Гейткіпінг як шлях вирішення соціального сирітства

2. ,,Дії у середині спільноти” - тип ініціатив, які теж зароджуються спонтанно, але мають більш організований характер. Вони можуть плануватися заздалегідь, обмірковуватися членами громади, координуватися і керуватися громадськими ініціаторами.

3. ,,Розвиток громади” вже припускає залучення професійних організаторів соціальних ініціатив, співробітництво ентузіастів із громади і професіоналів у справі активізації різноманих аспектів місцевого соціального життя.

4. ,,Місцева політика” більш високий щабель ініціативи, реалізація вже на місцях вихідних ззовні, політичних ініціатив. Вона складається з комплексу програм, спрямованих на досягнення за допомогою залучення місцевого населення визначених ззовні цілей.

На державному рівні впроваджено  багато різноманітних програм для  вирішення соціального сирітства. І на даний час ми маємо вже  результативність від впровадження гейткіпінгу. Створена програма ,,Назустріч дітям” на 2009-2017рр. де метою програми є:

1. Підтримка сімей в  складних життєвих обставинах  та в яких існує ризик вилучення  дитини;

2. Розвинути у кожній  територіальній громаді мережу  альтернативних інтернатам послуг  для сімей та дітей відповідно  до їх потреб;

3. Забезпечити влаштування  кожної дитини віком до 3-х років,  яка залишилася без піклування  батьків, виключно у сімейні  форми, зберігаючи принцип родинності;

4. Забезпечити реінтеграцію  та соціальну адаптацію вихованців  інтернатних закладів;

5. Створити ефективну  систему спеціалізованих послуг  для дітей та молоді з числа  дітей-сиріт та дітей, позбавлених  батьківського піклування в середовищі  громади;

6. Посилити відповідальність  місцевих органів виконавчої  влади та місцевого самоврядування, територіальних громад за забезпечення  прав дітей;

7. Зменшити кількість  інтернатних установ;

8. Запровадити дієві фінансові  механізми забезпечення потреб  дітей сиріт та дітей позбавлених  батьківського піклування за  принципом “гроші ходять за  дитиною ” та підтримки вразливих  сімей з дітьми;

Запровадження механізму  гейткіпінгу у Луганській області призвело до попередження розміщення дітей в установи інтернатного типу - 1674 дітей – 2006 рік, 1660 дітей - 2007 рік, 1420 – 2008 рік, зокрема зниження кількості дітей, розміщених в інтернатні установи обласного підпорядкування, укріплення тенденції розміщення дітей у сімейні форми виховання, збільшення випадків попередження відмови від новонароджених, істотного зменшення кількості дітей, розміщених в будинки дитини (для дітей від 0 до 3х років) - 75 дітей – 2007 рік, 62 дітей – 2008 рік, 25 дітей – 2009 рік”

Виходячи з вище вказаного  ми бачимо, що впровадження гейткіпінгу  в Україні має хороший результат  і шляхом його ефективності ми зможемо  подолати соціальне сирітство.

ВИСНОВОК

В ході дослідження ми виявили що, соціальне сирітство - це соціальне явище, причинами якого є ухилення або відсторонення батьків від виконання батьківських обов’язків відносно своїх дітей. Внаслідок цього діти залишаються сиротами при живих батьках. Проблема ця гостра і потребує вирішення багатьох інших питань. З одного боку, для її усунення державі необхідно вирішувати питання подолання безробіття, низького рівня життя, профілактики алкоголізму та наркоманії, а з іншого боку – проводити системну роботу щодо підвищення освітнього, духовного рівня населення, підтримки виховного потенціалу родини, раннього виявлення можливих криз та збереження виховного потенціалу сім’ї.

Ефективним у вирішення  соціального сирітства є впровадження механізму гейткіпінгу. Тенденціями розвитку геткіпінгу в Україні є інтеграція зусиль різних міністерств і відомств щодо розв’язання проблем сімей із дітьми, ухвалення спільних міжвідомчих наказів; удосконалення законодавства, зокрема, ухвалення змін до Закону України ,,Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю”; розвиток системи збору і використання інформації про вразливих дітей; створення спеціалізованих служб, діяльність яких базується на інтегрованому підході. проте запровадження гейткіпінгу як нової філософії ухвалення рішень стосовно дітей вимагає перегляду і оновлення функцій державних установ та організацій, які працюють в інтересах дітей, запровадження нових форм організації їхньої діяльності, розробки інноваційних технологій в соціальній сфері. Крім цього, необхідно апробовувати і запроваджувати нові види соціальних послуг, удосконалювати систему підвищення професійної компетентності спеціалістів соціальної сфери. виконання цих завдань забезпечить ухвалення рішень стосовно дітей відповідно до міжнародних стандартів.

