Характеристика та аналіз діяльності господарства

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 19 Июня 2013 в 14:02, курсовая работа

Краткое описание

Комбайни мають давню історію. У 1868 р. російський агроном Андрій Романович Власенко перший в світі створив зернозбиральну машину, яка зрізувала колоски, обмолочувала їх і збирала зерно із збоїнами в скриню. Однак ідея А. Р. Власенка не знайшла виробничого застосування і майже до 30-х років XX століття застосовували в нашій країні і за рубежем лише багатофазний спосіб збирання зернових культур.

Содержание

Вступ
Розділ 1. Характеристика та аналіз діяльності господарства.
1.1 Загальні відомості про господарство підприємства.
1.2 Структура посівних площ.
1.3 Склад машино-тракторного парку господарства.
2.Технологія посіву сільськогосподарської культури.
2.1 Характеристика сільськогосподарської культури.
2.2 Підбір машинно - тракторного парку
2.3 Технологічна наладка машинно - тракторного агрегату
2.4 Розрахунок витрат паливно-мастильних матеріалів
2.5 Підготовка поля до виконання посіву сільськогосподарської культури
2.6 Порядок роботи агрегату в загоні.
2.7 Контроль якості роботи
2.8 Щозмінне технічне обслуговування агрегату
Розділ 3 Технологія виконання ремонтних робіт
3.1 Будова та принцип дії механізму ППК-4
3.2 Аналіз можливих несправностей ППК-4
3.3 Технологія виконання ремонту ППК-4
Розділ4. Охорона праці
4.1 Охорона праці при виконанні с/г операції
4.2 Охорона праці при виконанні ремонтних робіт
4.3 Екологічний захист навколишнього середовища при виконанні с/г операцій та ремонтних робіт
Висновок
Використана література
Рецензія

Прикрепленные файлы: 1 файл

диплом.doc

— 501.00 Кб (Скачать документ)

перевірити і при необхідності підтягнути кріплення бортових редукторів до фланців, гідроциліндра варіатора барабана.

 

 

Розділ 3 Технологія виконання ремонтних  робіт

3.1 Будова та принцип дії механізму  ППК-4

Жниварка ППК-4 до зернозбиральних  комбайнів Нива і Єнісей призначена для збирання врожаю чотирьох рядків кукурудзи повної стиглості, посіяної з міжряддям 70 см, з обмолотом качанів в полі, одночасним подрібненням листя і стебел і завантаженням її в транспортні засоби.

Чотири потоковий агрегат ППК-4 чіпляється на комбайн замість звичайної жниварки. За будовою і принципом роботи ППК-4 подібний до жниварки комбайна КСКУ-6. Відмінність полягає в тому, що подрібнювач 18 листя і стебла встановлений за шнеком стебел 20, а за шнеком качанів 5 є камера похилої 6 з розміщеними в ній бітерамі 8. Оскільки маса пристрою більше маси зернової жниварки комбайна, для її піднімання встановлюють додатковий гідроциліндр, а для урівноваження комбайна - баластний ящик з піском масою 600 кг на корпусі молотарки. Молотильний апарат зернозбирального комбайна обладнали так: перекривають щитками (додаються в комплекті) простір між біламі барабана, не порушуючи його балансування; замість грат підбарабана встановлюють суцільний щиток; міняють місцями шківи варіатора приводу молотильного барабана. Робочі органи жниварки ППЛ-4 приводяться в рух від головного контрприводу комбайна після його переобладнання.

Відділення качанів і зрізає стебел відбуваються аналогічно, як і  жниварками кукурудзозбиральних комбайнів. Зрізані стебла приймальним бітером 19 прямують в подрібнювач 18, де подрібнюються і вивантажуються в транспортний засіб. Качани шнеком 5 і бітерамі 8 похилої камери 6 подаються в молотильний апарат, що переобладнав, одночасно розподіляються по ширині і обмолочуються. Зерновий оберемок, як і при зборі зернових, приходить на очисник; очищене зерно потрапляє в бункер 9, з якого вивантажується в транспортні засоби. Для вивантаження зерна потрібно комбайном виїхати із заганяння, оскільки в загороді він рухається лівою стороною (а вивантажувальний шнек зерна комбайна зліва). Вивантажувальна труба подрібненої маси розміщується з правої сторони комбайна і масу вивантажують на праву сторону в транспортні засоби, які рухаються поруч. Стрижні і обгортки приходять на соломотряс, а потім в копичник 12.

