Управління підрозділами в бою

6 - час готовності до виконання  завдання;

7 - своє місце і заступника.

Бойовий наказ повинен викладатися коротко і гранично ясно.

Під час постановки бойових завдань відділенням (танкам) командир взводу в бойовому наказі вказує:

завдання відділенням, їх позиції, смуги вогню і додаткові сектори обстрілу або об`єкт атаки і напрямок продовження наступу;

основні і запасні (тимчасові) вогневі позиції бойових машин піхоти (бронетранспортерів), їх основні і додаткові сектори обстрілу з кожної позиції, порядок зміни позицій та напрямок руху;

ділянки зосередженого вогню і місця в них, по яких повинні вести вогонь відділення;

завдання приданим вогневим засобам, їх основні і запасні вогневі позиції, основні і додаткові сектори обстрілу з кожної позиції, порядок зміни позицій та напрямок руху;

завдання черговим вогневим засобам, їх основні і запасні вогневі позиції, порядок знищення розвідки противника;

завдання безпосередньо підпорядкованим вогневим засобам;

якими вогневими засобами забезпечити проміжки з сусідами і фланги.

Під час організації взаємодії командир взводу зобов’язаний узгодити зусилля штатних і приданих вогневих засобів для успішного виконання одержаного завдання, добитися правильного і єдиного розуміння всіма командирами відділень бойового завдання та способів його виконання, а також указати сигнали оповіщення, управління, взаємодії та порядок дій за ними.

Під час організації взаємодії в обороні командир взводу зобов’язаний:

• визначити порядок знищення противника під час висування його до переднього краю оборони і розгортання для атаки, у ході відбиття атаки танків і піхоти перед переднім краєм і у випадку виходу їх на фланги і в тил;
• указати рубежі відкриття вогню з танків, бойових машин піхоти, протитанкових та інших вогневих засобів;
• визначити порядок ведення взводом зосередженого вогню, а також вогню по низько літаючих літаках, вертольотах та інших повітряних цілях противника зі стрілецької зброї (зенітних кулеметних установок танків);
• узгодити дії взводу з діями сусідів, танків, протитанкових та інших вогневих засобів, розташованих в опорному пункті взводу і на його флангах щодо введення противника в оману відносно бойового порядку взводу, відбиття атак перед переднім краєм оборони і знищення його у випадку вклинення в оборону;
• указати заходи щодо захисту від зброї масового ураження і високоточної зброї противника, а також заходи щодо маскування;
• повідомити сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій за ними.

Під час організації взаємодії у наступі командир взводу зобов’язаний:

• указати порядок висування до рубежу переходу в атаку, розгортання в бойовий порядок, ведення вогню зі стрілецької зброї бойових машин піхоти (бронетранспортерів) і танків, рух в атаку, пророблювання проходів у загородженнях, у тому числі встановлених засобами дистанційного мінування;
• узгодити дії відділень (танків) між собою і з приданими вогневими засобами та сусідами;
• указати порядок ведення вогню по повітряних цілях і заходи щодо захисту від високоточної зброї противника;
• повідомити сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій за ними;
• номери (пізнавальні знаки) танків, що атакують попереду взводу, і напрямок їх наступу;
• під час атаки в пішому порядку місця спішування особового складу і порядок дій після цього бойових машин піхоти (бронетранспортерів).

Організовуючи бойове забезпечення, командир взводу вказує порядок спостереження та дій особового складу під час застосування противником зброї масового ураження і високоточної зброї, порядок інженерного обладнання позицій, заходи щодо маскування, охорони та порядок їх виконання.

Під час організації бойового забезпечення в обороні командир взводу забов`язаний:

а) під час організації охорони командир взводу указує:

порядок ведення спостереження за місцевістю, повітрям і сигналом командира роти;

місце та завдання спостерігачу;

порядок дій особового складу взводу (відділення, танка) під час раптового нападу противника;

необхідну кількість чергових вогневих засобів, їх місце і завдання;

б) під час організації захисту від зброї масового ураження командир взводу указує:

послідовність фортифікаційного обладнання опорного пункту (вогневих позицій);

порядок використання захисних властивостей місцевості і техніки;

порядок попередження про безпосередню загрозу і початок застосування противником зброї масового ураження;

сигнали оповіщення про радіоактивне, хімічне і біологічне зараження і порядок дій за ними;

термін проведення медичних заходів;

заходи безпеки під час дій у зонах зараження, районах зруйнувань, пожеж і затоплень.

Одночасно з організацією захисту від зброї масового ураження командир взводу організовує і захист від високоточної зброї, для чого передбачає:

збільшення відстані між бойовими машинами піхоти (бронетранспортерами), танками під час дій на відкритій, на обладнаній в інженерному відношенні місцевості;

попередження відділень (екіпажів танків) про безпосередню загрозу і початок застосування противником розвідувально-ударних комплексів;

в) під час організації тактичного маскування командир взводу вказує:

які табельні засоби і місцеві матеріали використовувати для маскування і терміни його здійснення;

порядок додержання заходів маскування;

порядок здійснення і підтримання маскування в ході бою;

г) під час організації інженерного забезпечення командир взводу вказує:

місця позицій відділень, основних і запасних вогневих позицій, бойових машин піхоти (бронетранспортерів), танків, черговість і терміни їх фортифікаційного обладнання, де мати перекриті щілини (бліндажі), хто і до якого терміну їх обладнує;

місце розташування командно-спостережного пункту взводу;

хто виділяється для його обладнання і час готовності;

які табельні засоби і місцеві матеріали використати під час фортифікаційного обладнання і маскування, місця влаштування мінного поля та невибухових загороджень, за допомогою яких матеріалів, де і як улаштовувати, порядок вогневого прикриття;

обсяг роботи щодо дообладнання траншей і ходів сполучення після відривання їх землерийною машиною.

