Історія розвитку готельної індустрії в Україні

Готелі середнього класу орієнтувались на менш заможних клієнтів, вони розташовувались на центральних вулицях, вимощених бруківкою, обладнаних електричним освітленням, біля готелів були спеціально обладнані стоянки для екіпажів.

Перед Першою світовою війною у Києві нараховувалось близько 80 таких готелів. Серед готелів цієї категорії найбільш відомими вважалися готель "Австрія", "Англія", "Брістоль", "Версаль", "Марсель" та ін., назва яких відображала географію всієї Європи.

Особливістю готелів середнього класу початку минулого століття була достатньо висока якість обслуговування. Підготовлений персонал ретельно і швидко виконував побажання гостей.

В кінці XIX ст. у Києві відомо про функціонування чотирьох готелів, які розташовувались біля вокзалу і орієнтувались на обслуговування клієнтів, які прибували залізничним транспортом. Всі готелі цього типу були збудовані упродовж 1880-1890 рр. і знаходились на вулиці Базарній.

Окрім Києва активно розвивалась інфраструктура гостинності в інших великих містах України - Одесі, Харкові, Ялті.

В Одесі значний розвиток інфраструктури гостинності пов'язувався з важливим транспортним значенням цього міста - відомого морського порту, а також значним рекреаційно-туристичними ресурсами. Готелі розміщувались головним чином в центрі міста, біля морського вокзалу на Приморському бульварі, на вулиці Пушкінській, що з'єднувала морський і залізничний вокзали. До Першої світової війни в місті діяло 34 готелі і 6 постоялих дворів. Найбільш відомими були готелі "Лондонський" (збудований 1899 р.), "Брістоль" (1899 р.), "Пасаж" (1898 р.).

В Ялті перший готель "Ялта" побудований в 60-х роках XIX ст. ( у 1906 р. перейменований у "Брістоль"). Активна розбудова інфраструктури туризму - фешенебельних готелів, ресторанів, санаторіїв здійснюється наприкінці XIX ст. У 1875 р. побудований великий фешенебельний готель "Росія" (сьогодні готель "Таврида"). У 1915 р. в Ялті діяло 14 готелів на 800 місць, 3 приватних санаторії, 5 пансіонатів.

Перед Першою світовою війною в Криму функціонувало 43 готелі, 18 санаторіїв та 16 пансіонатів. Особливо високим комфортом виділялись готелі "Росія" у Ялті (150 номерів), готель "Дюльбер" в Євпаторії прирівнювався до кращих європейських готелів. Окрім високої якості обслуговування готелі побудовані в кінці XIX на початку XX ст. характеризувались оригінальністю архітектури, зручним плануванням.

Окрім дорогих готелів, пансіонатів, санаторіїв, приватних дач для розміщення рекреантів в Криму використовувалась значна кількість малопридатних для проживання невеликих будинків, побудованих з легких матеріалів.

У Східній Галичині, що входила в склад Австро-Угорщини, у другій половині XIX - початку XX ст. сфера гостинності характеризувалась особливо високим розвитком. Майже у кожному містечку були невеликі готелі, ресторани, кав'ярні. Загалом у 1902 р. у Галичині (Східна і Західна разом) нараховувалось 935 готелів, середня зайнятість у яких становила три особи на один готель. Більшість готелів характеризувались низьким рівнем комфорту.

У Східній Галичині на загальному фоні щодо кількості готелів, в тому числі фешенебельних, виділявся Львів. На початку XX ст. у Львові нараховувалось 48 готелів. Найбільш відомими готелями Львова були "Жорж", заснований у 1796 р. і в час заснування називався "De La Rus". Згодом готель було перейменовано за іменем одного із засновників Жоржа Гофмана. До послуг клієнтів були фешенебельний ресторан, кав'ярня, у мармуровій залі щовечора грав оркестр.

Серед інших відомих готелів Львова виділявся "Англійський готель" (1840 р.), містив 100 номерів. У 1888 р. будівлю готелю розібрано і заклад переміщено на вул. Карла Людвіка № 21 (сьогодні проспект Свободи).

Готель "Гранд" відкритий у 1893 р. - один з найбільш розкішних у місті. Готель містив 48 номерів, ресторан, виділявся оригінальною архітектурою, інтер'єр виконано в необароковому стилі.

Серед інших львівських готелів, що виділялись комфортом на фоні готельних підприємств міста - "Народна Гостиниця" (1906 р.), заснована відомим культурним діячем, архітектором Василем Нагірним; "Європейський" - один з найстаріших у Львові, відкритий у 1804 р., "Краківський", "Французький", "Центральний".

