Фітотерапія в сучасній системі охорони здоров’я

компоненти у різних кількостях й у різноманітних поєднаннях.

         Складові компоненти зборів мають  відповідати вимогам відповідних  статей на дану лікарську рослинну  сировину. ЛРС, що входить до складу  зборів, подрібнюють окремо. Ступінь  подрібнення сировини, що входить  до складу зборів, використовуваних  для приготування настоїв і  відварів, має відповідати вимогам  нормативної документації на конкретний лікарський засіб.

         Листя, траву та кору ріжуть; шкірясте  листя перетворюють у великий  порошок; корені і кореневища  залежно від форми, розмірів і  твердості ріжуть або подрібнюють; плоди та насіння подрібнюють  на млині або пропускають крізь  вальці; деяке насіння й ягоди  використовують цілими; квітки та  дрібні квіткові кошики використовують цілими або подрібнюють.

         Компоненти, що входять до складу  збору, перемішують до одержання  рівномірної суміші. Якщо до складу  збору входить сіль, із неї  готують насичений розчин і  обприскують ним збір при перемішуванні, після того висушують при температурі не вище 60 °С.

         Сировину, гігроскопічну і що  легко псується від зволоження, необхідно додавати до збору  після обприскування інших компонентів  розчином солі та висушування з подальшим перемішуванням.

         Камфору, ментол та подібні до  них речовини, а також ефірні  олії для рівномірного розподілу  в масі збору вводять у вигляді  розчину в 90 % спирті етиловому  у співвідношенні 1:10 шляхом обприскування з пульверизатора.

         Для ідентифікації зборів використовують  їх макроскопічні і, якщо необхідно, мікроскопічні характеристики, а  також інші необхідні дослідження (наприклад, тонкошарову хроматографію).

         Якщо необхідно, збори мають витримувати  вимоги випробування, наприклад, із визначення загальної золи, золи, не розчинної в кислоті хлористоводневій, речовин, що екстрагуються, показника набрякання, показника гіркоти, важких металів, втрати в масі при висушуванні, або визначення води для зборів із високим вмістом ефірних олій, мікробіологічної чистоти та ін.

         Брикети – це лікарська рослинна  сировина або збори спресовані  у брикети, які використовують  як лікарські засоби. Вони мають  витримувати вимоги, наведені для  лікарської рослинної сировини або зборів, відповідно.

         Лікарські рослинні чаї (Plantae ad ptisanam) – ДФУ 1.2 С. 270 складаються винятково з одного або декількох видів лікарської рослинної сировини і призначені для приготування водних витягів для орального застосування за допомогою заварювання, настоювання або мацерації. Ці препарати готують безпосередньо перед використанням.

         Лікарські рослинні чаї звичайно  поставляють “in bulk” або в пакетиках.

         Використовувана лікарська рослинна  сировина має відповідати вимогам  відповідних монографій фармакопеї  або, за їхньої відсутності, загальній  статті “Лікарська рослинна сировина”.

         Ідентифікацію лікарської рослинної  сировини, що входить до складу  лікарських рослинних чаїв, проводять  ботанічним дослідженням.

       Фармакопея вимагає щорічної заготівлі свіжих матеріалів:

Листя беладони, листя наперстянки, листя блекоти, листя дурману, суцвіття хмелю, бульби аконіту, бульби болиголова, кореневища папороті, грибниці ріжків пурпурових , насіння льону.

      Для збереження добре висушеного матеріалу мають велике значення: Місце збереження і тара, чи упакування.

      Приміщення повинне бути сухе, добре провітрюване, доступне частому огляду; тому під комору чи склад лікарських рослин не можна відводити сарай чи підвал. Гарним складом може бути неопалювана кімната при житловому приміщенні. Всі отруйні матеріали повинні зберігатися безумовно в окремому приміщенні при повній гарантії неможливості змішання їх з іншими.

                        Технологія промислового виробництва зборів

1 Стадії технологічного  процесу 

На сьогоднішній день збори в основному виготовляють на фармацевтичних підприємствах. Виготовлення зборів складається з наступних стадій:

1. Підготовка приміщень, устаткування і персоналу.1

2. Подрібнювання лікарської рослинної сировини.

3. Просівання лікарської  рослинної сировини.

4. Змішування лікарської  рослинної сировини.

