Відпрацювання стратегії підприємства та стратегії виробництва ПАТ «Київхліб»

Отже, всі складові загальної  корпоративної стратегії спрямовані на створення сприятливого іміджу ПАТ «Київхліб» та виділенням даного підприємства з-поміж інших на ринку хлібобулочної продукції.

Розділ 3. Удосконалення стратегії якості на ПАТ «Київхліб»

З вище наведеного аналізу  видно, що основною виробничою стратегією, яку потрібно впровадити на ПАТ «Київхліб» є впровадження системи НАССР на всіх дочірніх підприємствах з метою підвищення підвищення попиту на його продукцію.

Для впровадження системи управління безпечністю харчових продуктів на основі принципів НАССР ПАТ «Київхліб» здійснює:

- збирання та оцінювання інформації про небезпечні чинники й умови, що призводять до їхнього виникнення, з метою визначення, які з них мають суттєве значення для безпечності продукції і, отже, підлягають включенню до плану НАССР для подальшого управління ними;

- визначення етапів, на яких можна здійснювати контроль одного або більше потенційно небезпечних чинників з метою запобігання або усунення їх у сировині та готовій продукції, або зменшення їх до допустимих рівнів;

- розроблення запобіжних заходів, спрямованих на усунення потенційно небезпечного чинника або зменшення його до допустимого рівня (миття і дезинфекція устаткування, прибирання приміщень, ремонт і технічне обслуговування устаткування, перевірка засобів вимірювання, навчання персоналу, дезінсекція і дератизація);

- розроблення коригувальних дій, спрямованих на усунення небезпечного чинника або зниження його до допустимого рівня в конкретній критичній точці з метою її управління;

- моніторинг за кожною контрольною критичною точкою;

- внутрішні перевірки системи НАССР;

- управління документацією системи НАССР [21].

Співробітництву між виробниками  сировини, представниками промисловості, торговими групами, організаціями споживачів і відповідальними органами влади повинно надаватися першочергове значення. Слід створювати можливості для спільного навчання представників промисловості та інспекційних органів, що буде сприяти налагодженню постійного діалогу між ними і створенню атмосфери взаєморозуміння в процесі практичного застосування НАССР. Як допомога в організації спеціального навчання, що сприяє виконанню плану НАССР, мають бути розроблені робочі інструкції і методики, що встановлюють завдання для виробничого персоналу. Такі документи повинні бути в кожній критичній точці контролю. Уся підготовка працівників повинна оформлюватися протоколами. Це особливо важливо для працівників, залучених до: моніторингу граничних значень КТК, аналізу випадків відхилення, виконання коригувальних дій і здійснення аудиту. Всі працівники повинні пройти підготовку, щоб повністю розуміти належні процедури та методи і дії, що мають вживатися для контролю в КТК.

Система управління безпекою харчових продуктів базується на 7 принципах, що визнані міжнародною  спільнотою (рис. 3.1.) [22].

Принцип 1. Проведення аналізу  небезпечних факторів, які пов´язані  з виробництвом харчових продуктів, на всіх стадіях життєвого циклу  останніх, починаючи вирощування  і до кінцевого споживання, включаючи  стадії обробки, переробки, зберігання та реалізації. Виявлення умов виникнення небезпечних факторів і вжиття заходів, необхідних для їх контролю.

Принцип 2. Визначення критичних  точок етапів, операцій технологічного процесу, в яких має здійснюватися  контроль для усунення небезпечних  факторів або мінімізації можливостей  їх появи. Під «етапом», «операцією» розуміється будь-яка стадія виготовлення харчових продуктів, включаючи сільськогосподарське виробництво, постачання сировини, підбір інгредієнтів, переробку, зберігання й транспортування, складування й реалізацію.

Принцип 3. Визначення критичних  меж, яких слід дотримуватись для  того, щоб упевнитися, що критична точка  знаходиться під контролем.

Принцип 4. Розробка системи  моніторингу, яка дає змогу забезпечити  контроль у критичних точках технологічного процесу шляхом запланованих випробувань або спостережень.

Принцип 5. Розробка коригувальних  дій, які повинні здійснюватись, якщо результати моніторингу свідчать, що у певній критичній точці контроль не здійснюється.

Принцип 6. Розробка процедур перевірки, яка дає змогу упевнитись в ефективності функціонування системи.

Принцип 7. Документування усіх процедур і даних, що належать до системи [23].

Рис. 3.1. Послідовність операцій по застосуванню НАССР

Основна мета цих принципів  — допомогти підприємствам зосередитись на тих етапах, операціях технологічного процесу та умовах виробництва, які є критичними для безпеки харчових продуктів [24].

