Зварювальна дуга та основні процеси, що протікають в зварювальній дузі

Конспе́кт — стислий писаний виклад змісту чого-небудь. Різновид навчального видання.

Конспе́кт лекцій — стислий виклад курсу лекцій чи окремих розділів навчальної дисципліни.

На основі оперативних цілей навчання та аналізу  якісних та кількісних показників обираємо літературу для вивчення обраної теми: «Зварювальна дуга та основні процеси, що протікають в зварювальній дузі» :

1. Технологія електродугового зварювання: Підручник/ І. В. Гуменюк, О. В. Іваськів, О. В. Гуменюк.
2. Технология электрической сварки металлов и сплавов плавлением. /Под ред. Б. Е. Патона.:Машиностроение, 1974 −767 с.
3. Теория сварочных процессов: Учеб. для ВУЗов по спец. «Оборудование и технология сварочного производства» /под ред. В. В. Фролова. -М.: Высшая школа, 1988. — 559 с.
4. Федин А. П. Сварочное производство -Минск «Вышейшая школа», — 1992. −303 с.
5. Технология и оборудование сварки плавлением /под ред. Г. Д. Никифорова. Учебник для студентов ВУЗов. М.: Машиностроение 1978. — 327 с.

 

На основі аналізу змісту  інформації за темою  «Зварювальна дуга та основні процеси, що протікають в зварювальній дузі» розробляємо дидактичні матеріали: логічну структуру, план, конспект.

 

 

 

 

 

 

 

 

План викладення матеріалу по темі: «Зварювальна дуга та основні процеси, що протікають в зварювальній дузі»:

1. Історія виникнення  електричної дуги.
2. Визначення електричної дуги.
3. Визначення зварювальної дуги, її види.
4. Вільна дуга та процеси, що в ній протікають.
1. Поняття «Вільна дуга».
2. Будова вільної дуги.
1. Катодна пляма
2. Анодна пляма
3. Стовп дуги
3. Процеси, що протікають у вільній дузі.
1.   Іонізація, її потенціал.
2. Електронна емісія.
3. Рекомбінація.
5. Класифікація зварювальної дуги.                                                                                              

 

Конспект теми «Зварювальна дуга та основні процеси, що протікають в зварювальній дузі» відображено в таблиці 2.2.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.2

Контурний конспект теми «Зварювальна дуга та основні процеси, що протікають в зварювальній дузі»

Поняття	Зміст та їх об'єм
1	2
Історія виникнення  електричної дуги.	У 1802 році російський вчений В. В. Петров відкрив  явище  електричного дугового розряду і вказав на можливість використання його для розплавлення металів. Своїм відкриттям Петров поклав початок розвитку нових галузей   технічних знань та наук, отримав далі практичне  використання в електродуговому освітленні, а потім в електричному нагріві, плавлені та зварювані металу.
Електрична дуга	Це тривалий розряд електричного струму між двома електродами в іонізованій суміші газів і парів металів.
Зварювальна дуга	це ділянка електричного кола, на якій проходить спад напруги і яка поділяється на три області катодну, анодну та стовп дуги.
Види зварювальної дуги	Залежно від способу підведення зварювального струму,  роду струму та інших ознак розрізняють такі види зварювальної дуги:     а) дуга прямої дії  горить між електродом і основним металом; б) дуга не прямої дії горить між двома електродами; в) трифазна дуга горить між двома електродами і основним металом.

 

 

Продовження таблиці 2.2

1	2
Вільна дуга	Це дуга, яка горить між електродом і виробом. Вільна дуга складається з трьох зон: катодної з катодною плямою; анодної з анодною плямою і стовпа дуги.
Катодна пляма	є джерелом електронів і має температуру 2400– 26000 с,    ( для сталевих електродів).
Анодна пляма	є місцем входу електронів і має температуру 2400-26000с, але в результаті бомбардування електронами на ній виділяється більше тепла (42% ), ніж на катодній плямі.
Стовп дуги	є провідником електричного струму, де утворюються вторинні електрони та іони. Стовп дуги нейтральний. У ньому одночасно знаходяться однакова кількість заряджених частинок протилежних знаків. У стовпі дуги виділяється близько 20% її загального тепла, а спад напруги зростає при збільшенні довжини дуги і становить 2-12В. Температура стовпа дуги залежить від сили зварювального струму і досягає     6000 -80000С.
Іонізація	Це утворення електрично заряджених частинок —  вільних електронів та іонів з електрично нейтральних частинок середовища.
Потенціал іонізації	Це енергія, витрачена на утворення іонів і відривання електронів від атомів.
Електронна емісія	це самовільний вихід вільних електронів з катода у газове середовище, що приводить до збудження електричної дуги.

 

Продовження таблиці 2.2

1	2
Рекомбінація	Це процес з’єднання позитивних іонів з електронами й утворення нейтральних атомів.
Класифікація зварювальної дуги	Зварювальні дуги класифікуються залежно від роду струму та інших ознак: - за електродами, які використовуються: а) дуга з  електродом, який плавиться; б) дуга з електродом, який не плавиться - за ступенем стискання дуги: а) вільна дуга; б) стиснена дуга - за схемою підведення зварювального струму: а) дуга прямої дії; б) дуга непрямої дії - за родом струму: а) дуга змінного струму (однофазна і трифазна); б) дуга постійного струму - за полярністю постійного струму: а) дуга прямої полярності; б) дуга зворотної полярності - за видом статичної вольт-амперної характеристики а) дуга зі спадаючою характеристикою; б) дуга з жорсткою характеристикою; в) дуга зі зростаючою характеристикою

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2.2. Проектування логічної структури з теми «Зварювальна дуга та основні процеси, що протікають в зварювальній дузі»

Логічна структура теми «Зварювальна дуга та основні процеси, що протікають в зварювальній дузі» відображена в схемі 2.2.