5. Введення лікарських речовин (ефірних олій чи солей).2

5.1. Обприскування і перемішування

5.2. Підсушування

6. Фасування, упаковування і маркірування.

7.Оцінка якості і браку.

8. Переробка відходів.

Стадія 1. Підготовка приміщень, устаткування і персоналу . Метою даної стадії є здійснення заходів, спрямованих на забезпечення належних санітарних умов виробництва зборів і в остаточному підсумку мікробіологічної чистоти готового продукту. Крім того, обов'язково проводиться весь комплекс підготовчих робіт, що дозволяють надалі устаткуванню працювати в оптимальному режимі.

Стадія 2. Здрібнювання лікарської рослинної сировини

Частини лікарських рослин можуть бути введені в збори: у цілому виді – дрібні квітки і квіткові кошики (наприклад, ромашки, бузини, деревію, коров’яку), а також деякі насіння і ягоди; у порізаному чи роздробленому виді – усі корені і кореневища, кора, трава, великі листки і деякі квіти; у стовченому чи крупноподрібненому виді – плоди, насіння, а також деякі дрібні і тендітні листки (наприклад, мучниці).

 

     Ступінь подрібнювання нормований і визначається призначенням збору.

Збори для готування настоїв і відварів (Species ad infusum et decoctum), призначені для прийому усередину (чай), полоскань, примочок і т.д., повинні мати наступний розмір часток:

листки і трава – 4-6 мм;

стебла, кора і корені – 3 мм;

плоди і насіння – 0,5 мм;

курильні збори (Species fumales) – 3 мм;

збори для ванн (Species pro balneo) – 2 мм.

Календарний план збору лікарських рослин (дод. 1таб.1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                 Правила виготовлення настоїв та відварів

 

      Приготування  настойок і  відварів регламентується ДФУ та «Інструкцією по приготуванню в аптеках лікарських форм з рідким дисперсійним середовищем (наказ МОЗ України №197 від 07.09.93 р.).

Вони широко застосовуються в медичній практиці як самі по собі, так і в складі складних лікарських препаратів у вигляді мікстур, полоскань, примочок, промивань, ванн, інгаляцій.

Метою одержання витяжок – являється приготування продукту, що містить біологічно активні компоненти рослинної сировини (алкалоїди, глікозиди, ефірні олії, дубильні речовини та ін.).

Поряд з діючими речовинами витяжки містять і супутні речовини (цукор, крохмаль, білки, камеді, слизи, пектини, пігменти та ін.), які інколи фармакологічно індиферентні, інколи побічно беруть участь у терапевтичній активності витяжки – полегшуючи або уповільнюючи всмоктування діючої речовини, а інколи є причиною небажаного побічного ефекту.

За фізико-хімічною природою водні витяжки – комбіновані дисперсні системи: поєднання істинних розчинів або розчинів ВМС з колоїдними. Інколи в витяжки переходять емульговані або суспендовані компоненти, не розчинні у воді.

В залежності від способу одержання і складу розрізняють три групи водних витяжок:

1.  Настої – Infusa – їх отримують із сировини з рихлою будовою або які містять леткі і нестійкі речовини (листя, квіти, трави, корінь і кореневище валеріани);

2. Відвари – Decocta – їх отримують із сировини з щільної будови (корні, плоди, кора);

3.  Слизи – Mucilagines – їх отримують із сировини яка містить слизі (корінь алтею, насіння льону).

Використовуються для внутрішнього і зовнішнього застосування.

Процес екстрагування діючих речовин з сировини – дуже складний і складається зі стадій – набухання, утворення первинного соку всередині клітин і масообміну.

Процес екстрагування рослинного матеріалу являє собою не просте розчинення складових частин рослин, а його слід розглядати як різноманітність фізико-хімічних процесів, що проходять як всередині клітини, так і на її поверхні. Поряд з процесами розчинення відбуваються явища дифузії, осмосу, адсорбції, діалізу та ін.

Процес екстрагування полягає в тому , що рослинну сировину обробляють екстрагентом – водою, в який переходить із рослинної сировини весь комплекс діючих речовин.

Для екстрагування найчастіше застосовується висушений матеріал, у якому внаслідок втрати вологи об'єм протоплазми зменшується і утворені пустоти в клітинній оболонці заповнюються повітрям.

