Злочини проти громадської безпеки: поняття та види

3) загибелі людини (ч. 3 ст. 258), тобто смерті хоча б однієї  особи.

Суб'єктивна сторона терористичного акту характеризується умисною виною та хоча б однією із цілей, вказаних у диспозиції ч. 1 ст. 258, а саме, з метою: порушення громадської безпеки, залякування населення; провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення; впливу на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об'єднаннями громадян, юридичними особами; привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста).

Кваліфікуючими ознаками терористичного акту є: вчинення його повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо він призвів до заподіяння значної майнової шкоди чи інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 258), а особливо кваліфікуючими — загибель хоча б однієї людини (ч. 3 ст. 258).

Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності (ст. 259 КК). Поширення неправдивих відомостей створює обстановку загального страху і невпевненості, викликає недовіру до органів влади, може породити паніку, а тим самим порушує безпеку суспільства. Такі посягання — у вигляді анонімних повідомлень про нібито наявне замінування певних об'єктів — набули певної поширеності.

Об'єктивна сторона даного посягання характеризується єдиною обов'язковою ознакою — суспільно небезпечною дією, яка полягає у завідомо неправдивому повідомленні про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками.

Кваліфікуючими ознаками цього злочину є: 1) спричинення тяжких наслідків; 2) повторність.

Погроза вчинити викрадання або використати радіоактивні матеріали (ст. 266 КК). Погроза вчинити розкрадання чи використати радіоактивні матеріали на шкоду громадській безпеці викликає занепокоєння населення за своє життя та здоров'я і тим самим підриває громадську безпеку. Ця погроза також є засобом залякування — тероризування.

Об'єктивна сторона цього злочину може проявлятися у формі:

1) погрози вчинити розкрадання  радіоактивних матеріалів (ч. 1 ст. 266), під якою слід розуміти доведений  до сторонніх осіб намір протиправно, будь-яким способом заволодіти радіоактивними матеріалами й отримати можливість розпоряджатися ними на свій розсуд;

2) погрози використати  радіоактивні матеріали (ч. 2 ст. 266) —  погрози застосувати шкідливі  властивості таких матеріалів.

Крім того, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього злочину є обстановка, наявність якої дає підстави побоюватися здійснення відповідної погрози. Про наявність таких підстав може свідчити місце й час проголошення погрози, особистість того, хто погрожує, відсутність належного контролю за радіоактивними матеріалами тощо.

Суб'єктивна сторона даного посягання характеризується умисною виною і спеціальною метою (відповідно до змісту погрози): 1) примусити фізичну або юридичну особу, міжнародну організацію або державу вчинити будь-яку дію або утриматися від неї (ч. 1 ст. 266); 2) спричинити загибель людей або інші тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 266)[16, c. 157].

2.3. Злочини, які  порушують правила поводження  з предметами, які становлять  підвищену суспільну небезпеку.

Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем (ст. 262 КК). Предметом злочину є: 1) вогнепальна зброя; 2) бойові припаси; 3) вибухові речовини; 4) вибухові пристрої; 5) радіоактивні матеріали.

Основною характерною ознакою зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв є їх призначення — ураження живої цілі, знищення чи пошкодження навколишнього середовища. Вони можуть бути як саморобними, так і виготовленими промисловим способом.

Вогнепальна зброя — усі види бойової, спортивної, нарізної мисливської зброї як серійно виготовленої, так і саморобної чи переробленої, для здійснення пострілу з якої використовується сила тиску газів, що утворюється при згоранні вибухової речовини (пороху або інших спеціальних горючих сумішей) (пістолети, револьвери, гвинтівки, карабіни тощо).

Пневматична зброя, сигнальні, стартові, будівельні, газові пістолети (револьвери), пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, ракетниці, а також вибухові пакети й інші імітаційно-піротехнічні та освітлювальні засоби, що не містять у собі вибухових речовин і сумішей, не можуть бути віднесені до предмета цього злочину.

Бойовими припасами визнаються патрони до нарізної вогнепальної зброї різних калібрів, артилерійські снаряди, бомби, міни, гранати, бойові частини ракет і торпед та інші вироби в зібраному вигляді, споряджені вибуховою речовиною і призначені для стрільби з вогнепальної зброї чи для вчинення вибуху. Патрони та набої до гладкоствольної мисливської зброї, а також патрони, споряджені гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, не є предметом цього злочину[8, c. 119].

До вибухових речовин належать: порох, динаміт, тротил, нітрогліцерин та інші хімічні речовини, їх сполуки або суміші, здатні вибухнути без доступу кисню.

Під вибуховими пристроями слід розуміти саморобні чи виготовлені промисловим способом вироби одноразового застосування, спеціально підготовлені і за певних обставин спроможні за допомогою використання хімічної, теплової, електричної енергії або фізичного впливу (вибуху, удару) створити вражаючі фактори — спричинити смерть, тілесні ушкодження чи істотну матеріальну шкоду — шляхом вивільнення, розсіювання або впливу токсичних хімічних речовин, біологічних агентів, токсинів, радіації, радіоактивного матеріалу, інших подібних речовин.

Радіоактивні матеріали — це будь-які матеріали, які містять радіонукліди і для яких питома активність та сумарна активність вантажу перевищують межі, установлені нормами, правилами й стандартами з ядерної та радіаційної безпеки.

Об'єктивна сторона даного злочину включає в себе вчинення таких дій, як викрадення, привласнення, вимагання, заволодіння шляхом шахрайства, заволодіння шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем, розбій. Термінологія, яку використовує законодавець для позначення дії в складі даного злочину, показує, що це дії, які є однорідними з аналогічними діями, що вчиняються в ході відповідних злочинів проти власності — протиправного безоплатного заволодіння чужим майном.