Функціональна схема  роботи пристрою ППК-4 в агрегаті з  комбайном СК-5 "Нива": 1 - мис; 2 - протягувальниє вальці; 3 - відривні пластини; 4 -  ланцюги підаваля ;  5 -  шнек  качанів;  6 -  камера похилої ; 7 - труба  подрібнювача; 8 - бітер; 9 - бункер; 10 - відбійний бітер; 11 -  соломотряс; 12 -  копнователь; 13 -  колосовий шнек; 14 -  решета;  15 -  вентилятор;  16 -  молотильний барабан; 17 -  дека;  18 -  подрібнювач;  19 -  приймальний бітер;  20 - шнек стебел; 21 - роторний різальний аппарат

ППК-4 - технологічні регулювання. Агрегат ППК-4 регулюється так само, як жниварка і подрібнювач кукурудзозбиральних комбайнів. Крім того, необхідно регулювати і набудовувати робочі органи зернозбирального комбайна. Якість обмолоту залежить від частоти обертання молотильного барабана (450 - 550 зворотів в хвилину), яку регулюють варіатором, зазор між барабаном і підбарабаном (на вході – 40.- 45 мм, на виході – 20 - 25 міліметрів), який регулюють переміщенням підбарабана.

 

3.2 Аналіз можливих  несправностей ППК-4

Комплекс заходів технічного обслуговування (ТО) є основою планово-профілактичної системи підтримки комбайна в працездатному стані протягом терміну служби.

Відповідно до вимог  ГОСТу 20793-86 для зернозбиральних  комбайнів встановлено наступні види технічного обслуговування:

технічне обслуговування при підготовці до експлуатаційної  обкатки;

технічне обслуговування при експлуатаційній обкатці;

технічне обслуговування при використанні за призначенням, куди входять щозмінне технічне обслуговування (ЩТО), перше технічне обслуговування (ТО-1), друге технічне обслуговування (ТО-2);

технічне обслуговування при підготовці до зберігання зернозбиральних  комбайнів виконують відповідно до вимог ГОСТу 7751-85.

Технічне обслуговування при підготовці до експлуатаційної  обкатки вимагає виконання наступних вимог:

розконсервувати комбайн  і його складові частини;

встановити демонтовані  вузли і деталі;

перевірити і при  необхідності встановити нормальний тиск повітря в шинах ведучих і  ведених коліс;

перевірити рівень масла  в баках гідросистеми і гідростатичної трансмісії, коробці діапазонів і бортових редукторах, картері двигуна, охолоджувальної рідини в радіаторі системи охолодження двигуна, дизельного пального в баці системи живлення двигуна і, при необхідності, заправити відповідні ємкості;

підготувати до роботи акумулятори, долити дистильовану воду;

змастити через прес-маслянки вузли і механізми відповідно до схеми змащування;

перевірити і при  необхідності підтягнути різьбові з'єднання  комбайна: кріплення моста до рами, корпусу підшипників барабана і відбійного бітера, кріплення коліс до мостів, кріплення вузлів очистки тощо;

встановити демонтовані  ланцюгові передачі і відрегулювати  їх натяг. Перевірити і при необхідності відрегулювати натяг клино-пасових  передач;

перевірити механізм переключення діапазонів і блокування. Запустити двигун і перевірити працездатність і взаємодію всіх вузлів, приладів і механізмів комбайна.

Технічне обслуговування при експлуатаційній обкатці (обкатка  без навантаження) здійснюється у наступній послідовності:

обкатати ходову частину;

обкатати робочі органи комбайна, через кожні 30 хв. зупиняючи  двигун і перевіряючи підшипникові вузли на відсутність нагріву  ущільнень і зовнішніх обойм. Слід також упевнитися у відсутності  підтікання палива і масла у вузлах з'єднання гідросистеми і комунікаціях, переміщенні робочих органів у посадочних місцях (барабан, клавіші соломотряса, механізм очищення, шнек жниварки і т.п.).

перевірити і при  необхідності підтягнути кріплення  бортових редукторів до фланців, гідроциліндра варіатора барабана.

