Життєві стратегії молоді

- Стиль життя кримінального  героя почасти нагадує богемний, властивий «золотої молоді» - дорогі  машини, костюми і взуття від  провідних модельєрів, відпочинок  на кращих курортах, відвідування  ресторанів, клубів, казино. З іншого  боку, підкреслюється, що все це  «видобуто» у жорстокій боротьбі  з конкурентами (звідси випливають  такі риси характеру, як рішучість, енергійність, цілеспрямованість, холоднокровність, агресивність, здатність організовувати  і переконувати інших, тобто набір  лідерських якостей, а також уміння  постояти за себе, навички володіння  зброєю). Для героя характерний  своєрідний «кодекс честі», якого  він по можливості дотримується;

- Жорстке протистояння  правоохоронним органам. Безперечні  недоліки правоохоронної системи  гіпертрофуються до жахливих  розмірів, підкреслюється корумпованість, непрофесіоналізм.З вище сказаного  можна зробити висновок, що соціальні  установки і життєві стратегії  виражають соціальні цінності  молоді.Таким чином відбувається ювентізація суспільства.В протесних стратегіях домінують такі цінності-це політичні та економічні. Тобто орієнтації на цінності розвитку держави і права,а також на матеріальний добробут, своє економічне благополуччя, свою економічну стабільність, .

2.2 "Успішні" житттєві стратегії,як індикатор цінностей сучасної молодої людини

З лютого по березень 2010 р. Інститут Горшеніна провів соціологічне дослідження на тему «Сучасне студентство України». Опитано 1200 студентів вищих навчальних закладів у містах-мільйонниках: Києві, Харкові, Дніпропетровську, Донецьку, Одесі та Львові.

Більшість українських студентів (72,1%) керуються при плануванні свого життя власними можливостями - фізичними, матеріальними, інтелектуальними.Близько чверті опитаних керуються можливостями своєї сім'ї (29,3%) і реальною економічною ситуацією в державі (23,8%), а кожен п'ятий респондент (19,7%) сподівається на удачу, осяяння. Реальною економічною ситуацією в державі керується при плануванні свого життя кожен шостий студент (15,1%) і майже така ж кількість опитаних (13,4%) керуються в цьому питанні світовими тенденціями у сфері економіки, політики, інформаційних технологій. Іншими критеріями керуються 3,5% респондентів, а 9,2% - ще не замислювалися над цим питанням.

Більше половини опитаних студентів вважають найбільш складними для молоді проблемами наркотичну залежність (59,8%) і відсутність можливостей для самореалізації (55,2%). Брак коштів для існування є важкою проблемою для 48,1% опитаних, алкогольна залежність - для 39,4%. Близько третини респондентів (33,1%) вважають важкою проблемою відсутність роботи і проблеми з працевлаштуванням, а 29,7% найбільше турбує відсутність друзів. Менше чверті українських студентів лякає матеріальна залежність від дорослих (24,8%), насильство в сім'ї (23,1%), депресивний стан (22,5%) і конфлікти з батьками (21,3%). Обмежені житлові умови є складною проблемою для 17,2% опитаних, нерозділене кохання - для 12,4%, конфлікти в колективі - для 11,9% респондентів. Інші проблеми назвали 5,3% студентів, а 6,2% - не змогли визначити найбільш важкі для молоді проблеми.

Велика частина українських студентів (62,2%) вважає, що молодим людям неможливо самостійно вирішити проблему наркотичної залежності. Близько половини опитаних (47,3%) вважають, що такою проблемою є алкогольна залежність, близько чверті (25,5%) - насильство в сім'ї. Проблему відсутності роботи і проблеми з працевлаштуванням неможливо вирішити самостійно на думку кожного п'ятого респондента (19,7%), а кожен шостий вважає такою проблемою брак коштів для існування (15,9%), відсутність можливостей для самореалізації (15,8%) і депресивний стан (15,3%). Менша кількість опитаних назвали нерозв'язними для молодих людей такі проблеми як відсутність друзів (14,7%), обмежені житлові умови (13,4%) і конфлікти в колективі (12,1%). Вважає, що проблему нерозділеного кохання молоді неможливо вирішити самостійно, кожен десятий респондент (10,2%), 8,4% опитаних назвали такою проблемою матеріальну залежність від дорослих, а 7,0% - конфлікти з батьками. Вважають, що молоді люди не здатні самостійно вирішити інші свої проблеми 5,1% респондентів, а 7,9% - не змогли відповісти на дане питання.

