Проблема працевлаштування, погляди на зайнятість та вибір майбутньої професії серед молоді

До 30 років людина, як правило, досягає професійної зрілості, завершується формування її родини, вона займає певне  положення в суспільстві.

Незайнятість молодих  людей веде до негативних проявів, як у сфері економіки, так і в  сфері соціального життя суспільства. З ростом числа незайнятих складається  «нераціональна структура зайнятості».

Також молодіжне середовище стає небезпечною «кримінальною  зоною». Проблеми наркоманії, алкоголізму  й проституції почасти є похідними  безробіття. Відсутність перспектив на майбутнє в молодому віці особливо небезпечно. Саме із цієї верстви поповнюються ряди злочинців, наркоманів, членів екстремістських  політичних плинів. [7, 180]

Соціальні індикатори, що визначають ступінь участі молоді в суспільному  житті, тісно пов'язані з динамікою  розвитку суспільства й повинні  повною мірою відображати цю динаміку.

Таким чином, проблема зайнятості молоді є актуальною соціальною проблемою, тому вимагає особливої уваги, як з боку державної влади, так і  з боку суспільства в цілому.

В умовах структурної перебудови економіки велику роль грає вивчення проблем, пов'язаних з підвищенням  зайнятості працездатного населення  й насамперед – молоді, як найменш  захищеної категорії робочої  сили. Її низька конкурентоспроможність на ринку праці пояснюється відсутністю  достатнього виробничого досвіду  й необхідного стажу роботи зі спеціальності. При цьому молоді люди нерідко першими попадають  під скорочення при реорганізації  підприємств або стають безробітними відразу ж після закінчення навчального закладу. Безробіття серед молодого населення веде:

• до поглиблення бідності й зубожінню бюджетів молодих родин (як слідство – збільшення розлучень, абортів, зниження народжуваності, збільшення числа безпритульних і покинутих дітей, дітей-сиріт, дітей-інвалідів);
• зниження соціальної захищеності й неадекватна оцінка молодіжної праці сприяє падінню національного патріотизму, приводить до відтоку молодих фахівців у розвинені капіталістичні країни, прищеплює інтерес до пошуку альтернативних форм заробітку в сфері неформальної економіки й тіньового бізнесу, підриває інтерес до освіти;
• збільшується криміногенна обстановка в країні; збільшується кількість економічних і карних злочинів, розцвітає алкоголізм і наркоманія, збільшується кількість венеричних і інших захворювань, скорочується рівень тривалості життя, збільшується смертність – все це сприяє природному виродженню націй. [6, 131–132]

Що стосується проблеми збільшення безпосередньої зайнятості молоді, тут  спостерігаються свої специфічні складності:

• молоді фахівці в силу своєї «незрілості» і недоліку професійного досвіду є одним з найменш затребуваних верств населення на ринку праці;
• надмірна амбіційність випускників сучасних вузів (особливо комерційних) – завищені вимоги до умов і оплати праці, не бажання робити кар'єру із самих «низів», поступово піднімаючись по щаблях службових сходів, – ускладнюють ситуацію на ринку праці молодих фахівців, збільшують кількість безробітних молодих людей;
• відсутність чіткої професійної визначеності – найчастіше освіта, отримана у вузі, не є основним професійним орієнтиром, молодий фахівець не знає своїх професійних схильностей і не віддає конкретних переваг ні одній із професій;
• відсутність практичної підготовки з дитинства до будь-якої реальної праці приводять до небажання міняти розміряний уклад «легкого» життя за «надійним батьківським плечем»;
• слабка соціальна захищеність, необґрунтовано низька система оплати праці в країні, висока плинність кадрів на українських підприємствах стимулює молодого фахівця до пошуку заробітної плати на більше сприятливій ниві закордонних підприємств. [6, 133]
• недолік у молоді професійних знань, кваліфікації й навичок, у результаті чого перевага при прийманні на роботу віддається кваліфікованим працівникам;
• відсутність централізованого розподілу випускників установ вищого, середнього й початкового професійного утворення;
• трудова нестабільність молоді: молоді люди частіше змушені переривати свою трудову діяльність у зв'язку із закликом в армію, вступом на навчання, відпустками у зв'язку з народженням і вихованням дітей та ін.;
• необхідність надання пільг, передбачених Трудовим кодексом України відносно молоді. [8, 197]

