Фінансово-економічний стан підприємства: суть та основні підходи

Основні виробничі засоби в процесі експлуатації зазнають фізичного зносу і втрачають свої експлуатаційні якості. У зв'язку з цим ремонт основних засобів є необхідною умовою виробничого процесу. Від своєчасності та якості ремонту залежить ефективність використання основних виробничих засобів на підприємстві. Своєчасний ремонт основних виробничих засобів запобігає передчасному їх зносу та вибуттю, продовжує строк служби, підвищує виробничу потужність та скорочує потребу в нових капітальних вкладеннях.

Важливим елементом є джерела і порядок фінансування капітальних вкладень.

За ринкових відносин важливе значення має вибір оптимальної структури джерел фінансування капітальних вкладень. Фінансування капітальних вкладень здійснюється за рахунок власних і залучених коштів  Структура джерел фінансування капітальних вкладень підприємства залежить від багатьох факторів, зокрема: від оподаткування доходів підприємства; темпів зростання реалізації товарної продукції та їхньої стабільності; структури активів підприємства; стану ринку капіталу; відсоткової політики комерційних банків; рівня управління фінансовими ресурсами підприємства; суті стратегічних цільових фінансових рішень підприємства тощо.

Найприйнятнішим для підприємства є комплексний підхід до вибору джерел фінансування капітальних вкладень. Тоді основною передумовою визначення оптимальної структури таких джерел може бути детальний аналіз:

по-перше, можливого обсягу внутрішніх джерел фінансування капітальних вкладень;

по-друге, можливого обсягу залучення додаткових коштів, пов'язаного із подорожчанням капітальних витрат.

Не слід забувати, що порушення оптимального співвідношення між власними і залученими джерелами фінансування капітальних вкладень може призвести до погіршання фінансового стану підприємства.

Фінансовий менеджер повинен визначити граничний розмір капітальних витрат виходячи з розміру та питомої ваги кожного джерела фінансування, які можна залучити для здійснення капітальних вкладень.

Відповідно до чинного законодавства джерелами фінансування капітальних вкладень можуть бути:

1) власні фінансові ресурси;

2) позичені фінансові  ресурси;

3) кошти, отримані від  продажу цінних паперів, внески  членів трудових колективів;

4) кошти державного бюджету  та місцевих бюджетів;

5) кошти іноземних інвесторів.

Власні фінансові ресурси включають внески засновників підприємства, амортизаційні відрахування; прибуток, який використовується у вигляді засобів, резервів у процесі господарської діяльності.

Грошова частина внесків власників підприємства передовсім спрямовується на придбання основних засобів.

Слід підвищити ефективність використання основних засобів підприємств що є одним з основних питань у період переходу до ринкових відносин. Від вирішення цієї проблеми залежить фінансовий стан підприємства, конкурентоспроможність його продукції на ринку.

Оскільки кругообіг коштів підприємства в процесі виробництва продукції, послуг та інших видів комерційної діяльності часто супроводжується тимчасовим браком фінансових ресурсів - покупець продукції з різних причин не може своєчасно розрахуватися з постачальником. Тоді виникає потреба у відстрочці платежу, тобто в комерційному кредиті.

Комерційний кредит - це одна з найперших форм кредитних відносин в економіці, саме він породив вексельний обіг і тим самим сприяв розвитку безготівкового грошового обігу. Основна мета комерційного кредиту - прискорення процесу реалізації товарів і отримання закладеного в них прибутку.

Комерційний кредит має свої переваги:

- оперативність надання  коштів у товарній формі;

- технічна нескладність  оформлення угоди;

- надання підприємству  ширших можливостей маневрування  оборотними коштами;

- сприяння розвитку кредитного  ринку[26, с. 400].

         Недоліками комерційного кредиту  є: обмежені можливості в часі  та розмірах; наявність помітного  ризику для кредитора; можливість  небажаного впливу банків, що  дисконтують векселі.

З проведеного в роботі аналізу можна зробити висновок про те, що однієї із самих гострих проблем підприємства є стан поточних активів і пасивів - дефіцит власних оборотних коштів, надзвичайно низькі показники ліквідності й оборотності, високий розмір дебіторської і кредиторської заборгованості, що погіршується ситуація в сфері взаємних розрахунків фірми й ін.

