Вивчення стану розвитку сільського туризму в Житомирській області

- туристичне таборування (навчання основам туризму, альпінізму  та ін., розробка та впровадження  місцевих піших, водних,  вело - та кінних турів);

- козацько-вишкільне таборування (бойовий гопак, спас, триглав та ін.)

Для реалізації цих задумів необхідна житлово-господарська база та інженерно-комунікаційна інфраструктура, створені засобами екобудівництва.

Наша мета полягає в залученні фахівців різних природо-орієнтованих галузей для створення єдиного гармонійного з існуючим середовищем соціального простору для навчання та відпочинку.

Головне для нас – зберегти існуючу екосистемну цілісність цієї території.

Ми залучаємо фахівців з:

-екобудівництва

-планування території на принципах пермакультури

-історичної реконструкції (українського житла, козацьких та польських фортець)

-природнього утримання тварин

-створення підвісних мотузкових парків та дитячих спортивних майданчиків

-інструктажу по туризму (переважно місцевих, які знають оточуючі ліси та ріки)

 -козацьких бойових мистецтв та ін.

Головні обмежувальні чинники при освоєнні даної території є її рекреаційна ємкість, природно-екологічна доцільність та узгодженість всіх масштабних напрямків діяльності з населенням с. Городське:

Будiвельнi об’єкти

Будівельні об”єкти житлово-господарського призначення:

1. Житлово-навчальний блок:

- спільний будинок

- житлові будиночки

-кухня-їдальня 
- облаштовані місця під намети (великі та малі)

- курені

- майстерні для ремесел (кузня, столярна, гончарна…)

- КПП

- туалети

- система водопостачання

- бані

2. Господарський блок:

- скотний двір (стайня, хлів, сіносховища…)

- погріб, льох, пивниця (сховище  для запасів харчів)

- місце під пасіку

- сушарня (для трав, ягід, грибів та ін)

- масло-бійка та сепараторна  для сметани (в селі близько 30 корів)

- склад-ангар

- парковка

Тренувально-розважальні об’єкти:

- альпінпарк

- козацька фортеця

- дитячий спорткомплекс (можливо, в козацькій фортеці)

- будиночки на деревах

- причал на річці

- землянки-схованки в  лісі

Етапи створення організаційної складової:

1.   Утворення дорадчого кола

2.   Створення Ради коша

3.   Вибір кошового

Пункти, позначені зірочкою, потребують окремого вивчення і окремо виділеного часу для обговорення

Географічний опис місцевості:

Траса Київ – Житомир – 94км, поворот направо с. Новогородське, асфальтована дорога до гранітного кар’єру, далі по лісу гранітна висипка до с. Городське, перед селом поворот направо 200м,ґрунтова дорога по лісу (від траси 5-5.5 км).

Відведена земельна ділянка 2га знаходиться на березі річки Тетерів (є глибока яма під кам*яною брилою і пісчана мілина на пологій ділянці річкової долини). Пагорби з виходами гранітних порід на поверхню межують з невеликими балками, що виходять до болота площею 0.8га. Окрім болота і річки, межами ділянки з двох сторін є ліс та озеро 0.7га на місці невеличкого кар’єру. Навкруги озера молодий ліс (підлісок). Одна с сторін ділянки виходить на долину річки.

На відносно невеликій території є жива річка, озеро, болото, ліс навкруги, підлісок та чагарники, маленькі гори, луки, пісчаний берег (білий чистий пісок).

Село Городське знаходиться через річку (у часи Київської Русі місто Городеськ – центр чорної металургії). Поряд з селом проводились археологічні розкопки і знайдені залишки трипільської доби.

Перші домовленості з селом – провести електричний струм через річку до нашої землі (або від крайніх хат, або окрему свою лінію).

Постачання молочних продуктів, овочів, фруктів та ін.

На відстані менше одного км в лісі біля озера розташований чоловічий монастир, про який ходять різні цікаві легенд.

Мій тел. 067 440 6896 Сергій Шевченко.

2.3 Володимирська садиба

Прекрасна садиба, розташована на ста п'ятдесяти сотках землі поєднує в собі тихий сільський відпочинок і VIP-комфорт. 
Великий затишний будинок і два будиночки для гостей, тиша, свіже повітря, натуральні екологічно чисті продукти, приготування ваших улюблених страв на вогнищі у барбекю, повний релакс в російській лазні на дровах допоможуть Вам повною мірою відчути спокій і умиротворення після шуму і суєти міського життя.

Безліч різноманітних тварин, яких можна погладити і погодувати, подарують хвилини радості і захвату Вам і Вашим дітям. А незабутні прогулянки по лісі за грибами та ягодами, запах лісових хвої та квітів дозволять відчути красу незайманої природи. 
«Володимирська садиба» сертифікована експертами «Спілки сприяння сільського зеленого туризму в Україні» («Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні»), має знак «Українська гостинна садиба» і третю найвищу категорію за способом розміщення. 
Відпочинок у селі Привороття Брусилівського району у приватній «Володимирській садибі» можуть дозволити сьогодні собі мешканці міст, які скучили за чистим повітрям.

Така еко-ферма на Брусилівщині, наприклад, працює вже кілька років.

 Коштує один день  проживання на такій фермі  – 150 гривень з людини. Є два  невеликі будинки – один на 4 людини, один на 5. І один будинок  на 10 людей.

У садибі є басейн 5 на 7 метрів.

«Натуральні екологічно чисті продукти, приготовані на барбекю, повний релакс в бані на дровах допоможуть відчути спокій після шуму великого міста. Наш готель в повній мірі відповідає вашим

сподіванням», кажуть власники ферми.

