Аналіз ефективності виробництва

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 03 Декабря 2013 в 22:41, курсовая работа

Краткое описание

Мета даної роботи полягає у проведенні якісного аналізу та дати оцінку фінансовому стану підприємства, надати оцінку його фінансового стану, використовуючи загальноприйняті підходи та сформувати пропозиції, щодо покращення фінансового стану підприємства.
Виконання наступних завдань забезпечує досягнення поставленої мети:
аналіз фінансового стану підприємства на основі даних балансу;
оцінка фінансового стану та прибутковості на основі коефіцієнтного аналізу;
аналіз витрато ємності та складу собівартості продукції;
аналіз політики товарного кредиту;

Содержание

ВСТУП 3
ВИХІДНІ ДАНІ 5
РОЗДІЛ 1. Горизонтальний та вертикальний аналіз 6
1.1. Аналіз структури та динаміки балансу 6
1.2. Горизонтальний і вертикальний аналіз собівартості 9
РОЗДІЛ 2. Оцінка фінансового стану підприємства 10
2.1. Аналіз рентабельності власного капіталу 10
2.2. Аналіз рентабельності продукції 13
2.3. Аналіз оборотності активів 14
2.4. Аналіз заборгованості 16
2.5. Аналіз платоспроможності 18
РОЗДІЛ 3. Аналіз ефективності виробництва. 20
Таблиця 3.1. Вихідні дані для аналізу 20
3.1. Якісний аналіз 21
3.2. Факторний аналіз 22
3.3. Кількісний аналіз 26
РОЗДІЛ 4. CVP-аналіз. 28
4.1. Аналіз крапки беззбитковості 28
4.2. аналіз ефекту операційного важеля. 30
Зведена таблиця показників 31
ВИСНОВОК 32

Прикрепленные файлы: 1 файл

Курсач 11.docx

— 1.25 Мб (Скачать документ)

,

де: ОЗ – основні засоби.

КПОЗ2011=45000/35000=1,29

КПОЗ2012=25000/30000=0,83

На підставі розрахованих даних, робимо висновок, що коефіцієнт покриття основних засобів увійшов  у норму, бо зменшився з 1,29 до 0,83, коли межі раціонального покриття з 0,75 до 1.

 

 

ВИСНОВОК ЗА РОЗДІЛОМ

 

Зробивши розрахунки рентабельності власного капіталу, продукції, коефіцієнтів оборотності активів, заборгованості та платоспроможності та проаналізувавши результати обчислень, роблю висновки про позитивні зміни рентабельності власного капіталу, тобто збільшення його ролі у діяльності підприємства. Це підтверджує зменшення до нормального значення коефіцієнта заборгованості, який показує чи покриває власний капітал боргові зобов’язання підприємства.  Зростання коефіцієнту оборотності активів є позитивним для підприємства і свідчить про більш ефективне використання активів. Але негативним моментом є зменшення відстрочки за отриманими кредитами, тобто зменшення часу використання тимчасово вільних коштів, та зменшився ефект фінансового важелю, тобто при залученні позикових коштів рентабельність буде зменшуватися.

 

РОЗДІЛ 3. Аналіз ефективності виробництва.

Таблиця 3.1. Вихідні дані для аналізу

 

Показник

Середньо-квартальне значення за 2011

Квартальні значення за 2012 рік

Річні значення

1

2

3

4

2011

2012

Виручка

21636

20000

19000

25000

29665

86544

93665

Собівартість

14069,5

14000

16500

13200

18102

56278

61802

Матеріали

5000

4000

5600

4600

5800

20000

20000

З/п

3750

4800

4700

4500

6000

15000

20000

Відрахування

2500

2100

3000

1900

3000

10000

10000

Амортизація

2500

2500

2700

2000

2800

10000

10000

Інші

319,5

600

500

200

502

1278

1802

Результат

30266

6000

2500

11800

11563

30266

31863


 

 

3.1. Якісний  аналіз

 

Для подальшого аналізу, виходячи з даних таблиці 3.1 обчислюємо ємнісні показники витрато ємності, які являють собою відношення собівартості та її складових до виручки за реалізовану продукцію.

 

Таблиця 3.2. Ємнісні показники

Показники

Середньоквартальні за 2011

Квартальні

1

2

3

4

ВЄ

0,65

0,7

0,87

0,53

0,61

-МЄ

0,23

0,2

0,29

0,18

0,2

-ЗПЄ

0,17

0,24

0,25

0,18

0,2

-ПВВ

0,12

0,11

0,16

0,08

0,1

-ПВА

0,12

0,13

0,14

0,08

0,09

-ПІВ

0,011

0,03

0,03

0,01

0,02


 

З вище обчислених показників виводимо динаміку їх зміни у звітному періоді щоквартально порівняно  з  попереднім періодом. Ці дані заносимо до матриці якісного аналізу.

 

Таблиця 3.3. Матриця якісного аналізу

Показники

індекси показників до 2012

1

2

3

4

ВЄ

1,08

1,34

0,82

0,94

-МЄ

0,87

1,26

0,78

0,87

-ЗПЄ

1,41

1,47

1,06

1,18

-ПВВ

0,92

1,33

0,67

0,83

-ПВА

1,08

1,17

0,67

0,75

-ПІВ

3

3

1

2


 

Загалом у 3 та 4 кварталі спостерігаємо  позитивну тенденцію, такі зміні  відбулися за рахунок матеріалоємності, ємності адміністративних витрат та амортизації. У 2 кварталі бачимо повністю негативну тенденцію по всіх статтях. Найбільш негативних змін зазнала зарплатоємність, яка збільшилася по всім кварталам порівняно з базовим періодом.

 

3.2. Факторний  аналіз

 

Факторний аналіз використовується для комплексного аналізу господарської  діяльності, пошуку і класифікації факторів, що впливають на економічні явища і процеси, з виявленням причинно-наслідкових зв'язків, що впливають  на зміну конкретних показників господарської  діяльності.

За вихідними даними будуємо  таблицю індексів факторного аналізу, який призначений для визначення впливу факторів на зміну витратоємності продукції.

Таблиця 3.4. Індекси вихідних показників

Показники

Індекси за кварталами

1

2

3

4

виручка

0,92

0,88

1,16

1,37

собівартість

0,995

1,17

0,94

1,29

матеріальні

0,8

1,12

0,92

1,16

зп

1,28

1,25

1,2

1,6

відрахування

0,84

1,2

0,76

1,2

амортизація

1

1,08

0,8

1,12

інше

1,88

1,56

0,63

1,57


 

За допомогою розрахованих показників визначаємо координати факторних  точок на графіках впливу.

Рис. 3.1. Графік «Виручка-собівартість»

Рис. 3.2. Графік «Виручка-матеріальні витрати»

Рис. 3.3. Графік «Виручка-заробітна плата»

Рис. 3.4. Графік «Виручка-адміністративні відрахування»

Рис. 3.5. Графік «Виручка-амортизація»

 

 

Рис. 3.6. Графік «Виручка-інші витрати»

 

Для зручності аналізу  визначаючи зони, в яких знаходяться  індекси витратоємності. За координати Х беремо значення факторів витрато ємності (собівартість, матеріали, заробітна плата, амортизація тощо). Кольором виділені ті зони, які знаходяться в позитивній частині, це зони 3,4,5,6.

 

 

 

 

 

 

Таблиця 3.5. Матриця факторного аналізу

Показники

Зони за кварталами

1

2

3

4

ВЄ

7

9

4

3

МЄ

5

9

4

3

ЗПЄ

9

9

2

2

ПВВ

6

9

5

4

ПВА

8

8

5

3

ПІВ

9

9

5

2


 

Таким чином, бачимо що, зміни у 2 кварталі по всім факторам в негативному руслі, бо всі показники знаходяться у зонах збитковості (2,7,8,9). Найбільш позитивно змінилися показники за 3 квартал, майже всі, окрім заробітної плати, знаходяться в зоні прибутковості. Найбільш негативний вплив справили зміні заробітної плати, бо по всіх кварталах індекс знаходиться у негативних зонах.