Схема 2.2.

Логічна структура теми «Зварювальна дуга та основні процеси, що протікають в зварювальній дузі»

Зварювальна дуга

 

Історія виникнення  електричної дуги

 

Електрична дуга

 

 

Види зварювальної дуги

 

Вільна дуга

Катодна пляма

Анодна пляма

Стовп дуги

 

дуга прямої дії  горить між електродом і основним металом

дуга не прямої дії горить між двома електродами

трифазна дуга горить між двома електродами і основним металом

Процеси, що протікають у вільній дузі

 

Класифікація зварювальної дуги

 

Іонізація

Електронна емісія

Потенціал іонізації

                                                                                                                      

Електронна емісія

Потенціал іонізації

                                                                                                                      

               

 

 

Рекомбінація

 

 

 

 

3. Проектування мотиваційних технологій навчання

 

Мотивація – внутрішня психофізична готовність суб'єкта до виконання діяльності. Готовність проявляється як за зовнішніми ознаками, так і за системою об'єктно-фізіологічних характеристик.

Мотивація і пояснення суб'єктом причин своїх дій з посиланням на обставини, які спонукали його до вибору даних дій.

Мотиваційні технології діляться: за характером поведінки учасників (зовнішня та внутрішня) та по приналежності до етапу процесу навчання (поточна і вступна).

Мотивація за характером поведінки учасників ділиться на зовнішню і внутрішню. Зовнішня заснована на зацікавленості, покаранні та інших видах стимулювання, які або спрямовують, або гальмують поведінку людини. Внутрішня залежить від внутрішніх процесів, які відбуваються у свідомості людини. У цьому випадку мотивована діяльність є самоціллю, а не способом досягнення іншої мети. Відповідно етапам навчального процесу, мотивація може бути виражена у різних формах, які відповідають вступної частини заняття та поточної його частини.

По етапах навчальної діяльності розрізняють такі види мотивації:

1. Вступна мотивація використовується для формування в учнів бажання засвоїти поточний матеріал, для здобуття відомостей для вивчення даного матеріалу надалі.
2. Поточна мотивація сприяє формуванню стійкого інтересу вивчати матеріал впродовж всього заняття.
3. Заключна мотивація виробляє в учнів бажання повторити, закріпити даний матеріал на даному етапі з можливим розумінням існуючої перспективи.

Виходячи з характеристик навчальної групи видно, що в учнів відношення до майбутньої професії та навчання - позитивне, переважаючий тип темпераменту-холерики, необхідно активізувати їх зовнішню та внутрішню мотивацію.

При викладенні теми «Зварювальна дуга та основні процеси, що протікають в зварювальній дузі» доцільно використовувати такі прийоми мотивації:

Під час вступної мотивації: метод мотивуючого вступу, віднесення до особистості, віднесення до ситуації. Це дозволяє активізувати аудиторію, пояснити сенс вивчення даної теми.

Поточна мотивація: дана тема яка буде досить часто зустрічатися подальшому житті. Проводиться в виді лекції з елементами бесіди.

Заключна мотивація: використання знань в наступних темах будуть практично схожі, тому буде легше засвоїти їх. Прийом свободи вибору завдань, також виступає подальша можливість отримання хорошої роботи.

Представимо текст мотивації з теми «Зварювальна дуга та основні процеси, що протікають в зварювальній дузі».

 

Вступна мотивація.

Добрий день! На сьогоднішній лекції ми ознайомимося з новою темою «Зварювальна дуга та основні процеси, що протікають в зварювальній дузі», з якою ви будете зустрічатися в повсякденному житті та у майбутній вашій професії. Вивчення цієї теми дозволить вам краще орієнтуватися в подальшому вивченні даної діяльності та при вивченні цієї дисципліни в майбутньому ви зможете влаштуватися на гарну роботу з непоганим заробітком.

 

Поточна мотивація.

Чим краще ви розберетеся на парі, тим краще ви будете розуміти вивчення нових тем цієї дисципліни. Ведіть конспект та слухайте уважно, бо питання будуть зустрічатися в екзаменаційних білетах.

 

Заключна.

Шановні, учні, я думаю, що сьогоднішня тема нашого заняття вам дуже сподобалась.

Так, як ми багато чого цікавого розглянули, я вам пропоную на наступне заняття, по бажанню, зробити декілька доповідей. Звісно ж, гарна доповідь оцінюватиметься великою кількістю балів. Якщо є якісь запитання по темі чи по організації навчальним процесом, задавайте, я на всі відповім. Чекаю вас, всіх на наступному занятті.

 

4. Аналіз базових умов навчання. Вибір способів актуалізації базових знань

2.4.1. Аналіз базових  знань учнів

Наступний етап дидактичного проектування передбачає здійснення аналізу і діагностики процесу навчання, що включає:

• аналіз початкових вимог, серед яких рівень сформованості у учнів базових умінь з конкретної теми, емоційне відношення до професії і учбового предмета, соціо-демографічні і психологічні характеристики групи;
• аналіз дидактико-технічних засобів навчання.