Вплив освіти на формування цінностей сучасної учнівської молоді

В даний час отримання  диплому про вищу освіту є необхідним елементом для успішної реалізації себе, як соціального суб'єкта. Якщо 10 - 15 років тому питання про вищу освіту не стояло так гостро. Мати вищу освіту було престижно, але і його відсутність була не смертельна, то зараз, здобути вищу освіту, другу  вищу (а іноді і третю) прагне кожен (можливо, не кожен по своїй волі, але це інше питання). Тепер, це справа престижу. [29. Семенов В.Е. Ценностные ориентации современной молодежи / Семенов В.Е.// Социологические исследования. – 2007. – № 4. – С. 37 – 43].

Отже, що ж дає людині вища освіта? По-перше, це, звичайно ж, конкретні  знання. У сучасному постіндустріальному  суспільстві, де постійно винаходяться і входять у використання різні  технічні пристосування, які раз  від разу все складніші і складніші, існує необхідність кваліфікованих фахівців, здатних "приручити" ці "ноу-хау". Таким чином, тут на перший план виходить не складність техніки і її виробничі показники, а люди, фахівці, керуючі нею. Різні підприємства, фірми при прийомі на роботу дивляться на кваліфікацію того або іншого претендента. І, якщо в епоху промислової революції провідна роль була за верстатами і виробленою ними продукцією, яка щільно приховувала за собою людину, то в сучасному суспільстві важливий сам працівник, його навики і уміння, що, у свою чергу, свідчить про інтерес безпосередньо до людської особи.

Окрім безпосереднього призначення  вищої освіти, а саме, отримання  знань, кваліфікованої спеціальності  і диплому, важливо, на мій погляд, відзначити наступний момент. Період навчання у Вузі, це початок самостійного життя. Роки навчання в школі, навіть в старших класах, це все одно час, коли ти знаходишся під наглядом батьків, під їх опікою і контролем. Можливо, це стереотипне уявлення, але  проте. Під час вступу до ВУЗУ у  молодої людини починається інше життя. Життя, в якому він сам, методом проб і помилок, визначає, що добре, а що - погано, сам ухвалює  рішення і несе за них відповідальність. Тобто можна сказати, що людина приймає  на себе позицію екзистенціалізму, згідно якої перед самостійними вирішеннями  індивіда ніхто не владний. Це можна  виразити так: "я вважав за краще  звинувачувати себе, а не світ; не по доброті душевній, але щоб залежати тільки від себе самого" [Багдасарьян Н.Г., Кансузян Л.В., Немцов А.А. Инновации в ценностных ориентациях студентов / Багдасарьян Н.Г., Кансузян Л.В., Немцов А.А. // Социологические исследования. - 1995. - № 4.- С. 125-129.]. А це, у свою чергу, сприяє народженню дорослої самостійної особи, здатної долати труднощі, не сподіваючись ні на кого.

Третій момент, який слід зазначити, полягає в наступному. Будь-хто, хто вчився у Вузі, скаже, що роки студентства важливі не стільки  отримуваними знаннями, а, перш за все, тією атмосферою, яка панує в студентському  середовищі. Будучи студентом, особа залучається до особливого етносу, що живе по своїх законах і моральних установках. Людині, яка не була студентом, ніколи не зрозуміти специфіки цієї студентської культури. Життя в студентському середовищі дозволяє людині сформувати свій погляд на світ, створити свою шкалу цінностей, згідно якої він згодом вимірюватиме свої і чужі вчинки. Адже, якщо вірити словам А. Ейнштейна: "освіта є те, що залишається в нас після того, як ми забудемо все, чому нас учили..." [Никифоров О. Представления о ценности образования/ Никифоров О. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: / http://www.relgaru/%20Environ/ WebObjects/tgu-www.woa/wa/Main?textid=868&level1=main& level2= articles].

