До глибоких м’язів спини належать:
- ремінний м’яз голови і шиї починається від остистих відростків 5-ти нижніх шийних (м’яз голови) і 6-ти верхніх грудних (м’яз шиї) хребців, прикріплюється до соскоподібного відростка (м’яз голови) і до поперечних відростків шийних хребців (м’яз шиї). Функція: при односторонньому скороченні повертає голову в свою сторону, при двосторонньому скороченні розгинає голову і шию;
- м’яз – випрямляч хребта (латеральний тракт глибоких м’язів спини) починається від крижової кістки, клубової кістки, остистих і поперечних відростків поперекових хребців; залежно від точок прикріплення поділяється на три частини:
- клубово-реберний м’яз прикріплюється до ребер;
- найдовший м’яз прикріплюється до поперечних відростків грудних і шийних хребців і соскоподібного відростка;
- остьовий м’яз прикріплюється до остистих відростків грудних і шийних хребців.
Функції: остьовий м’яз розгинає хребет; клубово-реберний
м’яз опускає ребра, при односторонньому
скороченні клубово-реберний м’яз і найдовший
м’язи можуть відводити хребет у свою
сторону;
- поперечно-остьовий м’яз (медіальний тракт глибоких м’язів спини, лежить під латеральним) починається від поперечних відростків нижніх хребців, прикріплюється до остистих відростків верхніх хребців, складається з трьох частин (шарів):
- півостьовий м’яз – пучки цього м’яза перекидаються через 5–6 хребців;
- багатороздільні м’язи – пучки м’язових волокон перекидаються через 3–4 хребці;
- м’язи-обертачі – пучки м’язових волокон перекидаються через один хребець.
Функції: м’язи-обертачі
при односторонньому скороченні
виконують обертання хребта, при двосторонньому –
розгинання хребта; міжостьові м’язи
розгинають хребет; міжпоперечні м’язи
відводять хребет у свою сторону; підпотиличні
м’язи при двосторонньому скороченні
розгинають голову, при односторонньому
скороченні відводять і обертають голову
в свою сторону.
М’язи грудної
клітки поділяються на поверхневі та глибокі,
розміщені в декілька шарів. Одна група
м’язів починається на грудній клітці,
бере напрямок до пояса верхньої кінцівки
і вільної верхньої кінцівки та приводить
їх у рух, друга –власні м’язи грудей,
є дихальними м’язами.
Поверхневі
м’язи грудної клітки при фіксованих верхніх кінцівках підіймають
ребра і таким чином беруть участь у диханні.
До поверхневих м’язів належать:
- великий грудний м’яз, починається від грудинного кінця ключиці, грудини, хрящів 2–7-го ребер, прикріплюється до плечової кістки; згинає, приводить, пронує плече;
- малий грудний м’яз, лежить під великим грудним м’язом, починається від 2–5-го ребер, прикріплюється до лопатки; зміщує вниз і вперед;
- підключичний м’яз, лежить між ключицею та 1-м ребром; зміщує ключицю вниз;
- передній зубчастий м’яз, починається зубцями від 9 верхніх ребер, прикріплюється до медіального краю лопатки; зміщує лопатку до тулуба.
Глибокі м’язи
грудної клітки:
- зовнішні міжреберні м’язи починаються від нижнього краю ребра, йдуть зверху вниз і ззаду наперед і прикріплюються до верхнього краю нижнього ребра; піднімають ребра, розширюючи грудну клітку, і таким чином беруть участь у диханні (вдих);
- внутрішні міжреберні м’язи лежать під зовнішніми, волокна їх ідуть у напрямку, протилежному напрямку зовнішніх міжреберних м’язів; опускають ребра, звужуючи грудну клітку, і таким чином беруть участь у диханні (видих);
- підреберні м’язи лежать на внутрішній поверхні задньої стінки грудної клітки, волокна ідуть у тому ж напрямку, що й волокна внутрішніх міжреберних м’язів; опускають ребра при видиху;
- поперечний м’яз грудної клітки лежить на внутрішній поверхні передньої стінки грудної клітки, починається від тіла грудини, мечоподібного відростка, прикріплюється до хрящів 2–6-го ребер; опускає ребра, беручи участь у видиху;
- діафрагмальний м’яз (діафрагма) починається від поперекових хребців, від хрящів 7–12-го ребер, від задньої поверхні мечоподібного відростка, волокна всіх цих частин сходяться в сухожилковий центр; бере участь у диханні.
