Гендерный аспект в социальной работе

Проведений нами статистичний аналіз дозволяє стверджувати, що існують статично значущі відмінності юнаків у проявах маскулінності (р=0,002), яка більше виражена у студентів, аніж у старшокласників, натомість за іншими шкалами статистично значущі відмінності не спостерігаються (фемінність р=0,376, андрогінність р=0,128).

Узагальнені результати опитування юнаків за методикою С.Бем представлено на рис. 1.

Рис.1. Маскулінність/фемінність/андрогінність юнаків

Отримані результати свідчать про вираженість андрогінних (-0,19) якостей у юнаків, при цьому фемінні (0,56) та маскулінні (0,57) виражені приблизно однаково. У нашій вибірці в більшості респондентів (81,1%) виявились показники андрогінності, зокрема у 55,9% величина індексу IS перебувала в межах від – 0,5 до + 0,5, що відповідає середньому рівневі андрогінії. За результатами застосування методики С.Бем, можемо стверджувати, що сучасним юнакам властива тенденція формування андрогінного гендерного типу в процесі статеворольової соціалізації.

Порівняльний аналіз вираженості маскулінності, фемінності та андрогінності в одинадцятикласників і студентів других курсів представлено у табл. 2.

Таблиця 2

Вираженість маскулінності, фемінності та андрогінності у юнаків (за методикою С.Бем)

	маскулінність	фемінність	андрогінність
11-класники	0,52	0,62	-0,12
2-курсники	0,59	0,52	-0,19

Отже, одинадцятикласники мають вищій рівень фемінності та нижчий андрогінності, а студенти другого курсу характризуються високим рівнем маскулінності та андрогінності.

Загалом, в юнацькому віці набуття гетеросоціальності більш успішно відбувається в різностатевих групах однолітків як взаємодія між протилежними статями у формі побачень. Міжстатеві стосунки всередині простору групи є особливо важливими в той період формування гендерної ідентичності, який Дж. Марша назвав періодом розмитої ідентичності, коли юнак перебуває на шляху пошуку, експериментування, накопичення інформації, досвіду. В період формування у індивіда сексуальної системи, коли в ній ще не сформовані механізми гальмування і репродуктивні настановлення особистості, простір всередині групи однолітків є умовою створення таких міжособистісних стосунків, за яких не придушується статевий потяг як такий, а навпаки, старшому підліткові та юнакові прищеплюються педагогічно прийнятні способи його задоволення.

Для формування маскулінності/фемінності/андрогінності в рамках впровадження гендерного підходу у соціальній роботі нами була розроблена програма тренінгу «Пізнай себе». Загалом, соціально-психологічний тренінг визначається як активне навчання шляхом набуття життєвого досвіду, що моделюється у груповій взаємодії людей (І. В. Вачков [9]). Т. Зайцева визначає тренінг як «культурне знаряддя», яке використовується для освоєння нової чи зміни старої поведінки, особливо акцентуючи на важливості стадії оволодіння-присвоєння, якою завершується процес внутрішньої трансформації учасників в процесі тренінгу.

Програма тренінгів розрахована на 4 заняття тривалістю 1,5 години кожне. Тренінгові групи є гетерогенними (складаються з представників різної статі). Кожне заняття складається із вступної частини, основного етапу та отримання зворотнього зв’язку. Окрім власне психогімнастичних вправ нами застосовувалися психодіагностичні методики, діалоги та вправи на релаксацію.

Заняття 1

Вправа на знайомство. Кожен учасник по колу називає своє ім’я та розповідає про свої захоплення у вільний час.

Вправа «Вітер віє…». Учасники сидять в колі, ведучий сідає в центрі і називає ознаку, яка є у нього і ще у когось з членів групи. Ті учасники, які мають таку ознаку, повинні швидко обмінятися місцями. Наприклад, «Вітер віє та здуває усіх, хто прийшов сьогодні на заняття в джинсах». Учасники, одягнуті в джинси, повинні встати та обмінятися місцями. Кому місця не вистачило – стає ведучий тренінгу.

Обговорення та прийняття правил роботи групи.

Вправа «Малюнок сім'ї» та сімейні правила. Дана методика дозволяє з’ясувати особливості внутрішньосімейних стосунків учасників тренінгу. Ведучий дає учасникам інструкцію: «Намалюйте сім'ю, в якій ви живете». На виконання даної вправи при проведенні групових занять відводиться 15 хвилин. Малюнки розвішуються в тренінговій кімнаті. Під час перерви учасники їх розглядають. Крім того, учасникам тренінгу пропонується написати правила, які прийняті в їхніх сім'ях.

