Основи школознавства

                       

 

                             Основи школознавства

 

 

 

 

1. Проблеми та структура управління освітою.

 

2. Основи керівництва школою.

 

3. Планування роботою школи.

 

4. Методична робота в школі.

 

5. Система шкільного контролю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                    1.Проблеми та структура управління освітою   

 

           Проблеми освіти українською

 

Проблеми, протиріччя – були і будуть, шлях до руху вперед

Важливо – щоб вони не стали хронічними.

 

1.Часове протиріччя між минулим і майбутнім:

 

1. У школі зустрічаються:
• вчителі і директори із системою мислення і філософією минулого;
• вчителі-прихильники інформаційних технологій ХХІ ст.

 

2. Але «місце зустрічі»(тобто школу) змінити не можна. Тобто, школа стає місцем зіткнення двох світів – повільного і швидкого.

 

3. Хто переможе? – старший директор чи молодший вчитель?

 

 

2. Нормативно-правовий розлом між нормативами і реаліями сучасної освіти:

 

1. Загалом всюди є певна дистанція між освітньою бюрократією і педагогами-практиками.

 

2. Але у нас – дуже велика дистанція.

 

3. Говорять навіть про 2 світи: удавана освітня реальність і реальність як така.

 

 

3. Протиріччя між потребами розвитку учнів і завданнями щодо виконання навчальних програм.

 

1. Хтось( в Києві) придумав зміст( тобто, що вчити) і потім відтворити при зовнішньому оцінюванні.

 

2. Відповідно ми не готові перейти від « напихання» учня готовими готовими знаннями до свідомого, мотивованого навчання, пов’язаного із саморозвитком.

 

 

4. Проблема між системою управління школами і необхідністю «роздержавлення» школи:

 

              1. Побачимо наскільки централізоване управління;

             

2. Треба «повернути школу народу»;

 

3. Для чого держава забрала  школу у свої тенета – через  неї здійснювати насадження ідеології (за царизму – любов до монархії, потім – любов до партії).

 

5. Проблема між існуючою  мережею шкіл і демографічними, соціально-економічними, та педагогічними  релігіями.

 

1. Школи(великі) є а дітей немає.

 

2. Раніше – було навпаки.

 

3. В селах – особливо( Чорнявська школа).

 

6. Розлом між елітарною  освітою для багатих( ліцеї, приватні  школи) і масовою школою для  всіх.

 

              1.  У містах: школи у «спальних»  районах перетворилися на школи-невдахи.

 

2. Все більше сільських шкіл не забезпечують якість освіти.

 

3. Грошовиті люди вирішують проблеми освіти власних чад у приватних школах чи за кордоном.

 

7. Дистанція  між педагогічною наукою і освітньою практикою.

 

1. Бернард Шоу: «хто вміє, той робить, хто не вміє, той вчить, як робити інших».

 

2. Вчителі не читають наукові журнали, бо не цікаво.

 

3. Теорія для теорії, теорія відірвана від практики.

 

4. Сухомлинський ( 1966): « Мне кажется, что многие наши педагоги, которые управляют нами, сами не любят ни школы, ни детей; больше того, кое-кто из них глубоко ненавидит педагогику. Никакой педагогической мысли в рубке этого корабля нет. Люди отстаивают часы своей «вахты» и все. Об этом надо писать, кричать. Думаю, что придет время, корда мы вместе с Вами скажем об этом во всеуслышание.»

 

8. Гендерний розлом між суто жіночим педагогічним колективом і чоловічим менеджментом освіти:

             

               1. Лише в Японії співвідношення  чоловіків і жінок 50: 50;

 

               2. У нас 90% - жінок, чоловіки, якщо  приходять, то надовго не    

                    затримуються, або йдуть керувати;

 

3. Американці, німці гендерний дисбаланс у школі розглядають як проблему, то у нас – катастрофа;

 

4. Вчителювання стало виключно жіночою професією.

 

9. Кваліфікаційно-заохочувальна  проблема між зростаючими вимогами  до рівня кваліфікації та існуючою системою оплати.

   

1. Вчителі часто говорять: « З нас вимагають як з розумних, а платять як                                                    

дурним.»

               

2. Відповідно:  відбувається  так звана деінтелектуалізація школи, вимивання найбільш кваліфікаційних сіячів « доброго і вічного».

 

3. Треба відійти від погодинної оплати праці.

 

10. Проблема фінансування освіти в тому, що чималі витрати не є ефективними.

         

1. Потрібно оптимізувати мережу шкіл.
2. Прогноз на 2025 рік:

                                            ● можливе скорочення шкіл на 40%

                                            ● населення буде 40 млн.( третина  пенсіонери)

 

  

Тобто – потрібне реформування – яке вам здійснювати.

2 варіанти проведення  радикальних змін:   реалістичний

                                                                               Фантастичний

 

 

Один варіант:

                           Ми всі, кожен на своєму місці  не будемо перекладати на інших, а  

                           будемо діяти за принципом  Теодора Рузвельта:

                           « Роби, що можеш, з тим, що маєш, там, де ти є.»

Другий варіант:

                            До нас прилетять марсіани  і за нас усе зроблять.

 

 

 

                       Управління освітою в Україні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Повноваження МОН:

 

1. Визначення державної політики в галузі освіти, розробка загальної програми розвитку.

 

2. Встановлює державні стандарти з кожного предмета.

 

3. Керівництво, контроль дотримання державних стандартів, інспектувань.

 

4. Проведення акредитації ВНЗ та коледжів.