Таким чином, молоді люди проходять  черговий етап соціалізації, в ході якого вони визначаються зі своїми соціальними ролями, займають певне  місце в суспільстві. Тому можна  констатувати, що навчання у Вузі сприяє соціальній і персональній ідентифікації  людини. Тобто, в процесі здобування вищої освіти у молодої людини формуються сталі цінності. Вища освіта сприяє тому, що формується цілісна, "справжня" особа, в якій зовнішнє оформлення співпадає  з внутрішнім змістом. [Митрофанова А. Три системы ценностей в современном мире / Митрофанова А. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: / http://gumilevica.tripod.com/Matter/Article17.htm]

Як свідчить досвід розвинутих країн, чим більше людина навчається, тим вище у неї шанси на ринку  праці. Якщо навіть не використовувати  за прямим призначенням професійні навички  вищої освіти, випускники ВНЗ отримують  базові знання у певній професійній  сфері, добре орієнтуються у суспільно-політичному  просторі, накопичують досвід роботи зі складною науково-дослідною інформацією, тренують пам’ять, збагачують мовний запас, визначають коло знайомств серед  осіб з високим інтелектуальним  рівнем. Посилюються як соціально-адаптивні  особливості особи, так формуються і нові, які забезпечують гнучку ініціативну лінію поведінки  у майбутньому.

 

2.3 Освіта в Kієрархії цінностей сучасної молоді

 

Незважаючи на те, що від  початку перетворень у суспільно-політичному  і економічному житті України  пройшло уже чимало часу, цей процес продовжує характеризуватися посиленням деструктивних тенденцій у свідомості людей, їх поведінці, дисбалансом ціннісних  орієнтацій, суперечностями прогресивних і консервативних елементів у  психології різних соціальних груп. Конфлікти  між суспільними і особистісними  ціннісними орієнтаціями, як засвідчують  реалії сьогодення, не згладжуються, а, часто навпаки, ще більше загострюються [  ].

В процесі соціального  становлення і розвитку молодь потребує надійних життєвих орієнтирів. Без  міцної опори на суспільні і групові  цінності, що існують в колективних  представленнях людей, їй важко знайти особовий сенс свого існування, визначити  цілі на найближчу і віддалену  перспективи, вибрати адекватні  дії для їх здійснення. Завдяки  функції нормативно-регуляції етичних, політичних, релігійних і інших цінностей, мотиваційна сфера свідомості набуває  виборчого і цілеспрямованого характеру [  ]. Респондентам був запропонований набір цінностей із завданням привласнити кожній з них ранг (номер) по ступеню важливості для ціннісної орієнтації. Отримана "ієрархія" ціннісних орієнтації представлена в табл. 1. Обмовимося, що судити про динаміку рухи ціннісних орієнтації в повному розумінні цього слова не правомірно (короткий часовий інтервал), але на основі порівняння даних в якійсь мірі можна говорити про їх вектор і деякі тенденції.

Характеристика ціннісних  орієнтацій молоді є одним з найважливіших  підстав для визначення актуальних напрямків діяльності в роботі з  нею. Проведене мною соціологічне дослідження, що стосується системи цінностей  молоді і, зокрема місця утворення  в ньому, дозволяє судити про те, що чекає її в майбутньому, якою вона представляться самій собі і що для  її представників є найбільш значимим на даний момент. [14 с.13]

У дослідженні проведеному  А.О. Жабіною, яке стосувалося системи цінностей молоді та місця освіти в ній. В одному з питань студентам були запропоновані 11 умов, що відображають різні сторони життя, і п'ятибальна шкала оцінки значимості. Із суми відповідей за критеріями "мабуть, важливо" і "дуже важливо" отримуємо рейтинг значимості різних умов життя, на думку опитаних студентів:

1. Бути здоровим, працездатним  людиною 95%

2.Мати кохану, цікаву роботу 90%

3. Підтримувати добрі  стосунки з оточуючими людьми 89%

4. Мати можливість реалізувати  себе 88%

5. Жити для своєї сім'ї,  дітей 86%

6. Любити і бути коханим  85%

7. Бути високоосвіченою,  культурною людиною 84%

8. Жити, ні в чому собі  не відмовляючи 59%

9. Бути незалежним від  суспільства 56%

10. Домогтися суспільного  визнання 52%

11. Жити спокійно, без ризику  і напруги 48%[6]

