Управління підрозділами в бою

Таким чином, у загальній структурі військ управління військами за своєю формою представляє не що інше, як цілеспрямовану діяльність командирів, штабів, начальників родів військ і служб по підтримці у бойовій готовності військ, підготовки їх до бою та управління ними під час виконання поставлених завдань. Враховуючи, що в роботі мова іде про управління підрозділами, то воно полягає у цілеспрямованій роботі командира взводу (відділення, танку) щодо підтримання бойової готовності взводу (відділення, танку), підготовки його до бою і управління ними під час виконання завдань, які поставлені.

Оскільки війська мають ієрархічну структуру, керований вплив на солдат, підлеглих підрозділів з боку кожної ланки, починаючи від взводу, здійснюється  не безпосередньо на особовий склад, а через командирів. отже останні є органом управління стосовно своїх підлеглих і об'єктом управління для вищестоячого командира і органу управління. Таким чином, головною метою управління є :

-підтримка бойової готовності  підрозділів;

-управління ними під  час виконання завдань,які поставлені.

Своєчасно і добре організоване безперебійне управління підрозділами сприяє захопленню й утриманню ініціативи, потайності підготовки бою і раптовості завдання ударів по противнику, швидкому використанню результатів вогневого ураження противника та своєчасному здійсненню заходів щодо захисту підрозділів від зброї масового ураження, а також дає змогу ефективніше використовувати бойові можливості всіх сил і засобів, що беруть участь в бою, і добиватися перемоги в бою.

Управління підрозділами включає:

- організацію і проведення заходів  щодо підвищення (підтримки) бойової готовності підрозділів і забезпечення (відновлення) їх боєздатності:

- безперервний збір, узагальнення, аналіз і оцінка даних обстановки;

- прийняття рішення;

- постановка завдань підлеглим;

- організація і підтримка взаємодії;

- організація і виконання заходів щодо всебічного забезпечення;

- організація управління, практична  робота в підлеглих підрозділах  по  управлінню їхньою безпосередньою підготовкою до бою;

- організація і виконання поставленого завдання у ході бою та інші заходи.

Основою управління  є рішення командира.

Високоманеврений характер бойових дій, а також різкі та часті зміни обстановки вимагають від командира підрозділу, щоб управління було стійким, безперервним, оперативним, потайним і здійснювалося так, щоб необхідний ступінь централізації поєднувався із наданням підлеглим ініціативи у визначенні способів виконання поставлених завдань

Тому управління повинно бути :

• стійким;
• безперервним;
• оперативним;
• скритним.

Розкриємо зміст кожної вимоги.

Стійкість і безперервність управління полягають у постійному впливі командира і штабу на дії підлеглих в інтересах успішного виконання ними завдань у будь-якій обстановці.

Стійкість і безперервність досягається:

• знанням реальної обстановки;
• правильним з'ясуванням отриманого завдання;
• своєчасним прийняттям рішення і чіткою постановкою завдань підлеглим;
• підтримкою надійного зв'язку з підлеглими, взаємодіючими підрозділами (частинами);
• надійним захистом пунктів управління, вузлів зв'язку, командно-штабних машин від вогню артилерії, ударів авіації й інших вогневих засобів;
• захистом від радіоелектронного впливу противника, швидким відновленням управління і засобів зв'язку
• захистом від радіоелектронного впливу противника, швидким відновленням порушеного управління.

В умовах широкого застосування зброї масового ураження і високоточних систем звичайної зброї, а також засобів радіоелектронної боротьби в свою чергу пред'являють жорсткі вимоги до управління. Передусім, воно повинне бути стійким до впливу різних засобів ураження противника, а також його засобів радіоелектронної боротьби. У підрозділі це досягається умілим вибором командирами свого місця в бою, своєчасною зміною робочих частот радіостанцій.

Велике значення в сучасному бою має безперервність управління, яке виражається в постійному знанні командирами обстановки перед фронтом свого підрозділу на флангах, в можливості впливати на хід бою силами та засобами. У підрозділі (відділенні, танку) воно забезпечується активним веденням спостереження, стійким зв'язком з підлеглими підрозділами, старшими командирами і сусідами.