ЛІТЕРАТУРА

1. . Впровадження механізму гейткіпінгу в систему захисту дітей: досягнення, уроки та виклики проекту Кияниця Зінаїда Петрівна – заступник директора МБО Партнерство ,,КОЖНІЙ ДИТИНІ”.
2. Василькова Ю.В., ВасильковаТ.А.. Соціальна педагогіка. М., 1999. c. 299.
3. Дубровська М. Профілактика соціального сирітства // Соціальна робота. – 2006, №1. c. 58-60.
4. Збірник наукових праць Державного інституту розвитку сім’ї та молоді (за підсумками 2006 р.) / Упоряд. : Л. Є. Леонтьєва та ін. – К. : Держ. ін-т розвитку сім’ї та молоді, 2006. – 192 с.
5. Звєрєва І.Д. Впровадження програм з формування життєвих навичок // Практична психологія та соціальна робота.– 2004. – № 4.
6. Інтегровані соціальні служби : теорія, практика, інновації: Навч.-метод. комплекс / Авт-упоряд. : О. В. Безпалько, І. Д. Звєрєва, та ін. / За заг. ред.: І. Д. Звєрєвої, Ж. В. Петрочко – К. : Фенікс, 2007. – 528 с.
7. Конвенція ООН про права дитини. – К. : Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), 2004. – 32 с.
8. Концепція Державної програми реформування закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України № 263-р від 11 травня 2006 р.
9. Круглий стіл. Жорстоке поводження з дітьми як головний чинник соціального сирітства // Соціальна ро бота. – 2006, №7. c. 18.
10. Кукушкина Л. Вибір по тебе // Соціальна робота. – 2006, №3. З. 32-34.
11. Лагункина У.Согрели дитячі серця // Соціальна робота. – 2006, №1. c. 22-23.
12. Матейчик З. Деякі психологічні проблеми дітей в неповній сім’ї /З.Матейчик. М: Прогрес, 1980
13.   Миколаєва Я.Г. Виховання дитини на неповній сім’ї: організація педагогічної та соціальній допомоги неповних сімей: посібник для психологів і сучасних педагогів / Я.Г. Миколаєва. – М:Владос, 2006
14. Орлова П. Соціальне сирітство в Україні. Створення національного ради з проблемам дітей-сиріт // Вісті. – 2007-02-07.
15. Пихтін С.І. Профілактика бездоглядності неповнолітніх: проблеми і перспективи // Соціальна робота. – 2006, №4. З. 4-5.
16. Права дітей та молоді : Посіб.-довід. нормат.-правових док. – К. : РННЦ ,,ДІНІТ”, 2002. – 298 с.
17. Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування: закон України 13 січня 2005 р. № 2342-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 6. – c. 147.
18. Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей: закон України від 2 червня 2005 р. № 2623 // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 26. – c. 354.
19. Сирітство як соціальна проблема // Під ред. Л.И.Смагиной, – Мінськ. ,,Унiверсiтецкае”, 1999.
20. Соціальна педагогіка : теорія і технології. Підручник / За заг. ред. І. Д. Звєрєвої.– К. : Центр навч. літ-ри, 2006. – 316 с.
21. Соціальна педагогіка: Курс лекцій // Під загальною редакцією М.А.Галагузовой. М., ,,Владос”, 2000. З. 192.
22. Соціальні служби-родині: Розвиток нових підходів в Україні. (перевидання) / За заг. ред. І. М. Григи, Т. В. Семигіної. – К. : Слово, 2003. – 128 с.
23. Створення та функціонування прийомних сімей: Навч. посіб. Для державних службовців / О.О. Яременко, Н. М. Комарова, Л. С. Волинець, І.В. Пєша. – К.: Український ін-т соціальних досліджень, 2000. – 128
24. Технології створення та функціонування прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу. Зб. метод. Матеріалів /Автор. кол.: Г. М. Бевз, А. Й. Капська, Н. М. Комарова та ін. − К.: ДІПСМ, 2003. − 188 с.
25. Харчев О.Г. Дослідження сім'ї: одразу на порозі нового етапу/ Соціологічні дослідження №3, 1986.
26. Холостова Є.І. Технології школи соціальної роботи: підручник – 2001.