Отже, ми можемо побачити, що освіта знаходиться на 7 місці (з 11 можливих). У принципі, немає нічого дивного  в тому, що воно витіснене такими цінностями, як "здоров'я", "сім'я" і "кохання" - це те, що завжди хвилювало  і продовжує хвилювати людей в першу чергу. Проте, радує те, що "освіта" хай на одну позицію, але все-таки вище матеріальних цінностей ("Жити, ні в чому собі не відмовляючи").

Але це була думка респондентів в контексті інших цінностей. А що якщо подивитися на освіту не на тлі сім'ї, кохання чи здоров'я, а  на саму по собі, як "перепустку" до якогось майбутнього? Для чого ж  потрібно студентам вища освіта? Відповідь  на це питання вони давали через  ступінь своєї згоди з наведеними твердженнями щодо ролі освіти. Чотири висловлювання мають негативне  забарвлення, чотири - позитивну. Для  прикладу розглянемо по два вислови. "Освіта у наш час нічого не дає". З цією думкою погодилися 13% опитаних, проти висловилися 83%, 4% не змогли відповісти.  Ідею про те, що "Головне - диплом, а не знання", підтримали 9% респондентів, 86% не погодилися, 5% не змогли відповісти. "Освіта - фундамент кар'єри". Так думають 84% опитаних, 4% готові з цим посперечатися, 12% не змогли відповісти. І, нарешті, вислів "Без гідної освіти дуже важко домогтися успіхів у житті" здобуло підтримку 74% респондентів, 22% не згодні, 4% не змогли відповісти. [ ]

При аналізі результатів  ступеня згоди з наведеними твердженнями можна помітити, що студенти достатньо  високо оцінюють роль освіти. Природно, не всі "противники" освіти, як свого  роду основи майбутньої роботи і кар'єри. Тим не менше, і ці люди здобувають вищу освіту, не виключено, однак, що із-за престижу або ради диплому. Ставлення  до освіти і, зокрема його місце в  системі цінностей сучасної студентської молоді, проявляється не тільки через  бажання / небажання вчитися в  університеті, але й через цілі вступу до вузу. Це ще і якості, властиві людині [   ].

Все частіше головну роль в житті молоді посідають проблеми мікрорівня. Тобто, у молодих громадян формується якісно нове сприйняття навколишнього світу крізь призму насамперед особистих інтересів. Їх турбує власне здоров’я, кар’єра, матеріальні блага, освіта, сім’я. Що стосується релігійних конфліктів в Україні, загальнонаціональних проблем, загрози війни, корисних вчинків для народу або майбутнього країни, за даними Українського інституту соціальних досліджень, відсоток зацікавлених цими питаннями ледве досягав відмітки 16 з числа всіх опитаних в 2006 р. Звичайно, це в деякій мірі правильно, тому що в капіталістичних країнах світу, з яких незалежна Україна з недавніх часів бере приклад, існує "екзистенціальний" підхід до життя. Тобто, кожен виживає як може і не покладає надії ні на кого, окрім себе. Це йде всупереч ідеї "патерналізму", яка притаманна ідеології, виплеканій радянськими часами. Люди не привчилися відстоювати власні інтереси, тому що все їх життя було спрямовано на досягнення спільної мети, вони покладались не скільки на себе, скільки на уряд, на бюрократичну систему, і це, нарешті, висушило в них жагу до самоудосконалення, прояву ініціативи і особисту зацікавленість. Дякувати Богу, цього не відіб’єш у молоді, тому що людина лише з часом під впливом певних факторів загальмовує прагнення до прояву своєї особистості. Тільки притаманний молоді максималізм, не обмежений безглуздими заборонами і "ідеологічними шаблонами", спроможній каталізувати значні зміни у розвитку суспільства [     ].