 

3.3 Технологія виконання  ремонту ППК-4

 

Розділ 4. Охорона  праці 

4.1 Охорона  праці при виконанні с/г операції

Одним з найважливіших  завдань охорони праці є забезпечення таких умов праці, які б виключали  можливість дії на працівників різних небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

До роботи сільськогосподарських  операцій допускаються особи, що досягли 16-річного віку, пройшли інструктаж з техніки безпеки при виконанні  даної операції.

Дія технічних засобів  захисту повинна забезпечити безпеку працівників від початку виробничого процесу до його завершення і не має припинитися раніше за дію небезпечного або шкідливого виробничого фактора.

Основними технічними засобами безпеки для запобігання виробничому  травматизму є огороджувальні та запобіжні пристрої, блокування, профілактичні випробування машин.

Основні вимоги, що висуваються  до технічних засобів безпеки  – підвищення продуктивності праці, зниження небезпеки та шкідливості  при обслуговуванні обладнання та виконанні  технологічних операцій, надійність і міцність, зручність під час обслуговування устаткування та засобів захисту, виконання вимог технічної естетики.

Важливу роль відіграє використання комплексної механізації, автоматизації  та дистанційного керування в  тих випадках, коли дію небезпечних і шкідливих виробничих факторів не можна усунути.

Безпечність виробничого  устаткування досягається: Правильним вибором принципів дій, конструктивних схем, матеріалів, робочих процесів, максимальним використанням засобів  механізації, автоматизації, дистанційного керування; врахуванням вимог до технічної документації з монтажу, експлуатації, ремонту, транспортування та зберігання.

З точки зору охорони  праці, основними вимогами до устаткування є безпечність для здоров’я і  життя людей, надійність та зручність під час експлуатації. При проектуванні машинно-тракторного агрегату обов’язково повинні враховуватись ергономічні вимоги: розміщення механізмів керування, тощо.

При конструюванні устаткування частин, що обертаються, рухаються, комунікації, (трубопроводи, кабелі, тощо) необхідно розміщувати у корпусі машини, щоб виключити можливість доступу туди працівників. устаткування має відповідати вимогам електробезпеки і гарантувати захист працівників від ураження електрострумом.

У конструкції устаткування повинні передбачатися вбудовані (місцеві) відсмоктувачі, що необхідні для видалення пожежо- і вибухонебезпечних сумішей. небезпечних і шкідливих хімічних речовин, пилу, тощо, безпосередньо з місць їх виникнення. Щоб уникнути шуму і вібрації, або знизити їх до регламентованих рівнів, необхідно застосовувати звукопоглинальні матеріали, кожухи, тощо.

Механізми керування  технологічним обладнанням повинні  мати безпечні та зручні форми і  поверхню, встановлюватись у безпечному для працівників місці, приводитись  у дію зусиллями, що встановлені відповідними нормами, мати надпис про призначення, інструкцію з експлуатації, тощо.

 

4.2 Охорона  праці при виконанні ремонтних  робіт

При виконанні ремонтних  робіт необхідно суворо виконувати правила техніки безпеки.

Перед початком роботи в першу чергу провести первинний інструктаж, а в процесі роботи – текучий інструктаж на кожному робочому місці.

При розбиранні, складанні  або регулюванні тракторів, автомобілів, с/г машин, потрібно їх надійно закріпити, для цього слід під колеса (гусениці) встановити спеціальні противідкати, а під раму – додаткову опору, навіть якщо встановлений домкрат. Потрібно користуватися тільки гайковими ключами, розмір яких співпадає з розміром гайки. Забороняється подовження, нарощування ключів іншими ключами або підручними засобами.

Піднімати, переміщувати і встановлювати на місце важкі  і громіздкі деталі повинні двоє робітників. Забороняється перевіряти пальцями спів падання отворів з’єднувальних  деталей. Не потрібно класти зняті з  машини деталі на край робочого столу.

Заводити двигун і  пускати машину потрібно по сигналу  керівника і в його присутності. Перед пуском перевірити, чи немає  інструментів або інших сторонніх  предметів на збірному агрегаті. Робити підтяжку збірних одиниць, регулювання  механізмів тільки при вимкненому двигуні.

