Вплив освіти на формування цінностей сучасної учнівської молоді

 

РЕФЕРАТ

 

 

Тема K

 

Не зрозуміло  що ви вивчаєте чи плани життєві  чи цінності в контексті життєвих план – треба чітко розвести ці понятті вивести їх взаємозалежність це все треба зробити у 1 розділі роботи, а в 2 надати характеристику як життєвим планам так і потребам установкам, цінностям – тоді тільки буде повна картина.

Набір текста є – треба його переробити згідно теми. Я б вам відкорегувала але чітко не записана тема.

• Треба посилити висновки після розділу та підрозділу та змістовні переходи від підрозділу до підрозділу
• Учнівська молоді чи молодь взагалі???
• Посилання на підручники не можна
• Об’єм розділів та підрозділів повинен бути приблизно однаковим
• Своє дослідження треба вписати в контекст аналіза у 2 розділі не треба його робити окремим розділом.

ВСЕ ПЕРЕРОБИТИ ЗГІДНО ТЕМИ РОБОТИ І ВИСИЛАЙТЕ ЧИТАТИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНЕ ПІДҐРУНТЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ЖИТТЄВИХ ПЛАНІВ ТА СТРАТЕГІЙ МОЛОДІ
Теоретичні підходи до визначення понять життєві плани і стратегії
Учнівська молодь як соціальна група
РОЗДІЛ 2 ЖИТТЄВІ ПЛАНИ І СТРАТЕГІЇ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ
2.1 Особливості формування життєвих планів сучасної молоді
2.2 Вплив освіти на формування цінностей сучасної учнівської молоді
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Історія розвитку людства  засвідчує: майбутнє має тільки та держава, яка піклується про молодь. Згідно соціологічних уявлень, саме молодь є тією силою, яка має величезний потенційний ресурс і за певних соціальних обставин швидко перетворюється в активну  силу соціально-економічних, політичних і культурних трансформацій. Головне  – правильно оцінити молодь, зрозуміти  її, вчасно виявляти і вирішувати її проблеми. Кажучи словами відомого західного фахівця з питань молоді Карла Маннгейма, «…завдання дослідників полягає в тому, щоб розповідати, що суспільство може дати», і чого «може чекати від молоді», «оскільки молодь ані прогресивна, ані консервативна за своєю природою, вона – потенція, готова до будь якого починання» [Маннгейм К. Диагноз нашего времени. – М.:Знание, 1994. – С. 45].

З певністю можна стверджувати, що найдосконалішими можуть бути тільки ті суспільства, в яких різні покоління  здатні співпрацювати, дбаючи при цьому  про взаємну реалізацію. Така ситуація може скластися лише за умови, якщо молоде покоління відповідним чином  підготовлене до життя. Тому дослідження сутності молоді, як специфічної соціально-демографічної спільноти, характеру і особливостей її соціалізації має велике теоретичне і практичне значення. Це дає змогу, з одного боку, створити умови для саморозвитку і самореалізації молоді, а з іншого – включити її в усі суспільні процеси з метою прогресивного поступу суспільства.

Молодь поступово стає стратегічним ресурсом процесів оновлення  країни. У цьому зв'язку представляється  цікавим розгляд соціальних змін, які в значній мірі зачіпають покоління молодих людей, перед якими стоїть проблема життєвого самовизначення.

Процес соціального розшарування і поділу суспільства в залежності від матеріальної забезпеченості призвів  до того, що на межі бідності опинилися  ті категорії населення, які дотримувалися  типових життєвих цілей і цінностей, що панували раніше в суспільстві. В результаті, типові життєві стратегії виявилися стратегіями, не здатними привести до досягнення соціального успіху, а нові типи легальних масових життєвих стратегій, адекватних новим соціально-економічним умовам, ще не сформувалися.

Думається, що перераховані вище фактори призвели до того, що сучасна  життєва стратегія молодого покоління  сьогодні часто будується не на підставі духовно-моральних принципів, а лише з урахуванням матеріальних цінностей  та індивідуальності.

Така соціальна ситуація викликала до життя нові напрямки в області молодіжних досліджень: проблеми молодіжних ринків праці, можливого ​​безробіття, проблеми соціального захисту молоді і молодих сімей. Питання типів життєвих траєкторій досліджуються в Інституті соціології Академії наук України (О Балакирєва, М.Головатий).