Працевлаштування й соціальна  адаптація молодих у суспільстві  – завдання, що хвилює не тільки їх самих, але й державну службу зайнятості. Чому проблема молодіжного безробіття в Україні як і раніше залишається  гострою й процес адаптації молоді до нових економічних умов відбувається складно? Причини різні й у  їхньому числі:

• недолік інформації про потреби сучасного рику праці, про затребувані професії, про вимоги пропонованих до професійних і особистісних якостей працівників різних спеціальностей;
• відсутність у безробітної молоді середньої загальної й базової професійної освіти;
• професія, отримана випускником, часто в нових мінливих умовах виявляється не затребуваною на ринку праці;
• роботодавці найчастіше не в змозі оцінити такі достоїнства молоді як сучасна освіта, мобільність, гнучкість, навченість і ін., з іншої сторони багато випускників не володіють навичками грамотного пошуку роботи, ведення переговорів з роботодавцями, не завжди активні при рішенні питань свого працевлаштування;
• завищені амбіції молоді відносно оплати праці й престижності професій не співвідносяться із пропозицією роботодавців. У структурі вакансій найбільшу частку (більше 80%) представляють «не престижні» для молодих людей робочі вакансії причому, потрібні фахівці високих розрядів. Особливо слід зазначити непривабливість для молоді професій сільськогосподарського профілю. [8, 197–198]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2.Сучасні тенденції та особливості формування і розвитку молодіжного ринку праці України

 

Соціологічні дослідження  показують, що близько половини підприємств  у більшості регіонах України  не укомплектовані робітниками, а середній вік працюючих наближається до 50 років. Гострота проблеми диктує необхідність вживання термінових заходів по залученню  молоді у виробництво.

Серед економічних факторів, які необхідно враховувати при  формуванні молодіжної політики зайнятості, на погляд Зайця Т.А., Кравченко В.Л., важливу роль грають структурні зміни. [3, 16] Передбачувані зрушення в структурі економіки повинні бути пов'язані із зайнятістю й спрямовані на підвищення її ефективності. Однак у нашій країні галузева структура зайнятості за останні 10 років перетерпіла лише незначні зміни.

Аналіз ситуації, за словами  Кравченко В.Л., свідчить, що в основі порушень професійної рівноваги в сфері праці лежать невідповідність структури і якості підготовки робочих кадрів установами профосвіти попиту на неї з боку роботодавців, не відпрацьованість механізмів взаємодії ринку праці з ринком освітніх послуг, неналагоджене соціальне партнерство в цій сфері. [6, 132]

Основний вплив на структурний  дефіцит працівників робить соціально-економічний  стан суб'єктів економіки. За даними Кравченко В.Л., частка трудонедостатніх підприємств і організацій в Україні збільшується в міру погіршення їхньої економіки: від 13% до 60,0% по керівниках і фахівцям, від 21,6% до 60,0% по кваліфікованих робітниках і від 41,0% до 75,0% – по некваліфікованим. [6, 134]

Попит на робочу силу істотно  диференційований між міською й  сільською місцевістю. Так наприклад, якщо в обласному центрі на 1 вакансію слюсаря претендують умовно 0,6 робітників, то в районах області – 5,5 людини, будівельника-обробника – відповідно 0,3 і 3,4 люд., водія автомобіля – 1,0 і 5,5 люд., кравця – 0,6 і 5,0 люд. і т.д.

Докладну характеристику професійної структури попиту (вакансій) і пропозиції (шукаючих роботу) дає  малюнок 1, складений по даним Київської  обласної служби зайнятості населення  на початок 2006 року, які вміщені в  досліджені Кравченко В.Л. Наведені дані наочно демонструють диспропорційність: перевищення числа вакансій над числом шукаючих роботу з обох категорій робітників, тоді як по фахівцях картина зворотна – пропозиція перевищує попит. У середньому на 1-го кваліфікованого робітника доводиться 1,5 вакансії, а на 1-го фахівця – 0,5 вакансії. [5, 197]

Рис. 1. Структура й співвідношення попиту та пропозиції робочої сили, %

 

Із числа масових робочих  професій найбільш затребувані теслі, столяри, зварювальники, машиністи, верстатники, робітники будівельних спеціальностей.

Аналіз показує, що молодь не поспішає зайняти вакантні робочі місця на підприємствах зі старими  верстатами й устаткуванням, поганими умовами праці. Почасти цією причиною пояснюється дефіцит кадрів багатьох підприємств при наявності на ринку праці надлишкової пропозиції. У цьому зв'язку ринок праці  й країни в цілому зіштовхнувся з  наступними проблемами:

По-перше, через довгостроковий економічний спад в економіці  спостерігається значне зниження професійно-кваліфікаційного рівня кадрового потенціалу. Роботодавці  навіть успішно функціонуючих виробництв заявляють сьогодні про необхідність відновлення й омолодження кадрового  складу.