Оперативність управління полягає в здатності командирів  і штабів виконувати покладені на них завдання в обмежений термін. При цьому вони повинні постійно знати обстановку, швидко реагувати на її зміни, своєчасно уточнювати прийняте рішення та поставлені підрозділам завдання. Швидке добування даних про противника, своєчасність доповідей підлеглих командирів підрозділів, добре налагоджена інформація з боку старшого штабу та сусідів мають вирішальне значення для підтримання оперативності управління. Особливо висока оперативність необхідна командиру взводу (відділення, танка) при виконанні завдань розвідки і похідної охорони. Так, наприклад, найменше гаяння часу командира взводу (відділення, танка) в подачі команд при раптовій зустрічі з противником може призвести до важких наслідків.

 

Скритність управління полягає у збереженні в таємниці всіх заходів, що проводять командири і штаби під час підготовки й у ході бою. Це досягається:

• суворим дотриманням установленого режиму переговорів по технічних засобах  зв'язку;
• застосуванням різноманітних шифрів і кодів;
• використанням переговорних таблиць, позивних і сигналів, а також закодованих карт;
• забороною відкритих переговорів;
• надійним маскуванням командно-спостережливих пунктів і збереженням у таємниці всіх переговорів, що стосуються підготовки і ведення бою.

Командир підрозділу несе повну та одноособову відповідальність за бойову готовність, підготовку підлеглих йому підрозділів, правильне їх застосування й успішне виконання ними бойових завдань у встановлені строки.

У сучасних умовах, коли бойові дії розвиваються виключно у високих темпах і відрізняються граничною напруженістю і різкими змінами обстановки, тільки командир-єдиноначальник, наділений великими правами, здатний направити зусилля підлеглих на успішне виконання поставленого завдання. Саме тому на командира взводу (відділення, танка) покладається повна і одноосібна відповідальність за бойову готовність, підготовку взводу (відділення, танка), зброї, бойової техніки до бою і успішне виконання бойового завдання у встановлені терміни, а також за виховання, військову дисципліну, психологічну підготовку і моральний стан особового складу.

При підготовці до бою і в ході його ведення командир взводу (відділення, танка) зобов'язаний:

• підтримувати постійну бойову готовність і високу злагодженість підрозділу в бою;
• знати обстановку на полі бою і своєчасно приймати рішення, ставити завдання підлеглим і вимагати неухильного їх виконання;
• постійно спостерігати за ходом бою;
• вести розвідку противника перед фронтом наступу взводу (відділення, танка) і на флангах;
• уміло використати всі вогневі засоби, а також результати вогневого ураження противника;
• бути для підлеглих прикладом активності, хоробрості, витривалості і розпорядливості, особливо у важкі хвилини бою;
• своєчасно організовувати технічне обслуговування бойової техніки і озброєння, а у разі їх пошкодження доповісти командиру рота (взводу) і організувати ремонт;
• стежити за витратою боєприпасів і пального, вживати заходи до їх поповнення; недоторканний запас матеріальних засобів витратити тільки з дозволу командира роти (взводу);
• при витраченні 0,5 і 0,75 боєприпасів, і пального доповідати командиру роти (взводу).

Роботу з організації бою командир підрозділу проводить, як правило, на місцевості. Якщо обстановка не дозволяє виїхати на місцевість, тоді ця робота проводиться по карті або на макеті місцевості. Однак і у цьому випадку командир підрозділу повинен відшукати можливість для уточнення завдань підрозділам і організації взаємодії на місцевості.

Таким чином ми з вами розглянулив першому навальному питанні:

-  сутність управління;

-  зміст управління;

-  вимоги, які пред”являють до  нього.

 

 
Друге питання.   Робота командира механізованого взводу щодо організації бою

Порядок роботи командира підрозділу залежить від конкретної обстановки, одержаного завдання та наявності часу.

