Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Марта 2015 в 22:12, курсовая работа
У зерні гречки міститься від 10 до 15 % (у середньому 13,1 %) білка, 67,8 % вуглеводів, 3,1 % олії, 2,8 % золи, 13,1 % клітковини. У складі білка гречки переважають легкорозчинні глобуліни та глютеніни, тому він краще засвоюється і поживніший за білок злакових культур (наближається за якістю до білків зернобобових культур). Містить багато незамінних амінокислот: аргінін (12,7 %), лізин (7,9 %), цистин (1 %), гістидин (0,59 %) та ін. У золі гречки багато фосфорної кислоти (48,7 %), оксиду калію (23,1 %) та оксиду магнію (12,4 %). За вмістом заліза (1,7 %) вона переважає інші круп'яні культури, а також багата на мідь.
Довжина стандартної токової площадки дорівнює 75 м. Так як у нас довжина насипу 16,6 м, то нам буде потрібна одна площадка площею:
75
2.3. Технологія
післязбиральної обробки
2.3.1. Попередня очистка зерна і насіння.
При проведенні післязбиральної обробки продовольчого зерна і насіння в технологічному процесі передбачається попередня, первинна і вторинна очистка на повітрянорешітчастих машинах.
Попередня очистка проводиться безпосередньо після поступання маси на тік. Вона передбачає очистку від крупних і найбільш вологих домішок і забезпечує виділення не менше 50 – 60% всих домішок. Соломистих домішок довжиною більше 50 мм після попередньої очистки залишається не більше 0,2%. Це дозволяє виключити волого обмін між домішками і зернами основної культури і тим самим підвищити строк зберігання; значно зменшити об’єкт робіт при послідуючих операціях; покращити умови сушки маси в зерносушарках; зберегти якість зерна і насіння на першоначальному рівні.
Попередня очистка виконується на ворохоочисниках (ЗД-10; ОООА; ОВП-20А; ОВС-25; А1-Б30; ЗВ-50).
Так, наприклад ЗВ-50 складається:
Приймальнорозподільчий механізм складається із камери, віброкотка і грузових клапанів. Тут здійснюється перша продувка поступаю чого зерна повітрям. Верхній ситовий кузов складається із приймального листа і комбінованого сита. Він розділений на три зони: підготовчу, робочу і контрольну сходову. Тут проходить самосортування. І завдяки цьому домішки смітні відділяються. Потім це зерно поступає до пневмосепаруючого каналу аспіраційного механізму, де другий раз продувається повітряним потоком. Швидкість повітря в пневмосепаруючому каналі 7 м/ч. І тут виділяються легкі домішки. Також попередня очистка проводиться на повітряно-решітчастих машинах (ОВП-20; ОВС-25; К-527 та ін..).
2.3.2. Первинна очистка зерна і насіння
Первинне очищення зерна (насіння) проводиться після попереднього очищення, а якщо потрібно, то й сушіння зерна. Зернова маса, яка надходить на первинне очищення, повинна мати вологість не більше 17%, та вміст смітних домішок не більше 4 %,то може проводитись і першою операцією.
Первинну очистку зернової маси проводять на поточних лініях в насінне обробних господарствах. При очистці маси до сушки видаляють не тільки основну частину домішок, але й видаляють до 20% найбільш крупних (найбільш травмованих або недозрілих) насінин і тим самим підвищують посівні якості. Під час очистки маси після сушки видаляють домішки і щуплі насінини, що сприяє підвищенню їх якості і стійкості при зберіганні. Після первинної очистки багато партій продовольчого зерна не потребують повторних очисток і відповідають базисним нормам.
В зерноочисних комплексах господарств для первинної очистки використовують агрегати ЗАВ-10, ЗАВ-20, ЗАВ-40, ЗВС-20.
Так, насамперед, в комплект ЗАВ-20 входить автомобілепідіймач, блок із трьох бункерів з перегородками, дві зерноочисні машини ЗАВ-10*30000, два трієрних блоки ЗАВ-10, пульт управління, комплект зерно проводів і повітропроводів. Основна технологічна схема включає слідуючі операції: вигризка зерна в завальну яму, підйом його партіями з послідуючою подачею самопливом на очисну машину (повітряно-решітчасту), переміщення очищеного зерна ланцюгово-скребковим механізмом (транспортером) на трієрний блок і після проходження трієрів – в бункер для очищеного зерна.
На повітряно-решітчастій машині повітряним потоком відокремлюються легкі домішки, а на решетах зерновий ворох розподіляють на три фракції: очищене зерно, фуражне зерно і зернові відходи. При подачі вороха зерна на повітряно-решітчасту машину його потрапляє в резервний бункер, що забезпечує можливість рівномірної загрузки машини.