Для більшості студентів України (72,1%) найбільш значущою цінністю в трудовій сфері є високий заробіток. Більше половини (56,7%) вважають такою цінністю перспективи кар'єрного зростання, 43,1% - дружний колектив, 41,2% - можливість творчої самореалізації. Більше чверті опитаних (28,6%) найбільш значущою цінністю в трудовій сфері вважають роботу за фахом, а кожен п'ятий (21,0%) - престижність праці. Вільний графік роботи має важливе значення для 14,3% респондентів, а кожного десятого (10,1%) приваблює щадний режим роботи. Тільки 7,5% студентів заявили, що в роботі для них важливо нести «добре, вічне». Інші цінності в трудовій сфері є найбільш значущими для 4,5% опитаних, а 3,4% - не змогли відповісти на дане питання.

Велика частина українських студентів вважає, що для того, щоб влаштуватися на гарну роботу, обов'язкові професійні знання (65,6%) і працездатність (64,8%). Більше половини респондентів (53,4%) вважають обов'язковим для цього якістю ініціативність, а 41,2% упевнені, що потрібен досвід роботи. Кожен п'ятий опитаний вважає, що для отримання хорошої роботи необхідна приємна зовнішність (20,3%) і протекція (19,8%), а на думку 11, 3%, для того, щоб отримати хорошу роботу, потрібно дати хабар. Відповідь «інше» на це запитання дали 3,7% респондентів, а 3,3% - не змогли відповісти на дане питання.

Більш ніж для половини українських студентів (53,1%) визначальним чинником при виборі ВНЗ була престижність навчального закладу. Престижність спеціальності відігравала ключову роль для 40,1% опитаних, а для третини респондентів (35,5%) - затребуваність спеціальності на ринку праці . Сильний викладацький склад мав значення при виборі ВНЗ для 22,8% опитаних, а кожного п'ятого респондента в першу чергу приваблювали цікаві навчальні курси (20,9%), наявність розподілу на роботу (19,3%) і можливість стажувань за кордоном (18 , 5%). Низький рівень корупції у ВНЗ мав значення для 14,4%, можливість наукової діяльності - для 11,6%, присутність військової кафедри для 8,2% студентів. Іншими чинниками керувалися 2,7% опитаних, а 3,6% - не змогли відповісти на дане питання.

Переважна більшість українських студентів (80,3%) вважають, що молодь має специфічні потреби, які потрібно захищати на державному рівні. Не бачать таких потреб молоді 8,3% опитаних, а 11,4% - не змогли відповісти на дане питання.Більшість студентів вважає, що держава повинна піклуватися про працевлаштування молоді (76,2%), а також про освітні (74,6%) та житлових (71,2%) потребах молодих людей. На думку 22,8% респондентів, держава повинна піклуватися про дозвіллєві потреби молоді, а 5,7% опитаних вважають, що держава повинна допомагати молоді вирішувати інші проблеми. Вважають, що держава не повинна піклуватися ні про які потреби молоді 2,1% респондентів.

Більше половини студентів України (55,2%) у вільний час гуляють по вулиці, в парках. Дивляться вдома телевізор 44,7%, читають - 43,1% опитаних. Відвідують кінотеатри у вільний час 32,3%, бари, кафе та ресторани - 29,1%, а 28,4% респондентів грають у комп'ютерні ігри. Кожен п'ятий студент у вільний час займається спортом (20,2%), відвідує театри (19,3%) і займається своїм хобі (19,2%). Займаються іншими справами у вільний час 6,8% опитаних, а 7,6% заявили, що вільного часу у них немає. Не змогли відповісти на дане питання 2,1% респондентів.

Більшість опитаних студентів (68,9%) назвали джерелом свого щомісячного доходу допомогу від батьків. Стипендія є джерелом доходу для 45,2%, особистий заробіток - для 44,7% опитаних. Доходи від власності мають 2,8% українських студентів, а 2,4% - відмовилися назвати джерела свого щомісячного доходу.Поєднують навчання з роботою для того, щоб забезпечити власне існування, 41,8% українських студентів. Кожен п'ятий (21,5%) робить це для того, щоб заробити гроші на розваги, а кожен десятий - для того, щоб оплатити навчання (10,8%) і набути досвіду роботи (9,2%). Поєднують навчання з роботою з метою набуття практичних навичок за фахом 7,1% опитаних, а 4,1% роблять це з іншою метою. Важко відповісти на це запитання 5,5% респондентів.