М’язи живота оточують черевну порожнину, утворюючи
її стінки. Забезпечують рухи тулуба, виконуючи
згинання, відведення, приведення, обертання;
утворюють черевний прес, який підтримує
внутрішньочеревний тиск. Завдяки наявності
м’язів черевного преса нутрощі черевної
порожнини утримуються у своєму положенні;
м’язи живота беруть участь у дихальних
рухах. Розрізняють передні, бокові і задні
м’язи.
Передні м’язи:
- прямий м’яз живота починається від передньої поверхні хрящів 5–7-го ребер і мечоподібного відростка, прикріплюється до лобкової кістки; при скороченні опускає грудну клітку і згинає хребет.
- біла лінія живота: праві та ліві м’язи передньобокової стінки живота з’єднуються сухожилковими волокнами і утворюють білу лінію живота, яка йде від мечоподібного відростка грудини до лобкового сімфіза.
Бокові м’язи (латеральна група):
- зовнішній косий м’яз живота починається від 8-ми нижніх ребер, прикріплюється до клубової кістки; при односторонньому скороченні повертає тулуб у протилежний бік, при двосторонньому скороченні опускає ребра, згинає хребет;
- внутрішній косий м’яз живота лежить під зовнішнім, починається від клубової кістки і прикріплюється до нижнього краю 10–12-го ребер; при односторонньому скороченні разом з зовнішнім косим м’язом живота протилежної сторони повертає тулуб у свою сторону, при двосторонньому скороченні згинає хребет;
- поперечний м’яз живота лежить під внутрішнім косим м’язом, починається від внутрішньої поверхні 6-ти нижніх ребер, від клубової кістки, апоневроз м’яза зростається з апоневрозом такого ж м’яза протилежної сторони; при двосторонньому скороченні зменшує об’єм черевної порожнини, є головною складовою черевного преса.
До задніх м’язів живота належить:
- квадратний м’яз попереку – це чотирикутна м’язова пластина, починається від клубової кістки, прикріплюється до ХІІ ребра і поперечних відростків поперекових хребців; при односторонньому скороченні разом з іншими черевними м’язами нахиляє в сторону хребетний стовп з грудною кліткою, при тонічному скороченні на обох сторонах разом з тими ж м’язами утримує хребет у вертикальному положенні.
Лекція 11. М’язи
кінцівок
План лекції:
1. М’язи верхньої кінцівки.
2. М’язи нижньої кінцівки.
М’язи
верхньої кінцівки здійснюють рухи руки, необхідні для
виконання її функції як органа праці.
М’язи пояса
верхньої кінцівки прикріплюють вільну верхню кінцівку
до скелета тулуба, рухають кістки, головним
чином лопатку і всю верхню кінцівку. М’язи
пояса верхньої кінцівки відповідно до
шароподібної форми плечового суглоба
і рухів у всіх напрямках, прикріплюються
до плечової кістки по всіх її сторонах;
вони поділяються на задню і передню групи.
До задньої групи належать:
- дельтоподібний м’яз вкриває собою проксимальний кінець плечової кістки; вона починається від латеральної частини ключиці і ості лопатки, прикріплюється до плечової кістки; відводить руку (середні волокна), згинає (передні волокна) та розгинає (задні волокна) плече.
- надостьовий м’яз починається в однойменній ямці лопатки і прикріплюється до великого горбка плечової кістки; відводить руку;
- підостьовий м’яз починається в однойменній ямці лопатки і прикріплюється до великого горбка плечової кістки; повертає плече назовні (супінація);
- малий круглий м’яз починається від тильної поверхні лопатки і прикріплюється до великого горбка плечової кістки; повертає плече назовні (супінація);
- великий круглий м’яз починається від нижнього кута лопатки і прикріплюється до малого горбка плечової кістки; повертає плече всередину (пронація);
- підлопатковий м’яз починається в однойменній ямці лопатки і прикріплюється до малого горбка плечової кістки; повертає плече всередину (пронація).
До передньої групи м’язів пояса верхньої кінцівки належать:
великий грудний м’яз, малий грудний м’яз, дзьобовидно-плечовий м’яз (починається від дзьобоподібного
відростка лопатки і прикріплюється до
медіальної поверхні плечової кістки;
згинає і приводить плече.
М’язи
вільної верхньої кінцівки поділяються на м’язи плеча,
передпліччя, кисті.
М’язи плеча поділяються на два згиначі на передній
поверхні і два розгиначі на задній поверхні.
