Іноваційні технологіїї у викладанні

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 23 Октября 2012 в 21:28, реферат

Краткое описание

Розвиток системи освіти вимагає від педагогічної науки й практики вивчення і впровадження нових методів навчання і виховання дітей. Відбором, теоретичним осмисленням, класифікацією педагогічних інновацій займається нова галузь педагогічного знання — педагогічна інноватика (лат. innovatio — оновлення, зміна). Її прогностичні розвитки, аналіз, оцінки конкретних реалій мають непересічну цінність і для педагогічної практики, особливо для налаштованих на творчість педагогів.

Содержание

1. Інноваційність як ознака сучасності
2. Гуманістична спрямованість освітніх інноваційних процесів
3. Сутність педагогічної інноватики
4. Структура педагогічної інноватики
5. Інноваційні методи і форми проведення семінарських занять

Прикрепленные файлы: 1 файл

Міністерство освіти і науки.docx

— 278.02 Кб (Скачать документ)

У сучасній вищій школі ігрова діяльність використовується:

 

  • як самостійна технологія для засвоєння теми, розділу, поняття;
  • як елемент іншої технології;
  • як елемент окремих частин семінарського заняття (вступ, пояснення, закріплення, контроль).

 

У процесі  навчання застосовуються різні модифікації  ділових ігор: імітаційні, операційні, рольові, діловий театр та інші.

 

Таблиця 2. Етапи  проведення ділової гри

„Мозковий штурм” – ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень у процесі спільного висловлення думок. Цей принцип дає можливість за короткий час висловитись великій кількості студентів, що є передумовою вироблення найбільш розумного рішення.

Методика  проведення цього виду активної роботи полягає в наступному:

  1. Викладач ставить завдання і розповідає про правила його виконання. Мета „штурму” – запропонувати найбільшу кількість варіантів виконання завдання.Поради:
    1. примусьте працювати свою уяву, не відкидаючи навіть ті ідеї, які суперечать загальноприйнятій думці;

 

    1. не давайте оцінку і не робіть підсумки зразу.

 

  1. Згруповані учасники „мозкового штурму” розвивають ідеї, відбирають ті, які допомагають знайти відповіді, знаходять спільне рішення.

 

  1. Ведучий, як правило викладач, підбиває підсумки дискусії.

„Мозковий штурм” – ефективний шлях здіснення свободи слова, свідомого засвоєння знань.

Термін  „інтерактивне навчання” означає  певний порядок інформаційної взаємодії  між суб’єктом навчального процесу і навчальним середовищем.

В. Гузєєв розрізняє  три порядки інформаційної взаємодії:

    • інтраактивний, коли інформаційні потоки відбуваються всередині студента, а потім переносяться у навчальне середовище (створюється при самостійній навчальній діяльності студентів);
    • екстраактивний, коли інформаційні потоки спрямовані від навчального середовища до студента (навчальна лекція);
    • інтерактивний, коли між студентом і навчальним середовищем налагоджується діалог.

 

Таблиця 3. Структура  інтерактивного навчання.

 

 Проблем  на семінарі можна розглянути  кілька, і всі обов’язково розв’язувати в групах. Але неодмінною умовою є наявність проблеми та робота з нею в групах, прийняття узгодженого рішення і діалог за підсумками роботи.

Діалог – це співробітництво учасників навчального процесу, з одного боку – різних груп студентів, з другого – студентів і викладача з метою спільного пошуку рішення. Тому воно направлено на пошук спільних знаменників, розширення і можливу зміну власного погляду, відвертість у взаємовідносинах.Як доводять дослідження, групові дискусії сприяють засвоєнню 50% матеріалу.

Дискусії – це словесний обмін ідеями, думками з будь-якої теми. Корисні тим, що дають можливість активізувати розумову діяльність студентів, уміння висловлювати власні думки, використовувати набуті знання.

„Мозкова атака” достатньо популярний засіб навчання у дискусії. Ведучий пропонує якусь проблему або життєву ситуацію, для її вирішення пропонується якомога більше альтернативних засобів, які потім аналізуються самими студентами.

Форми організації дискусії.

„Дерево рішень” – метод усіх можливих варіантів. Цей метод застосовується при аналізі ситуацій і допомагає досягнути повного розуміння причин, які призвели до прийняття того чи іншого важливого рішення, подіїї в минулому. Студенти мають зрозуміти механізм складних рішень, роль викладача – заносити (можна залучати студентів) у колонки переваги і недоліки кожного з них. В ході обговорення студенти заповнюють таблицю.

Результати  обговорюються, викладач порівнює отримані результати, відповідає на поставлені запитання. Дискусія проходить у стилі телевізійного ток-шоу.

Методика  проведення дискусії:

  1. Викладач ставить проблему, студенти її обговорюють. У дискусії беруть участь за регламентом 3-5 студентів.
  2. Інші студенти через 15-20 хвилин беруть участь в обговоренні.
  3. Після закінчення дискусії викладач підбиває підсумки, дає оцінку учасникам дискусії.

Структуровані дебати. Це змагання між двома командами.

Основні умови:

  • кожна команда повинна ретельно готувати свої аргументи: вирішити, які пункти, підтверджені джерелами та документами, висувають виступаючі, бути готовими до аргументів супротивників;
  • учасники дебатів виступають послідовно.

Перемога  надається команді, яка більш  ефективно й аргументовано довела свої позиції і спростувала протилежні.

До активних форм навчання, які сприяють засвоєнню  до 70% матеріалу, відносяться рольові  ігри. Під час їх проведення розігруються ситуації, які студентам не траплялися у повсякденному житті. Кожна рольова гра може тривати декілька хвилин, за цей час студент має розіграти певну ситуацію всіма придатними для цього засобами. Метою рольових ігор є допомога студентам у дослідженні їх почуттів, думок та дій у вільній сприятливій обстановці. Рольові ігри можуть дати багатий матеріал для обговорення.

Методика  проведення:

    • сформулювати проблему, яку буде ілюструвати рольова гра;
    • визначити відповідно до сценічних ситуацій дійових осіб, їх кількість;
    • вибрати спостерігачів рольової гри;

Рольові ігри імітують реальні життєві події, тому вони повинні стосуватися проблем, на які немає однозначної відповіді. Викладач, не нав’язуючи своє бачення, може підкреслити ті моменти, в яких вдалося досягти згоди, і залишити відкритими ті, які потребують подальшого обговорення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

  1. http://ebk.net.ua/Book/pedagogics/dichkivska_ipt/part1/104.htm
  2. http://conf.vntu.edu.ua/humed/2008/2/

Информация о работе Іноваційні технологіїї у викладанні