Технологія післязбиральної обробки і зберігання зерна та насіння (практичне частина)

Зерносховища будують, як правило, без вікон. Освітлюються вони через відчинені ворота, які роблять подвійними, або електролампами.

За ступенем механізації зерносховища бувають механізованими (із стаціонарними засобами для механізації завантаження і розвантаження зерна), частково механізованими (із стаціонарними засобами для виконання однієї операції, частіше для завантаження, що дає змогу забезпечити швидке приймання зерна і насіння та складувати їх насипом максимально допустимої висоти, а розвантаження проводити засобами пересувної механізації) і немеханізованими (для полегшення робіт застосовують тільки пересувні засоби механізації).

Технологічний процес у зерносховищах супроводжується виділенням пилу та утворенням відходів. Тому слід передбачати у них аспіраційнї установки і спеціальні бункери для накопичення відходів. Зерносховище має бути стійким, протистояти тиску зерна та вітру, руйнівній дії повітря навколишнього середовища.

Зерносховища повинні мати добрі під'їзні шляхи, бути оптимально економічними й відповідати вимогам охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії. Отже, зерносховища - це складне виробництво, яке слід добре знати для того, щоб уміло керувати всім технологічним процесом. [9]

2. Технологія  післязбиральної обробки і зберігання  зерна та насіння (практичне частина).

2.1. Підготовка  зерносховищ до завантажування

Збереженість насіння залежить не тільки від його вологості, засміченості та зараженості комірними шкідниками, а й від стану приміщень для його зберігання. Тому зерносховища слід утримувати в такому стані, за якого усувалась би будь-яка можливість псування чи погіршення якості зерна продовольчо-фуражного призначення та насінного матеріалу. Якщо немає типових сховищ, для цього пристосовують найкращі сухі, добре провітрювані приміщення, обладнані засіками.

Сховища до приймання насіння нового врожаю починають готувати відразу після звільнення їх від насіння або зерна старого врожаю. Період між закінченням весняної сівби і початком дозрівання зернових використовують для ремонту та приведення в повну готовність насіннєсховищ, механізмів, сушарок, зерноочисних машин, інвентарю (табл. № 1).

Також важливо своєчасно виявити зараженість шкідниками сільськогосподарської продукції з тим, щоб вибрати якнайефективніший захід його ліквідації. Об'єктами досліджень на зараженість є: зерно і продукти його переробки; приміщення сховищ, підприємств, лабораторій; приміщення та обладнання потокових ліній для приймання, обробки і відвантаження зерна; зерносушарки; території підприємств; транспортні засоби, інвентар, мішки, брезент.

У період підготовки технічної бази до приймання зерна нового врожаю в господарствах роблять комплексне обстеження всіх перелічених вище об'єктів.

Отже, для запобігання розвиткові шкідників хлібних запасів необхідно додержувати встановлених режимів зберігання. В сухих та охолоджених зернопродуктах, що розміщені в чистих і сухих сховищах, шкідники не розмножуються (крім комірного довгоносика).

Таблиця № 1. План заходів щодо підготовки зерносховища до завантажування зерном гречки врожаю 2010 р.

Пор.№	Назва заходу	Строки проведення (декада, місяць)	Тривалість проведення, діб	Необхідні знаряддя і матеріали	Види і норми витрати препаратів (при дезінсекції)
1	Влаштування водоточних каналів	1 дек. 7 міс.	5	Лопати, щебінь, пісок, цемент, вода	-
2	Обшивання стін дошками, або пресованими плитами	3 дек. 7міс.	5	Дошки, пресовані плити, молотки, цвяхи	-
3	Законопачування тріщин в стінах і підлозі	3 дек. 7міс.	4	Просмолене ганчір’я, дерев’яні рейки, листи заліза	-
4	Очищення, промивання та просушування розбірних засіків	1 дек. 8 міс	6	Гаряча вода	-
5	Застіклення розбитих вікон	1 дек. 8 міс	3	Скло, молотки, штапики	-
6	Запобігання прникнення сонячного світла через вікна	1 дек. 8 міс.	2	Вапно, щітки, дошки чи бляхи	-
7	Очищення та знезараження машин транспорту і тари	2 дек.8 міс	5	Віники, ганчіря…	-
8	Звільнненя складів від насінного матеріалу, та проведення хім. обробки	3 дек. 8 міс.	4	Лопати, віники,Вапно, препарат «Арріво» 25%к.е	Обробка вологим способом, 200 мл робочої рідини на кв. м