Проаналізувавши дане дослідження,я дійшла до висновку,що більшість студентів на даному етапі розвитку більше потребує в матеріальному забезпеченні ніж у духовних потребах. Кожен намагається отримати гарну роботу, самореалізуватися та бути незалежним від опіки дорослих. Але при цьому, студенти вважають,що в наш час дуже важко працевлаштуватись. Згідно даного опитування видно,що більш ніж половина респондентів назвали джерело місячного доходу-це допомога батьків.Щодо вільного часу студентів,можна дійти до висновку,що трохи більше половини опитаних студентів відвідує парки,інші сидять вдома перед телевізором або поглиблюють свої знання. Кожен п'ятий студент у вільний час займається спортом,відвідує театри  і займається своїм хобі . Деякі заявили, що вільного часу у них немає. Не змогли відповісти на дане питання 2,1% респондентів.

У наш час духовний розвиток студентів прямо пропорційно залежить від матеріальних благ . Кожен намагається забезпечити матеріально,а вже потім духовно розвивається.

Висновки

Наша сьогоднішнє життя проходить під знаком глобальних змін у суспільстві, суспільній свідомості, і від нашого сьогоднішнього вибору шляхів розвитку залежить наше майбутнє.Соціокультурне середовище виступає потужним елементом ціннісної системи особистості. В умовах соціальних змін, високого рівня соціальної динаміки соціокультурне середовище сама зазнає серйозних змін і тому соціальні групи і особистість стають активними учасниками конструювання її нової якості. Саме тому система ціннісних орієнтацій, сформована таким середовищем, представляє особливий інтерес і заслуговує пильної уваги.

Цінності можуть бути абсолютними, у вигляді матеріальних і нематеріальних предметів, або полягають в самій людині, в його біологічних потребах. Слід зазначити, що ціннісна проблематика є досить розробляється в сучасній науці.Цінності можна визначити як концепції життєвих уподобань особистості (або соціальної групи,), що відображають її здатності осмислення навколишньої реальності, оцінного ставлення до неї, а також її емоційне (афективний) стан, волютівние інтенції і виступаючі головними мотиваторами поведінки і діяльності того чи іншого соціального суб'єкта .

Молодь, як особлива соціально-демографічна група постійно перебуває у фокусі досліджень соціологів, оскільки саме вона є чуйним індикатором змін, які відбуваються, і визначає в цілому потенціал розвитку суспільства.Слід відзначити те, що молодим потрібно надати самостійність, тому що без неї вони не зможуть сформуватися як особистості.Українська молодь схильна аномічної деморалізованості, авторитаризму та соціального цинізму. В результаті аномічної деморалізованості у молоді не формується стійка система цінностей, що відповідає перспективі демократичного розвитку суспільства.

Слід підкреслити, що молодь у суспільствах, що трансформуються орієнтована більшою мірою на цікаву роботу, ніж на заробіток, воліють свободу матеріального благополуччя. Не випадково число молодих людей, які називали своєю мрією цілі, пов'язані з матеріальним споживанням (мати свою квартиру, заробити багато грошей, жити в достатку, з'їздити в подорож і т.п.), менше тих, хто орієнтований на цілі "неспоживчих" плану ( мати хорошу сім'ю, виховати хороших дітей, отримати гарну освіту і т.п.).

Зміна ціннісних орієнтацій студентів пов'язано, на мій погляд, із зміною суспільства в цілому і трансформацією цінностей підростаючої молоді.Існує настільки поширене сьогодні думку про меркантильності сучасної молоді, її прагматизмі, обумовлено тим, що артикулюють ці цінності молоді люди представляють не дуже численну, але вельми активну, цілеспрямовану і зухвалу частина нового покоління, здатну мислити і діяти не так, як покоління батьків. Слід зазначити, що така поведінка молоді це відповідь на виклики часу. Тому необхідно бачити в сучасної молоді найважливіший соціальний ресурс.