Вони впливають на ліктьовий суглоб, виконуючи
рухи навколо фронтальної осі, і тому розташовуються
на передній і задній поверхнях плеча,
прикріплюються до кісток передпліччя.
Ці групи м’язів відділяються сполучнотканинними
перетинками.
Передні м’язи
плеча:
- двоголовий м’яз плеча починається довгою головкою від верхнього краю суглобової западини лопатки і короткою головкою від дзьобоподібного відростка лопатки, прикріплюється до ліктьової кістки;
- плечовий м’яз починається від плечової кістки, прикріплюється до променевої кістки; згинає передпліччя.
Задні м’язи
плеча:
- триголовий м’яз плеча вкриває всю задню поверхню плеча, починається довгою головкою від нижнього краю суглобової западини лопатки, медіальною і латеральною головками від плечової кістки, прикріплюється до ліктьового відростка; розгинає плече і передпліччя;
- ліктьовий м’яз починається на задній поверхні латерального виростка плечової кістки, прикріплюється до ліктьового відростка; розгинає передпліччя.
М’язи передпліччя за функцією поділяються на згиначі та
розгиначі, більшість їх є багатосуглобовими,
оскільки діють на багато суглобів; за
розташуванням ці м’язи поділяються на
передню (згиначі) і задню (розгиначі) групи.
М’язи передньої
групи згинають передпліччя, кисть, зап’ясток,
фаланги пальців кисті, повертають у середину
передпліччя і кисть (пронують). Більшість
м’язів передньої групи починаються від
медіального виростка плечової кістки
і прикріплюються до кісток передпліччя
та кисті, до них належать:
- круглий пронатор;
- квадратний пронатор;
- променевий згинач зап’ястка;
- ліктьовий згинач зап’ястка;
- довгий долонний м’яз;
- поверхневий згинач пальців;
- глибокий згинач пальців;
- довгий згинач великого пальця.
М’язи задньої
групи розгинають передпліччя, кисть, зап’ясток,
фаланги пальців кисті, повертають назовні
передпліччя і кисть (супінують). Більшість
м’язів задньої групи починаються від
латерального виростка плечової кістки
і прикріплюються до кісток передпліччя
та кисті, до них належать:
- плечепроменевий м’яз;
- довгий променевий розгинач зап’ястка;
- короткий променевий розгинач зап’ястка;
- розгинач пальців;
- розгинач мізинця;
- ліктьовий розгинач зап’ястка;
- супінатор (повертає передпліччя назовні);
- довгий відвідний м’яз великого пальця;
- довгий розгинач великого пальця;
- розгинач вказівного пальця.
Значна кількість м’язів кисті розміщена з долонного її боку, вони
поділяються на три групи – м’язи підвищення
великого пальця, м’язи підвищення мізинця
та середня група м’язів кисті, розміщених
між цими двома групами на тильній стороні
кисті.
До м’язів кисті належать:
- короткий відвідний м’яз великого пальця;
- короткий згинач великого пальця;
- протиставний м’яз великого пальця;
- привідний м’яз великого пальця;
- короткий долонний м’яз;
- відвідний м’яз мізинця;
- короткий згинач мізинця;
- протиставний м’яз мізинця;
- чотири червоподібні м’язи (згинають проксимальні, розгинають середні та дистальні фаланги 2–5-го пальців);
- три долонні міжкісткові м’язи (приводять 2–5-й пальці);
- чотири тильні міжкісткові м’язи (відводять 2–5-й пальці).
М’язи
нижньої кінцівки поділяються на м’язи пояса нижньої
кінцівки і м’язи вільної нижньої кінцівки.
М’язи нижньої кінцівки інервуються від
поперекового та крижового сплетінь.
М’язи пояса
нижньої кінцівки прямують від таза до верхнього кінця
стегнової кістки і роблять рухи в кульшовому
суглобі навколо всіх його осей. М’язи
розташовані з усіх сторін суглоба і виконують
усі види рухів. За точками прикріплення
на стегні і за функціями м’язи пояса
нижньої кінцівки поділяються на передню
і задню групи.
М’язи передньої
групи:
- клубово-поперековий м’яз починається двома м’язами – клубовим (лежить у клубовій ямці) і великим поперековим м’язом (починається від поперекових хребців). Обидва м’язи з’єднуються в клубово-поперековий, що прикріплюється до малого вертлюга; згинає стегно, при фіксованих кінцівках згинає тулуб.
М’язи задньої
групи: