Адміністративне судочинство в Україні

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 16 Сентября 2013 в 21:43, реферат

Краткое описание

На даний час Україна знаходиться на етапі впровадження у практику нормативно регламентованих положень у сфері адміністративного судочинства. Конституція надає всі можливості для створення дійсно демократичної та незалежної судової системи, яка, в свою чергу забезпечує захист прав людини на державному рівні, тобто реалізує головні принципи будь-якої правової держави.
Сьогодні проблеми становлення і розвитку адміністративно-процесуального права, адміністративного процесу, адміністративного судочинства як складової адміністративного процесу є предметом активних дискусій, особливо сьогодні, коли на порядку денному стоїть питання щодо створення адміністративних судів. У зв’язку з цим необхідно вирішити ряд організаційних питань з приводу розгляду спорів між органами публічної влади і громадянами. Таким чином, актуальність даної теми очевидна.

Содержание

Вступ
Розділ І. Адміністративне судочинство в Україні: загальні положення. 5
Розділ ІІ. Організація адміністративного судочинства. 14
2.1. Підвідомчість та підсудність адміністративних справ, строки в адміністративному процесі 14
2.2. Склад суду, учасники адміністративного процесу, організація судового засідання 22
2.3. Докази в адміністративному процесі 37
2.4. Судові рішення в адміністративному процесі 40
Розділ ІІІ. Адміністративна юстиція і адміністративна юрисдикція: 47
співвідношення інститутів. 47
Висновки. 51

Прикрепленные файлы: 1 файл

РЕФЕРАТ_АдмСудУк.doc

— 213.50 Кб (Скачать документ)

Суд не приймає відмови позивача від адміністративного позову, визнання адміністративного позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

У випадку встановлення судом неналежності будь-якої із сторін, суд може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. При цьому діють загальні правила заміни неналежної сторони.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу у будь-який час до закінчення судового розгляду, пред’явивши адміністративний позов до сторін (ч. 1 ст. 53 КАС).

Після заміни сторони, вступу третьої  особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.

Треті особи, які не заявляють самостійних  вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або  відповідача у будь-який час до закінчення судового розгляду, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов’язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

У разі вибуття або  заміни сторони чи третьої особи  у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного  процесу заміну відповідної сторони  чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному  процесі до вступу правонаступника, обов’язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов’язкові для особи, яку він замінив.

Сторона, а також третя  особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному  процесі особисто і (або) через представника.

Представником може бути фізична особа, яка має адміністративну  процесуальну дієздатність (ч. 2 ст. 48 КАС). Представництво може бути договірне  або законне.

Права, свободи та інтереси малолітніх, неповнолітніх, обмежено дієздатних та недієздатних осіб, захищають у суді їхні законні представники — батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі у таких справах відповідно неповнолітніх осіб, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена [9,c. 169].

Законним представником  органу, підприємства, установи, організації  в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Як законні представники діють також органи та інші особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

У разі відсутності представника у сторони чи третьої особи, яка  не має адміністративної процесуальної  дієздатності, а також у разі, якщо законний представник цих осіб не має права вести справу в суді з підстав, встановлених законом, суд зупиняє провадження в справі та ініціює перед органами опіки і піклування чи іншими органами, визначеними законом, питання про призначення чи заміну законного представника.

Судді, прокурори, слідчі не можуть бути представниками в суді, крім випадків, коли вони діють як представники відповідних органів, що є стороною або третьою особою у справі, чи як законні представники сторони чи третьої особи.

Не можуть бути представниками в суді особи, які беруть участь у справі як секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач та свідок [9, c. 170].

Повноваження представників, які беруть участь в адміністративному  процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю чи усною заявою довірителя із занесенням її до журналу судового засідання. Оригінали довіреностей або засвідчені підписом судді копії з них приєднуються судом до справи.

Повноваження законних представників підтверджуються  документами, які стверджують займану ними посаду чи факт родинних, опікунських тощо відносин з особою, інтереси якої вони представляють. Засвідчені підписом судді копії цих документів приєднуються до справи.

Повноваження на ведення  справи в суді дає представникові право на вчинення від імені особи, яку він представляє, усіх процесуальних дій, які може вчинити ця особа. Розпорядження довірителя представникові, який бере участь в адміністративному процесі на основі договору, щодо ведення справи є обов’язковими для нього.

Повноваження представника чинні протягом часу провадження  у справі, якщо інший строк не зазначено у довіреності.

Представник може відмовитися  від наданих йому повноважень, про  що повідомляє особу, яка його ними наділила, та суд. При цьому він  не може брати участь у цій справі як представник іншої сторони.

Підстави і порядок  припинення представництва за довіреністю, скасування довіреності та відмови  представника від наданих йому повноважень  визначаються статтями 248-250 Цивільного кодексу України [3].

Законний представник самостійно здійснює процесуальні права та обов’язки сторони чи третьої особи, яку він представляє, діючи в її інтересах.

Якщо дії законного  представника суперечать інтересам  особи, яку він представляє, суд  може залучити до участі у справі відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

У випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної  Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого  самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.

Прокурор здійснює в  суді представництво інтересів громадянина  або держави і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Органи державної влади  та органи місцевого самоврядування можуть бути залучені судом до участі у справі як законні представники або вступити у справу за своєю  ініціативою з метою виконання покладених на них повноважень [11, c. 180].

