Філейне в’язання гачком

Міністерство  освіти і науки,молоді та спорту

України

 

 

 

 

 

 

                                                                   Проект

На тему: « Філейне в’язання гачком»

  

 

  Виконала

Учениця 9 – А 

 

Демура Єлизавета

Перевірятиме 

Олена Станіславівна

 

 

 

м. Кривий Ріг

2013 р.

План

1. Організаційно – підготовчий етап;
2. Конструкторський етап;
3. Технологічний етап;
4. Заключний етап.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Організаційно – підготовчий етап

  "В'язання гачком стимулює розумову діяльність, бо при цьому масуються нервові рецептори на пальцях, котрі відповідають за розумову діяльність".

Проф. Костик

               В'язання - це творча робота, до того ж робота приємна і зовсім не утомлива. Давно відомо, що в'язання не лише відганяє похмурі думки, але і сприяє гарному настрою. Адже результат праці - красиво зв'язана річ - приносить повне задоволення.

               Всім відомо, що гарному настрою, а отже, і підвищенню тонусу дуже сприяє відпочинок. Він знімає втому, запобігає стомлення, оберігає крихкі нервові клітини від виснаження. А чи знаєте Ви що в'язання може надавати лікувальну дію? Багато медиків вважають, що рукоділля взагалі, а в'яже зокрема, надзвичайно благотворно діють на психіку людини.

              В'язання є одним з найпоширеніших видів рукоділля, а в'язання гачком доступно і легко може освоїти будь-яка людина. В'язати можна будь-які предмети одяг і декоративні предмети, використовувані в побуті (серветки, сумки, шапочки і ін. види візерункового полотна). Здавна, намагаючись прикрасити свій побут, люди прагнули використовувати самі прості матеріали для сполучення нескладних форм і засобів з невибагливими візерунками, досягши при цьому високої майстерності. Ручне в'язання спочатку з'явилося як проста утилітарна необхідність, надалі перетворилося в дійсне мистецтво. В'язані вироби завжди цінувалися дуже високо. Наприклад, у Європі їх могли спочатку носити тільки дуже заможні люди. В'язані шовкові панчохи були подарунком навіть для королів! Так, шведський король Ерік ІV виписав собі пари шовкових панчіх. А коштували вони - річне жалування королівського шевця...

 Дуже складно точно установити історію в'язання, тому що нитки і трикотаж зберегти важко. Але все-таки деякі свідчення цього мистецтва дійшли до нас у вигляді зображень. В одній з єгипетських гробниць (1900 рік до н.е.) збереглося зображення жінки, що надягає шкарпетки. Відбиток панчохи виявлений у застиглій лаві Помпеї в 79 році н.е. Дитячі панчохи ІII-IV ст. н.е. знайдені в Єгипті . Ці панчохи уже враховували форму взуття, сандалій з ремінцем після великого пальця. У древніх єгиптян при виготовленні носка великий палець в'язався окремо, як на рукавицях. Пізніше десь в ІX-XІ століттях деякі митецькі в'язальниці стали наносити навіть тексти на носки . У музеях Детройта і Баделя зберігаються такі зразки давньоєгипетського в'язання з бавовняних ниток із давньоарабським текстом.  У XV-XVІ століттях в'язання досить активно поширюється по Європі і перетворюється в домашню роботу й у прибуткову галузь: в'яжуть панчохи, шкарпетки, рукавички, каптури, кофти, капелюшки. Тоді ж з'явився і став традиційним для шотландців головний убір - в'язаний берет. З'явилися цілі в'язальні цехи. У 1589 році помічник парафіяльного священика з Вулбриджа Вільям Лі винайшов в'язальний верстат. Але чим більше випускалося виробів масового машинного виробництва , тим більше коштовними ставали вироби , виготовлені вручну, а особливо, вироби, зв'язані гачком, адже такі вироби неможливо було повторити на машині. І дотепер немає в'язальних машин, які б могли в'язати полотно, схоже на зв'язане гачком.

 Згодом роботи майстрів стають мистецтвом, в'язані вироби попадають у музеї. Наприклад, дві кофти XVІІ століття зберігаються у Швеції - у Північному музеї в Стокгольмі й в Історичному музеї в Ґетеборзі . Звичайно в Європі кофти в'язали з однотонної пряжі, прикрашаючи виворітними петлями лицьове полотно, але ж араби ще пару тисяч років тому могли виконувати багатобарвні складні візерунки.

