Фінансово-економічний стан підприємства: суть та основні підходи

Коефіцієнт поточної ліквідності становить більше 0,6 і  це характеризує, що підприємство покриває короткострокові пасиви за рахунок оборотних активів, і застосовується для оцінки здатності підприємства виконати свої короткострокові зобов'язання. Найвищого значення показник поточної ліквідності досяг в 2012 році, в 2014 р. він зменшився на 22,7% і наблизився до граничного значення, що є негативною тенденцією для підприємства.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності на ПАТ «ПлазмаТек» є дуже низьким, максимальне його значення в 2014 році становить 0,05, це означає не спроможність підприємства негайно погасити свою короткотермінову кредиторську заборгованість.

Чистий оборотний капітал в 2014 році становить 21555 тис.грн., що на 1255 тис. грн. більше ніж у 2012 р., тобто обігові кошти перевищують над короткостроковими зобов'язаннями на 21555 тис.грн., це означає, що підприємство не тільки може погасити свої короткострокові зобов'язання, але і має резерви для розширення діяльності.

Отже, показники ліквідності та платоспроможності мають важливе значення в системі показників діяльності підприємства, оскільки забезпечують підтримку фінансової рівноваги підприємства. Досліджуване підприємство є платоспроможним, але ряд показників ліквідності мають тенденцію до зменшення. Тому керівництву ПАТ «ПлазмаТек» необхідно спрямувати курс на підвищення ліквідних активів та зростання платоспроможності, щоб не стати банкрутом. Ліквідність слід розглядати як стан активів у їхньому обороті, який закінчується отриманням грошових коштів, що є необхідною умовою платоспроможності. Враховуючи, що основу платоспроможності складають активи, яким притаманна різна ступінь ліквідності, можна вважати ліквідність якісною характеристикою платоспроможності.

 

 

2.3.  Діагностика майнового стану та фінансової стійкості

 

 

Умовою й гарантією виживання й розвитку будь-якого підприємства, як бізнес-процесу, є його фінансова стабільність. Якщо підприємство фінансово стійке, то воно в стані «витримати» несподівані зміни ринкової кон’юктури, і не опинитися на краю банкрутства. Більш того, чим вище його стабільність, тим більше переваг перед іншими підприємствами того ж сектора економіки в одержані кредитів і залученні інвестицій. Фінансово стійке підприємство вчасно розраховується за своїми обов’язками з державою, позабюджетними фондами, персоналом, контрагентами.

Фінансова стабільність підприємства - це його надійно-гарантована платоспроможність у звичайних умовах господарювання й випадкових змін на ринку.

Фінансовий стан підприємства, його стійкість і стабільність залежать від результатів його виробничої, комерційної і фінансової діяльності. Якщо поставлені завдання в перерахованих видах діяльності успішно реалізовуються, це позитивно впливає на фінансові результати фінансово-господарської діяльності підприємства

До основних факторів, що визначають фінансову стійкість підприємства, належить фінансова структура капіталу (співвідношення позикових і власних коштів, а також довгострокових і короткострокових джерел коштів) і політика фінансування окремих складових активів (насамперед необоротних активів і запасів). Тому з метою оцінки фінансової стійкості необхідно проаналізувати не тільки структуру фінансових ресурсів, але й напрямки їхнього вкладення.

Для оцінки рівня фінансової стійкості використовують наступні показники:

• Коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів;
• Коефіцієнт автономії(платоспроможності);
• Коефіцієнт маневреності власних коштів;
• Коефіцієнт ефективності використання власних коштів;
• Коефіцієнт використання фінансових ресурсів усього майна;

Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів характеризує структуру фінансових ресурсів підприємства. Розраховується як частка від розподілу суми позикових коштів на суму власного капіталу. Максимально припустиме значення цього показника становить 1 (що припускає рівність позикових і власних коштів).

