Гендерна соц-пед робота з молодою сімєю

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. Молода сім’я як об’єкт соціально-педагогічної роботи………………………………………………………………………...5

  1.1. Молода сім’я як вразлива категорія населення…………….………..5

  1.2. Вплив гендерних стереотипів на чоловічі та жіночі ролі в сучасній молодій сім’ї…………………….…………………………………………...9

РОЗДІЛ 2. Соціально-педагогічна робота з молодою сім’єю: гендерний підхід…………………..............................................................16

  2.1. Форми і методи соціально-педагогічної роботи з молодою

сім’єю ….…………………………………………………………………..16

  2.2. Гендерні аспекти формування усвідомленого батьківства в молодому подружжі………………………................................................19

ВИСНОВКИ………………………………………………………………25

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………28

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Сучасна молода сім’я та її проблеми є об’єктом дослідження ряду    наук – психології, педагогіки, соціології, демографії . Молода сім’я визначається як соціальна група, у якої вік чоловіка та жінки або одного з подружжя не перевищує 28 років, подружжя з дітьми або без них у першому шлюбі. В Україні нараховується близько 2 млн. 400 тис. молодих сімей.

В наш час більшість молодих сімей опинились у складних матеріально-економічних, житлово-побутових, соціально-психологічних та психолог-педагогічних умовах. Невизначеність майбутнього, незайнятість у сфері суспільного виробництва, нестабільність заробітків, непідготовленість до сімейного життя та виживання у сучасних умовах негативно позначаються на внутрішньо сімейних процесах, характері взаємостосунків між членів сім’ї . Молода сім’я на даному етапі є важливим об’єктом соціальної педагогіки, адже вона потребує кваліфікованої допомоги.

До проблем молодої сім’ї зверталися такі науковці: А.Макаренко, В.Постовий, Т.Алєксєєнко, О.Черкасова, В.Костів, В.Сатір (формування культури сімейних стосунків і педагогічної культури батьків); В.Кравець (підготовка молоді до сімейного життя); Т.Алексєєнко, І.Братусь, З.Зайцева, Р.Овчарова, Г.Радчук (формування усвідомленого батьківства і батьківської компетентності).

Актуальність  дослідження молодої сім’ї зумовлена загальною кризою сім’ї, яку відзначають педагоги, соціологи, психологи. Ця криза є доволі поширеною, виявляється у показниках кількісних ( зменшення показників народжуваності дітей, значна кількість розлучень молодого подружжя) та якісних (трансформація суспільних та сімейних цінностей, психологічні проблеми у молодій сім’ї ).

Мета дослідження – виявити і дослідити гендерні особливості соціально-педагогічної роботи з молодою сім’єю.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати наявну літературу з соціально-педагогічної роботи з молодою сім’єю.
2. Розкрити сутність поняття « молода сім’я ».
3. Розглянути вплив гендерних стереотипів на чоловічі та жіночі ролі в молодій сім’ї.
4. Розкрити форми і методи соціально-педагогічної роботи з молодою сім’єю.
5. Охарактеризувати гендерні аспекти формування усвідомленого батьківства у молодого подружжя.

Об’єкт дослідження – соціально-педагогічна робота з молодою сім’єю.

Предмет дослідження – гендерний аспект соціально-педагогічної роботи з молодою сім’єю.

При підготовці курсової роботи нами використано теоретичні методи дослідження: вивчення, аналіз, співставлення, узагальнення.

Структура курсової роботи. Курсова робота, загальним обсягом 29 сторінок, складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел ( 24 найменувань).

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1.

МОЛОДА СІМ’Я ЯК ОБ’ЄКТ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ РОБОТИ

 

1.1. Молода сім’я як вразлива категорія населення

 

Молода сім'я – це подружжя, в якому вік чоловіка та дружини не перевищує 30 років, або неповна сім'я, в якій мати (батько) віком до 30 років [4, с. 46]. Законодавчо встановленими ознаками молодої родини є: 1) наявність офіційно укладеного шлюбного союзу; 2) тривалість спільного життя до 3 років; 3) кордон віку подружжя – від 18 до 30 років

У категорії сімей, які потребують особливої допомоги, на перше місце висувається молода сім'я. Знадобилося чимало зусиль і часу, щоб у сучасному суспільстві утвердився сам термін «молода сім'я». Це не означає, що сформувався якийсь особливий тип сім'ї. Її проблеми входять складовою частиною в коло проблем сучасної сім'ї. Тому ставлення до молодої сім'ї визначається тією соціальною політикою, яка проводиться щодо інституту сім'ї в цілому.