Це свідчить як про несприятливість умов зовнішнього економічного, правового,  фінансового середовища. Однак крім об'єктивних проблем функціонування виробничо-господарської діяльності підприємства, очевидні недоліки і прорахунки в керуванні оборотними активами і поточними зобов'язаннями, що, у сполученні з несприятливістю зовнішнього середовища, привели підприємство до досить хитливого фінансового стану.

Виходячи з вищевикладеного, одним з основних заходів щодо поліпшення фінансового положення підприємства є оптимізація керування його оборотними активами.

В залежності від змісту запропонованих заходів, спрямованих на поліпшення фінансово-господарського стану підприємства, можливі різні кінцеві результати від їх впровадження:

- зростання продуктивності  праці, обсягів виробництва і  прибутку внаслідок повнішого  завантаження виробничих потужностей;

- збільшення обсягів реалізації  і прибутку внаслідок прискоренні  обертання оборотних коштів, кращого  їх використання;

- збільшення випуску традиційної  продукції і прибутку внаслідої  розширення виробничих потужностей, додаткових капітальних вкла  день, залучення позикових коштів;

- збільшення прибутку  від впровадження заходів, спрямованих  на зниження собівартості продукції;

- збільшення прибутку  внаслідок зростання випуску  вже освоєно конкурентоспроможної  продукції;

- збільшення прибутку  шляхом освоєння виробництва нових конкурентоспроможних виробів;

- покращення результатів  діяльності внаслідок поліпшення  структури власних і позичених  коштів, підвищення ліквідності, більш  раціонального використання коштів  і т. ін.

Відповідно до цього застосовуються різні показники для розрахунків і фінансово-економічної оцінки очікуваних результатів: валовий дохід, валовий прибуток, чистий прибуток, чистий доход тощо.

На підприємстві ПАТ «ПлазмаТек» використовується комп’ютерна бухгалтерська програма "1С: Підприємство".

Даний аспект, тобто використання комплексної програми "1С: Підприємство", дає змогу вести наступний облік, чим покращує фінансовий стан підприємства:

- бухгалтерський облік  відповідно до законодавства  України та національних П(С)БО;

- оперативний облік наявності  та руху запасів, стану взаєморозрахунків  з контрагентами;

- облік руху працівників  підприємства, реєстрацію кадрових  змін та розрахунок заробітної  плати;

- податковий облік відповідно  до податкового законодавства  України.

Програма "1С: Підприємство" забезпечує одночасну роботу працівників різних підрозділів підприємства: бухгалтерії, складу, відділу кадрів та інших, кожен з яких має доступ лише до своєї бази даних. Зведена інформація та загальна база даних доступні лише головному бухгалтеру[1].

Отже, як бачимо на підприємстві ПАТ «ПлазмаТек» використовується комп’ютерна бухгалтерська програма "1С: Підприємство", що дає змогу вести бухгалтерський облік відповідно до законодавства України та національних П(С)БО. В комплексну конфігурацію програми на підприємстві включені ділянки обліку «Зарплата+Кадри», що дозволяє повністю комп’ютеризувати бухгалтерський облік і максимально полегшити роботу бухгалтера.

Даний аспект, тобто використання комплексної програми "1С: Підприємство", дає змогу вести наступний облік, чим покращує фінансовий стан підприємства:

- бухгалтерський облік  відповідно до законодавства  України та національних П(С)БО;

- оперативний облік наявності  та руху запасів, стану взаєморозрахунків  з контрагентами;

- облік руху працівників  підприємства, реєстрацію кадрових  змін та розрахунок заробітної  плати;

- податковий облік відповідно  до податкового законодавства  України.

При веденні автоматизованого обліку бухгалтерська служба має можливість швидко обробляти потрібну інформацію та одержувати проміжні результати діяльності, необхідні для потреб управління.

 

 

3.2.  Планування фінансового стану на наступний період

 

 

Планування - це розробка деталізованого порядку дій на наступний період для впровадження стратегії. Фінансове планування займає важливе місце в системі фінансового менеджменту, яка включає планування, організацію, мотивацію й контроль діяльності підприємства.

Об'єктами фінансового планування є:

1) рух фінансових ресурсів;

2) фінансові відносини, які  виникають при формуванні, розподілі  та використанні фінансових ресурсів;

3) вартісні пропорції, які  утворюються в результаті розподілу  фінансових ресурсів.