 

 

3.3. Кількісний  аналіз

 

Кількісний аналіз визначає величину економії або втрат коштів  внаслідок зміни рівня ефективності виробництва. Визначаються вищеописані величини такого аналізу за формулою:

 

 

Таблиця 3.6. Матриця кількісного  аналізу

Показники

Економія (втрати)

1

2

3

4

ВЄ

(0,65-0,7)*20000=

-1000

(0,65-0,87)*19000=

-4180

(0,65-0,53)*25000=

3000

(0,65-0,61)*29665=

1186,6

МЄ

(0,23-0,2)*20000=

600

(0,23-0,29)*19000=

-1140

(0,23-0,18)*25000=

1250

(0,23-0,2)*29665=

889,95

ЗПЄ

(0,17-0,24)*20000=

-1400

(0,17-0,25)*19000=

-1520

(0,17-0,18)*25000=

-250

(0,17-0,2)*29665=

-889,95

ПВВ

(0,12-0,11)*20000=

200

(0,12-0,16)*19000=

-760

(0,12-0,08)*25000=

1000

(0,12-0,1)*29665=

593,3

ПВА

(0,12-0,13)*20000=

-200

(0,12-0,14)*19000=

-380

(0,12-0,08)*25000=

1000

(0,12-0,09)*29665=

889,95

ПІВ

(0,011-0,03)*20000=

-380

(0,011-0,03)*19000=

-361

(0.011-0.01)*25000=

25

(0,011-0,02)*29665=

-266,985


 

Опираючись на вищенаведені розрахунки, робимо висновки, що витратоємність по заробітній платі є цілком збитковою  статтею у складі собівартості продукції. Абсолютно збитковим по всім показникам є 2 квартал. Найбільшої економії підприємству вдалось досягти у використанні матеріальних засобів виробництва та адміністративних витрат: втрати тільки у 2 кварталі.

 

ВИСНОВОК ЗА РОЗДІЛОМ

 

Зробивши якісний, факторний та кількісний аналіз та проаналізувавши результати обчислень, роблю висновки про загалом негативні зміни собівартості продукції та витратоємності.  Проаналізував поквартально звітний період в порівнянні з базовим, бачимо, що цілком збитковим є 2 квартал, у якому всі статті витрат на товарну продукцію зростають. Я вважаю, що підприємству треба реструктурувати склад собівартості для зменшення показників витратоємності, та знайти шляхи для зменшення загалом суми собівартості.

 

 

РОЗДІЛ 4. CVP-аналіз.

4.1. Аналіз  крапки беззбитковості

 

Точка беззбитковості (поріг  рентабельності) – це виручка від  реалізації, при якій підприємство вже не має збитків, та ще не має  прибутку. Отже, чим нижчим буде цей рівень, тим імовірніше, що даний проект буде життєздатний в умовах непередбаченого скорочення ринків збуту. Таким чином, точка беззбитковості може використовуватися як оцінка маркетингового ризику інвестиційного проекту.

,

ПВ=0,5*З/П+0,5*Відрахування + Амортизація.

ВВД = (В – ЗВ)/В,

ЗВ = Витрати – ПВ

де: ПВ – постійні витрати, ВВД – відносний вкладений  дохід, В – виручка, ЗВ – змінні витрати.

ПВ2011=7500+5000+10000=22500

ПВ2012=10000+5000+10000=25000

ВВД2011=(86544-33778)/86544=0,61

ВВД2012=(93665-36802)/93665=0,6

ЗВ2011= 56278-22500=33778

ЗВ2012=61802-25000=36802

Підставивши необхідні складові отримуємо такі результати:

Х2011=22500/0,61=36885

Х2012=25000/0,6=41667

Отже бачимо зростання  значення крапки беззбитковості, що є  негативним наслідком збільшення постійних  витрат.

Розрахувавши крапку беззбитковості, маємо змогу визначити динаміку запасу фінансової безпеки класичним методом за формулами:

Zабс=В – Х

Zвідн= (Zабс/В)*100%

Проведемо розрахунки:

Zабс2011= 86544-36885=49659

Zабс2012= 93665-41667=51998

Zвідн2011=(49659/86544)*100=57%

Информация о работе Аналіз ефективності виробництва