Інструменти податкового регулювання підприємницької діяльності

Отже, податкові пільги використовують з метою зменшення податкового тягаря, які передбачають повне або часткове звільнення від оподаткування окремих категорій платників податків або доходів від певних видів діяльності. Окремі види податкових пільг можна класифікувати за такими ознаками: напрямами державної фіскально-економічної політики; функціональним призначенням; цільовим використанням звільнених від оподаткування коштів; суб'єктом пільгового стимулювання; періодом дії; рівнем встановлення; у розрізі елементів податку. Податкові пільги забезпечують виконання податковою системою регулятивної функції.  Однак нераціональне їх використання створює конкурентні переваги для окремих фізичних чи юридичних осіб, порушуючи принцип рівності й справедливості оподаткування.

Застосування  пільг при оподаткуванні може не тільки позитивно впливати на діяльність підприємств, а і нести негативні наслідки для бюджету країни.

На рис. 2.1. представлено структуру втрат бюджету внаслідок  пільгового оподаткування по видах  податків та зборів станом на 01.10.2010 року [16].

 

Рис. 2.1. Структура втрат  бюджету внаслідок пільгового оподаткування

 

На рис. 2.1. бачимо структуру втрат бюджету України внаслідок пільгового оподаткування, тож найбільша сума втрат понесена при застосуванні пільг до податку на додану вартість частина якої складає 91,3 відсотків від усієї суми понесених втрат. Значною долею втрат бюджету також є застосування пільг до податку на прибуток підприємств та складає 5,8 відсотків від загальною суми втрат.

Для порівняння динаміки втрат бюджету внаслідок  податкових пільг має місце інформація за 2011 рік.

Тож за даними звітності «Про суми податкових пільг» обсяг втрат зведеного бюджету від використання платниками податкових пільг протягом 9 місяців 2011 року склав 40382,6 млн. грн., що у 1,6 рази, або на 15581,8млн.грн., більше відповідного періоду минулого року, кількість пільговиків зменшилась на 3,1 тис. та складає 45,8 тисяч.

Всі пільги в  оподаткуванні запроваджуються  виключно законодавчими актами та рішеннями  органів місцевого самоврядування у межах їх повноважень.

Найбільшу частку займають пільги надані відповідно до Податкового кодексу України.

Основна сума втрат  припадає на пільгове оподаткування  податком на додану вартість та податком на прибуток.

З податку на додану вартість втрати склали 27270,1 млн. грн. (67,5 відсотків загальних втрат), зокрема у найбільших обсягах з пільг, пов’язаних з наданням послуг із підтримки сільськогосподарських товаровиробників, перевезення пасажирів та вантажів транзитом через територію і порти України, постачанням лікарських засобів, підтримкою національної освіти та ін.

З податку на прибуток втрати бюджету склали 11707,7 млн. грн. (29 відсотків загальних  втрат). Найбільші обсяги втрат задекларовані  платниками, які мають від’ємне значення об’єкта оподаткування  податком на прибуток, беруть участь у міжнародному співробітництві, які скористались державною підтримкою літакобудівної промисловості, енергетичної галузі тощо.

2.3. Аналіз змін в застосуванні інструментів податкового регулювання підприємницької діяльності.

 

 Податок на прибуток підприємств останнім часом нерідко перебуває у центрі уваги українського уряду та бізнесу. Будучи за своєю природою потужним регулюючим інструментом для стимулювання інвестицій та економічного розвитку.

Суттєве зниження ставок податку  на прибуток юридичних осіб стало одним з головних моментів у змінах положень Податкового кодексу. Однак більш уважний аналіз показує, що відсотки вирішують далеко не все. І формальне скорочення податкового навантаження на підприємства ще не означає появу серйозних інвестиційних стимулів.

Податок на прибуток підприємств  в Україні відіграє одну з ключових ролей в процесі регулювання підприємницької діяльності. Цей податок сплачують всі юридичні особи (як резиденти, так і нерезиденти), які здійснюють підприємницьку або комерційну діяльність на території Україні, незалежно від форм власності, якщо вони не мають пільг по сплаті цього податку. Об’єктом оподаткування виступає прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 – 137 Податкового кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 Податкового кодексу України [1].