Таким чином, мережа готельних закладів в Україні інтенсивно розширюється лише в кінці XIX ст. Цьому сприяло економічне зростання, розвиток транспортної інфраструктури, піднесення просвітництва в Україні, широкі зв'язки з європейськими державами. Важлива риса в організації сфери гостинності пов'язувалась з високою якістю обслуговування, що відповідала світовим стандартам, водночас висока ціна послуг була доступною насамперед для осіб високого матеріального достатку. У XIX ст. помітним є поділ закладів на категорії щодо рівня і ціни послуг, окрім розкішних готелів розвивалась мережа закладів гостинності зорієнтована на осіб різного матеріального достатку.

В період між Першою і Другою світовими війнами у розвитку готельної сфери відбулися суттєві зміни. В межах Радянської України здійснюється націоналізація готельних підприємств і створюється єдина державна система управління готельним господарством. Відсутність досвіду управління зумовлює стихійний характер її розвитку, постійну зміну організаційних центрів управління. Несприятливими для готельного господарства були складні соціально-побутові умови в країні, що зумовили зменшення готельних підприємств за рахунок їхнього перепрофілювання у житлові будівлі та приміщення різних організацій. Лише у другій половині 30-х років XX ст. ситуація змінюється. У великих містах будуються нові і передаються у використання за призначенням окремі готелі. Зокрема, у Києві було передано у використання 10 готелів із загальним номерним фондом 649 номерів (готелі "Франсуа", "Ермітаж", "Червоний Київ", "Імперіаль", "Інтернаціональ", "Гранд-Готель", "Пегас"). У 1937 р., згідно програми "Про генеральний план реконструкції столиці України" було збудовано готель "Москва" [89, с. 65].

В межах Західної України, що перебувала в складі Польщі, Чехословаччини та Румунії, готельні підприємства знаходились у приватному володінні, що сприяло кращому матеріальному забезпеченню, організації обслуговування. Суттєвою рисою готельної сфери була доволі чисельна мережа невеликих закладів, зорієнтованих на обслуговування різних категорій населення.

В період після Другої світової війни, особливо "хрущовської відлиги" спостерігалось пожвавлення туризму, міжнародних зв'язків СРСР. Зростаючі обсяги туризму зумовили розширення туристичної інфраструктури - будівництво нових готелів, мотелів, кемпінгів. У Києві у 1964 р. побудований найкращий на цей час готель "Дніпро", біля Києва на Житомирській трасі у 1965 р. відкрито мотель-кемпінг "Пролісок" та ін. Для потреб міжнародного туризму, розвиток якого відновлює акціонерне товариство "Інтурист", у 1972 р. у великих містах СРСР споруджено 40 туристських об'єктів і передано значну кількість функціональних готелів - у Києві "Ермітаж" (сьогодні "Інтурист"), Львові - "Жорж", Одесі - "Красная", Ялті - "Ореанда" і "Таврида" - побудовані в кінці XIX ст.

У 70-х роках стрімкий розвиток міжнародного туризму зумовлює розширення його матеріально-технічної бази. Були побудовані нові готелі мережі підприємств міжнародного туризму "Інтурист" - у Києві - "Либідь" і "Братислава", Харкові "Інтурист", "Мир", мотель "Дружба", Львові - "Дністер", Ужгороді - "Закарпаття", Одесі - "Чорне море", Запоріжжі - "Запоріжжя", Полтаві - мотель "Інтурист" та ін. Загальний готельний фонд "Інтуриста" в Україні на початку 1980-х років становив 10096 місць

Для потреб внутрішнього туризму інфраструктура розміщення особливо швидко зростає у 70-х - першій половині 80-х років. За рахунок державного фінансування станом на 1983 р. в Україні було відкрито 25 готелів, 75 турбаз, 4 туристських комплекси, 11 притулків, 6 кемпінгів, 36 стоянок і наметових притулків. Впродовж 1986-1990 рр. фінансування, що забезпечувала Центральна рада по туризму та, зумовлює збільшення кількість місць у готелях, туристських комплексах, базах і кемпінгах ще на 40 тис [13].

3. ЄВРО-2012 та розвиток готельного бізнесу по регіонах

Розглянуті основні проблеми та обґрунтовані заходи, спрямовані на підвищення ефективності використання туристичного потенціалу України після проведення Євро-2012, зокрема збільшення кількості іноземних туристів, підвищення завантаженості об’єктів готельного господарства, активізацію внутрішнього туризму та інформаційно-рекламної діяльності на міжнародному і національному рівнях. Запропоновані заходи узгоджено з досвідом європейських країн – лідерів за показниками розвитку міжнародного туризму.