Заходи захисту хлібних запасів від шкідників поділяють на карантинні, запобіжні та винищувальні. Останні можуть бути хімічними та фізико-нехімічними. До нехімічних заходів належать біологічні, мікробіологічні, термічна дезінсекція, очищення зерна, обробка газовими середовищами, до хімічних - фумігація зерна з використанням різних хімічних засобів, після чого допуск людей та завантаження складських приміщень після повного провітрювання допускається через 2-5 доби. [8] 

Карантинні заходи спрямовані на охорону території країни від проникнення із-за кордону карантинних шкідників, збудників хвороб рослин, насіння бур'янів. Ці заходи проводять органи Державної служби з карантину рослин.

Запобіжні заходи спрямовані на запобігання зараженню шкідниками хлібних запасів на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах. Це насамперед заходи, які перешкоджають проникненню шкідників у сховища, додержання правил приймання, розміщення, зберігання, переробки та перевезення зерна, продуктів його переробки і комбікормів. Територію підприємств і сховищ утримують у чистоті. При прийманні зерна і зернопродуктів заражені партії його розміщують окремо. Для зберігання та очищення тари виділяють спеціальні приміщення.

Винищувальні заходи поділяють на дві групи - дезинсекції (знищення комах і кліщів) і дератизації (знищення гризунів). До винищувальних належать також біологічні методи, які ґрунтуються на використанні природних ворогів хлібних запасів. Проте застосування цих методів обмежене, оскільки розведення у зерновій масі одних комах для знищення інших зумовлює додаткову засміченість партій зерна, що зберігається.

Мікробіологічний метод, основою якого є використання мікроорганізмів для масового захворювання і загибелі комах і кліщів, вважається перспективним.

Термічна дезінсекція - це вплив на шкідників згубних підвищених (при сушінні) або понижених (при охолодженні) температур. Найбільша її ефективність забезпечується на рециркуляційних зерносушарках.

І Найпоширеніші хімічні способи боротьби з шкідниками хлібних запасів. Використовують переважно хімічні препарати, які називаються пестицидами. Основний спосіб застосування пестицидів - фумігація, тобто обробка продукції, що зберігається, газами або твердими речовинами, які утворюють гази. Аерозольну дезінсекцію здійснюють пестицидами у вигляді диму або туману, а вологу - водним розчином або емульсією. Найчастіше для обробки зерна, що зберігається, і зерносховищ використовують метилхлорид, препарат 242, металилхлорид, фоксин, метилнітрофос, карбофос, трихлорметафос, препарат ДДВФ, шашки «Гамма».

Для знищення гризунів ставлять капкани, пастки, різні принади з отрутою, використовують хімічні препарати, природних ворогів гризунів.

За 2 - 3 тижні до засипання зерна чи насіння нового врожаю проводять знезаражування (дезінсекцію) приміщень свіжогашеним вапном або агрохімікатами (розчинами, аерозолями, емульсіями і суспензіями для вологої дезінсекції та порошкоподібними препаратами); розкладають отруєні принади для знищення гризунів. При цьому можна використовувати агрохімікати згідно із «Списком хімічних і біологічних засобів боротьби з шкідниками, хворобами рослин і бур'янами, які дозволені в сільському господарстві» у рік проведення боротьби.

Вологу дезінсекцію роблять при температурі навколишнього повітря не нижче 12 °С. Одночасно з дезінсекцією складів обробляють зовнішні стіни, а також прискладську територію на відстані не менше 5 м і в одні й ті самі строки. Через три доби після проведення вологої дезінсекції об'єкти, що оброблялись, слід добре провітрити і просушити.

