розвитку фенологічних фаз яблуні весною. Для цього ми визначили маршрут та ділянку в яблуневому саду   агрофірми радгоспу «Білозерський» бригади №5 (див.Додаток А ). Місце знаходження ділянки – Південно-східний схил. Сад відкритий північним вітрам а також весняним туманам і холодним заморозкам. Кожного року  бувають по 3-4 заморозки, останній може бути 5 травня. Сад закладений у 2010 році.(див.Додаток Б).

Були вибрані сорти яблук, які відрізняються  строком цвітіння та поділяються на літні та зимові строки дозрівання . Кожен ряд у саду пронумеровано, ми відмітили по 10 дерев кожного сорту, де будемо проводити спостереження (див. Додаток В ). Допомогу при виборі сортів яблунь ми отримали від бригадира Науменка Руслана Анатолійовича. Контроль за розвитком бруньок проводили з інтервалом у 7 днів у березні та 3-5 днів у квітні-травні. Вели щоденник спостережень (див Додаток Г).  Дані заносили до щоденника спостережень  (див. Додаток Д).    

Информация о работе Цвіт яблуні - весняне творіння