Агрегат ЗАВ-20 встановлюють на токах з поступанням до 5-6 тис. т. зерна. І одночасно він може обробляти зернову масу тільки однієї культури. Агрегат ЗАВ-40 має продуктивність на очистці продовольчого зерна 40т/год., і насіннєвого – 15т/год. Він обладнаний двома зерноочисними машинами. ЗВС-20 (для первинної очистки), двома центр обіжними сепараторами і трієрними блоками та ін..
Машини ЗАВ-10. 30000, ЗАВ-10. 30000А, ЗВС-20 не тільки видаляють домішки, але і сортують зерно по фракціям. Втрати основного зерна при цьому повинно бути не більше 1,5%, а в обробленому матеріалі домішок не більше 3%.
2.3.3 Вторинна очистка зерна і насіння
Вторинну очистку насіння за все застосовують для насіннєвого матеріалу. Основною ціллю цієї операції є доведення насіння до норм І-ІІ класу по чистоті, установлених ГОСТ на посівний матеріал. Проводять вторинну очистку після сушки, коли зернова маса уже достатньо стійка при зберіганні, з деяким розривом в часі. Дуже важливо виконувати очистку при мінімальному числі пропусків через машини, щоб зменшити пошкодження зерна і насіння.
Способи очистки і відповідні сепаруючі органи вибирають на основі аналізу складу зернової маси. Враховуючи фізико-механічні властивості насіння і домішок. В основному підбирають ті робочі органи, які виділяють найбільшу кількість переважаючих домішок.
Застосовують повітре-решітчасті машини, трієри, пневматичні сортувальні столи, фрікційні сепаратори та ін.. в зерноочисних комплексах, насінне переробних господарств використовують СВУ-5А, К547А, "ПЕТКУС-ГІГАНТ" К-531/1, СМ-4, трієрні блоки БТ2-5А, ЗАВ-10. 90000, пневмосортувальний стіл ПСС-2,5. Так, наприклад, пневматичний стіл ПСС-2,5 призначений для розподілу насіння по їх щільності, розміру, формі і характеру поверхні.
2.3.4. Сушка зерна і насіння.
Сушіння - основна технологічна операція з приведення зерна й насіння до стійкого стану. Тільки після того, як із свіжозібраної зернової маси видалено всю надлишкову вологу і зерно доведено до сухого стану, можна розраховувати на подальшу надійну збереженість продукції.
Сушіння полягає у видаленні з матеріалу будь-якої рідини, в результаті чого в ньому збільшується відносний вміст сухої частини.
Відомо, що в сухій зерновій масі всі живі компоненти, крім шкідників та комах, перебувають в анабіотичному стані. Зберігання зерна сухим - основний засіб підтримання високої життєдіяльності насіння в зернових партіях усіх культур, а також якості продовольчого зерна протягом тривалого строку зберігання.
Усі способи сушіння зерна враховують сорбційні та інші його властивості. Зерно як об'єкт сушіння - це живий організм з капілярно-пористою структурою. Плодові оболонки насіння пронизані капілярами, тому є проникними для пари води. Насінні оболонки й алейроновий шар, навпаки, відносно малопроникні для пари води і за неправильного режиму сушіння можуть бути причиною здуття зерна, спричиненого затримкою видалення водяної пари, яка накопичилась всередині ендосперму. Крім того, зародок містить дуже чутливі до температури водорозчинні білки - альбуміни. При температурі вище 41 - 42 °С білки зародка, наприклад пшениці, денатурують, тобто насіння втрачає схожість. Білки клейковини більш термостійкі, однак температура нагрівання нормальної, міцної і слабкої за пружністю клейковини сильної пшениці не повинна перевищувати відповідно 50, 45 і 55 °С.
Сушіння - складний технологічний тепломасообмінний процес, який повинен забезпечити збереженість усіх властивостей речовин у зерні, що можливо за умови дотримання оптимальних параметрів цього процесу. Так, під час сушіння постійно змінюються термодинамічні й теплофізичні властивості зерна, зокрема теплоємність і теплопровідність. Тому необхідно суворо додержувати рекомендованих режимів сушіння насіння кожної культури залежно від його вологості та цільового призначення.
Закономірності сушіння зерна такі:
1) чим більша початкова
зв'язана волога, яка видаляється в першу чергу. Капілярно зв'язана волога міцно зв'язана з крохмальними зернами і ще міцніше - з білками. Тому процес сушіння зерна лімітується переважно сушінням білкового комплексу;
2) під час сушіння зерно
3) сушіння можливе лише тоді,
коли тиск пари всередині
4) одночасно з переміщенням
5) при вмісті в насипу органічної легкої домішки понад 0,1 % можливе загоряння її в сушарці;
6) якщо зерно перед сушінням
зберігалося в анаеробному
7) швидкість процесу сушіння
залежить від вологоємності
Камерні зерносушарки
Найпростіша двокамерна установка для сушіння складається з припіднятої решітки-основи і тепловентиляційного пристрою, який забезпечує нагрівання і подачу агента сушіння в підрешітний простір. Агент сушіння під тиском проникає крізь решето і проходить потім через зернову масу знизу вгору.