Насіннєсховища, які можна загерметизувати, найкраще обробляти аерозолями, тобто штучним туманом, який отримують розпиленням будь-якого мінерального масла з розчиненими в ньому агрохімікатами.

Для знезаражування насіннєсховищ використовують також інсектицидні димові шашки «Гамма», Дезінсекцію сховищ проводять за 7 днів до завантаження у них насіння й зерна. Перед проведенням дезінсекції насіннєсховище ретельно очищають, заносять у нього інвентар, мішки, брезенти тощо. Ефективність знезаражування насіннєсховищ перевіряють через 3-7 діб.

Виявлених у насіннєсховищі гризунів (пацюків, мишей) знищують. Найефективніший і найменш трудомісткий спосіб їх знищення - хімічний, включаючи застосування харчових та водних отруєних принад і газову дератизацію. Механічний спосіб (використання різних знарядь для відлову) є допоміжним у комплексі з хімічним.

Харчові отруєні принади розкладають у спеціальні ящики або в нори гризунів. У водні принади додають 20 г цукру на склянку води. Воду наливають шаром 1 - 2 см у плоску і низьку посудину і обпилюють агрохімікатами. Вибір принад залежить від видового складу гризунів, пори року, застосовуваного агрохімікату. Отруєні принади, які гризуни не поїли протягом 10 днів, збирають і спалюють.

У роботі з агрохімікатами й отруйними принадами слід додержувати певних заходів безпеки: працювати в гумових рукавицях і халатах, окулярах, чоботях. По закінченні роботи предмети, які при цьому використовувались, ретельно промивати.

Після очищення і знезаражування насіннєсховищ складають акт про їх готовність до приймання зерна та насіння нового врожаю. [9]

В зв’язку з токсичністю фітофармакологічних засобів для людини, здатністю їх зберігатися в навколишньому середовищі, нагромаджуватись в сільськогосподарській продукції існує потреба встановлення суворих науково обґрунтованих рекомендацій, нормативів, обмежень для кожного препарату, які забезпечували б ефективне та безпечне їх застосування. 

Всі роботи пов’язані з використанням фітофармакологічних засобів, виконуються під керівництвом спеціаліста по захисту рослин вищої або середньої кваліфікації. Відповідальність за охорону праці та техніку безпеки покладається на керівників господарств. [10]

2.2. Розрахунок  параметрів токової площадки

Токові площадки необхідно розраховувати для того щоб ці площадки збудувати вірних розмірів.

Для цього потрібно розрахувати надходження зерна на тік за добу за формулою:

Н = У К П, де:

Н – надходження зерна на тік за добу, т;

У – урожайність, т/га (1,1т/га);

К – кількість одиниць збиральної техніки (5 шт);

П – середня продуктивність одиниці збиральної техніки, га/добу.

Н = 1,5 5 14 = 105т.

Але паралельно з надходженням зерна іде його обробка. Вона розраховується з урахуванням продуктивності механізмів по очищенню і сушінню зерна та насіння.

Також потрібно розрахувати період збирання гречки на площі:

, де:

S – площа, що зайнята під культурою, га (250га).

.

Продуктивність ЗАВ – 10 для насіння гречки 25 т/добу, а для зерна 57 т/добу.

При цьому слід враховувати, що післязбиральну обробку будь-якої партії зерна необхідно починати з насіння, а розрахунок потреби насіння проводять за формулою:

 де

С – необхідна маса насіння, т;

К – коефіцієнт урахування страхового фонду (1,4);

S – площа під сівбу (250 га);

Нв – норма висіву (0,08 т/га);

W – польова схожість, % (98%).

С = 1,4

=28,6 т

Накопичувально – витратний графік руху зерна на току.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розрахунок площі перерізу насипу при куті скочування зерна 30

Виходячи з величини максимального накопичення зерна гречки розрахуємо загальну довжину насипу зерна при ширині основи 5 м за формулою:

                                            

 де LH. - загальна довжина насипу, м;

 mз - максимальне накопичення зерна, т;

 mH - натура, т/м;

 Sпер - площа перерізу насипу, м2

де b – ширина основи насипу, м;

а – кут природного скочування (30 о).