Перерва.

Обговорення малюнків сім'ї та сімейних правил. Учасники розглядають зображення членів сім'ї та розпитують авторів про їхні родини. Юнаки розповідають, які правила прийняті у їхніх сім'ях. Обговорюються спільні та відмінні правила різних учасників.

Вправа «Контакт очима». Учасники стають в коло. Кожен намагається зустрітися поглядом з іншою людиною. Якщо погляди зустрілися, учасники кивають один одному головою і намагаються зустрітися поглядом ще з кимось.

Вправа «Імітація». За командую ведучого учасники починають імітувати різні дії, наприклад: ходу людини, яка несе важкий рюкзак, поведінку клоуна, учителя на уроці, поведінку маленької дитини тощо.

Вправа «До побачення». Учасники підходять один до одного і говорять компліменти та побажання.

Заключне коло. Обговорення тренінгу.

Заняття 2

Вправа «Малюнок настрою». Учасники малюють настрій, з яким вони прийшли на заняття, діляться враженнями про попереднє заняття.

Вправа «Розстисни кулак». Учасники розбиваються на пари: один стискає кулак, а другою намагається розтиснути його пальці за одну хвилину. Потім партнери міняються ролями і ситуація повторюється. Далі слідує обговорення, кому і як вдалося це зробити. Можливі варіанти: силою, проханням, легкими погладжуваннями.

Вправа «Няв-гав-му» (поділ на мікрогрупи). Учасникам роздаються папірці, де написано «кіт», «пес», «корова». Потім усі ходять по кімнаті і спілкуючись мовою написаних на папірці тварин, знаходять свої «родичів».

Вправа «Наші почуття». Учасники у мікрогрупах повинні написати назви почуттів. Потім усі повертаються у велике коло і кожна мікрогрупа по черзі називає почуття. Перемагає та група, учасники якої назвали найбільше почуттів.

Вправа «Жіночі та чоловічі якості». Учасники у мікрогрупах визначають типово жіночі та типово чоловічі якості. Потім відбувається обговорення на великому колі.

Перерва.

Вправа: Стосунки між хлопцями та дівчатами: круглий акваріум. На початку заняття хлопці та дівчата збираються окремо, щоб придумати запитання, відповіді на які будуть давати у групі протилежної статі. Запитання стосуються побачень і стосунків. Під час виконання вправи учасники утворюють просторовим розташуванням конфігурацію «круглого акваріуму»: дівчата сидять колом на підлозі, а хлопці на стільцях позаду них, так що можуть стежити за тим, як відбувається у дівчат дискусія. Згодом хлопці і дівчата міняються місцями, дівчата спостерігають за дискусією хлопців. У колі юнаків своєї статі вони відповідають на запитання протилежної статі. Ведучий тренінгу розташовується позаду конфігурації круглого акваріуму як спостерігач.

Вправа «Улюблена іграшка». Учасники по колу розповідають про свою улюблену іграшку.

Вправа «До побачення». Учасники підходять один до одного і говорять компліменти та побажання.

Заключне коло. Обговорення тренінгу.

Заняття 3

Вправа «Малюнок настрою». Учасники малюють настрій, з яким вони прийшли на заняття, діляться враженнями про попереднє заняття.

Вправа «Абракадабра». Всі учасники діляться на пари, за командою тренера пари повинні встати у певну позу. Наприклад, ведучий каже: «Спина до спини!» - партнери у парах повинні стати спинами один до одного. Але якщо тренер каже «Абракадабра», учасники швидко змінюють партнерів і утворюють нові пари.

Вправа «Гра з піском». Учасники уявляють, що вони набирають у руки пісок (вдихають повітря). Міцно стискають пальці в кулак і утримують пісок руками (затримують дихання). Висипають пісок, повільно розтискуючи пальці (видихають повітря).

Перерва.

Вправа «Плутанина». Один з учасників стає ведучим гри, він виходить з тренінгової кімнати. Всі інші учасники стають в коло і беруться за руки, не розмикаючи рук, вони починають заплутуватися, хто як може. Коли утворюється «плутанина», учасник заходить до кімнати і намагається розплутати те, що утворилося, також не розмикаючи рук інших учасників.

Вправа «Золотий стілець». Один з учасників сідає у центрі кола. Всі по черзі говорять йому компліменти. Обговорення вправи.

Вправа «Я в майбутньому». Учасники малюють себе такими, якими вони хочуть бути в майбутньому. Обговорюючи малюнки на великому колі, вони розповідають як вони хочуть виглядати, якими будуть їхні стосунки з друзями, батьками тощо.

