Вивчення стану розвитку сільського туризму в Житомирській області

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Марта 2014 в 21:00, отчет по практике

Краткое описание

Українське село має багатющу історико-архітектурну спадщину, культуру, самобутній побут, самою природою даровані мальовничі ландшафти; наділене багатими лікувально-рекреаційними ресурсами. Багаті села з індивідуальним житловим фондом та добрими і працьовитими людьми. Разом з тим гострою проблемою для багатьох сіл є брак робочих місць, зростаючий надлишок робочої сили, вивільнюваної з сільськогосподарського виробництва. Враховуючи відсутність потрібних капіталовкладень на створення нових робочих місць, більше уваги варто приділяти галузям, які не потребують для свого розвитку великих коштів. До таких галузей відноситься і сільський зелений туризм, який давно практикується в Україні. Адже в селах, які мають відповідну рекреаційну базу, завжди було багато відпочиваючого міського населення. Найпопулярнішими для відпочинку є села біля морів, річок та гірські.

Содержание

ВСТУП
РОЗДІЛ 1.
Трактування понять сільського, зеленого та агротуризму
Правове регулювання сільського туризму
РОЗДІЛ 2. Об’єкти сільського туризму в Коростишівському районі
2.1. Культурно-мистецький центр «Поліська хата»
2.2. Літній просвітницький табір « Тетерівський кіш»
2.3. Володимирська садиба
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Прикрепленные файлы: 1 файл

Документ Microsoft Word.docx

— 57.13 Кб (Скачать документ)

  3. Ліцензування послуг  із розміщення та харчування  туристів законом не вимагається. В статті 5 закону України "Про  туризм" це виписано дуже чітко  і в Законі України "Про ліцензування  певних видів господарської діяльності" № 1775 від 01.06.2000 р. ліцензії для цих  видів діяльності не передбачені.

 Питання про правомірність  застосування обов'язкової сертифікації  послуг з розміщення (проживання) та послуг харчування до громадян, які не зареєструвалися як  підприємці, як того потребує  нова редакція Правил обов'язкової  сертифікації послуг з тимчасового  розміщення (проживання) (затверджено  Наказом Держстандарту № 37 від 27.01.1999 р.) наразі розглядається адміністративними  судами.

Власник садиби може звернутися із заявкою про надання категорії своїй садибі як туристичного об'єкта добровільно, якщо це потрібно для задоволення запитів туристів. Але це його право, а не обов'язок (стаття 19 Закону України "Про туризм").

Також власник садиби не зобов'язаний мати освіту за спеціальністю "готельне господарство", щоб надавати послуги з розміщення і харчування туристів. Проте, треба пам'ятати, що в разі наявності десяти або більше місць для розміщення туристів, власник садиби буде зобов'язаний виконувати вимоги Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг (Наказ Державної туристичної адміністрації України № 19 від 16.03.2004 p.).

 Договори з розміщення  туристів (оренди житла можуть  бути і письмовими, і усними (в т.ч. шляхом телефонних заявок). Але бажано скористатися письмовими зразками, бо якщо туристи заподіють якусь шкоду садибі, буде легше довести вимоги її власника.

 Навіть за тривалого  проживання туристів у садибі  треба пам'ятати, що договори з  їх розміщення потребують нотаріального  засвідчення та реєстрації в  органах технічної інвентаризації  тільки якщо строк дії договору  перевищує 36 місяців (стаття 793 Цивільного  кодексу України). Але щоб уникнути  порушення пункту 9.1 Закону про  податок з фізичних осіб, строк  перебування одного туриста власнику  садиби, який не є підприємцем, краще вказувати не більше 15 днів. Тоді вимоги засвідчувати або реєструвати такі договори також будуть незаконними.

 На вимогу туриста  власник садиби може видавати  заповнений власноруч документ, який зазначає строк розміщення, вартість основних і додаткових послуг, а також прізвище та ім'я туриста.

 Важливо, що власники  садиб, які не зареєструвалися  як приватні підприємці, можуть  укладати саме договори на  розміщення туристів, а не їх  туристичне обслуговування. Але власник садиби може укласти договори не з окремим туристами, а з туристичною фірмою.

  Податки та збори  щодо сільського туризму насправді  можуть бути не такими обтяжливими, як виглядає під час читання понад ЗО законів та декретів України про оподаткування.

 Власнику садиби, який  не зареєструвався як приватний  підприємець, треба пам'ятати такі  положення.

Послуги з розміщення і харчування туристів не звільнені від сплати податку на додану вартість. Але прибуток від оренди житла не підлягає оподаткуванню цим податком незалежно від суми (пункт 3.2.2 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168 від 03.04.1997 p.). Послуги з харчування туристів підлягатимуть обов'язковій сплаті податку на додану вартість тільки якщо протягом останніх календарних 12 місяців сума доходу від цих послуг перевищить 300 тисяч гривень (пункт 2.3.1 вищезазначеного Закону). Отже, якщо власник садиби за період, наприклад, з 1 березня 2007 р. по 1 березня 2008 р. отримає прибуток від послуг за харчування 200 тисяч гривень, то реєструватися платником податку на додану вартість він не зобов'язаний, але може це зробити добровільно.