Органи та особи, яким законом надано право захищати права  інших осіб, і звертаються до адміністративного  суду за захистом прав, свобод та інтересів  інших осіб, не можуть закінчувати  справу примиренням. Їх відмова від адміністративного позову або зміна позовних вимог не позбавляє особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов, права вимагати від суду розгляду справи, вирішення адміністративного позову в попередньому обсязі.

Якщо фізична особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов, не підтримує позовні вимоги, суд залишає позовну заяву  без розгляду.

Прокурор, який не брав участі у справі, з метою вирішення питання про наявність підстав для подання апеляційної чи касаційної скарги, скарги за винятковими обставинами, заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами має право знайомитися з матеріалами справи в адміністративному суді.

Інші учасники адміністративного  процесу. Учасниками адміністративного  процесу, крім осіб, які беруть участь у справі, є секретар судового засідання, судовий розпорядник, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач. Їх правовий статус визначений параграфом 2 глави 5 КАС.

Згідно ст.33 КАС судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.

Повістки про виклик у суд надсилаються особам, які  беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення — особам, які беруть участь у справі, з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов’язковою. Повістки надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою) або кур’єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами.

Якщо фізична особа, яка бере участь у справі, діє  через представника і суд не вважає її особисту участь обов’язковою, він  може направити повістку лише представникові.

У повістці про виклик зазначаються:

1) найменування та  адреса адміністративного суду;

2) ім’я фізичної особи,  яку викликають до суду, або  найменування органу, підприємства, установи, організації, представник  яких викликається;

3) дата, час і місце судового засідання;

4) назва і номер  адміністративної справи;

5) в якому процесуальному  статусі викликається ця особа  (як позивач, відповідач, свідок  тощо);

6) у разі необхідності  — пропозиція особі, яка бере  участь у справі, подати всі раніше не подані докази;

7) обов’язок адресата  повідомити про наявність поважних  причин неможливості прибути  до суду;

8) роз’яснення наслідків  неприбуття до суду;

9) обов’язок особи,  яка одержала повістку у зв’язку  з відсутністю адресата, за першої  можливості вручити її адресату.

У повістці-повідомленні зазначаються:

1) найменування та  адреса адміністративного суду;

2) ім’я особи або  найменування органу, підприємства, установи, організації, яким адресується  повістка;

3) дата, час і місце  судового засідання або проведення окремої процесуальної дії;

4) назва і номер  адміністративної справи;

5) в якому процесуальному  статусі має право взяти участь  ця особа (як позивач, відповідач, свідок тощо) в адміністративному  процесі; 

6) обов’язок особи,  яка одержала повістку у зв’язку з відсутністю адресата, негайно повідомити про неї адресата.

Якщо разом з повісткою  надсилаються копії документів, у  повістці вказується їх перелік і  роз’яснюється право подати заперечення  та докази на їх підтвердження.

Повістка вручається під розписку (ч. 1 ст. 35 КАС) Повістка може бути вручена безпосередньо в суді. Суд може за згодою особи, яка бере участь у справі, видати їй повістку для вручення іншій особі, яка викликається до суду.

Особа, яка вручає повістку, зобов’язана повернути до адміністративного суду розписку адресата про одержання повістки, яка приєднується до справи.

Повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за сім  днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо  в суді. Повістка у справах, для яких встановлено скорочені строки розгляду, має бути вручена у строк, достатній для прибуття до суду.

Вважається, що повістку вручено також у разі одержання  її під розписку будь-яким повнолітнім  членом сім’ї адресата, який проживає разом з ним. Особа, яка одержала повістку, зобов’язана негайно повідомити про неї адресата.

У разі тимчасової відсутності  адресата особа, яка повинна вручити  повістку, відмічає у повістці відомості  про те, куди вибув адресат та коли передбачається його повернення за наявності таких даних.

Якщо особа, яка бере участь у справі, перебуває під  вартою або відбуває покарання у  виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешту, повістка та інші судові документи вручаються їй під розписку адміністрацією місця утримання особи, яка негайно надсилає розписку цієї особи до суду.

Особам, які проживають за межами України, повістки вручаються в порядку, встановленому міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, у разі відсутності таких — через дипломатичні представництва та консульські установи України за місцем проживання цих осіб.

Вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Вважається, що повістку вручено посадовій чи службовій  особі, яка є учасником адміністративного процесу, якщо її доставлено за адресою місця служби цієї особи в порядку, встановленому частиною восьмою цієї статті.

Вручення повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається також врученням повістки і цій особі.

Розписку про одержання  повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути  до адміністративного суду.

Часом вручення повістки вважається день заповнення розписки адресатом, його представником, повнолітнім членом сім’ї адресата, який проживає разом з ним, службовою особою органу, підприємства, установи, організації(ст. 36 КАС)

У разі відмови адресата від одержання повістки особа, яка  її доставляє, робить відповідну відмітку на повістці, засвідчує її власним підписом і негайно повертає до адміністративного суду. Особа, яка відмовилася одержати повістку, вважається такою, що її повідомлено про дату, час і місце судового засідання.

Якщо передбачено скорочені  строки розгляду адміністративної справи, допускається судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів телеграмою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефоном, через друкований засіб масової інформації.

Информация о работе Адміністративне судочинство в Україні