Технология элеваторной промышленности

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Января 2014 в 14:12, курсовая работа

Краткое описание

Одним із ключових елементів зернопродуктового підкомплексу є елеваторна промисловість, що уособлює в собі підприємства, які мають монопольне становище на ринку зерна і олійних культур. Хлібоприймальні пункти і елеватори не тільки приймають зерно у зерносховища, а й проводять роботу з його обробки, зберігання та покращення якості. До основних послуг, які надають елеватори, відносять: приймання зернової продукції, яка доставляється авто-, залізничо- та водним транспортом; обробку зерна: сушіння та очищення; зберігання; відвантаження зернових та олійних культур; експедиторські послуги; послуги оренди основних засобів.

Прикрепленные файлы: 1 файл

КУРСОВА.docx

— 181.77 Кб (Скачать документ)

                        

                           Аср=0,8АарКвКККц,                                                   (2.8)                                                                                                                                                                                          

 

де Аар – річний об"єм надходження зерна автотранспортом, тонн;

    Кв  -  коефіцієнт переведення фізичних тонн маси зерна в планові тонни сушіння;

Кк – середньозважений коефіцієнт, що  враховує   зміну   продуктивності зерносушарок в залежності від культури, що просушується;

 Кц— коефіцієнт, що враховує цільове призначення зерна.

       

Аср = 0,8·16895·0,6·1,00·1,0 = 8109,6 пл.тонн

 

2.5.3  Розрахункову масу зерна, що  може просушити зерносушарка  за період заготівель (Асз/с, пл.т), визначають за формулою:

   

Асз/с = 20,5 Qз/с Кп Кд ,                                                                 (2.9)

 

де Qз/с — паспортна продуктивність зерносушарки, пл.т/год;

    Кп —коефіцієнт, що враховує зниження продуктивності зерносушарки в залежності від кількості партій зерна, що надходять на неї;

    Кд — коефіцієнт, що  враховує  зниження  продуктивності зерносушарки;

    Пр — період заготівель, діб;

    20,5 — кількість годин роботи зерносушарки протягом доби, год.

 

Асз/с = 20,5·30·0,94·1·15=8671,5 пл.тонн

 

2.5.4 Розрахунок необхідної кількості   зерносушарок (n, шт) визначають за формулою:

n=                                                              (2.10)

 

                                                                     

 

Приймають одну шахтну зерносушарку VESTA-30

Габаритні розміри: висота (без норії) - 17600 мм, (з норіями)- 20900 мм, довжина - 6500 мм, ширина - 5700 мм; вага - 10350 кг.                                                      

Зерносушарка стаціонарна, безперервної дії, призначена для сушіння насіння зернових, зернобобових, круп'яних культур, пивоварного ячменю, соняшнику, кукурудзи, а також усіх видів продовольчого зерна. Знімає від 4% до 8% вологи. Переваги зерносушарки:

- антикорозійний метал: алюміній, оцинкована і нержавіюча сталь;

- повністю автоматизована система  управління сушаркою з охолодженням,

- автоматичне регулювання сушіння  з точністю 1°С;

- наявність схеми блокування;

- низькі витрати палива і електроенергії;

- регулюється швидкість проходження зерна через автоматичний механізм розвантаження;

- відсутність прямого контакту продукту згоряння із зерном;

- наявність у сушарці пневмосепаратора  з розкидуючим механізмом;

- рівномірне нагрівання поступаючого зерна по всіх зонах зерносушарки;

- можливість збільшення продуктивності  зерносушарки на 30-40%.

Режими сушіння зерна пшениці продовольчої III класу.

Суть  прямоточного сушіння у зерносушарці VESTA полягає у тому, що зерно пароходить через зони сушіння і охолодження, при цьому зерно сушиться у гравітаційному, рухомому щільному шарі U=3-5 м/с. Температура агента сушіння може становити від 90°С до 130°С.

2.5.5  Сумарну місткість оперативних бункерів для сирого і сухого зерна приймають з розрахунку безперебійної роботи зерносушарки не менше 8 годин.

 

2.6  Розрахунок  відходів і бункерів  для їх зберігання

2.6.1 Масу відходів (G3, т/добу), виділених при очищенні зерна на повітряно-ситових або віброцентробіжних сепараторах , визначають за формулою:

 

                                                (2.13)

 

де Аоч.д — розрахунковий добовий обсяг очищення зерна, т.

Для підприємств,  що здійснюють заготівлю  розрахунковий добовий обсяг  очищення зерна (Аоч.д, т/добу) визначають за формулою:

 

                                                            (2.14)

 

 

Тоді:         

 

2.6.4 Масу зерносуміші (G4, т/добу), виділену при обробці відходів, визначають за формулою:

 

G4=0,15G3                                                     (2.15)

                                                           

G4 = 0,15·23,1=3,5 т/добу

 

2.6.6 Місткість бункерів для збереження  пилу і відходів, що одержуються  при попередньому очищенні і  сушінні зерна на рециркуляційних  зерносушарках, передбачати з  розрахунку накопичення їх протягом  доби; для інших відходів, отриманих  після зерноочисних машин —  протягом 3 діб.

2.6.7  Розрахунок загальної кількості  відходів, що підлягають зберіганню:

 

                        (2.17)

         

де  g1... gn  -  об’ємна маса відходів, т/м3 .