 Доходи від оренди  житла та інших приміщень садиби  оподатковуються за загальною ставкою податку з доходів фізичних осіб 15%. Проте на цю суму не нараховуються збори на обов'язкове пенсійне та соціальне страхування, оскільки власник садиби тільки надає у користування своє майно, а не виконує при цьому інші платні роботи чи послуги для туристів (лист Пенсійного фонду України № 1852/04 від 27.02.2004 p.).

 Крім того, власник  садиби, який не зареєструвався  як підприємець, веде книгу обліку  доходів, не зобов'язаний фіксувати  свої витрати, пов'язані з розміщенням  туристів у садибі. Річ у тім, що при поданні річної податкової  декларації, власник садиби має  право повернути собі 25% одержаного  від оренди житла доходу без  додання документів, які підтверджують  витрати, як це вимагається від  підприємців. Таке право власника  садиби передбачено в чинному  додатку 6 до Інструкції про прибутковий  податок з громадян № 12 від 21.04.1993 р. Якщо приватні підприємці мають  сплачувати податок з доходів  авансом щоквартально, то власник  садиби може сплачувати податок  з доходів від надання послуг  з харчування туристів на підставі  річної декларації (якщо ці доходи  не звільнені від оподаткування  згідно з наступним абзацом), або  протягом 40 днів після закінчення  звітного кварталу в частині  доходів від розміщення туристів.

 Для надання послуг  з харчування туристів дуже  важливо, що пункт 4.3.36 Закону України "Про податок з доходів фізичних  осіб" № 889 від 22.05.2003 р. звільняє від  сплати податку доходи, отримані  від продажу вирощеної власником  у своїй садибі сільськогосподарської  продукції, в тому числі продуктів її первинної переробки. При чому садиба має бути надана для ведення особистого селянського господарства без збільшення паю, чи з присадибною ділянкою житлового будинку.

 Власник садиби має  подати туристам (на їх вимогу) довідку про своє право отримувати  такі доходи без утримання  податку. Форму довідки затверджує  Кабінет Міністрів України.

 Якщо власник садиби  зареєструвався як приватний  підприємець, то він має право  без придбання патенту здійснювати  торгівельну діяльність із продажу  харчів вітчизняного виробництва, указаних у статті 6 закону "Про  патентування деяких видів підприємницької  діяльності" № 98 від 23.03.1996 р. (хліб  і хлібні вироби, борошно, сіль, цукор, олія, молоко і вершки, крім згущених  і добавок, безалкогольні напої, морозиво, дитяче харчування, яловичина  і свинина, домашня птиця, риба, яйця, ягоди і садовина, медіа інші  продукти бджільництва, картопля  та плодоовочева продукція).

 У разі суперечок  щодо повернення частини податків  треба пам'ятати, що за неповне  або несвоєчасне перерахування  власнику садиби суми надмірно  сплаченого ним податку готівкою, через банк або відділення  пошти, районний орган державного  казначейства має накласти на  податкову інспекцію штраф у  розмір/ Ю, 50 або 100% суми податку (Інструкція  Державного казначейства № 82 від 04.05.2005 p.).

  Власник садиби, який  хоче припинити діяльність у  галузі сільського зеленого туризму, не має виконувати якісь додаткові  формальності, якщо він не зареєструвався  як приватний підприємець.

 Процедура припинення  реєстрації фізичної особи-підприємця  визначена Законом України "Про  державну реєстрацію юридичних  осіб та фізичних осіб-підприємців" № 755 від 15.05.2003 р. Вона є доволі  тривалою і тому власнику садиби  треба ретельно обміркувати, чи  потенційна кількість туристів  і доходи від їх обслуговування  будуть достатні, щоб покрити  витрати на реєстрацію або  припинення своєї підприємницької  діяльності.

 

РОЗДІЛ 2. Об’єкти сільського туризму в Коростишівському районі

2.1 Культурно-мистецький центр «Поліська хата»

Культурно-мистецький центр "Поліська хата" заснований у селі Городському 2008 р. Проект реалізує Житомирська обласна молодіжна творча спілка художників та мистецтвознавців за ініціативою художника Ю. Камишного. Культурний комплекс являє собою поліську садибу з предметами народного побуту. Такі будинки з великою піччю, стелею, яка тримається на двох жердинах, маленькими вікнами і просторими сіньми досі зустрічаються майже в кожному поліському селі. На базі "Поліської хати" проводяться різні культурні акції та фестивалі.

Будівля хати збудована з дерева зрубним способом, покрита солом’яним дахом.