Вправа «До побачення». Учасники підходять один до одного і говорять компліменти та побажання.

Заключне коло. Обговорення тренінгу.

Заняття 4

Вправа «Малюнок настрою». Учасники малюють настрій, з яким вони прийшли на заняття, діляться враженнями про попереднє заняття.

Вправа «Сліпий і поводир». Учасники діляться на пари. Один виконує сліпого, а інший – поводиря. «Сліпі» закривають очі і ходять по тренінговій кімнаті, потім до них підходять «поводирі», які беруть «сліпих» за руки і водять кімнатою, знайомлячи з іншими «сліпими» та обстановкою. Потім учасники обмінюються ролями.

Вправа на релаксацію «Море». Учасники сидять в колі. Звучить спокійна музика. Ведучий: «Зараз ми поїдемо відпочивати на море. Сядьте зручніше і заплющить очі. Ви знаходитися на пляжі. Яскраве сонечко своїм лагідним промінням торкається ваших ніг, нижньої частини тулуба, грудей, спини, плеч, шиї, обличчя, голови. Вам приємно слухати шум моря. Ваше тіло наповнюється силою і ви хочете продовжити працювати в групі. Посміхніться і відкрийте очі».

Вправа «Впізнай емоцію». Кожному третьому учаснику на спину прикріплюється картка з написаною емоцією. Інші повинні за допомогою жестів та міміки відобразити їх, у учасник у колі – відгадати, що написано у нього на спині.

Перерва.

Вправа «Золотий стілець». Один з учасників сідає у центрі кола. Всі по черзі говорять йому компліменти. Обговорення вправи.

Тема для обговорення: Як відрізняються прояви закоханості у чоловіків і у жінок.

Вправа «Танок у парі». Лунає повільна музика. Учасникам пропонується танцювати у парах у вільній манері. Під час танцю учасники можуть обмінюватися партнерами. Тривалість вправи – до 8 хвилин.

Вправа «До побачення». Учасники підходять один до одного і говорять компліменти та побажання.

Заключне коло. Обговорення тренінгу.

Вправа «Малювання листівки». Учасники малюють собі листівки. Потім пускають їх по колу так, щоб кожен учасник зміг написати на кожній листівці своє побажання.

Вправа «До побачення». Учасники підходять один до одного і говорять компліменти та побажання.

Заключне коло. Обговорення тренінгу.

Слід зазначити, що в останні десятиріччя відбувається процес зміщення соціальних ролей чоловіка та жінки, що виявляється у взаємонабутті соціальних властивостей протилежних статей. Жінка нерідко втрачає притаманну їй жіночність, переймає чоловічу силову манеру вирішувати конфлікти. Формується андрогінний тип статеворольової поведінки, який натепер вважається найбільш оптимальним для соціальної адаптації юнаків.

 

 

Висновки до другого розділу

 

За результатами проведеного емпіричного дослідження можна стверджувати, що загалом досліджуваним властива андрогінність, але поведінка юнаків здебільшого статевотипізована.

Отже, емпіричне дослідження особливостей маскулінності/фемінності юнаків свідчить про відповідність сучасним тенденціям, які відбуваються в процесі статеворольової соціалізації під впливом трансформацій у суспільстві, а саме – переорієнтація юнаків зі стереотипно-традиційних маскулінно-фемінних на андрогінні гендерні ролі.

В останні десятиріччя відбувається процес зміщення соціальних ролей чоловіка та жінки, що виявляється у взаємонабутті соціальних властивостей протилежних статей. Жінка нерідко втрачає притаманну їй жіночність, переймає чоловічу силову манеру вирішувати конфлікти. Формується андрогінний тип статеворольової поведінки, який натепер вважається найбільш оптимальним для соціальної адаптації юнаків.

 

 

Висновки

 

Психолого-педагогічні технології соціальної роботи та механізми гендерної соціалізації повинні будуватися на основі активного залучення студентів до суспільних справ, які мають сприяти формуванню прояву їхньої особистої позиції, поглядів і уявлень щодо гендерної рівності. Нами визначено, що педагогічні технології відповідно до завдань нашого дослідження повинні сприяти формуванню особистості, яка в процесі розвитку набула б здатність самостійного засвоєння досвіду та гендерної культури, заснованих на цінностях рівноправного партнерства статей; усвідомленого і вільного вибору життєвих стратегій відповідно до власних уподобань, здатність нести відповідальність за свій вибір.