По-друге, зміни економічної  ситуації, розвиток нових технологій приводить до росту потреби у  фахівцях у відповідних областях, що вимагає оптимізації ринку  освітніх послуг.

Ступінь конкурентоспроможності робочої сили на повному ринку  праці в першу чергу залежить від рівня професійної освіти – чим він вище, тим вище рівні  економічної активність і зайнятість і тим нижче неформальна зайнятість і безробіття (табл. 1). Ці дані наводить Кравченко В.Л. При цьому в секторі, який реєструється, ситуація інша: найбільші складності при пошуку роботи відчувають безробітні з високим освітнім статусом. [5, 199]

Таблиця 1. Рівні економічної активності, зайнятості і безробіття по основних освітніх групах населення, %

	Рівні:							% неформальної зайнятості  в загальній чисельності зайнятих
	економічної активності			зайнятості		безробіття
	2004 р.	2007 р.	2004 р.		2007 р.	2004 р.	2007 р.	2004 г	2007 р.
Усього, у т.ч.:	60,1	59,8	54,3		54,7	9,6	8,6	13,4	23,5
Вища	78,9	80,2	74,4		77,3	5,8	3,7	8,9	13,8
Середня професійна	73,5	78,1	69,5		73,3	5,5	6,2	12,0	17,3
Початкова професійна	71,8	75,5	62,0		64,8	13,6	14,1	21,5	21,4
Середня (повна) загальна	64,2	56,4	56,5		50,5	12,0	10,4	11,0	31,2
Основна загальна	20,8	24,8	17,4		21,1	16,3	14,9	40,5	34,7
Початкова загальна	14,2	10,1	12,3		10,1	13,4	-	74,4	52,3

 

Найважливіший фактор, який необхідно враховувати при розвитку виробничої й соціальної інфраструктур, створенні робочих місць –  стан демографічної ситуації.

Молоді люди – категорія  підвищеного ризику:

• виявитися без роботи взагалі – тому їхня частка серед безробітних стійко висока;
• працевлаштуватися в тіньовому секторі економіки;
• знайти робоче місце з гіршими умовами праці.

Аналіз галузевої структури  молодіжної зайнятості, який здійснений у дослідженні Зайця Т.А., Кравченко В.Л. говорить про нерівномірний її розподіл по галузях економіки. [3, 25] Якщо в середньому кожний 4-й зайнятий є молодою людиною, то в охороні здоров'я, освіті й науці – кожний третій, у торгівлі – більше 28%. У фінансовій і управлінській сферах іде омолодження кадрів, і тут частка молоді перевершує середні значення. У промисловості й будівництві питома вага молодих працівників, навпаки, на 2 – 3 разів нижче середньої. З найменшим бажанням молодь працевлаштовується на транспорт, у сільське господарство, житлово-комунальний сектор і побутове обслуговування (її частка тут найнижча).

Статистичний і соціологічний  аналіз, здійснений Зайцем Т.А., Кравченко В.Л. свідчить про те, що в цей час молодь є однією з найбільш проблемних для працевлаштування соціально-демографічних груп на ринку праці. [3, 26]

Фахівці служби зайнятості враховують, що, відповідно до результатів соціологічного моніторингу, серед вихідної на ринок  праці молоді кожний четвертий не має професії, а сьомий – професійного досвіду. Із цих причин молоді люди в середньому в 1,4 рази частіше представників  старшої вікової групи одержують  відмови в прийомі на роботу (табл. 2). [3, 26]

Таблиця 2. Причини відмов роботодавців у прийомі на роботу

Молодь		Причини	Старше 30 років
%	рейтинг		%	рейтинг
19,3	3	Недостатній рівень освіти, кваліфікації	13,6	2
34,8	1	Недостатній досвід роботи	8,6	4
13,6	4	Відсутність необхідних для  роботи вмінь і навичок	4,3	5
25,8	2	Молодий вік	0,5	8
11,0	5	Мої вимоги до зарплати	13,1	3
3,8	7	Стан здоров'я	19,2	1
6,8	6	Наявність малолітньої дитини	2,9	6–7
2,3	8	Невміння правильно поводитися в бесіді з роботодавцем	2,9	6–7