 

4.3 Екологічний  захист навколишнього середовища  при виконанні с/г операцій  та ремонтних робіт

На сьогоднішній день існують наступні глобальні проблеми: безпосереднє забруднення навколишнього  середовища; збільшення масштабів сировинних ресурсів природного походження.

 

 

Видобуток вугілля супроводжується  відкачуванням сотень мільйонів  тонн води. нафти — навпаки закачуванням, а за останніми даними, водоспоживання подвоюється приблизно кожні 10 років, причому найбільша кількість води йде на зрошення (57%). Промисловість використовує 30%, на побутові потреби населення йде 6%, сільськогосподарське будівництво споживає 4%. рибне господарство — 3%. На виробничі потреби 1993 р. в Україні спожито 12.1 млрд. м3 води.

Обидві проблеми тісно пов'язані, бо друга викликає першу Окремі види забруднень особливо помітно впливають на екологічні системи і залежить це не лише від масштабів виробництва. Багато технологій розроблено без урахування екологічного фактора, часто вони малоефективні щодо одержання кінцевого продукту, але завдають значної шкоди природі.

Екологічні проблеми грунту, зумовлені розвитком прогресу


Прикладом того, як технічний  прогрес може обертатись регресом, є механічний обробіток ґрунту. Створені потужні трактори, плуги, культиватори і борони, які можуть обробляти грунт на глибину 27 см і більше Виявилось, що підвищення інтенсивності механічного обробітку ґрунту порушує його мікроструктуру, негативно позначається на врожайності і стимулює ерозію Застосування потужнішої (а відповідно і важчої) техніки призводить до збільшення механічного тиску на грунт.

Маса самохідних зернозбиральних  комбайнів у розрахунку на 1 м  ширини захвату за, останні 30 років  зросла більш ніж у 1,5 раза.

Сучасна технологія вирощування  сільськогосподарських культур передбачає багаторазовий вплив ходових пристроїв машинно-тракторних агрегатів (МТА) на грунт. Наприклад, поле під озимою пшеницею зазнає як мінімум дворазового впливу, а поле під цукровим буряком — шестиразового. При інтенсивних технологіях вирощування зернових кількість проходів МТА помітно зростає. Багаторазові проходи тракторів та інших сільськогосподарських машин і агрегатів призводять до ущільнення грунтів, погіршення ;їх найважливіших агрономічних властивостей, а в результаті — до зниження урожаїв сільськогосподарських культур. На типовому чорноземі при багаторазових проходах тракторів різних марок (Т-16М, Т-54В, МТЗ-52, МТЗ-80, Т-74 і особливо — 150К) в шарі до 10 см щільність грунту може перевищити критичну для більшості сільськогосподарських культур (1,3—1 ,4 г/смЗ). Це зумовлює зменшення вмісту в ній повітря нижче критичного рівня (15%), збільшення твердості (20 кг/м2), зменшення водопроникності (до 10—15 мм/год). Такі негативні зміни виявляються до глибини 50—60 см. але глибше 30 см вплив ходових систем тракторів постійно послаблюється. За даними Естонського НДІ землеробства і меліорації, різні машини впродовж технологічного процесу вирощування сільськогосподарських культур проходять по полю від 5 до 10—15 разів.

У підсумку загальна площа слідів або гусениць тракторів та інших машин становить 100— 200% площі поля, 10—20% площі ущільнюється колесами машин від 6 до 20 разів (на поворотних смугах) і 65— 80% — від 1 до 6 разів, і лише 10—15% площі залишається невкатаною. Причому ущільнення грунту досить суттєве: вихідна щільність у шарі 10—20 см дорівнювала 1,18—1,36 г/см3, а після проходу тракторів вона збільшилась Т-34— 1,33—1,44; МТЗ-80— 1,39—1,44; Т-150К— 1,48—1,51; К-700 — 1,62—1,63 г/см3 В результаті ущільнення знизилась водопроникність грунту, зменшилась кількість продуктивної вологи в ній, а в кінцевому підсумку знизились і врожаї. При чотириразовому вкатуванні грунту урожай ячменю, наприклад, знизився з 38.4 до 17,1 ц/га, вівса — зі 33,3 до 23,6 ц.

Информация о работе Характеристика та аналіз діяльності господарства