Досить значні зміни відбулися  у розрахунку складу волових витрат підприємства за звітний період. Метою зміни валових витрат є зменшення зловживання суб’єктами підприємництва схем мінімізації податкових зобов'язань. Зокрема заборонено відносити до складу валових витрат благодійну допомогу неприбутковим організаціям у розмірі від 2% до 5% чистого прибутку підприємства. Відомо, що самі власники підприємств створювали неприбуткові організації саме з метою зменшення податкового зобов’язання.

Великий ажіотаж  викликало те, що витрати, які несе підприємство у зв’язку з співпрацею з фізичними особами не можна  включати до валових витрат. Оскільки саме завдяки цьому підприємства, які були на спрощеній системі оподаткування, часто перераховували кошти фізичним особам підприємцям, для зменшення валового доходу в межах 500 тис. грн. Самим цікавим у цій схемі є те, що ці фізичні особи суб’єкти підприємницької діяльності найчастіше були родичі директора чи співвласника підприємства. Саме тому, я підтримую ідею зміни складу валових витрат, що допоможе значно змінити кількість незаконних схем по зменшенню об’єкта оподаткування [1].

Щодо переваг, які згідно з Податковим кодексом України будуть стосуватись суб’єктів підприємницької діяльності можна відмітити поступове зниження фіскального тиску з боку податку на прибуток, ставка якого вже з 1 квітня 2011 року складала 23%, з 1 січня 2012 року в Україні ставка податку на прибуток підприємств зменшується з 23% до 21%. Згідно з законом, ставка податку на прибуток у розмірі 21% діятиме до 31 грудня 2012 року включно. З 1 січня по 31 грудня 2013 року податок буде зменшений до 19%, а з 1 січня 2014 року - 16% [1].

  Такі дії безпосередньо повинні стимулювати суб’єктів господарювання на продовження діяльності та на створення нових підприємств.

Крім того, ведення малого бізнесу за спрощеною системою з 1 січня зазнає певних змін, насамперед платники єдиного податку поділені на категорії. Зокрема, до першої категорії увійшли підприємці-спрощенці, у яких сума доходу не перевищуватиме 150 тис. грн. Для них ставка єдиного податку становить від 1% до 10% мінімальної заробітної плати. Ці "спрощенці" не повинні мати найманих працівників. До другої категорії віднесені підприємці, дохід яких не перевищуватиме 1 млн. грн., а кількість найманих працівників – 10 осіб. Ставка єдиного податку для них становить від 2% до 20% мінімальної заробітної плати.

До третьої  категорії входять підприємці, у  яких сума виручки не перевищуватиме 3 млн. грн., а кількість працюючих – 20 осіб. Щодо ставки оподаткування цієї категорії, то вона буде на рівні 5% без сплати податку на додану вартість (ПДВ) та на рівні 3% у випадку паралельної реєстрації платником ПДВ. До четвертої групи належать підприємці чи юридичні особи, обсяг доходів яких не перевищує 5 млн. грн. Вони зможуть наймати до 50 працівників. Ставка податку встановлена на рівні 3% чи 5%. Суб`єкти господарювання, які були платниками єдиного податку, а також юридичні і фізичні особи-підприємці, які були платниками інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом, та вирішили з 1 січня перейти на спрощену систему оподаткування, повинні подати відповідну заяву не пізніше 25 січня 2012 року [1].

Беручи до уваги негативні тенденції 2009 року, що спостерігалися у тих видах економічної діяльності, які безпосередньо та опосередковано, значною мірою орієнтовані на зовнішні ринки, а також у банківській сфері було виявлено фактори, які вплинули на розрахунок прогнозної суми податку на прибуток у 2010 році.

У 2010 році виявлено позитивні  тенденції розвитку національної економіки  внаслідок:

- поступового відновлення зростання економіки, враховуючи реалізацію антикризових заходів з метою стабілізації макроекономічної та фінансової ситуації, направлених на мінімізацію можливих збитків в економіці України та подолання наслідків фінансової кризи;

- пожвавлення попиту та цін на метали на світових ринках, що позитивно вплине на економіку країни;

- поліпшення інвестиційного клімату, що сприятиме подальшому динамічному розширенню інвестиційного попиту за рахунок відновлення діяльності банківської системи.

Крім того, при прогнозуванні  надходжень податку на прибуток на 2010 рік було враховано:

надходження, які повинні  були надійти у І кварталі 2010 року від скасування у 2009 році норми щодо обов’язкової сплати податку на прибуток за результатами одинадцяти місяців.

