Втім, охарактеризована істотна та широкомасштабна
розбудова і підготовка готельного господарства
України до Євро-2012 формувала такі проблеми
та виклики для цього сектора національної
економіки:
- низький рівень сервісу та кваліфікації
обслуговуючого персоналу внаслідок поспішності
введення в експлуатацію реконструйованих
та нових готельних об’єктів;
- завищені ціни внаслідок опортуністичного
ціноутворення та бажання швидкого
покриття витрат, пов’язаних з
ремонтом чи будівництвом, а також
невідповідність завищених цін
нижчому рівню сервісу;
- укладення невигідних для місцевих
готелів угод з офіційним агентством
з розміщення цільових груп УЄФА
компанією TUI Travel, яка викуповує місця
для розміщення за помірними цінами, а
на ринку реалізує за цінами, завищеними
у 3-4 рази;
- низька завантажуваність готелів
під час чемпіонату при значних сподіваннях
на прибуття істотної кількості туристів,
а також після його проведення, особливо
у готелях категорій 4 та 5 зірок;
- ефект витіснення туристів,
що приїжджають з метою культурного
відпочинку або санаторно-курортного
лікування туристами-вболівальниками
(ефект витіснення істотно може
проявитися: у Львівській області,
зокрема у містах, що спеціалізуються
на санаторно-курортному лікуванні
– Трускавці, Моршині та ін., заклади
розміщення яких задіяні для
розселення вболівальників та
гостей Євро-2012; у містах Львів та Київ,
які є центрами культурно-пізнавального
туризму зі значною кількістю історичних
пам’яток – у період проведення Євро-2012
вони можуть втратити потенційних туристів
– поціновувачів культури, історії та
архітектури.
4. Основні проблеми
готельного господарства
Підвищення темпів розвитку
та зростання ефективності роботи підприємств
туристичної сфери, надання цій сфері
пріоритетності супроводжується в Україні
низкою проблем, вирішення яких потребує
невідкладної державної підтримки та
регулювання.
Найважливішими причинами цього
є: недостатність рекламно-інформаційного
забезпечення реалізації туристичного
потенціалу регіонів України, а також
недостатня інформаційно-рекламна діяльність
щодо України за кордоном, податкове навантаження,
відсутність в готельному бізнесі національних
готельних мереж, які виробляли б єдину
бізнес-стратегію і задовольняли існуючий
попит, а на ряду з цією проблемою постає
інша - це нестача досвіду побудови цих
мереж, але і існує ще одна проблема найбільш
характерна для України, - значна частина
готелів побудовані ще в радянський час,
мають невисокий рівень сервісу і вимагають
реставрації і модернізації готельного
фонду на сучасному рівні, а також
актуальним питанням є підвищення
комфортності готелів категорії 2-3 зірок
та покращення рівню обслуговування і
кваліфікації персоналу. Створення таких
умов на ринку може принести переваги,
пов'язані з домінуванням на ринку.
- Вирішення проблем
та перспективи розвитку
Для заохочування туристів
у конкретний регіон чи місто України
необхідно створювати позитивний туристичний
імідж.
Імідж і репутацію держави необхідно
розглядати як необхідні складові її стратегічного
надбання. Брендінг країн - це цілеспрямований
процес створення та постійного розповсюдження
за допомогою іноземних засобів масової
інформації бренду країни. Бренд країни
- це комплекс думок, почуттів, асоціацій
та уявлень, які виникають у людини, коли
він чує або бачить назву певної країни.
Позитивний туристичний імідж
можна сформувати тільки шляхом поліпшення
загального іміджу держави. Для цього
необхідно задіяти весь іміджевий потенціал
України, проводити продуману державну
політику, маркетингову стратегію
та програму його ефективного виконання
і просування на зовнішньому та внутрішньому
ринках, а також створення інституцій
по забезпеченню іноземних журналістів
інформацією про країну, оскільки в Україні
практично не представлені міжнародні
ЗМІ. Як відомо, сьогодні імідж і бренд
держави в основному обумовлені його поданням
в глобальному інформаційному просторі.
Від цих факторів значною мірою залежить
інвестиційна привабливість.
Важливим у цій справі є чітко
спланована брендінгова кампанія, непогані
умови для старту якої створює проведення
в країні міжнародних масових спортивних
і культурних піар-заходів(чемпіонат). Але насамперед
необхідно створити реальні підстави
для створення туристичного бренду України
шляхом зміцнення рекреаційно-ресурсного
потенціалу та матеріально-технічної
бази індустрії туризму, покращення інфраструктури
загального користування та створення
високоякісного конкурентоспроможного
тур продукту [1].