Разом з тим не можна не враховувати особливого значення і особливої функції молодої сім'ї в житті суспільства. Це необхідно бачити і розуміти при визначенні її інноваційного потенціалу, стилю життя та діяльності. Молода сім'я – це одна з самих незахищених груп населення. Високий відсоток молодих шлюбів – наслідок приходу вагітності або навіть народження дитини. Серед молоді існує спотворене уявлення про шлюб, сім'ю. У ряді придбаних життєвих цінностей на перше місце молодь відносить відносини в сім'ї, задоволеність у любові, інтимному житті; цінність шлюбу молоді також визначають наявністю дітей.

Створення сім'ї починається з вироблення загального стилю життя, зі взаємного пристосування подружжя, із зближення смаків та ін. Молоді люди прагнуть зрозуміти, прийняти, полюбити все, що їм дорогоцінне. І на початку спільного життя яскраво надходить бажання подружжя до ще більшого духовного зближення, співпереживання [16, с. 48].

Численні дослідження соціологів, психологів, педагогів говорять про те, що стабільна сім'я може бути створена при певній готовності молодих людей до сімейного життя. О.М. Сізанов стверджує, що поняття «готовність до сімейного життя» включає в себе соціально-моральну, мотиваційну, психологічну та педагогічну готовність. Соціально-моральна готовність до сімейного життя передбачає громадянську зрілість (вік, середня освіта, професія, рівень моральної свідомості), економічну самостійність, здоров'я. Рівень моральної свідомості молодих людей – одне з важливих умов готовності до створення сім'ї. Розвинута моральна свідомість проявляється в розумінні молоддю соціальної значущості сім'ї, в серйозному відношенні до шлюбу, у продуманому виборі супутника життя, в почутті відповідальності за створювану родину, в глибокій повазі до майбутнього чоловіка (дружини) [2, с. 28].

Готовність до створення сім'ї та її благополуччя багато в чому залежить від стану здоров'я молодих людей, що вступають у шлюб. Здоровий спосіб життя сприяє розвитку духовної культури людини, зміцненню внутрішньо сімейних відносин, підтримання дружніх та високоморальних відносин з оточуючими людьми.

Мотиваційна готовність до сімейного життя включає в себе любов як основний мотив створення сім'ї, готовність до самостійності, почуття відповідальності за створювану родину, готовність до народження й виховання дітей. Відомо, що більшість людей створюють родину по любові. Таких сімей, за даними соціологів, приблизно 70-75%. Без сильного почуття, без серцевого потяга, по розуму створюють сім'ю 15-20% молодят. Близько 5-10% створюють родину з матеріальних міркувань.

Психологічна готовність до створення сім'ї – це наявність розвинених навичок спілкування з людьми, єдності чи схожості поглядів на світ і сімейне життя, вміння створити здоровий матеріально - психологічний клімат у сім'ї, стійкості характеру і почуттів, розвинених вольових якостей особистості. Від атмосфери сім'ї, в якій виросли майбутні подружжя, залежить багато в чому й те, як складеться доля майбутньої сім'ї, чи буде вона благополучної або, навпаки, зіткнеться з проблемами і труднощами, а то і розпадеться [9, с. 97].

У молодих сімей існує безліч проблем:

1. Матеріально-побутові проблеми.
2. Житлові проблеми.
3. Проблема працевлаштування.
4. Психологічні проблеми.
5. Медичні проблеми.

Матеріально-побутові проблеми. Бюджет сім’ї складається із зарплати (зарплата молодого фахівця, стипендії), допомоги на дитину; вторинні заробітки непостійні і мінімальні. В основній масі молода сім'я є низько дохідною, а багато з них перебувають за межею бідності.

Житлова проблема одна з найважливіших проблем для молодих сімей. Це викликано скороченням житлового будівництва, згортанням практики надання безкоштовного житла державою. Можливо кілька варіантів проживання - державна, кооперативна, приватна квартира, гуртожиток. Лише невелика кількість молодих сімей має окрему квартиру. Лише 13-14% молодих людей відокремлюються від батьків ще до весілля. У більшості випадків самий найкращий варіант – проживання з батьками. Це покращує матеріальне становище сім'ї, допомагає вихованню дітей, батьки мають час для вторинного заробітку, навчання дозвілля.