Кваліфікуючими ознаками злочину (ст. 262) є вчинення його: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групи осіб; 3) шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем, а особливо кваліфікуючими (ч. 3 ст. 262) є: 1) вчинення дій, передбачених частинами 1 або 2 ст. 262, організованою групою; 2) розбій з метою викрадення предметів цього злочину (крім вибухових пристроїв) та 3) заволодіння такими ж предметами шляхом вимагання, поєднаного з насильством, небезпечним для життя і здоров'я.

Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст. 263 КК). Загально-небезпечні предмети при їх неконтрольованому поширенні становлять підвищену загрозу для суспільства, оскільки можуть опинитися у психічно неврівноважених людей, злочинців. Спеціальними правилами поводження зі зброєю, боєприпасами, вибухівкою тощо визначено, з якими з цих предметів громадяни взагалі не вправі вчиняти будь-яких дій, а які дії можна виконувати на підставі спеціального дозволу. Порушення встановлених у цій сфері заборон посягає на громадську безпеку і тягне відповідальність за ст. 263.

Предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263, є: 1) вогнепальна зброя (крім гладкоствольної мисливської); 2) бойові припаси; 3) вибухові речовини; 4) вибухові пристрої. їх поняття аналогічні цим поняттям, передбаченим у ст. 262.

Предметом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263, є: 1) кинджали; 2) фінські ножі; 3) кастети; 4) інша холодна зброя.

Кинджали та фінські ножі — вид холодної зброї колюче-ріжучої дії. Характеризуються наявністю рукоятки з упором, що обмежує входження ножа в тіло, та клинка специфічної форми: кинджала — довгого, вузького, заточеного з обох боків, такого, що звужується до кінця, гостроконечного; фінський ніж (“фінка”) — короткого, товстого, заточеного з одного боку, такого, що звужується з одного боку, наприкінці вигнутого гострим боком.

Кастети — вид холодної зброї ударної дії. Являє собою металеву пластину, яка натягується на пальці й затискається в кулаку, з отворами для пальців та виступами, якими й заподіюється удар.

Інша холодна зброя — будь-які предмети, що спеціально призначені чи пристосовані для заподіяння тілесних ушкоджень. Це, зокрема, довгоклинкова холодна зброя (шаблі, мечі, шпаги), метальні знаряддя (бумеранги, списи, пращі, луки, арбалети), ударно-роздроблюючі пристосування (нунчаки, булави, кистені), рубаючі предмети (томагавки, бойові топірці).

Питання про віднесення тих чи інших предметів до певних видів зброї вирішується з врахуванням об'єктивних і суб'єктивних критеріїв. За об'єктивними ознаками зброєю є предмети, що здатні заподіяти шкоду життю та здоров'ю людини з врахуванням їх форми, маси, міцності (зокрема, твердості матеріалу, з якого виготовлені вражаючі частини) конструктивних особливостей. Суб'єктивно вони призначені для враження живої сили — ушкодження тіла іншої людини, тобто не повинні мати іншого призначення — господарського, побутового, спортивного, обрядового тощо. Питання про визнання зброєю предметів “подвійного” призначення — наприклад, лука, який може виступати і спортивним снарядом, і мисливським знаряддям і предметом, призначеним для заподіяння смерті чи тілесного ушкодження — вирішується з врахуванням мети дій, вчинених з такими предметами.

Об'єктивна сторона злочину може виражатися у незаконному вчиненні хоча б одного із таких діянь: носінні, зберіганні, придбанні, виготовленні, ремонті, передачі, збуті відповідних предметів.

Незаконне носіння холодної, вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв є умисними, вчиненими без передбаченого законом дозволу діями щодо їх переміщення, транспортування особою безпосередньо при собі (в руках, одязі, сумці, спеціальному футлярі, транспортному засобі тощо).

Під незаконним зберіганням вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв розуміються умисні дії, які полягають у володінні (незалежно від тривалості в часі) без відповідного дозволу або із простроченням його дії будь-яким із зазначених предметів, що знаходиться не при особі, а в обраному нею місці.

Незаконним придбанням вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв слід вважати умисні дії, пов'язані з їх набуттям (за винятком викрадення, привласнення, вимагання або заволодіння шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем) всупереч передбаченому законом порядку — в результаті купівлі, обміну, привласнення знайденого, одержання як подарунок, на відшкодування боргу тощо.

Під незаконним виготовленням холодної, вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв потрібно розуміти умисні, вчинені без передбаченого законом дозволу дії по їх створенню чи переробленню, внаслідок чого вони набувають відповідних характерних властивостей.

Такими діями, зокрема, є перероблення ракетниці, стартового, будівельного, газового пістолета, інших пристроїв, пристосованих для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, у зброю, придатну до стрільби, або мисливської (у тому чисті гладкоствольної) рушниці — в обріз, виготовлення вибухових речовин, вибухових пристроїв чи боєприпасів з використанням будь-яких компонентів, які самі по собі не є вибухівкою, але внаслідок цих дій набувають здатності до вибуху тощо.

Ремонт холодної, вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів або вибухових пристроїв — це таке відновлення характерних властивостей зазначених предметів шляхом заміни або реставрації зношених чи непридатних з інших причин частин, механізмів, усунення дефектів, поломок чи пошкоджень, налагодження нормального функціонування різних частин і механізмів, внаслідок якого ці предмети стають придатними до використання за цільовим призначенням.

Під незаконною передачею вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв слід розуміти надання цих предметів іншій особі у володіння, для тимчасового зберігання чи використання за цільовим призначенням без передбаченого законом дозволу.