Отже, можна сказати, що освіта для української молоді втрачає  свою цінність, все частіше можна  спостерігати таку карти, що молодь поступає у вищі навчальні заклади не для  здобуття знань, а лише щоб отримати диплом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3 ДОСЛІДЖЕННЯ ЖИТТЄВИХ ЦІННОСТЕЙ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ

 

Юність - це період, коли відбувається перехід від фізичної до соціальної зрілості, змістом якого є включення  юнака в доросле життя, засвоєння  ним суспільних норм та правил, приміряння різних соціальних ролей, вибір власного життєвого шляху. Ціннісні орієнтації виступають орієнтирами спрямованості юнака в майбутнє, основою його професійного та особистісного самовизначення, стають одним із чинників розвитку його суб'єктності. Категорія суб'єктності, як зазначає С. В. Васьківська, визначає міру свободи людини у житті, її здатність ставати причиною світу і себе, будувати смисли буття, діяти та брати на себе відповідальність за свої дії [Васьківська С. В. Психологія особистості: Словник-довідник. За ред. П. П. Горностая, Т. М. Титаренко. - К.: Рута, 2001. - 320с. - С. 129.].

Саме в юнацькому віці здійснюється вибір власного життєвого  шляху, а ціннісні орієнтації стають складовими «суб'єктного ядра» особистості, що становить основу її суб'єктивного світу. Тому, розвиток суб'єктності дозволяє говорити про певну специфіку системи ціннісних орієнтацій особистості в юнацькому віці.

   Так, Т. М. Титаренко приходить до висновку, що «Власне в акті особистісного вибору й есплікується, виявляється суб'єктність як така». [8, с 108]. Далі, дослідниця вказує, що «Саме юнацтву притаманна найнижча задоволеність життям, найгостріша невпевненість у собі, коли переживається стан загальної невизначеності, зокрема смислової. Людина опиняється на порозі нового, самостійного життя, відчуває незвичний тягар відповідальності за кожний свій крок, хоче зрозуміти своє призначення, відчути, куди саме слід рухатися, що робити. Юнак любить те, що поривається змінювати, вдосконалювати, звільняти з полону повсякденності. Головні конфлікти цього періоду - конфлікти ціннісні: норми оточення, субкультури майже ніколи не збігаються з нормами, що закладені сім'єю» [Титаренко Т. M. Життєвий світ особистості: у межах і за межами буденності. - К.: Либідь, 2003. - 376 с.].

   Отже, скоріше за все, саме в юнацькому віці відбувається інтенсивне формування системи ціннісних орієнтацій, які здійснюють глобальний вплив на процес становлення та розвитку особистості в цілому, і на розвиток її суб'єктності, зокрема.

Ціннісний розвиток особистості, як зазначає О. В. Завгородня, передбачає процеси соціалізації індивіда (залучення до існуючих у даній культурі цінностей), індивідуалізації (критичне осмислення існуючих цінностей, а також формування власної ієрархії цінностей), універсалізації (вихід за межі цінностей даної культури, наближення до загальнолюдських універсалій). Індивідуалізація полягає в русі від цінностей навіяних, наслідуваних, запозичених до внутрішньо детермінованих та індивідуалізованих. Ця лінія в еволюції цінностей, пов'язана з розвитком самоусвідомлення та свободи. Особистість, на певному етапі розвитку, утверджує свою свободу, автономію, формуючи власну систему цінностей. Універсалізація - це рух від нарцистично-егоцентричних цінностей через різні форми групоцентричних (малих та широких угрупувань) до універсальних цінностей. Розвиток у цьому напрямку залежить від здатності до глибоких переживань.

Отже, юнацький вік (вік учнівської молоді) - це вік розв'язання конфліктів цінностей, коли людина стоїть перед альтернативою вибору протилежних рішень.

  Виклад основного  матеріалу дослідження. Емпіричне  дослідження ціннісних орієнтацій  учнів ПТУ дозволило нам скласти уявлення про деякі аспекти формування їх ціннісних орієнтацій та рівня соціалізації.