Значний внесок у дослідження  проблем молоді зробили західні  вчені – А.Резенмаєр, І.Велєв, В.Крістофер, Є.Гіденс, Н.Смелзер, К.Маннгейм, а також російські і українські вчені – В.Лісовський, В.Чупров, О.Яременко, Н.Черниш, Ю.Привалов, Н.Туленков, М.Лукашевич, В.Головенько та інші.

Водночас соціологічних  досліджень стану життєвих цінностей  учнівської молоді в умовах сучасного  українського суспільства недостатньо, що і зумовлює вибір теми даної  наукової роботи

І все ж питання життєвих планів і стратегій молоді залишається  до кінця не вивченим. Не дивлячись на те, що поняття «цінності» стало предметом широких досліджень багатьох наук, до останнього часу серед дослідників немає одностайної думки щодо їх класифікації. У загальному можливе виділення трьох різнопредметних підходів до розгляду цього поняття: як соціальної проблеми (Т. Бутківська), як педагогічної проблеми (О. Вишневський, П. Ігнатенко, В. Струманський), як психологічної проблеми (І. Бех, М. Боришевський, Г. Ващенко, Т. Яценко) [1].

Об’єктом випускної роботи є: система цінностей сучасної учнівської молоді. – поміняла місцями

Предметом дослідження є особливості формування життєвих цінностей в учнівської молоді.

Мета роботи: охарактеризувати та визначити структуру життєвих цінностей сучасної учнівської молоді.K

Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:

1) проаналізувати теоретичні  підходи до поняття «життєві цінності Kособистості»;

2) надати загальну характеристику життєвих цінностей сучасної Kмолоді

Можливо визначити найбільш значимі цінності;K

3. визначити структуру цінностей та ціннісних орієнтацій сучасної учнівської молоді.

4. надати характеристику ролі інститута освіти у формуванні життєвих цінностей учнівської молодіK

3) здійснити підбір методик  для проведення емпіричного дослідження;

4) Kпровести аналіз отриманих результатів дослідження та здійснити їх узагальнення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНЕ  ПІДҐРУНТЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ЖИТТЄВИХ ПЛАНІВ ТА СТРАТЕГІЙ МОЛОДІ

 

1.1 Теоретичні підходи до визначення понять життєвих цінностей

 

Основним джерелом даної  роботи виступає теоретико-методологічна спадщина видатних представників вітчизняної соціологічної думки. Використано також матеріали теоретико-прикладних та емпіричних досліджень сучасних вітчизняних суспільствознавців, що сприяють більш глибокому і всебічному підходові до вивчення піднятої проблеми.

Цінності відіграють важливу  роль, як у житті кожної людини, так  і у житті всього суспільства. Вони визначають сенс, стратегію діяльності, і тим самим регулюють соціальні  взаємодії, спонукають до діяльності, формують ідеали, і орієнтують людину на зовнішнє середовище.

Дослідження цінностей в  соціології привертало увагу багатьох авторів. Про це писали Ф. Знанецький і У. Томас, Г. Спенсер, М. Вебер, Е. Дюркгейм, Т. Парсонс. Вивчають цю проблему й сучасні науковці, зокрема О. Ручка , М. Титма , О. Здравомислов , В. Оссовський , І. Мигович , О. Балакірєва та інші. "Світ цінностей, – пише А. Здравомислов, – це, перш за все, світ культури в широкому розумінні слова, це сфера духовної діяльності людини, її моральної свідомості, її прихильність – тих оцінок, в яких виявляється міра духовного багатства особистості" [Прохоренко Т.Г. Соціально-культурні цінності молоді в умовах трансформації суспільства / Прохоренко Т.Г. // Вісник Міжнародного Слов’янського університету. Серія "соціологічні науки".- Х.- 2008. -Т.11, №2.- С. 24-27.].

Система цінностей – це результат духовної роботи суспільства; це діюча сторона суспільної свідомості, взятої в єдності всіх її форм. Вона певним чином пронизує всі форми  суспільної свідомості, об’єднуючи певні  інтереси різними ідейними, моральними та естетичними засобами, і стає важливим джерелом безпосередніх мотивів  поведінки, стимулів людської діяльності.

Ціннісні орієнтації –  це "соціальні, економічні, політичні, моральні, релігійні, естетичні, гносеологічні, онтологічні та ідеологічні засади оціночних суджень суб’єкта про  оточуючу дійсність, ті чи інші її сторони, сфери, об’єкти, які утворюють змістову сторону спрямованості особистості" [Прохоренко Т.Г. Соціально-культурні цінності молоді в умовах трансформації суспільства / Прохоренко Т.Г. // Вісник Міжнародного Слов’янського університету. Серія "соціологічні науки".- Х.- 2008. -Т.11, №2.- С. 24-27.].