Згідно з балансу :

 

        Ксп= ( ф.1ряд.430+ф.1ряд.480+ф.1ряд.620)/ ф.1ряд.         (2.3.1)

 

Коефіцієнт автономії (коефіцієнт концентрації власного капіталу) характеризує частку коштів, вкладених власниками підприємства в загальну вартість майна. Розрахунок коефіцієнта автономії проводиться за формулою:

 

               Ка=Власний капітал/Валюта баланса                            (2.3.2)

 

Нормальне мінімальне значення коефіцієнта автономії орієнтовано оцінюється на рівні 0,5, що припускає забезпеченість позикових коштів власними, тобто, реалізувавши майно, сформоване із власних джерел, підприємство зможе погасити зобов’язання. Однак, у ході оцінки цього коефіцієнта, необхідно приймати до уваги галузеву приналежність підприємства (наприклад, машинобудівні підприємства повинні мати більш високе значення коефіцієнта автономії, ніж підприємства торгівлі, що пояснюється більш високою питомою вагою необоротних активів у структурі балансу), наявність довгострокових позикових коштів й інші розглянуті вище фактори.

Коефіцієнт маневреності власних коштів характеризує степінь мобільності використання власного капіталу, та визначається за формулою:

 

Км= Власні оборотні кошти/ Власний капітал             (2.3.3)

 

Коефіцієнт маневреності показує частку власних коштів, вкладених в оборотні активи. Чітких рекомендацій у значенні цього коефіцієнта немає, але вважається, що його значення повинно бути не менше 0,2 , що дозволить забезпечити достатню гнучкість у використанні власного капіталу . Для оцінки коефіцієнта маневреності необхідно порівняти його значення з рівнем минулих періодів, середньогалузевим значенням або рівнем у найближчих конкурентів.

Коефіцієнт ефективності використання власних коштів показує скільки прибутку дає 1 грн. власних коштів. Теоретично, нормальним значенням цього коефіцієнта є значення не менше 0,4.

Згідно балансу розраховується за формулою:

 

Кевк=ф.№2,ряд.170 / ф.1ряд.380     (2.3.4)

 

Коефіцієнт використання фінансових ресурсів (усього майна) дає змогу визначити, за який період одержаний прибуток може компенсувати вартість майна. Нормативного числового значення для цього коефіцієнта немає, позитивним вважається збільшення цього коефіцієнта по відношенню до попереднього періоду.

Згідно балансу розраховується за формулою:

 

Квфр=ф.№2,ряд.170 / ф.1ряд. 280   (2.3.5)

 

Докладніше розглянемо показники фінансової стійкості в таблиці 2.3.1. на базі ПАТ «ПлазмаТек»

 

Таблиця 2.3.1

Показники фінансової стійкості ПАТ «ПлазмаТек» за  2012-2014рр.

Назва показника	2012р.	2013р.	2014р.	Абсолютне відхилення 2014р до 2012р.	Відносне відхилення, %
Коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів	2,44	1,6	2,14	-0,3	-12,3
Коефіцієнт автономії	0,29	0,38	0,32	0,03	10,3
Коефіцієнт маневреності власних коштів	-0,06	-0,08	-0,12	-0,18	-300
Коефіцієнт ефективності використання власних коштів	0,51	0,59	0,2	-0,31	-60,8
Коефіцієнт використання фінансових ресурсів усього майна	0,15	0,23	0,06	-0,09	-60

 

Коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів у 2014 році становить 2,14, що на 0,3 менше ніж у 2012р., це свідчить про зменшення залежності підприємства від інвесторів і кредиторів, тобто про деяке підвищення фінансової стійкості. Якщо показник становить в 2014 році 2,14, то це означає, що на кожну 1 грн. власних коштів, вкладених в активи підприємства, припадає 2,14 грн. позикових коштів.

Коефіцієнт автономії характеризує частку власників підприємства у загальній сумі коштів, авансованих у його діяльність.  В 2014 році даний показник становив 0,32, хоч він і збільшився в порівнянні з 2012р., но все рівно є негативним, так як оптимальне значення коефіцієнта автономії становити 0,5, тому підприємству потрібно запровадити ряд заходів для підвищення даного показника. Чим вищим є значення цього показника, тим вища фінансова стійкість підприємства, тим більш стабільним та незалежним є становище від зовнішніх джерел фінансування і кредиторів. У підприємство з високою часткою власного капіталу кредитори вкладають кошти охочіше, бо воно з більшою ймовірністю може погасити борги за рахунок власних коштів.