У наші дні це мистецтво продовжує розвиватися, збагачуючи новими мотивами, композиційними прийомами , сучасними матеріалами. Для цього заняття потрібні знання крою і шиття по трикотажу, а в роботі з гачком багато загального з вишивкою і ткацтвом. І все рівно , ручне в'язання вигідно різниться з інших видів рукоділля. Особливо воно привабливо, що вихідний матеріал - пряжу - можна використовувати кілька разів і без особливих втрат. Ручне в'язання дозволяє виготовляти неповторні, унікальні моделі. Можливості гачка дозволяють зробити різні декоративні речі, наприклад, мережива, покривала, одяг, іграшки, прикраси. Дійсно, у даний час дуже важко представити наш гардероб без трикотажу. В'язані вироби зручні і міцні, практичні й елегантні, в них тепло і затишно. Ручне в'язання дозволяє виразити свою індивідуальність, задуманий образ за допомогою вибору фактури і кольору пряжі, її переплетень, оформлення і фасону виробів.

   Багато візерунків самі по собі не нові, але комбінації цих візерунків можуть бути нескінченими, а творча думка дозволяє створення безлічі форм.

Конструкторський етап

Для початку необхідно правильно підібрати гачок. В ідеалі він повинен бути менше на один розмір того , який вибрала б рукодільниця для якогось іншого типу в'язання. Щоб обрана форма клітин надійно трималася , все стовпчики мають бути максимально щільними . Адже робота буде мати дійсно гідний зовнішній вигляд тільки в тому випадку , якщо всі клітини будуть абсолютно однакові за розміром.

У процесі вив'язування стовпчиків з накидом в аналогічні стовпчики попереднього ряду гачок повинен вводитися строго в саму верхню дужку косички ряду попереднього.

Якщо над порожніми клітинами вив'язуються заповнені , гачок повинен вводитися під весь ланцюжок повітряних петель попереднього ряду.

Взагалі , знайти схеми виробів для филенчатое в'язання дуже просто . Завдяки простоті виконання і затребуваності серед рукодільниць , їх можна знайти практично в кожному друкованому джерелі , не кажучи вже про мережі Інтернет, де подібних схем взагалі незліченна безліч .

До слова , можна використовувати для філе в'язання також і схеми , розроблені за допомогою спеціальних програм.

А ще рукодільниця без зусиль зможе будь-який малюнок з двох кольорів самостійно перетворити в схему , яка складатиметься з клітин за допомогою програм , призначених для вишивки хрестом.

Зараз ми пропонуємо рукодільниця розглянути на прикладі найпростішого шахового візерунка філейне в'язання .

Візьмемо полотно , яке буде в ширину складатися з десяти квадратів . Порожня клітка буде мати розмір один стовпчик з накидом плюс дві повітряних петлі. Заповнена клітина буде складатися з трьох стовпчиків з накидом.

 

 

Технологічний етап

 

На технологічному етапі я здійснюю безпосереднє виготовлення свого виробу. Для початку необхідно розрахувати , скільки конкретно знадобиться для основи повітряних петель (природно , з урахуванням бажаних десяти квадратів ) . Так , десять множимо на три і додаємо дві кромок повітряних петлі. Отримуємо основу - косичку , що складається з тридцяти двох повітряних петель. Перший ряд починається з двох стовпчиків з накидом , пров’язаних в повітряні петлі основи . Далі в'язання піде за схемою.

 

Заключний етап

Виготовлений мною виріб має привабливий естетичний вигляд. Його можна використовувати в оригінальному стилі для романтичної вечері для двох персон. Філейне в'язання - це прекрасна техніка, в якій можна зробити літній одяг: топи, спідниці, сукні, джемпери і т.д. Можна також філейне в'язання використовувати в декоруванні одягу: в'язані вставки, філейне мереживо.

Економічні розрахунки

Матеріал	Сума
Гачок	4 грн.
Нитки для в’язання гачком(2 мотки)	20 грн.

Вся робота виконувалася вдень, тому ми враховуємо витрати електроенергії =  0,20 грн.

Отже,загальна сума = 4+ 20+0,20= 24,20 грн.