Розвиток готельного ринку
в Україні залежить безпосередньо від
розвитку держави - якщо Україна як
держава не отримає позитивної динаміки
у розвитку та позиціонування себе на
міжнародній арені, то готельний ринок
в країні розвиватися буде.
Для розвитку готельної індустрії
України необхідно створювати позитивний
туристичний імідж конкретного регіону
чи міста, це може відбуватися за допомогою
позиціонування міста як центра регіональної
чи світової економічної активності, міста-легенди,
в якому збереглись унікальні культурні
пам’ятники історії та яке зв’язано з
історичними особистостями та подіями.
Можливо варто було б привернути увагу
міжнародної ради по збереженню пам'яток
і визначних місць ІКОМОС (ICOMOS) – це міжнародна
організація, чия діяльність присвячена
збереженню та охороні культурно-історичних
місць по всьому світу [2]. Системна маркетингова
політика місцевої та центральної влади
може привертати мільйони туристів, що
у свою чергу буде підштовхувати інвесторів
будувати нові готелі в Україні, а отже
розвивати готельну індустрію в цілому.
Отже, імідж держави повинен
ґрунтуватися насамперед на реальних
позитивних фактах, які преподнесені таким
чином, щоб в сукупності вони створювали
неповторну, характерну тільки для даної
держави комбінацію, яка і стає основою
для формування позитивного уявлення
про нього [3].
У великих містах необхідно
розвивати сегмент недорогих готелів,
які зможуть надати невеликі, з непоганим
сервісом. З урахуванням підвищення внутрішньої
ділової активності, в регіонах тризіркові
готелі можуть бути привабливі навіть
іноземному інвестору.
Розвиток існуючої матеріальної
бази замість будівництва нових готелів,
переважно зосередити зусилля на реконструкції
вже побудованих і діючих готелів, підвищенні
їхньої зірковості.
Прихід на український ринок
міжнародних операторів підвищить якість
готельних послуг завдяки використанню
зарубіжного досвіду. А залучення до управління
готелю міжнародного оператора дозволяє
готелю швидше інтегрувати в міжнародні
готельні мережі та отримати доступ до
міжнародних систем бронювання.
Ведення нульового податку
на прибуток призведе до поліпшення економічного
становища готелів, яке, безумовно, може
бути передумовою для зниження цін на
готельні номери. Виручені кошти можна
використати на реконструкцію та модернізацію
готелю.
Створення своїх готельних
мереж готелів з універсальним набором
послуг і високим рівнем обслуговування
допомогою купівлі та реконструкції існуючого
готельного фонду малої та середньої категорій
може принести компанії не тільки статус
національного оператора, але й переваги
пов'язані з домінуванням на ринку.
Достойною пропозицією виступає
дозвіл відкриття казино при респектабельних
готелях. Ще в 2008 році ідею відкриття
казино при п’ятизіркових готелях
запропонували українські підприємці,
в результаті чого був підготовлений новий
законопроект з регулювання азартної
діяльності в Україні. І вже найближчим
часом діяльність казино може бути знову
легалізована. Це призведе до розвитку
регіонів та будуть відкриті гральні зони.
Але слід включити появу казино при
чотиризіркових готелях, гральний бізнес
завжди був поряд з бізнесом готелів, це
стимулювало б розвивати рівень сервісу
ще вище.
Інновацію в туризмі слід розглядати
як системні заходи, що мають якісну новизну
та призводять до позитивних здвигів,
що забезпечують стійке функціонування
і розвиток туристичної галузі.
Таким чином, інноваційна діяльність
у сфері туризму спрямована на створення
нового або зміна існуючого продукту,
на вдосконалення транспортних, готельних
та інших послуг, освоєння нових ринків,
впровадження передових інформаційних
і телекомунікаційних технологій і сучасних
форм організаційно-управлінської діяльності.
Хоча Україна і є достатньо
розвинена країна у туристичній сфері
в західній Європі, але їй не вистачає
інновацій, на сам перед у обслуговуванні
і засобах розміщення, не зважаючи на її
гостинність. Аналогом готелів сегменту
2-3 зірок можуть стати апарт-готелі.