Коефіцієнт маневреності власних коштів на ПАТ «ПлазмаТек» є від’ємним числом і має тенденцію до зменшення, це є негативно так як власний капітал не використовується для фінансування поточної діяльності.

Коефіцієнт ефективності використання власних коштів зменшився в 2014 році порівняно із 2012р. на 60,8% і становить 0,2, це є негативним дня підприємства, тому що зменшився прибуток який дає 1 грн. власного капіталу.

Коефіцієнт використання фінансових ресурсів в 2014р. також зменшується в порівнянні із попередніми періодами, це означає, що період  за який одержаний прибуток може компенсувати вартість майна збільшився.

 

 

2.4.  Оцінка ділової активності та рентабельності підприємства

 

 

Стабільність фінансового стану підприємства в умовах ринкової економіки обумовлена значною мірою його діловою активністю, що залежить від широти ринків збуту продукції, його ділової репутації, ступеня виконання плану за основними показниками господарської діяльності, рівня ефективності використання ресурсів і стабільності економічного зростання.

Ділова активність підприємства у фінансовому аспекті проявляється, насамперед, у швидкості обороту його коштів. Аналіз ділової активності полягає в дослідженні рівнів і динаміки різноманітних коефіцієнтів оборотності, основними з яких є :

- Коефіцієнт оборотності  активів;

- Коефіцієнт оборотності  оборотних засобів;

- Коефіцієнт оборотності  дебіторської заборгованості;

- Коефіцієнт оборотності  кредиторської заборгованості;

- Коефіцієнт оборотності  матеріальних запасів;

- Коефіцієнт оборотності  основних засобів;

- Коефіцієнт оборотності  власного капіталу;

Важливість показників оборотності пояснюється тим, що характеристики обороту багато в чому визначають рівень прибутковості підприємства.

Коефіцієнт оборотності активів – відображає швидкість обороту сукупного капіталу підприємства, тобто показує, скільки разів за аналізований період відбувається повний цикл виробництва й обіг, що приносить відповідний ефект у вигляді прибутку, або скільки грошових одиниць реалізованої продукції принесла кожна одиниця активів:

 

Коа=                   (2.4.1)

 

Коефіцієнт оборотності оборотних засобів характеризує відношення виручки (валового доходу) від реалізації продукції, без урахування податку на додану вартість та акцизного збору до суми оборотних засобів підприємства . Зменшення цього коефіцієнта свідчить про уповільнення обороту оборотних засобів.

Згідно балансу розраховується за формулою:

 

Кооз=     (2.4.2)

 

У процесі господарської діяльності підприємство дає товарний кредит для споживачів своєї продукції, тобто існує розрив у часі між продажем товару й надходженням оплати за нього, у результаті чого виникає дебіторська заборгованість. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує, скільки разів за рік обернулися кошти, вкладені в розрахунки. Він визначається за формулою:

 

Кодз=             (2.4.3)

 

Як правило, чим вище цей показник, тим краще, тому що підприємство швидше одержує оплату по рахунках. З іншого боку, надання покупцям товарного кредиту є одним з інструментів стимулювання збуту, тому важливо знайти оптимальну тривалість кредитного періоду.

Показники оборотності дебіторської заборгованості корисно порівнювати з оборотністю кредиторської заборгованості. Такий підхід дозволяє зіставити умови комерційного кредиту, наданого аналізованим підприємством своїм клієнтам з умовами кредитування, якими воно користується з боку постачальників. Для цього необхідно визначити коефіцієнт оборотності й строк обороту дебіторської й кредиторської заборгованості по товарних операціях.

У ході економічної діагностики доцільно зіставити фактичні строки погашення дебіторської заборгованості із тривалістю наданого покупцям періоду відстрочки платежу, що дозволить оцінити ефективність контролю за станом розрахунків з дебіторами й зробити висновки про рівень їхньої кредитоспроможності.