Взвод приступає до інженерного обладнання опорного пункту після вибору командиром взводу позицій відділень, вогневих позицій бойових машин піхоти (бронетранспортерів), танків, протитанкових керованих ракетних комплексів, гранатометів і визначення відділенням смуг вогню, а танкам та іншим вогневим засобам секторів обстрілу.

Командир взводу, організовуючи інженерне обладнання опорного пункту, зобов'язаний указати:

місця для улаштування загороджень, які встановлюються особовим складом взводу;

ділянки розчищення місцевості для покращання спостереження і ведення вогню;

зображення і глибину окопів на відділення, траншеї і ходи сполучення;

місця відривання щілин (бліндажів), ніш та відхожих ровиків;

які переносні загородження для боротьби в траншеї виготовити і де розташувати;

що зробити для забезпечення захисту особового складу від зброї масового ураження, високоточної та запалювальної зброї;

де, коли і скільки одержати інструменту і матеріалів для інженерного обладнання;

порядок і терміни інженерного обладнання опорного пункту, а також добове завдання;

заходи щодо маскування.

Командир взводу особисто:

проводить розбивку окопів на відділення, траншеї та ходи сполучення, залучаючи для цього командирів відділень;

керує інженерним обладнанням опорного пункту і несе відповідальність за якісне виконання добового завдання, яке встановлене командиром роти.

В умовах відсутності зіткнення з противником для відривання окопів для танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів), траншеї, ходу сполучення застосовується вбудоване бульдозерне обладнання, землерийні машини та інженерні боєприпаси.

В опорному пункті механізованого, а також на вогневих позиціях гранатометного і протитанкового взводів у першу чергу встановлюються дротяні та інші загородження перед переднім краєм опорного пункту (вогневими позиціями) взводу; розчищаються смуги обзору та обстрілу; відриваються одиночні (парні) окопи для стрільців, кулеметників, снайпера і гранатометників, які з'єднуються в окоп па відділення, а потім обладнується суцільна траншея; обладнуються окопи на основних вогневих позиціях танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів), протитанкових керованих ракетних комплексів та інших вогневих засобів; споруджується командно-спостережний пункт взводу; відриваються і обладнуються перекриті щілини на кожне відділення, екіпаж або обслугу; улаштовуються загородження на флангах та в глибині опорного пункту взводу.

У другу чергу відриваються окопи на запасних (тимчасових) вогневих позиціях для танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів), протитанкових керованих ракетних комплексів та інших вогневих засобів, а також ходи сполучення до танків, вогневих позицій бойових машин піхоти (бронетранспортерів), до командно-спостережного пункту взводу і в тил; улаштовуються бліндажі на кожне відділення, екіпаж або обслугу; обладнується суцільна траншея в батальйонному районі оборони; додатково улаштовуються загородження перед переднім краєм, на флангах і в проміжках між сусідніми опорними пунктами.

Надалі опорний пункт взводу, позиції відділень та вогневих засобів удосконалюються у бойовому і господарчому відношенні, хід сполучення в тил пристосовується для ведення вогню; улаштовується бліндаж на командно-спостережному пункті взводу; обладнуються фальшиві вогневі позиції, ділянки траншей та інші, об'єкти.

Всі позиції (спорудження) у взводному опорному пункті повинні бути підготовлені для захисту від запалювальної зброї і ретельно замасковані, для чого використовуються табельні засоби пожежогасіння та маскування і місцеві матеріали.

З метою захисту від високоточної зброї в окопах над бойовими машинами піхоти (бронетранспортерами), танками утворюються маски, влаштовуються екрани та козирки. Одночасно за планом старшого командира встановлюються   відбивачі  та   теплові   імітатори (пастки).

д) під час організації забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного захисту командир взводу вказує:

завдання з радіаційної і хімічної розвідки;

порядок використання засобів індивідуального і колективного захисту;

розподіл індивідуальних вимірювачів доз випромінювання (дозиметрів);

порядок проведення спеціальної обробки;

порядок використання термодимової апаратури машин та аерозольних (димових) засобів;

порядок забезпечення озброєнням військ радіаційного, хімічного, біологічного захисту;

місце і час технічної перевірки протигазів.

Під час організації бойового забезпечення в наступі командир взводу забов`язаний:

порядок спостереження і дій особового складу при застосуванні противником ядерної, хімічної, запальнювальної та високоточної зброї у вихідному районі, під час висування до рубежу переходу в атаку і в ході наступу;

порядок інженерного обладнання вихідного району для наступу, його маскування;

порядок маскування в ході висування;

місце проходу в мінному полі противника, його позначення і порядок подолання;

під час атаки в пішому порядку - порядок подолання мінного поля по танкових коліях.

Під час організації управління командир взводу уточнює (доводить) радіодані та порядок користування радіо- і сигнальними засобами зв'язку.

Виховна робота у взводі здійснюється з метою досягнення психологічної стійкості військовослужбовців до бою, їх готовності та спроможності у будь-яких умовах виконати одержане бойове завдання.

Під час проведення виховної роботи командир взводу зобов’язаний:

формувати у підлеглих впевненість у власних силах та правильності своїх дій, роз'яснювати їм особливості бойової обстановки, своєчасно ставити завдання і надавати допомогу у їх вирішенні;

зміцнювати згуртованість підрозділу, формувати прагнення військовослужбовців до взаємодопомоги та взаємовиручки під час бою;

знати потреби та запити підлеглих, піклуватися про своєчасну організацію відпочинку;

з увагою ставитися до психологічного стану кожного військовослужбовця і відповідно підтримувати підлеглих у бойових умовах, навчати їх практичним прийомам подолання стресових реакцій;