Адміністративне право

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра правознавства

 

 

 

 

 

Рецензія на тему:

«Адміністративне  право»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Роботу виконав:

студент 1 курсу

2 групи

Хмурківський  Болеслав

Болеславович 

2011 р.

 

План 

 

1. Назва статті.
2. Мета.
3. Визначення та характеристика адміністративного права.
4. Адміністративна відповідальність.
5. Кодекс про адміністративні правопорушення.
6. Роль адміністративного права.
7. Висновки.

 

Я розгляну статтю про адміністративне право України. Автор цієї статті не визначений. Я маю на меті вияснити,що таке адміністративне право ,які його завдання та які сфери діяльності воно розглядає.

Отже, адміністративне право — це галузь права (сукупність правових норм), регулююча з метою реалізації завдань і функцій держави суспільні відносини управлінського характеру, які складаються у сфері виконавчої і розпорядливої діяльності органів виконавчої влади, внутрішньоорганізаційної діяльності інших державних органів, а також в процесі здійснення громадськими організаціями, їх органами зовнішніх юридично владних повноважень.

Адміністративне право є самостійною галуззю права, за допомогою якої держава регулює однорідні суспільні відносини у сфері державного управління, розвиває і укріплює його демократичні основи. Адміністративному праву належить особлива роль в механізмі правового регулювання — воно виступає необхідним і важливим інструментом управління соціальними процесами в суспільстві. Інакше кажучи, адміністративне право — це управлінське право, яке відрізняється від інших галузей права специфікою предмету, методу регулювання і структурними особливостями (системою розміщення нормативного матеріалу). Адміністративна відповідальність становить особливий вид юридичної відповідальності, їй властиві всі ознаки останньої. Традиційно правову відповідальність пов’язують із застосуванням заходів державного примусу, розглядають її як передбачену санкціями правових норм реакцію на правопорушення, як реалізацію, застосування і здійснення санкцій. Застосування заходів юридичної відповідальності тягне для правопорушника обтяжливі наслідки майнового, морального, особистого чи іншого характеру, які він зобов’язаний перетерпіти. Тим самим правопорушник “тримає відповідь” перед державою за неправомірну поведінку.

Отже, можна ще відзначити, що адміністративна відповідальність – це застосування до осіб, які вчинили адміністративні проступки, адміністративних стягнень, що тягнуть для цих осіб обтяжливі наслідки майнового, морального, особистого чи іншого характеру і накладаються уповноваженими на те органами чи посадовими особами на підставах і у порядку, встановлених нормами адміністративного права. Адміністративна відповідальність ґрунтується на ряді принципів, основними з яких є законність, відповідальність лише за вчинення протиправного діяння, відповідальність лише за наявності вини, невідворотності відповідальності, індивідуалізації відповідальності. Принцип законності адміністративної відповідальності означає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і у порядку, встановлених законодавством. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законодавством. Дотримання вимог законності при притягненні до адміністративної відповідальності забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом та іншими встановленими законодавством способами. Невідворотність адміністративної відповідальності як принцип полягає в тому, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, повинна бути піддана адміністративному стягненню. Із цього принципу можливі деякі винятки. Маються на увазі випадки відповідальності за адміністративні правопорушення неповнолітніх та осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів. До зазначених осіб за більшість проступків застосовуються не адміністративні стягнення, а інші заходи впливу.

Основним нормативним актом, який регулює адміністративну відповідальність, є Кодекс про адміністративні  правопорушення. Кодекс про адміністративні  правопорушення складається із 5-ти розділів, 33-х глав і біля 350-ти статей. Разом з тим норми деяких законодавчих актів, що передбачають адміністративну  відповідальність, до Кодексу про  адміністративні правопорушення не включено, що не можна визнати нормальним оскільки вже кодифіковане законодавство  потребує ніби додаткової кодифікації. Тому потрібно передбачити механізм, який би забезпечував концентрацію всіх норм, які встановлюють адміністративну  відповідальність, саме в цьому Кодексі.

Тепер потрібно визначити ,що таке адміністративне  правопорушення. Адміністративне правопорушення– це перш за все діяння, поведінка, вчинок людини, дія чи бездіяльність, це акт зовнішнього виявлення ставлення особи до реальної дійсності, інших людей, держави, суспільства. Закону непідвладні переконання, думки людей, якщо вони не знайшли зовнішнього виявлення. Таке діяння має визнаватися адміністративним проступком за наявності певних ознак, до яких традиційно відносять суспільну шкідливість (небезпечність), протиправність, винність та адміністративну караність. Адміністративна відповідальність ґрунтується на ряді принципів, основними з яких є законність, відповідальність лише за вчинення протиправного діяння, відповідальність лише за наявності вини, невідворотності відповідальності, індивідуалізації відповідальності.

Велика кількість органів, які  мають право розглядати справи про  адміністративні правопорушення, обумовлена рядом обставин. Перш за все, галузі управління й існуючі в них  відносини істотно відрізняються  одне від одного, відзначаються різноманітністю  і специфікою. Для того, щоб кваліфіковано  вирішувати справи про адміністративні  правопорушення, часто необхідно  володіти спеціальними знаннями, наприклад, добре знати правила пожежної безпеки, дорожнього руху, ветеринарно-санітарні  та ін. По-друге, оперативність та економічність  провадження в багатьох випадках забезпечується тим, що стягнення накладають співробітники тих органів, які  здійснюють контроль та нагляд за додержанням  відповідних правил.

Відповідно до ст.213 Кодексу про  адміністративні правопорушення справи про адміністративні правопорушення надано право розглядати таким органам:

1) адміністративним комісіям;

2) виконавчим комітетам селищних, сільських рад;

3) районним (міським) судам (суддям);

4) органам внутрішніх справ,  органам державних інспекцій  та іншим органам (посадовим  особам), уповноваженим на це законодавчими  актами України.

Таким чином, адміністративне право - це встановлений законом порядок розгляду й рішення в судовій процесуальній формі справ, які виникають в області державного керування між громадянами або юридичними особами, з одного боку, і органами державного керування (посадовими особами), - з інший, здійснюваний загальними або спеціально створюваними для рішення правових суперечок судами. У цілому адміністративне право являє собою один із засобів обмеження виконавчої влади, а адміністративні суди - засіб реалізації принципу поділу влади, додатковий захисний механізм суб'єктивних прав і воль громадян.

Як висновок можна зазначити, що питання про принципи сучасного  адміністративного права набуває  особливої значущості в структурі  й змісті адміністративно-правового  регулювання суспільних відносин. У  статті вже зверталася увага на ті обставини, що бурхливий процес реформування адміністративного законодавства, зумовлений докорінними соціально-економічними змінами в усіх галузях життя  українського суспільства й держави. Підкреслюється, що принципи адміністративного  права, по-перше, є однією із ключових ідентифікаційних ознак, які свідчать про самостійний статус адміністративного  права у системі права; по-друге, відіграють роль основної несучої конструкції, опорного каркаса правового регулювання  державно-управлінських відносин, що є головною складовою предмета адміністративного  права; по-третє, визначають зміст методу правого регулювання, характерного для цієї галузі права. На закінчення відзначу, що адміністративне право відіграє важливу роль у внутрішньому житті суспільства. Предмет адміністративного права складає широкий комплекс суспільних відносин, що виникають в процесі реалізації функцій державного управління, у зв'язку із здійсненням широкої і різноманітної виконавчої і розпорядливої діяльності.