Список використанної літератури

1. Бліхар М.П. Социология:ціннісні орієнтації студентської молоді України:соціологічний аналіз проблеми/М.П. Бліхар//Львівський ун-т ім.І.Франка.-Л.,2011.-Вип.№5.-С.116-125.
2. В.Г.Городяненко, О.В.Гилюн  Життєві стратегії та адаптивна поведінка студентської молоді //Науковий звіт. 2002, Дніпропетровськ. – с.47-56.
3. Вебер М. Избранные произведения.-М.:Прогресс.,1990.-808с.
4. Волкос Ю.Г. Социология молодежи: Учебное пособие. - Ростов – н./Д.: Феникс, 2001. – 576 с.
5. Гаженко О.П. Ціннісні уявлення молоді в умовах інформаційного суспільства/О.П. Гаженко//Соціальні технології.-К.,2003.-Вип.20.-С.151-160.
6. Головаха Е. И. Жизненная перспектива и ценностные ориентации личности // Психология личности в трудах отечественных психологов. СПб., 2002. С. 258—259.
7. Донских О.А. Трансформация ценностных ориентаций / О.А. Донских // Философия образования. - 2005. - № 2. - С. 121-127.
8. Дюркгейм  Э. Ценностные и «реальные» суждения / Э. Дюркгейм //  Соц. исследования. – 1991. – № 2. – С. 106–114.
9. Журавлева Н.А. Динамика ценностных ориентаций молодежи в условиях социально-экономических изменений / Н.А. Журавлева // Психол. журн. - 2006. - № 1. - С. 35-44.
10. Запесоцкий А.С. Дети эпохи перемен: их ценности и выбор / А.С. Запесоцкий // Социол. исслед. - 2006. - № 12. - С. 98-104.
11. Здравомыслов А.Г. Потребности, интересы, ценности. – М., 1986.
12. Зубок Ю. А. Исключение в исследовании проблем молодежи / Ю.А. Зубок// Социс. - 1998. - № 8.
13. Іздебська В. Ціннісні орієнтації особистості духовного світу студенства/В. Іздебська//Рідна школа.-2002.-№4.-с.17-19.
14. Кравченко А.И. Социология: Учеб. пособие для студ. высш. пед. Учеб. заведений. – М. Издательский центр «Академия», 2002.
15. Краткий словарь по социологии.-М.,1988.
16. Леонов Ю.С.Жизненные стратегии молодых людей,массовые стереотипы и потребности их коррекции /Ю.С. Леонов.-[Электронный ресурс].-www.council.gov.ru.
17. Лисовский В.Т. Социология молодежи: Учебное пособие. – СПб: Изд-во С.-Петербургского ун-та, 1996. – 460 с.
18. Лунина Ю.В. Жизненные стратегии молодежи: основные направления социальной поддержки //Вестник ОГУ, 2008, №80. - С. 34-38.
19. Музыбаев К.Жизненные стратегии современной молодежи: межпоколенческий анализ /К. Музыбаев // Журнал социологии и соц. антропологии. – 2004. – т 7, №1. – С.175-189.
20. Панина Н.В. Молодежь Украины: структура ценностей / Н.В. Панина // теория, методы, маркетинг. – 2001. - №1. – С. 5-26.
21. Парсонс Т. Система современных обществ. М., 2000.
22. Петров, А. В. Ценностные предпочтения молодежи: диагностика и тенденции изменений / А. В. Петров // Социс : Ежемесячный науч. и общ.-полит. журнал РАН / Российская академия наук. – 2008. – 2. – C.83-90.
23. Резник Т.Е., Резник Ю.М. Жизненные стратегии личности // Социологические исследования. 1995. №4. С. 100-101.
24. Скриптунова Е.А., Мороз А.А. Предпочтения городской молодежи / Е.А. Скриптунова, А.А. Мороз // Социс. – 2002. - №1 – С. 105 – 110.
25. Слоневська І.Б. До питання про базові цінності української молоді:історичний аспект//Мультиверсум.-К.,2001.-Вип.21.-С.92-99.
26. Сокурянская Л. Г. Студенчество на пути к другому обществу: ценностный дискурс перехода: [Монография] / Л.Г. Сокурянская; [Рец.: В.И. Астахова и др.]; Харьк. нац. ун-т им. В.Н. Каразина. - Х., 2006. - 576 с.
27. Сорокин П.Человек, цивилизация, общество. - М.: Политиздат, 1992. - 543 с.
28. Сорокина Н.Д. Перемены в образовании и динамика жизненных стратегий студентов / Н.Д.Сорокина // Социс. - 2003. - №10. – С.55.
29. Хомин М.М, Писчиков В.С Атрибуті духовности/М.М. Хомин, В.С. Писчиков//Актуальні проблеми духовності.-Кривий Ріг.,2002.-Вип.№4.-С.43-49.
30. Цютина А.Э. Ценностные ориентации современной молодежи / А.Э. Цютина // Открытая школа. – 2001. - №4. – С. 43-45.
31. Штомпка П. Социология социальных изменений. М., 1996 С. 268—292.