Фінансове планування - це процес систематичної підготовки управлінських рішень, які прямо чи опосередковано впливають на обсяги фінансових ресурсів, узгодження джерел формування та напрямів використання згідно з виробничими, маркетинговими планами, а також величину показників діяльності підприємства в плановому періоді і які забезпечують вирішення завдань найбільш раціональним шляхом.

Техніка фінансового планування починається з визначення цілей фінансової політики підприємства, розроблення фінансової стратегії і тактики. Головною метою фінансової політики підприємства є підвищення ефективності системи управління фінансами, а головними завданнями - максимізація прибутку, оптимізація витрат та структури капіталу, забезпечення його фінансової стійкості, досягнення прозорості фінансового стану, забезпечення інвестиційної привабливості підприємства та створення ефективного механізму управління останнім.

Початковим етапом фінансового планування є фінансове прогнозування, яке полягає у визначенні можливого фінансового стану підприємства на перспективу. На відміну від фінансового планування, прогнозування передбачає розроблення альтернативних фінансових показників та параметрів, використання яких, відповідно до тенденцій зміни ситуації на ринку, дає змогу визначити один з варіантів розвитку подій та їх вплив на фінансовий стан підприємства. Тобто за фінансового прогнозування оцінюються можливі майбутні фінансові наслідки рішень, які приймаються, а за фінансового планування фіксуються фінансові показники, котрі підприємство намагається отримати в майбутньому, та формалізуються шляхи їх досягнення. Фінансове планування направлене, з одного боку, на запобігання помилкових дій у діяльності підприємства, з іншого - на зменшення кількості невикористаних можливостей.

Традиційно фінансові плани поділяють на стратегічні, поточні, оперативні, кожний з яких має своє чітке призначення, певний ступінь деталізації та форму реалізації. Так, стратегічне фінансове планування визначає найважливіші показники, пропорції та темпи розширеного відтворення та є головною формою реалізації мети підприємства. Стратегічне фінансове планування включає розроблення фінансової стратегії підприємства та прогнозування фінансової діяльності, на основі яких визначається фінансова політика підприємства за конкретними напрямками фінансової діяльності. Система поточного фінансового планування базується на розробленій фінансовій стратегії та фінансовій політиці за окремими аспектами фінансової діяльності й пов'язана з розробленням конкретних видів поточних фінансових планів, які дають можливість підприємству визначити на поточний період усі джерела фінансування його розвитку, сформувати структуру доходів і витрат, забезпечити постійну платоспроможність, а також визначити структуру активів і капіталу на кінець планового періоду. Результатом поточного фінансового планування є розроблення трьох основних планів: звіту про прибутки й збитки, руху грошових коштів, бухгалтерського балансу.

З метою контролю за фактичними надходженнями і їх використанням необхідне оперативне фінансове планування, яке включає складання й виконання платіжного календаря, касового плану та розрахунок потреб у короткострокових залученнях коштів чи їх ефективне короткострокове розміщення.

Отож, спрогнозуймо основні техніко-економічні показники ПАТ «ПлазмаТек» на 2015 рік.

 

Прогнозування основних техніко-економічних показників

ПАТ «ПлазмаТек» на 2015 рік

Показники	2013 рік	2014 рік	2015 рік	+/- (2014 р. до 2013р.)	% (2014 р. до 2013р.)	+/- (2015р. до 2014р.)	% (2015р. до 2014р.)
Виручка від реалізації, тис. грн.	300096	319451	344065	19355	6,4	24614	7,7
Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	207314	196889	187344	-10425	-5,0	-9545	-4,8
Валовий прибуток	92782	122562	142512	29780	32,1	19949	16,3
Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн.	112689	133114	152065	20425	18,1	18951	14,2
Фондовіддача, тис. грн.	2,46	2,4	2,26	-0,06	-2,4	-0,14	-5,8
Фондоозброєність, тис. грн.	155,8	174,0	196,5	18,2	11,7	22,5	12,9
Середньооблікова кількість штатних працівників, чол.	723	765	774	42	5,8	9	1,2
Фонд оплати праці штатних працівників, тис. грн.	23269	22765	24546	-504	-2,2	1781	7,8
Середньомісячна заробітна плата штатних працівників, тис. грн.	32,2	29,8	31,7	-2,4	-7,5	1,9	6,4
Фінансовий результат, тис. грн.	41731	18507	29321	-23224	-55,7	10814	58,4