На динаміку екстракційного процесу, а отже, на якість настоїв та відварів впливають такі фактори:

• співвідношення між кількістю сировини і екстрагента;
• стандартність сировини;
• ступінь подрібнення сировини;
• гістологічна будова сировини;
• матеріал апаратури, що використовується;
• температура і час настоювання;
• вплив ферментів і мікрофлори;
• хімічний склад діючих речовин;
• рН середовища.

В ДФ XI видання всі настої і відвари по відношенню сировини (вагові частини) і готової витяжки (об'ємні частини) поділяються на 4 групи (див. додаток 1, таб.2)

   При приготуванні потрібно враховувати, що частина рідини після екстрагування завжди поглинається рослинною сировиною тому готової витяжки одержують менше, ніж було взято води.

У зв’язку з цим для приготування водних витяжок доцільно брати води дещо більше, ніж потрібно за рецептом готової витяжки.

Кількість води, що поглинається, залежить від гістологічного складу й ступеня подрібнення сировини. Тому при розрахунках необхідно використовувати індивідуальні коефіцієнти поглинання води сировиною.

Коефіцієнт водопоглинення показує кількість рідини, що утримується 1,0 г рослинної сировини стандартного ступеня подрібнення після віджимання в перфорованому стакані інфундирки.

Коефіцієнти наведені в ДФ XI, а також у наказі МОЗ України № 197 від 07.09.93 р.

Таким чином, кількість води, необхідної для приготування настою або відвару, визначають підсумком об’єму витяжки, вказаної в рецепті, і додаткової кількості води, яку розраховують шляхом помноження маси сировини на коефіцієнт водопоглинення. У тому випадку, коли для рослинної сировини не встановлений Kв, при виготовлені водних витяжок із коренів і корневшц додатково потрібно брати води очищеної в 1,5 рази більше по відношенню до маси сировини, із кори, трави, квітів – в 2 рази більше, із насіння – в 3 рази більше. (Мал.3)

Якщо екстрагуванню підлягає сировина масою менше 1 г, поглинання води сировиною не враховують і Кв при розрахунку об’єму екстрагента не використовують.

Проте при приготуванні витяжок з урахуванням коефіцієнта водопоглинення об’єм їх все одно виходить дещо меншим, тому відповідно до ДФ XI до процідженої витяжки після віджимання сировини додають воду через ту ж сировину до прописаного об’єму за рецептом.

При приготуванні водних витяжок вибір способу екстракції рослинного матеріалу, як правило, визначається його гістологічною будовою.

З рихлої сировини (квітки, листки, трави) звичайно готують настої, з щільної (кора, корені, кореневища) — відвари. Винятки:

• корені з кореневищем валеріани (готують настій),
• листя мучниці, сени, брусниці (готують відвари).

Ступінь подрібнення рослинного матеріалу.

Для одержання водних витяжок рослинну сировину застосовують у висушеному, подрібненому й просіяному вигляді.

Для приготування водних витяжок ДФ рекомендує використовувати сировину подрібнену до певних розмірів, що відповідає вимогам відповідної НТД:

• для приготування настоїв і відварів листя, квітки, трави подрібнюють         до частинок розміром не більше 5 мм і просіюють через сито № 50 з отворами діаметром не більше 5 мм

• листя мучниці, евкаліпту, брусниці та інших шкірястих листків – не більше 1 мм, сито № 10
• стебла, кора і корені – не більше 3 мм, через сито № 30 з діаметром отворів не більше 3 мм
• плоди і насіння – через сито № 5 з діаметром отворів 0,5 мм.
• розміри частинок кукурудзяних приймочок повинні бути не більше 10 мм.

Подрібнену сировину відсіюють від пилу через сито з розміром отворів 0,2 мм. (дод.2 мал.1)

Проте для кожного виду рослинної сировини повинен бути встановлений оптимальний ступінь подрібнення, який забезпечує повноту і швидкість подрібнення діючих речовин.(див дод.1 таб.3)

У аптечній практиці для приготування водних витяжок використовують методи гарячого — Infusa calide parata (настої, відвари, слизи) і холодного екстрагування – Infusa frigide parata (тільки для виготовлення настою кореня алтею).

Згідно наказу № 197 настої і відвари готують масо-об’ємним способом.