В якості первиних азів роботи командира підрозділу, більш конкретно розглянимо роботу командира взводу.

Командир взводу, одержавши бойове завдання, з'ясовує його, оцінює обстановку, приймає рішення, проводить рекогносцировку, віддає бойовий наказ, організовує взаємодію, бойове забезпечення і управління, підготовку особового складу, озброєння і техніки до бою, потім перевіряє готовність взводу до виконання бойового завдання і в установлений час доповідає про це командиру роти.

Під час з'ясування одержаного завдання командир взводу повинен зрозуміти завдання роти і взводу, які об'єкти (цілі) на напрямку дій взводу уражаються засобами старших командирів, завдання сусідів і порядок взаємодії з ними, а також час готовності до виконання завдання.

У висновках зі з'ясування завдання командир взводу визначає:

 роль роти у виконанні  батальйоном завдання;

 місце взводу у бойовому  порядку роти, його роль у завданні, яке виконує рота;

 побудову бойового порядку  взводу;

 розрахунок часу роботи командира  й особового складу взводу  при організації оборони.

Оцінюючи обстановку, командир взводу повинен вивчити: склад, положення та можливий характер дій противника, місця розташування його вогневих засобів; стан, забезпеченість і можливість взводу та приданих підрозділів; склад, положення, характер дій сусідів і умови взаємодії з ними; характер місцевості, її захисні та маскуючі властивості, вигідні підступи, загородження та перешкоди, умови спостереження і ведення вогню. Крім того, командир взводу враховує стан погоди, пору року, час доби та їхній вплив на підготовку і ведення бою.

У висновках з оцінки противника командир взводу визначає:

сильні та слабкі сторони противника;

кількість сил і засобів противника;

напрямок зосередження основних зусиль і ділянки місцевості, від утримання яких залежить виконання бойового завдання;

побудову бойового порядку взводу;

по яких рубежах підготувати зосереджений вогонь.

У висновках з оцінки своїх і приданих підрозділів командир взводу визначає:

місце кожного відділення (засобів підсилення) у бойовому порядку взводу;

розподіл сил і засобів посилення;

рубежі відкриття вогню;

основні заходи щодо забезпечення взводу матеріальними засобами та підготовки техніки й озброєння до бою.

У висновках з оцінки сусідів командир взводу визначає:

з ким із сусідів необхідно підтримувати найбільш тісну взаємодію;

порядок підтримки зв'язку з ними;

порядок забезпечення флангів і проміжків.

У висновках з оцінки місцевості командир взводу визначає:

напрямок зосередження основних зусиль;

ділянку місцевості, від якої залежить виконання бойового завдання;

можливі рубежі розгортання противника у бойовий порядок;

заходи щодо маскування, інженерного обладнання позицій, захисту взводу від запалювальної зброї.

У рішенні командир взводу визначає способи виконання одержаного завдання (якому противнику, де і якими засобами нанести ураження, які при цьому заходи вживаються для його обману), завдання відділенням (танкам), приданим підрозділам та вогневим засобам і організацію управління.

Під час проведення рекогносцировки командир взводу на місцевості вказує орієнтири, положення противника і найбільш можливий характер його дій, уточнює завдання відділенням (танкам) та інші питання, які пов'язані з використанням місцевості в бою (місця позицій відділень, вогневих позицій бойових машин піхоти, бронетранспортерів, танків, протитанкових та інших вогневих засобів, загороджень і проходів в них, маршрут висування взводу і місця спішування механізованих відділень).

У бойовому наказі командир взводу указує:

1 - орієнтири;

2 - склад, положення і характер  дій противника, місця розташування  його вогневих засобів;

3 - завдання роти і взводу;

4 - об'єкти і цілі на напрямках  дій взводу, які уражаються засобами старших командирів, а також завдання сусідів;

5 - бойові завдання відділенням, приданим підрозділам і вогневим  засобам, а командир механізованого  взводу, крім того, - завдання безпосередньо  підпорядкованому особовому складу (снайперу, стрільцю-санітару та іншим);