Проте збільшення обсягів внутрішнього туризму необхідне і після завершення Євро-2012. Оскільки саме за рахунок внутрішнього туризму, в тому числі соціального та інвентивного, можна забезпечити завантажуваність закладів розміщення та реалізувати нагромаджений туристичний потенціал.

Відповідно до змін, внесених у Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», спрямованих на допомогу розвитку готельного господарства, з 01.01.2011 р. готельні підприємства звільняються від оподаткування прибутку підприємств, отриманого ними від надання готельних послуг у готелях категорій «п’ять зірок», «чотири зірки» та «три зірки», якщо вони (у тому числі новозбудовані чи реконструйовані або в яких проведено капітальний ремонт чи реставрація існуючих будівель і споруд) були введені в експлуатацію до 1 вересня 2012 року [4].

На виконання постанови КМУ від 06.07.2011 р. № 760 «Деякі питання відшкодування відсотків за користування кредитами, наданими банками для будівництва, реконструкції та переоснащення об’єктів інфраструктури розміщення в рамках підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу» за результатами роботи комісії на конкурсних засадах визначила 8 власників готельних об’єктів, яким будуть частково відшкодовані відсотки за користування кредитами, наданими банками для будівництва, реконструкції та переоснащення таких об’єктів в рамках підготовки країни до чемпіонату.

В цілому це забезпечило істотне збільшення номерного фонду готелів, майже повною мірою задовольнивши вимоги УЕФА (рис. 2).

Вимоги УЄФА, які має виконати Україна при підготовці до Євро-2012

щодо наявності кількості номерів у готелях

У підсумку до Євро-2012 в Україні має бути підготовлено 372 заклади розміщення, в тому числі 306 готелів. Загалом підготовка готельного господарства відбувається успішно.

Львівська область успішно виконала план підготовки готельного господарства до Євро-2012 згідно вимог УЄФА. Станом на січень 2012 року компанія TUI (туроператор УЄФА) уклала угоди з 47 діючими готелями Львова, області, а також міст Івано-Франківська, Луцька, Ужгорода та Тернополя на загальну кількість номерів – 2 725, з необхідних 2 545. На основі підписаних угод сформовано базу даних готелів, які було запропоновано для розміщення сім’ї УЄФА [7].

Київська область. Станом на середину січня 2012 р. компанією TUІ укладено з діючими готелями 64 угоди на 6314 номерів. Зокрема у готелях категорії 5 зірок – 791 номер (5 готелів), готелях категорії 4 зірки – 1 537 номерів (25 готелів), готелях категорії 3 зірки – 3 986 номерів (34 готелі). У Києві ще планується відкрити 12 готелів на 2 043 номери: три 5-зіркові готелі на 705 номерів, шість 4-зіркових готелів на 843 номери та три 3-зіркових готелі на 495 номерів. За рахунок вищезазначених закладів профіцит номерів складе 956 номерів, що забезпечить виконання вимог УЄФА у повному обсязі. Станом на середину січня 2012 р. туркомпанія «Гамалія», яка займається розміщенням вболівальників Євро-2012 у Києві, уклала 72 угоди, згідно яких заброньовано 8229 номерів на 20 795 місць [8].

Харківська область готує 65 готелів для розміщення гостей турніру з загальною кількістю 3855 номерів, з яких понад третина будується та реконструюється. Таким чином регіон зможе виконати вимоги УЄФА і забезпечити 2765 номерів для розміщення цільових груп. Станом на жовтень 2011 р. між 42  готелями й офіційним туроператором чемпіонату підписані угоди на 2 096 номерів. Дефіцит складає 669 номерів, який покриють за рахунок готелів, що будуються. Станом на листопад 2011 р. туроператори «TUI Ukraine» і «Гамалія» підписали угоди з 51 об'єктом розміщення вболівальників у Харкові та області на 11 437 місць [9]. 

У Донецькій області компанія TUI підписала договори з 55 існуючими готелями на 2 071 номер, а також із 24 готелями, що будуються та реконструюються, на 1 892 номери. Покриття дефіциту планується за рахунок об’єктів готельної інфраструктури інших обласних центрів та організації доставки гостей чартерними рейсами з Києва (для забезпечення доставки гостей з Києва на півфінальний матч ведуться перемовини з авіакомпаніями щодо надання 15-20 «Аеробусів») [10]. 

Офіційне агентство з розміщення вболівальників Євро-2012 в Донецьку TUI Ukraine та Іліташ-тур підписали контракти на розміщення 13 294 вболівальників. З них 11 189 місць розташовується в гуртожитках, 916 – в санаторіях-профілакторіях, а решта – в малобюджетних готелях.