Незабутні прогулянки по лісу по гриби та ягоди, запах лісових квітів і хвої дозволять відчути красу незайманої природи.

Село Привороття, де розташована садиба, виникло на давно обжитому людьми місці.

Ще в добу міді територію навколо Привороття заселяли землеробсько-скотарські племена пізньої трипільської культури. Про це свідчать стародавні поховання, знайдені археологами в 60-х роках минулого століття недалеко від села Карабачіна. А за півтора кілометри на захід від Привороття на хуторі Браженець півстоліття тому місцеві жителі, копаючі криниці, знаходили дерев’яні списи з металевими наконечниками, що вказує на те, що десь тут, поблизу, проживали племена ранньозалізного віку . 

За часів Київської Русі поблизу сучасного села Привороття могло розміщуватися й давньоруське поселення. На це вказує як стародавнє городище в недалеко розташованому від села в сторону Коростишева в лісі, так і проходження сюдою «Старого шляху» – найдавнішої дороги з Києва на Волинь.

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

Сільський туризм є багатофункціональним та системним явищем, яке активно поширюється у господарському житті аграрних територій України та сприяє їх економічному (через зростання доходів сільських мешканців, створення робочих місць, залучення інвестицій, міжгалузеві зв’язки тощо) та соціальному розвитку (збереження історико-культурної спадщини, підвищення самооцінки у мешканців села та ін.). Реалізації підприємницьких ініціатив у сільському туризмі є вагомим інструментом диверсифікованого сільського розвитку, але потребує при цьому формування сприятливого середовища та ефективних економічних і управлінських механізмів.

Як вид економічної діяльності сільський туризм включає в себе інші форми підприємництва (агротуризм, фермерський та екологічний туризм) та є сукупністю відносин з приводу туристсько-рекреаційної діяльності різного цільового спрямування у сільській місцевості під впливом факторів локалізації (сільської місцевості, або середовища), вибірковості (потенційних споживачів) та реалізації (індустрії та інфраструктури сільського туризму). З підприємницької точки зору, – це самостійна, систематична, ризикова господарська діяльність щодо надання комплексу основних та супутніх послуг з метою отримання економічного, соціального або іншого ефекту.

Реалізація підприємницьких ініціатив у сфері сільського туризму можлива через існування індивідуальної та асоціативної форми. Дослідженням виявлено переважання (90 %) індивідуальної незареєстрованої форми ведення сільського туристичного бізнесу некорпоративними підприємствами, що належать домогосподарствам, в той час як партнерська – має більші переваги, але потребує відповідних економічних механізмів.

Обґрунтовано, що системний вплив сільського туризму на диверсифікований соціально-економічний сільський розвиток здійснюється через системні ефекти (економічний, соціальний, етнокультурний, особистісний, екологічний) та системні зв’язки з іншими секторами місцевої економіки (сільським господарством, лісовим господарством, мисливством, комунальною та соціальною інфраструктурою тощо). Найбільші вигоди для сільської економіки в цілому можуть бути отримані за рахунок розбудови синергії в процесі зародження (надання тільки основних послуг), становлення (основних та окремих додаткових послуг) та розвитку (створення комплексних турпродуктів) сільського туризму.

Встановлено значну динаміку розвитку сільського туризму в Житомирській області та Україні в цілому (займає близько 15 % туристичного ринку). Загальною тенденцією останніх років є зростання як чисельності суб’єктів сільського туризму і показників їх діяльності, так і зростаючий попит з боку споживачів. Виступаючи одним з найдоступніших видів відпочинку (вартість одного туро-дня в середньому складає 150 грн.) та здійснюючи значний вплив на економіку аграрного сектора, сільський туризм поки що не знаходить відповідної підтримки на рівні органів влади; він розвивається самотужки на основі приватної підприємницької ініціативи та за допомогою громадських об’єднань і міжнародних організацій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Любіцева О. О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти) / О. О. Любіцева. – К. : «Альтпрес», 2002. – 436 с.

 2. Малий бізнес Житомирщини за 2006 рік: статистичний збірник. – Житомир : [ДКСТУ], 2007. – 180 с.

 3. Малік М Й. Концептуальні засади розвитку сільських територій / М Й. Малік, В. А. Пулім // Роль соціального капіталу та локальних ініціатив у забезпеченні сільського розвитку: доповіді Міжнародного симпозіуму (16-18 травня 2007 р., м. Житомир). – Житомир : Видавництво «ДВНЗ «Державний агроекологічний університет», 2007. – С. 156 – 170.

4. Правове регулювання туристичної діяльності в Україні: збірник нормативно-правових актів / Під заг. ред. проф. В.К. Федорченка; Київ. ун-т туризму, економіки і права. – К. : Юрінком Інтер, 2002. – 640 с.

 5. Про внесення змін до Закону України «Про туризм»: Закон України від 18.11.2003 № 1282-IV // Офіційний вісник України. – 26.12.2003. – № 50. – С. 34. – Ст. 2600.

 6. Про затвердження Державної програми розвитку туризму на 2002–2010 роки: Постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.2002 р. № 583 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 18. – Ст. 935. – С. 143–154.

7. Про особисте селянське фермерське господарство : Закон України від 15.05.2003 № 742-IV // Офіційний вісник України. – 20.06.2003. – № 23. – С. 9. – Ст. 1014.

 8. Про природно-заповідний фонд України : Закон України № 2456-ХІІ від 16.06.1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 34. – Ст. – 502. – С. 1130–1156.

 9. Про сільський зелений туризм [Електронний ресурс] : проект Закону України від 23.10.2003 № 4299. – Режим доступу : http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc34?id=&pf3511=16117&pf35401=41