 

5. Формує  держзамовлення.

 

6. Розробка умов прийому до закладів освіти.

 

7. Забезпечує випуск посібників, методичної літератури.

 

8. Розробка проектів положень про заклади освіти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Основи керівництва  школою.

 

Керівництво школою – це науково обґрунтовані дії адміністрації і педагогів, спрямовані на раціональне використання часу, зусилі вчителів і учнів у нвчально-виховному процесі з метою вивчення предметів, виховання, підготовки до вибору професії.

 

Директор керує:

                 У невеликих школах - безпосередньо

                 У великих -  через заступників

 

У сучасній теорії управління – системний підхід.

 

Схематично: мета – ресурси – план – рішення – реалізація – контроль.

 

Дві підсистеми школи:

 

                  Керівна: директор і заступники

                  Підпорядкована: вчителі, учні, лаборанти, техпрацівники.

 

Успіх керівництва залежить від:

 

1. Планування, правильного ранжування завдань.

 

2. Розстановки кадрів.

 

3. Оперативної інформації всередині школи.

 

4. Глибини аналізу недоліків і ліквідації їх наслідків.

 

      5.Створення умов для застосування НОП.

 

6.Наявності необхідного психологічного мікроклімату.

 

7.Кваліфікації і досвіду керівника.

 

Типи навчальних закладів:

 

1. ЗОШ
2. Школа з поглибленим вивченням предметів
3. Гімназія
4. Ліцей
5. Приватна школа??

 

 

 

Співвідношення обов’язкових і за вибором предметів.

 

      Різні типи навчальних  закладів – різну освіту.

      60 роки після запуску  космічних ракет у США

      «Або ми будемо  вивчати фізику і хімію, математику або будемо літати на радянських літаках»

       Із 500 тис. відібрали 35 тис. студ. (стипендії, умови).

 

Статут школи – перелік правил, які визначають структуру і діяльність організації.

 

Типовий статут

 

1 Розділ: Загальні відомості

 

Відомості про школу, особливості мікрорайону, тип школи, мова навчання, мета виховання і навчання.

 

2 Розділ: Управління школою.

 

Права директора, заступників, педагогічна рада, правила прийому, охорона здоров’я.

 

3 Розділ: Організація навчально-виховного  процесу.

 

Програми, навчальний план, державні стандарти, факультативи.

 

4 Розділ: Права і обов’язки вчителів.

 

 Навантаження, робота класного  керівника, підвищення кваліфікації.

 

5 Розділ: Права і обов’язки  учнів.

 

6 Розділ: Техпрацівники.

 

7 Розділ: Права та обв’язки батьків.

 

8 Розділ: Матеріально-фінансові питання.

 

 

 

 

 

 

 

3. Планування роботи школи

 

В управлінні:

 

«Дія» - конкретні заходи [збори, вечори, турпоходи і ін.]

«Результат» - кінцева мета, заради якої проходить «дія» [рівень знань, вихованість, культура, поведінка]

 

Суть управління:

 

                              Умінні планувати результат;

                              Умінні регулювати процес навчання і виховання;

                              Умінні вибирати дії, які забезпечують при найменших  

                              затратах часу і матеріальних ресурсів виконань завдань.

 

«Запланувати»:

     

                          передбачити комплекс заходів  на досягнення мети

                          планування – підготовлений етап  роботи керівника.

 

План має бути:

 

                            коротким, чітким, зрозумілим

            

                            може бути: чітким, графічним, змішаним.

 

                            має  містити: календарне планування. [заходи по чвертях, місяцях]

 

 

У школі мають бути:

 

1. Перспективний план [на 3-5 років]
2. План навчально-виховної роботи школи[на 1 рік]
3. План[графічний] методичної, позакласної роботи
4. План-графік внутрішнього контролю [на четверть]
5. План роботи дитячих організацій.

 

Перспективний план: [перспективи розвитку школи]

 

 

 

Має містити:

 

1. планування змін кількості учнів по роках
2. планування потреби у вчителях
3. графік підвищення кваліфікації підвищення кваліфікації, різні семінари, напрями по педагогіці і психології
4. будівельно-ремонтні роботи, обладнання кабінетів, технічні засоби, меблі, благоустрій
5. фінансові питання.

 

План навчально-виховної  роботи школи[на рік]

 

Вступ.

           особливості мікрорайону, умови роботи в школі

           аналіз роботи школи за попередній рік

           завдання на наступний рік.

 

Виконання законодавства про освіту.

 

           визначають межі мікрорайону школи, форми і терміни обліку

           використання матеріальних і фінансових

           ведення документації

           медичний огляд, харчування

           робота з важковихованими

           зв'язок  з органами влади.

 

Робота з педагогічними кадрами.

 

           розподіл  кадрів, навантаження, класне керівництво, доручення.

          

           підвищення  кваліфікації і методична робота

                          робота педради, методоб’єднань, наставництво,

                          школа передового досвіду, школа  молодого вчителя,

                          конференції, виставки, робота методкабінету.

 

            узагальнення і впровадження  передового досвіду

                           школа передового досвіду, відкриті уроки,

                            взаємовідвідування, відвідування  інших шкіл.

    

             науково-педагогічна інформація

                            знайомство з новинками педагогічної  літератури,

                            створення методичних куточків, форми обговорення.

 

 

 

Керівництво навчально-виховним процесом.

 

         конкретизуються  завдання навчальної і виховної  роботи

        

         організація  навч.-вих.

                      оснащення класів, технічні засоби навчання,