Вугільна промисловість

 
 
ВИСНОВКИ

     В Україні вугільні шахти розташовані  у центральній та північній частинах Донецької та південній частинах Луганської області.

     Вугільна  промисловість за обсягом видобутку  палива у натуральному виразі є першою серед галузей ПЕК, де зосереджено більшість працівників та основних фондів паливної промисловості. Вугілля видобувають на 295 шахтах, з них 131 шахта з коксівним вугіллям. У 1995 році видобуток кам'яного вугілля разом з бурим склав 83,8 млн. тон. Основним районом видобутку кам'яного вугілля є Донецький басейн.

      У Львівсько— Волинському кам'яновугільному  басейні добувають 14 млн. тон кам'яного  вугілля (має працювати 2 шахти з 15 діючих). Дніпровський буровугільний  басейн складається з 12 буровугільних  районів, включає понад 100 родовищ  Правобережжя України. Щорічно видобувають  близько 4,0 — 4,5 млн. тон бурого вугілля.

      В інфраструктуру бурої промисловості  входять великі механізовані вуглорозрізи, шахти, вуглебрикетні фабрики, допоміжні підприємства.

     Вугленосні  площі в Донбасі становлять понад 150 тис. квадратних кілометрів, що дорівнює приблизно четвертій частині площі країни. Тут зосереджено близько 92 % запасів кам'яного вугілля України. З них приблизно 34 % припадає на Донецьку область. У Донбасі переважає енергетичне вугілля (56 %). Основні його запаси зосереджені в Луганській області. Коксівне вугілля становить 44 % від загальних запасів, що знаходяться переважно в Донецькій області. Найбільше шахт зосереджено у Донецькій області, де сформувалися найпотужніші центри видобутку вугілля: Донецьк, Макіївка, Єнакієве, Торез, Красноармійськ.

     Донецьке  вугілля має високу собівартість, що пов'язано з глибоким заляганням пластів та невеликою їх потужністю.

     Значний рівень фізичного спрацювання гірничодобувного обладнання, закриття окремих шахт, скорочення видобутку вугілля, важкі умови праці шахтарів призводять до зростання соціальної напруженості в Донецькому басейні. Для ефективної роботи вугільної промисловості потрібні кошти насамперед для реконструкції шахт. Водночас Донбас має значні перспективи для дальшого освоєння 78 розвіданих ділянок із можливим сумарним видобутком 127 млн. тонн вугілля на рік. Виникла потреба в будівництві нових підприємств, передусім машинобудування.

     Упродовж  останніх 150 років у регіоні на базі інтенсивного розвитку гірничопромислового комплексу, металургії, машинобудування га хімічної промисловості сформувалось оптимальне територіальне розміщення продуктивних сил. Проблема полягає у зниженні частки в народногосподарському комплексі гірничодобувного чинника та подальшому розвитку обробних галузей, нарощуванні частки наукомісткої продукції, розвитку безвідходних технологій, галузей - носіїв технічного прогресу, у вирішенні екологічних питань, різкому підвищенні продуктивності сільського господарства на основі впровадження біотехнології та найновішої агротехніки.

     Найгостріша соціально-економічна проблема не лише Донбасу, а й України загалом - необхідність докорінного реформування вугільної галузі. Тепер стабільно  працюють лише 18 шахт з тих 286, що функціонували  в Донбасі. Абсолютна їх більшість  нерентабельна. За програмою реструктуризації вугільної галузі передбачається закриття більше третини шахт, близько 1/5 шахт мають всі підстави для самостійного рентабельного функціонування, біля половини їх треба реконструювати із залученням іноземних кредитів та бюджетних асигнувань.

 
 
ЛІТЕРАТУРА

1. Географічна   енциклопедія   України.   —   К.:    Українська 
   енциклопедія. -Т.1. - 1989; 1990; т.З. - 1993
2. Гірничий   енциклопедичний    словник,   т. 3.    /   За   ред. 
   В. С. Білецького. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2004. — 752 с.
3. Економічна географія України / За ред. М. Д. Пістуна. — К.: 
   Вища школа, 2003. - 320 с.
4. Економічний словник-довідник / За ред. С.В. Мочерного. - К.: 
   Феміда, 2006.-366 с.
5. Історія міст і сіл Луганської області. -К., 1985
6. Історія Луганського краю. — Л.
7. Іщук СІ. Розміщення продуктивних сил: теорія, методи, 
   практика. - К.: Вид-во ЄУФІСМБ, 2004. -216 с.
8. Ковалевський В.В., Михайлюк О.Л., Семенов В.Ф. та ін. 
   Розміщення продуктивних сил: Навч. посіб. - К., 2006.
9. Концепція реформування вугільної галузі України

10. Мала     гірнича     енциклопедія:     В 3-х т. /     За     ред. 
    В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004
11. Навчальний атлас  «Географія України» — К.: ДНВП 
    „Картографія", 2005.
12. Размещение   производительньїх   сил   /   Под   ред.   В.В. 
    Кистанова, Н.В. Копилова. -М: Зкономика, 2004.
13. Розміщення продуктивних сил України: Підручник / За ред. 
    Є.П. Качана. — К., Юридична книга, 2001. - 552 с.
14. Розміщення продуктивних сил: Навч.-метод, посібник для 
    самостійного вивчення дисципліни / С. 1. Дорогунцов, Я. Б. Олійник та 
    ін.-К.:КНЕУ, 2000.-76 с.
15. Розміщення      продуктивних      сил:      Підручник      / 
    В.В.Ковалевський, О.Л. Михайлюк, В.Ф.Семенов та ін.;  За ред. 
    Ковалевського О.Л. - К.: Тов. «Знання», КОО, 2005. - 546 с.
16. Розміщення продуктивних сил; Навч. посібник / За ред. В. 
    В. Ковалевського, В. Ф. Семенова, О. Л. Михайлюк та ін. - К.: Либідь, 
    1996.
17. Саранчук     В.І.,     В.В.     Ошовський,     Г.А.     Власов, 
    В.С.Білецький. Хімія і фізика горючих копалин. - Донецьк: Східний 
    видавничий дім, 2008. - с. 600.
18. Стеченко   Д.М.   Розміщення   і   регіональний   розвиток 
    продуктивних сил. - К., 2006.
19. Територіальна організація продуктивних сил України / За 
    ред. М.О.Ковтонюка , Є.П.Качана , М.О.Петри ги . - К.: НМК ВО, 2002.