Архітектурний тип житла — трикамерний: комора + сіни + хата, що разом з прибудованим хлівом становить однорядну забудову (погонного типу) — «довгу хату», характерну будівлям кінця XIX ст.

У сінній частині житла виділено невелику кімнату «степку», яка слугувала місцем зберігання продуктів харчування. В ній розміщено невеликий кам’яний льох.

Ліворуч від сіней — комора без вікон з дерев’яною підлогою.

У житловій кімнаті чотири вікна, діючі піч та грубка, глиняна підлога.

Інтер’єр хатини відновлено максимально до реального періоду її побудови. Предмети старовини: рушники, скатертини, посуд, меблі тощо допомагають створити атмосферу музею у реставрованій будівлі.

Поруч з хатою збудовано невеликий хлів, покритий очеретом.

Обійстя оточено фруктовим садом.

Послуги садиби:

- екскурсії для дітей, молоді, дорослих;

- піші та велосипедні прогулянки;

- поїздки на возі та санях;

- театралізовані народні свята та вечорниці у автентичному оформленні;

- майстер-класи з різних видів декоративно-прикладного мистецтва: писанкарство, вишивка, розпис по склу, художня обробка шкіри, декоративний розпис, витинанка тощо;

- пленери для художників, учнів та студентів художніх навчальних закладів;

- організація святкових дійств, родинних свят, корпоративів, пікніків;

- в хатині, впродовж усього року, може переночувати подружжя або компанія з 4-х — 6-ти осіб;

- для відпочиваючих є всі можливості для збирання лісових ягід, грибів, лікарських трав та рибальства в р. Тетерів.

- зоокуточок (ручні тварини — баранчики, кролики, свинки та кіт Вінсент Ван-Гог).

2.2 Літній просвітницький табір « Тетерівський кіш»

 

Проект спрямований на розробку та створення сімейно-дитячого навчально-оздоровчого осередку (Центру) на березі р. Тетерів біля с. Городське (Коростишевський  р-н Житомирської обл.) 

Аналіз ситуації.

 На сьогоднішній день  реалізуються напрямки створення  еколого-орієнтованого життєвого середовища (екопоселення, хутори, маєтки), відтворення народних звичаїв (проведення фольклорних свят та обядів, відродження ремесел та ін.), організації літніх тематичних дитячих таборів (козацькі, туристичні, мовні та ін.), проведення тренінгів та семінарів екологічного спрямування. Відсутній комплексний постійно діючий центр, де цілі сім”ї та роди можуть залучатися до співпраці для розвитку всіх цих напрямків на єдиній території (в перспективі планується створення мережі таких центрів).

Принципи, покладені в основу заснування центру:

- екологічність, гармонія  з довкіллям;

- природний здоровий спосіб  життя;

- сімейний підхід до  залучення в кіш;

- побудова соціальної  взаємодії в управлінні кошем  на основі Звичаєвого права (Копного  права);

- відтворення глибинних  звичаїв нашої землі, втілення  їх в сьогодення;

- створення умов для  передачі автентичних знань, організація  навчання дітей та дорослих.

 Цілі та завдання  проекту.

1. Організація гармонійного  з довкіллям сімейно-дитячого  навчально-оздоровчого осередку (Центру) на основі принципів природного  здорового способу життя.

Включає:

- Реалізацію будівельної  складової методами екобудівництва

- Створення органічного  підсобного господарства (землеробство, садівництво, бджільництво, риборозведення, природне утримання тварин)

- Проведення робіт з  історичної реконструкції (козацька  фортеця, курені).

-Побудова альпінпарку.

2. Створення соціального  середовища для функціонування  коша на основі Звичаєвого  права (Звичаю), відродження його  принципів.

3. Організація на базі  коша Центру передачі істинних  здорових знань для проведення  різних форм навчання:

- господарські школи (оганічне землеробство, бджільництво та ін.)

- фольклорні свята та обряди

- майстерні для ремесл-

- козацькі табори

- туристичні та альптабори

- реабілітаційні програми (оздоровлення, виживання в екстремальних ситуаціях та ін.)

- навчання дітей (мови, ремесла та ін.)

4. Оганізація заходів (тренінги,семінари,фестивалі та ін.)

5. Відродження /напрацювання механізмів еквівалентного обміну (оплат, відшкодувань,внесків).

Завдання, яке ми ставимо перед собою – комплексне освоєння території з урахуванням всіх її географічних, геологічних, екологічних, історичних та етнографічних особливостей та створення сталого природо-гармонійного середовища для відпочинку і навчання сімей (дітей та дорослих) в різноманітних напрямках:

- проживання в максимально  природній умовах (екобудинки, намети, курені та ін);

- навчання ремеслам;

- навчання органічному  землеробству та садівництву;

- відтворення глибинних  звичаїв нашої землі, втілення  їх в сьогодення (проведення обрядів  та фольклорних свят);

Информация о работе Вивчення стану розвитку сільського туризму в Житомирській області