Проблема працевлаштування молодого фахівця, низька зарплата, особливо в бюджетній сфері, незадоволеність вторинними заробітками штовхає молодих фахівців шукати роботу в іншому місті і навіть їхати за кордон. Робота, пов'язана з тривалою відсутністю вдома, не сприяє зміцненню сім'ї, створенню в ній атмосфери любові, взаєморозуміння, доброзичливості.

Психологічні проблеми. До них можна віднести спільні емоційні відносини, психологічну сумісність, звикання подружжя до зміни способу життя. Подружжю доводиться звикати до захоплень, проявам характеру один одного [3, с. 23].

Самими щасливими для молодої сім'ї є перші місяці шлюбу, коли родина продовжує жити у святковій атмосфері. З часом починають виникати перші конфлікти при спільному вирішенні матеріально-економічних і психологічних проблем, тобто рольової структури відносин, поділі домашніх обов'язків. 36% подружжя схильні звинувачувати один одного в тому, що його (її) роль в сім'ї принижена. Основний тягар з виконання домашньої роботи, як і раніше лягає на плечі жінки. 55% жінок (56% чоловіків) вважають, що дружина має більше можливостей для виконання домашньої роботи і лише 3% жінок (і чоловіків) дотримуються такої ж думки щодо чоловіка.

Медичні проблеми. Непідготовленість молодих сімей до шлюбу, недостатнє статеве виховання проявляється не сформованістю культури інтимних відносин, неусвідомленим ставленням молодих людей до репродуктивної поведінки. Охорона здоров'я сім'ї в репродуктивному віці відіграє велике значення, оскільки його рівень визначає ефективність виконання функції дітонародження

Таким чином, до категорій сімей, які потребують особливої  допомоги, відноситься молода сім'я. І все це визначає необхідність розгляду питань того, як сьогодні молода родина захищена державою, що зроблено, і що треба зробити для поліпшення її життя [11, с. 50].

 

 

1.2. Вплив гендерних стереотипів на чоловічі та жіночі ролі в сучасній молодій сім’ї

 

Життя в суспільстві підпорядковане певним стереотипам, що історично склалися і закріпилися в нашій свідомості. Власне соціальними стереотипами називають схематичний, стандартизований образ або уявлення про соціальне явище чи об'єкт, як правило емоційно забарвленому чи таким, що володіє великою стійкістю. Виражає традиційне відношення людини до якогось явища, що склалося під впливом соціальних умов і певного досвіду. Тобто, у широкому сенсі стереотип – це традиційний, звичний канон думки, сприйняття й поводження. Стереотип допомагає людині орієнтуватися в тих обставинах, які не вимагають від неї серйозних роздумів або індивідуальних рішень [8, с. 187].

Тут слід зазначити про гендерні стереотипи, що визначають напрямок стереотипного мислення в суспільстві та в сім'ї. Оскільки сім'я є невід’ємною його одиницею, то ж певні соціальні стереотипи (куди входять і гендерні) проектуються і на сімейні відносини.

Отже, механізмом, що забезпечує закріплення й трансляцію з покоління в покоління гендерних ролей, є гендерні стереотипи. Під соціальними стереотипами розуміються спрощені, схематизовані образи соціальних об'єктів і подій, що мають значну стійкість. У суспільній свідомості гендерні стереотипи функціонують у вигляді стандартизованих уявлень про моделі поводження й риси характеру, що відповідають поняттям "чоловіче" і "жіноче". Психологи установили, що не існує "чисто" чоловічої і "чисто" жіночої особистості. Усім: чоловікам і жінкам – різною мірою властиві активність і пасивність, самостійність і залежність. Будь-яка особистість являє собою поєднання всіляких рис характеру, гендерні стереотипи – внутрішні установки щодо місця, ролі, значення чоловіка та жінки в суспільстві, сім'ї.

Негативний вплив патріархальної системи гендерних ролей позначається на трьох рівнях: індивідуальному, міжособистісному і соціальному.

На індивідуальному рівні у жінок, так і у чоловіків виконання патріархальної гендерної ролі, що суперечить власним прагненням і бажанням особистості, відбивається на психічному й фізичному здоров'ї, на загальній задоволеності життям, роботою, родиною, тендерна роль, що нав'язується патріархальними стереотипами чоловікові, надзвичайно важка.

На рівні міжособистісних відносин роль, що нав'язується чоловікові, роль сильного, стриманого у своїх емоціях, призводить до того, що він, як правило не може знайти взаєморозуміння з навколишніми і виглядає черствою людиною, а іноді, зрештою, таким і стає.