збільшення ціни на імпортований газ;

так як і в 2009 році, відсутність  норми стосовно заборони зарахування  до складу валових витрат платника податку протягом року суми від'ємного значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток, що рахувалась станом на 1 січня 2009 року і не була погашена протягом 2009 року[19].

Нове податкове  законодавство вносить також  корективи у функціональні обов'язки органів ДПС України, передбачається запровадження автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Подання великими та середніми підприємствами податкових декларацій в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації електронного підпису, що сприятиме зменшенню впливу людського фактору на ухвалення рішень у процесі адміністрування податків [1]. Планується створення цілісної системи інформаційно - аналітичного забезпечення органів ДПС України, спрямовану на загальний аналіз результатів господарської діяльності платників податків, що повинно забезпечити якісне відстеження порушників податкового законодавства, при виявленні під час проведення перевірок суб'єктів господарювання та притягнення їх до відповідальності. Можливо, навіть запровадити реєстр суб'єктів господарювання які часто порушують закон і уважніше ставитись до їх подальшої підприємницької діяльності. Запроваджується дворівнева система оскарження рішень контролюючих органів замість трирівневої [19].

Змінено порядок  погашення податкового боргу, тепер  податківці зможуть погашати податковий борг шляхом стягнення коштів з рахунків платника, а також за рахунок його майна, але виключно у судовому порядку [20]. Хоча раніше таке рішення податковий орган приймав самостійно. Так, як це може призвести до затягування процесу погашення податкового боргу, потрібно запровадити спрощену систему прийняття судами таких рішень.

Отже, для того щоб податкова  служба й надалі ефективно розвивалась, вона повинна діяти по-новому, виконувати широкий спектр нових функцій і операцій, притаманних роботі в ринковому середовищі. Для цього слід переглянути вихідні принципи податкового менеджменту, організаційні основи його побудови, форми і методи роботи податкової служби, створити необхідну матеріально-технічну базу. В цьому контексті дуже актуальним є вивчення досвіду країн із розвинутою ринковою економікою, використання цивілізованих, вивірених світовою практикою форм і методів організації податкового менеджменту.

Але не менш важливим є дослідження форм і методів роботи податкової служби, що застосовуються на Україні. Адже тільки при ретельному вивченні та аналізі фактичного стану можна досягти найбільш високих результатів щодо удосконалення роботи податкової служби в цілому.

Загалом прийняття Податкового  кодексу - запорука досягнення стратегічної державницької мети яка направлена на створення стабільної податкової системи завдання якої забезпечувати  належний обсяг надходжень до бюджетів усіх рівнів, ефективне функціонування економіки, справедливий підхід до оподаткування всіх категорій платників і створення умов для інтеграції України у світовий економічний простір.

На мою думку всі  вище проаналізовані зміни щодо податкового регулювання підприємницької діяльності сприятимуть новій підприємницькій ініціативі. Новостворені підприємства матимуть змогу без фіскального тиску з боку держави випробувати свої сили на конкурентному ринку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ПОДАТКОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА НАПРЯМИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

 

 

Проблеми податкової системи тривалий час залишаються одним із ключових чинників, що погіршують бізнес середовище України та стримують притік інвестицій в державу. Це підтверджується і низькими оцінками світових аналітичних агентств сприятливості вітчизняного фіскального простору, і негативними відгуками українських підприємців, і слабкими показниками інвестиційної активності в державі. Усвідомлюючи той факт, що без модернізації податкової системи буде досить складно забезпечити швидке відновлення економіки після кризи, влада розпочала в 2010 податкову реформу. Вона стала одним із наріжних каменів президентської Програми економічних реформ на 2010-2014 роки, і від успішності її реалізації багато в чому залежить загальна суспільна оцінка реформаторської діяльності нинішньої влади. Попри те, що податкова реформа розтягнута у часі до 2014 р., більшість основних завдань щодо її реалізації припали на 2010-2011роки. Відтак, сьогодні в суспільстві закономірно присутнє очікування перших результатів, що є наслідком реформістської діяльності влади.

Основні заходи, які необхідно  було реалізувати в рамках першого  етапу податкової реформи, систематизовано  в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Стан виконання  завдань Програми економічних реформ на 2010-2014 роки в напряму реформування податкової системи

 

Передбачені кроки	Кінцевий продукт	Термін виконання	Стан виконання
Прийняття Податкового  кодексу України	Податковий  кодекс України	2010 р	Виконано