Для ефективної дії системи, створеної на зазначених принципах, вона повинна розроблятися та функціонувати  в межах структурованої системи  управління підприємства і має бути частиною всіх аспектів управління.

Керівництво організації  має визначити і задокументувати  свою політику стосовно ідентифікації, оцінювання й управління ризиками, пов´язаними з безпекою харчових продуктів. Обов´язки, відповідальність і повноваження мають бути визначені, документально оформлені, доведені до відома усіх задіяних осіб для забезпечення результативного функціонування системи. Призначений персонал повинен мати встановлену відповідальність і повноваження для того, щоб:

• ідентифікувати і реєструвати будь-які проблеми, пов´язанні з продуктами, процесами і системою;
• ініціювати коригувальні дії та управляти невідповідним продуктом до тих пір, поки дефект чи незадовільні умови, що стосуються безпеки харчових продуктів, не будуть відкориговані;
• ініціювати дії для попередження випадків будь-яких невідповідностей, пов´язаних із продуктом, процесом і системою [25].

Керівництво організації  має призначити керівника групи  НАССР, який буде відповідальним і матиме повноваження для:

• забезпечення встановлення, впровадження і підтримки системи у відповідності з вимогами до неї;
• звіту про результативність і придатність системи для аналізу і використання її як основи для її вдосконалення, який робиться керівництву організації;
• організації роботи групи НАССР.

Багатопрофільна група НАССР  створюється для розроблення, встановлення, підтримання і аналізу системи. Група повинна мати знання і досвід стосовно продукції, яка виготовляється організацією, процесів і ризиків в межах сфери використання. З цих пунктів має вестися документація. Якщо для роботи системи потрібна допомога зовнішніх експертів, то угоди мають включати відповідальність і повноваження їх стосовно системи.

Організація повинна визначити  потребу в навчанні, необхідному  для забезпечення безпеки харчових продуктів і організувати його; регулярно  аналізувати та проводити необхідні  записи з навчання, які забезпечують виконання виявлених потреб [26].

ПАТ «Київхліб» має скласти НАССР-план, який буде описувати:

• суттєві ризики;
• робочі моменти, де необхідно управляти суттєвими ризиками (критичні точки управління);
• критичні межі для відібраних критичних параметрів управління;
• методи проведення моніторингу;
• коригувальні дії, які використовуються у випадку, якщо моніторинг свідчить про втрату управління у критичних точках управління;
• хто відповідає за управління (моніторинг) кожної критичної точки управління;
• які додаткові процедури підтримують НАССР-план;
• де документується управління (моніторинг).

Дослідження і планування в системі НАССР мають здійснюватися, дотримуючись таких процедур:

• опис продукту — передбачає опис сировини і самого продукту або його категорії.
• ідентифікація використання продукту за призначенням. Необхідно визначити потенційних споживачів для продукту чи його категорії і вказати групу найбільш вразливих споживачів.
• послідовність всіх етапів виробничого процесу;
• етап, на якому сировина і проміжні матеріали включаються у процес (в т. ч. субпідрядна робота).
• Всі потенційні ризики, що стосуються сфери використання системи НАССР, мають бути ідентифіковані, задокументовані та оцінені залежно від їх значимості та ймовірності виникнення. Суттєві ризики, які потребують управління, ідентифікуються з урахуванням політики у сфері харчової безпеки.
• Для вибраних характеристик, що підлягають моніторингу, в кожній КТК мають бути встановлені критичні межі та існувати можливість демонстрації того, що вони впливають на ризик (зменшують, попереджують, усувають). Критичні межі мають бути затверджені відповідними членам групи НАССР.
• Методи моніторингу і періодичність його проведення мають бути здатними вчасно ідентифікувати будь-які невідповідності стосовно критичних меж для того, щоб ізолювати продукт до його споживання.
• Результати моніторингу повинні оцінюватися персоналом, який уповноважений ініціювати коригувальні дії. Результати моніторингу мають бути підписані персоналом, відповідальним за моніторинг, і персоналом, відповідальним за оцінювання результатів моніторингу.
• Для кожної КТУ необхідно встановити характерні задокументовані коригувальні дії, які використовуються в тих випадках, коли результат моніторингу показує, що КТК вийшла за критичні межі.
• Організація повинна встановити і підтримувати процедури планування і проведення періодичних перевірок для того, щоб встановити, чи працює система відповідно до НАССР-плану.
• Перевірку системи необхідно планувати на основі статусу та важливості діяльності і виконувати кваліфікованим персоналом. Результати перевірки повинні бути задокументовані [27].

Впровадження НАССР:

• Формув<span class="Normal__Char" style=" font-family: 'Times New Roman', 'Ari