Це явище динамічне, оскільки кожне нове покоління засвоює  цінності попереднього крізь призму власного сприйняття, додаючи власні цінності. Звичайно, процес зміни ціннісних  орієнтацій безпосередньо пов’язаний із змінами в економічному, культурному, політичному та інших сферах життя  суспільства певної країни.

Цінності - значимість явищ і предметів реальної дійсності  з погляду їх відповідності або  невідповідності потребам суспільства, соціальних спільнот і груп та особистості; моральні та естетичні вимоги, які  виробила загальнолюдська культура.

Цінності - це властиві тій  або іншій культурі уявлення про  те, до чого слід прагнути. Успіх, святість, багатство, свобода, слава, любов - все  це приклади цінностей. Цінності - це духовні  орієнтири, які задають загальну стратегію поведінки індивіда в суспільстві.

Цінності забезпечують регуляцію  поведінки людини не ситуативно, а  узагальнено, цінності неможливо завчити, а необхідно усвідомити і внутрішньо сприйняти. Завдяки тому, що цінності є абстрактними уявленнями, люди оперують ними, порівнюють їх за допомогою міркувань  та уявлень. Оперуючи цінностями людина може оцінити ті чи інші явища суспільного  життя.

Щоб задовольнити свої потреби  люди перш за все повинні оцінювати  світ навколо себе, його окремі аспекти, зв’язки, уявлення про бажане, щоб  діяти. Для цього людина повинна  використовувати певні абстрактні критерії, оцінки, саме вони складаються  у цінності. Отже, цінності – це бажаний, найкращий для даного соціального  суб’єкта стан соціальних зв’язків, принципів  і практик взаємовідносин, критеріїв  оцінки явищ. В сучасному середовищі цінності виконують роль своєрідних центрів управління поведінкою людини.

Різним соціальним спільнотам можуть бути характерні різні системи  цінностей, вони можуть проявлятися  в наступному:

• Відмінність в розумінні, трактуванні, інтерпретації тих чи інших цінностей;

• Ряд цінностей які є характерними для однієї спільноти, можуть бути відсутніми у інших;

• Різниця у ієрархії цінностей у різних соціальних спільнотах;

Всі люди, як правило, мають  один і той самий набір цінностей, але в залежності від культурної приналежності може змінюватися  ієрархія цінностей: всі люди вважають освіту цінністю, але не у всіх прошарках  суспільства ця цінність вважається пріоритетною; цінність особистості, визнання її свободи, прав характерні для багатьох культур, але найбільше значення їм надається у західній культурі. Різниця в ієрархії цінностей  характерна для культур різних соціальних класів, прошарків, груп. Складність вивчення цінностей полягає у тому, що ціннісні системи постійно трансформуються  у зв’язку із тими змінами, що відбуваються у сучасному суспільстві, у світі. [25. Підбуцька Н. Цінності сучасної молоді та їхній вплив на успішність навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі / Н.Підбуцька // Вісник Львівського університету: Педагогічна. - 2009. - № 25. - С. 191-196. - http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Natural/VLNU/Ped/2009_25-1/26_Pidbutska.pdf]

Процеси, що відбуваються сьогодні в ціннісній системі суспільства  складні, глибинні, іноді зовнішньо  непомітні, але торкаються важливих компонентів цивілізації: ментальність, норми, мотиваційна база.

Цінності володіють яскраво  вираженою культурною специфікою: те, що цінне для одного суспільства, може не бути цінністю в іншому. Так, "візитною карткою" західноєвропейських  культур є визнання цінності свободи  особи. Але в більшості незахідних культур такої цінності не було, і уявлення про необхідність індивідуальної свободи склалося в результаті західного  культурного впливу.

Культурна специфіка може виявлятися в особливостях ієрархії цінностей, властивих тому або іншому суспільству. Так, цінність життя - це приклад  універсальної цінності. Немає жодної культури, яка заперечувала б життя  і прагнула до смерті. Проте не у  всіх культурах цінність життя займає однакове положення в ієрархії цінностей. Для стародавнього грека заслужити добру славу означало більше, ніж зберегти життя. Для індійського йога життя- це ілюзія, обтяжливий сон, від якого потрібно прокинутися. Для християнського подвижника, ченця або мирянина земне життя - тільки пролог перед вічним життям в Царстві Божому і самостійної цінності не має.