 

  ,

 

      1. Кількість бункерів для  зберігання відходів розраховують за формулою:

                                 

,                                                           (2.18)                                       

 

де  Еб.в – ємність одного бункера для зберігання відходів, м

 

Еб.в=авhj,                                                             (2.19)

 

де  а, в – розміри бункера в  плані, м;

      h – висота бункера, м;

      j - коефіцієнт використання об’єму бункера.

                    

Еб.в =3·3·6·0,85=45,9 м3

 

Тоді :          

 

 

Приймають чотири бункери для зберігання відходів.

До  III категорії відносять зерно – відходи від очистки зерна (схід з приймального сита, прохід через нижнє сито) з вмістом повноцінного зерна не більше 2%, солом’яні частини, аспіраційний  пил, кукурудзяні обгортки, металомагнітні домішки.

 

    1. Розрахунок транспортуючого устаткування

2.7.1 Норії, що встановлюють в спорудах СОБ, в залежності від технологічного призначення поділяються на основні і спеціалізовані.

2.7.2   Необхідну     кількість     основних     норій     визначають     з розрахунку  забезпечення  виконання  всіх  операцій  із  зерном,   що  збігаються за часом .

 

 

 

Таблиця 2.2 Розрахунок кількості норій для виконання операцій, що співпадають за часом    

  

№ з/п

Операції, що співпадають у часі

Розрахункова формула

Кількість норій при Qm/n

1

2

3

4

1

 

Приймання зерна з автотранспорту

2

Відпуск зерна на залізничний транспорт

 

3

 

Забирання зерна після основного очищення в зерносклади

4

 

Подача зерна після сушіння  на основне очищення

     

 

 

Всього норій

ΣN

4,03


 

Таблиця 2.3 Розрахунок кількості норіє-годин

 

Найменування операцій

Розрахункові

        

        Кількість норіє-годин при продуктивності

з/п

 

Формули

Q1 =100  т/год

Q2 =175  т/год

1

2

3

4

5

1

Подача зерна в бункери -надсепараторні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

- досушарні

 

 

 

 

 

-відпускні бункери

2

Спорожнення накопичувальних бункерів - з автотранспорту

 

 

 

 

 

 

3

 

Спорожнення бункерів

- підсепараторних

 

 

 

 

 

 

 

 

-післясушарних

 

 

 

 

 

1

2

3

4

5

 

4

Провітрювання зерна

 

 

 

Всього норіє-годин

 

ΣНг

 

ΣНг1= 64,25

 

ΣНг2= 39,04


 

2.7.3 Необхідну кількість норій (Nн , шт) розраховують за формулою:

 

                                                    (2.20)

 

де А - добові об'єми внутрішніх операцій, що визначаються відповідно розрахунків об'ємів робіт, т;

  Кв - коефіцієнт використання норій;

  Кк - коефіцієнт, що залежить від культури, що переміщується;

  Квз - коефіцієнт зниження продуктивності норії, що залежить від якісних  характеристик зернової маси (вологість, засміченість) ;

  Kt - коефіцієнт використання основних норій за часом.

   

 

 

Підбирають чотири норії НЦ-100 . Продуктивність - 100 т/год, швидкість стрічки - 2,4 м/с, діаметр барабана головки - 750мм, ширина стрічки - 200 мм. Розміри ковшів: ширина – 135 мм, виліт – 160 мм, висота – 270мм.

Норії виготовлені з використанням передових технологій в області металообробки. Висота підйому від 5 до60 м. Переваги: відсутність подрібнення і мінімальне травмування зерна, надійність і довговічність зернових норій, мінімальні витрати енергії.

2.7.4 Продуктивність конвеєрів   приймають рівною продуктивності основних норій. Для норій НЦ-100 підбирають над- і підскладські конвеєри продуктивністю 100 т/год. Для  надскладських конвеєрів підбирають автоматичний скидуючий візок на дистанційному управлінні ТР50М-1. Ширина стрічки - 500 мм, швидкість - 0,37 м/с; вага - 1889 кг; ширина колії - 770 мм; потужність електродвигуна - 2,2 кВт; кількість відсмоктуючого повітря - 1750 м³/год; відстань від осі візка до осі насипних башмаків - 2000/2000 м;

Габаритні розміри візка: довжина – 4200 мм, ширина 4760мм, висота – 2638мм.

2.7.5 Для норій НЦ-100 підбирають автоматичні  порційні ваги ДН-1000

Межі  зважування порцій - 500.. 1000 кг; місткість ковша - 2,1 м³; продуктивність потока - 40.. 120 т/год; відношення плечей – 1:1000; габарити: довжина – 2400мм, ширина – 1500мм, висота – 2340мм; маса з гирями - 1050 кг.

2.7.6  Розрахункову теоретичну пропускну  здатність зернопроводів самопливної  та їх деталей (сектори, засувки,  перекидні клапани тощо)  приймають  100т/год.

2.7.7 Кут нахилу зернопроводу в  комунікаціях до зерносушарок  приймають 45°.

2.7.8 Товщину металу для зернопроводів   приймають 5мм.

 

    1. Розрахунок приймальних пристроїв з автомобільного транспорту

 

Информация о работе Технология элеваторной промышленности