Автор работы: Пользователь скрыл имя, 19 Июня 2013 в 14:02, курсовая работа
Комбайни мають давню історію. У 1868 р. російський агроном Андрій Романович Власенко перший в світі створив зернозбиральну машину, яка зрізувала колоски, обмолочувала їх і збирала зерно із збоїнами в скриню. Однак ідея А. Р. Власенка не знайшла виробничого застосування і майже до 30-х років XX століття застосовували в нашій країні і за рубежем лише багатофазний спосіб збирання зернових культур.
Вступ
Розділ 1. Характеристика та аналіз діяльності господарства.
1.1 Загальні відомості про господарство підприємства.
1.2 Структура посівних площ.
1.3 Склад машино-тракторного парку господарства.
2.Технологія посіву сільськогосподарської культури.
2.1 Характеристика сільськогосподарської культури.
2.2 Підбір машинно - тракторного парку
2.3 Технологічна наладка машинно - тракторного агрегату
2.4 Розрахунок витрат паливно-мастильних матеріалів
2.5 Підготовка поля до виконання посіву сільськогосподарської культури
2.6 Порядок роботи агрегату в загоні.
2.7 Контроль якості роботи
2.8 Щозмінне технічне обслуговування агрегату
Розділ 3 Технологія виконання ремонтних робіт
3.1 Будова та принцип дії механізму ППК-4
3.2 Аналіз можливих несправностей ППК-4
3.3 Технологія виконання ремонту ППК-4
Розділ4. Охорона праці
4.1 Охорона праці при виконанні с/г операції
4.2 Охорона праці при виконанні ремонтних робіт
4.3 Екологічний захист навколишнього середовища при виконанні с/г операцій та ремонтних робіт
Висновок
Використана література
Рецензія
З розвитком хімії, металургії, енергетики і машинобудування світові почали загрожувати відходи від синтетичних пральних порошків, нафтопродуктів, важкі метали, нітрати, радіонукліди, пестициди та інші шкідливі речовини, що не засвоюються мікроорганізмами, не розкладаються, а накопичуються тисячами тон у грунтах, водоймах, підземних водах.
Протягом 80 років з початку нашого століття з надр Землі було видобуто корисних копалин більше, ніж за всю історію людства.
Нині, лише в результаті спалювання паливних ресурсів, в атмосферу планети щорічно потрапляє понад 22 млрд тон двоокису вуглецю. Щорічно світова промисловість скидає в річки понад 160 км3 шкідливих стоків, щорічно в грунти людством вноситься 500 млн тон мінеральних добрив і близько 4 млн. тон пестицидів, більша частина яких осідає в грунтах або виноситься поверхневими водами в річки, озера, моря та океани. За останні 45 років використання мінеральних добрив зросло в 43 рази, а отрутохімікатів – у десять разів.
Ще однією – не менш важливою ніж попередні проблеми, є проблема відходів. Збитки від них – це не лише величезні площі землі, зайняті звалищами, териконами, шлакосховищами та ін. (наприклад, на площі, де розташовані звалища навколо Києва, можна було б побудувати місто з населенням 300 тисяч чоловік), а й смертельні дози різних токсикатів та дими й пилюка від них. Здавалося б, дрібниця – биті люмінісцентні лампи на звалищах. Але кожна така лампа містить 150 мг ртуті, що здатна отруїти близько 500 м3 повітря.
До основних антропогенних забруднювачів довкілля, крім вище названих, належать також різні шуми від виробничих підприємств, транспорту, іонізуюче випромінювання, вібрації, світло-теплові впливи.
Максимально можливе зменшення, якщо не повне зведення до нуля всіх вищезазначених факторів забруднення, зараження та отруєння має бути першочерговим завданням машинобудівників.
Використана література
1. Ф. П. Полупанов. Організація
і технологія виробництва
2. А. Ф. Головчук, В. І. Марченко, В. Ф. Орлов. Експлуатація та ремонт с/г техніки. Книга 3. Машини сільськогосподарські. «Грамота», Київ, 2005.
3. М. К. Віденко. Використання
машинно-тракторного парку. «
Информация о работе Характеристика та аналіз діяльності господарства