Апарт-готель - одна з новітніх
тенденцій у світовому готельному бізнесі.
Як випливає з назви, апарт-готелі створюються
за принципом апартаментів. Ці готелі
вигідно відрізняється від звичайних
готелі тим, що припускають нестандартний
набір варіантів для проживання, але ідентичний
проживанню у квартирі.
ВИСНОВОКИ
Необхідна плідна робота, спрямована на
покращення готельного підприємництва.
Наявність готелів стимулює рух населення,
міжрегіональні зв'язки, торгівельні та
виробничі стосунки, туризм, можливості
для особистого спілкування людей, що,
в свою чергу, сприятиме розвитку економіки
краю. Однак умови ринкової економіки
не можуть стихійно забезпечити необхідного
рівня розвитку без державного впливу.
Важливу роль в цьому процесі мають відігравати
органи державної влади завдяки впровадженню
ефективних умов господарювання, застосування
у вигляді законів, указів, урядових рішень,
економічних методів впливу, які визначають
характер відносин працівників цього
виду діяльності з органами державної
влади, місцевого самоврядування. Важливу
стимулюючу роль мають відігравати органи
регіонального управління та місцевого
самоврядування, враховуючи, що діяльність
готельного господарства є важливим джерелом
надходження коштів до місцевого бюджету,
розширюються можливості до залучення
людей до практичної діяльності, скорочується
безробіття.
Розвиток
туризму, промисловості, торгівлі, економіки,
а також культури і спорту обумовлює підвищення
мобільності людей з метою встановлення
контактів, обміну досвідом, оздоровлення
і відпочинку. Нестача і погана матеріальна
база готелів ускладнює всі ці процеси, зате
розвиток готельного господарства веде
і до розвитку суміжних видів підприємницької
діяльності і сприяє пожвавленню усіх
суспільно-економічних контактів, підсилює
економічний потенціал держави.
Список використаної
літератури:
1. http://www.turvostok.ru/kms_catalog+stat+cat_id-6+nums-90.html
2. http://news2000.com.ua/2000/nedelja-ukrainy/ekonomika/44486
3. http://nasledie.org.ru/otdel_2_3.html
4. Які закони набули чинності з 1 січня
2011 р. – 10 січня 2011 р. // Урядовий кур'єр. –
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/yaki-zakoni-nabuli-chinnosti-z-1-sichnya/.
5. http://pidruchniki.ws/12210605/rps/gotelne_gospodarstvo
6. ЗаконУкр. «Про туризм» від 15.09.1995р.,
№324/95-В.Р.[Електронний ресурс].–Доступний
з http://www.zakon.rada.gov.ua.
7. Статус Львова як одного з Приймаючих
міст чемпіонату ЄВРО-2012 дав значний поштовх
для розбудови готельної інфраструктури.
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.city-adm.lviv.ua/news/euro-2012/17053-status-lvova-jak-odnogo-z-prijmajuchih-mist-chempionatu-jevro-2012-dav-znachnij-poshtovkh-dla-rozbudovi-gotelnoji-infrastrukturi.
8. Для поселення єврофанів у Києві уклали
72 угоди. [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://ukraine2012.gov.ua/news/193/51290/.
9. Харків готує 65 готелів до Євро-2012. [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2012.gov.ua/news/193/50252/.
10. У Донецьку УЄФА ночуватиме в 79 готелях.
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2012.gov.ua/news/193/48057.
11. http://osvita.ua/vnz/reports/management/15286/
12. Роглєв Х. Й. Основи готельного
менеджменту: Навч. пос. – К.: Кондор, 2005.
– 408с.
13. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pidruchniki.ws/15941024/turizm/istoriya_rozvitku_gotelnoyi_sferi_ukrayini
ДОДАТКИ
Рис. 1. Динаміка туристичних
потоків в Україні за 2006–2011 рр
Вимоги УЄФА, які має виконати
Україна при підготовці до Євро-2012 щодо
наявності кількості номерів у готелях
Категорії готелів |
Кількість номерів, од. |
Всього |
Київ |
Донецьк |
Львів |
Харків |
|
5* |
1 950 |
1 420 |
1 020 |
1 240 |
5 630 |
4* |
4 950 |
1 315 |
1 315 |
1 315 |
8 895 |
3* |
400 |
210 |
210 |
210 |
1 030 |
Всього |
7 300 |
2 945 |
2 545 |
2 765 |
15 555 |