Перед початком роботи сушарки торцеві стальні двері коридорів, через які в камери надходить повітря, щільно зачиняють. Сушильний агент подають почергово то зверху, то знизу, добиваючись рівномірного висушування шару качанів або зерна висотою відповідно 1,5 - 2,5 м і 60 - 70 см. Після сушіння кукурудзи в качанах її залишають у сушарках на деякій час для перерозподілу вологи.
Недолік камерних сушарок - втрати агента сушіння, нерівномірність висушування: зверху та знизу зерно висушується краще, посередині - гірше.
Рухомий шар зерна сушать в шахтних, барабанних чи рециркуляційних сушарках.
Шахтні зерносушарки
Шахтна зерносушарка складається з однієї або двох прямокутних вертикальних камер - шахт, які заповнюють зерном по всій висоті. Верхня частина шахти - сушильна камера, що складається з однієї або кількох зон сушіння, нижня - камера охолодження. Над шахтами змонтовано бункери, в яких міститься запас зерна.
Для підведення свіжого і відведення відпрацьованого агента сушіння по всій висоті шахти встановлюють металеві короби, призначення яких - рівномірно розподілити агент сушіння по всій зерновій масі. Кожний короб у поперечному розрізі - це відкритий знизу п'ятикутник завширшки 100 мм, зроблений з листової сталі завтовшки 1,5 - 2 мм. Один кінець короба закритий денцем (стінкою), а другий - відкритий. Короби міцно закріплені в стінках шахти рядами, причому в парних рядах кінці коробів із стінками розташовані у бік розподільної камери сушильного агента, а відкритою частиною - в бік виходу відпрацьованого агента. У непарних рядах кінці коробів із стінками встановлено інакше - вони відкриті у бік розподільної камери.
Для того, щоб зерно перемішувалося краще, короби розміщують у шаховій послідовності. Кількість підвідних і відвідних коробів, як правило, однакова. Відстань між коробами для проходження зерна в найвужчому місці не перевищує 90 - 100 мм. Кількість коробів у шахті визначають з урахуванням того, щоб швидкість відпрацьованого агента при виході з відвідних коробів становила в середньому 6 м/с.
Чим вища продуктивність сушарки, тим більшою за висотою і об'ємом має бути шахта. Так, при продуктивності сушарки 2 т/год кількість коробів по вертикалі досягає 55.
Пристрої (механізми), якими регулюється випуск зерна, встановлені під шахтами і називаються випускними, або розвантажувальними. В шахтних зерносушарках застосовують випускні комбіновані пристрої, а також безперервної і періодичної дії.
Зерносушарка - це установка відкритого типу з двоступінчастим режимом сушіння. Вона складається з двох паралельно працюючих шахт заввишки 11 570 мм. Кожна шахта складається з семи секцій і по висоті ділиться на три зони: перша - зона сушіння заввишки 495 мм (верхня частина); друга - зона сушіння заввишки 285 мм (середня частина); третя - зона охолодження (нижня частина). Висота секції 1650 мм. В кожній секції 8 рядів коробів по 16 шт. у кожному.
По висоті шахта має 27 рядів підвідних і 29 рядів відвідних коробів, з яких у першій зоні 24, у другій 14 і в камері охолодження 18.
Технологічна схема роботи зерносушарки ДСП-32-ОТ така. Сире зерно піднімається норією в надсушильний бункер, після чого рівномірно рухається по сушильних шахтах (відповідно в першій і другій зонах сушіння) та шахті охолодження (зоні охолодження). Випуск зерна з шахт проводиться випускним механізмом періодичної дії. Сухе охолоджене зерно із зерносушарки спрямовується за допомогою норії сухого зерна в зерносховище.
Агент сушіння з топки вентиляторами подається в нагнітально-розподільні камери першої і другої зон сушіння.
Для автоматизації процесів горіння, захисту та аварійної сигналізації на пульті керування є спеціальне обладнання, яке забезпечує запуск зерносушарки, підтримання заданих температур агента сушіння, постійний тиск палива перед форсункою та відновлення факела.
Зерно від машини первинного очищення комплексу надходить до норій і піднімається в надсушильні бункери, самопливом заповнюючи шахти сушарки. Норму подавання зерна в шахти регулюють спеціальною заслінкою в приймальній норії.
Агент сушіння подається від топки по трубопроводу в напірну камеру між шахтами, а потім через вікна і канали підвідних коробів у зернову масу.
Зерно в шахті переміщується самопливом зверху донизу. Тривалість перебування зерна в шахті регулюється випускним пристроєм. Висушене зерно надходить через розвантажувальне обладнання в підсушувальний бункер, а потім самопливом у ковші норій, які піднімають його і подають у колонки для охолодження. Зерно охолоджують активним вентилюванням.