Фінансова стратегія і тактика підприємства

Фінансова діяльність підприємства — це швидкозмінюваний, динамічний процес, вона має здійснюватися з урахуванням можливих перспектив її розвитку.

 Стратегічний фінансовий  менеджмент якраз і полягає  у прогнозуванні напрямків фінансової  діяльності на майбутнє, моделюванні  параметрів розвитку фінансових  процесів з урахуванням прогнозних  змін факторів зовнішнього середовища.

Фінансова стратегія підприємства — формування системи довгострокових цілей фінансової діяльності підприємства і вибір найефективніших шляхів їх досягнення.

Фінансова стратегія є складовою загальної стратегії підприємства. Основна мета загальної стратегії — забезпечення стабільно високих темпів економічного розвитку та зміцнення конкурентної позиції підприємства. Загальна стратегія складається з маркетингової, фінансової та виробничої.

Першочерговим завданням  підприємства є розвиток здорової конкуренції, що визначається в процесі розроблення  виробничої та маркетингової стратегій. Відповідно загальна стратегія ґрунтується на врахуванні можливостей збільшення конкурентних переваг підприємства. При цьому фінансова стратегія спрямовується на забезпечення самофінансування підприємства, що може досягатися в контексті ефективного управління капіталом, активами, прибутком, інвестиціями тощо. Таким чином, формування стратегічних цілей орієнтовано на нагромадження капіталу підприємства, достатнього для фінансування його розширеного відтворення.

Фінансова стратегія узгоджується із загальною стратегією підприємства та є чинником забезпечення його ефективного  функціонування і фінансового розвитку в майбутньому. Процес розробки стратегії  фінансового менеджменту включає  декілька етапів.

1. Визначення загального  періоду формування стратегії  фінансового менеджменту. У процесі  розробки стратегії фінансового  менеджменту визначається тривалість  періоду, який встановлюється  для формування загальної стратегії економічного розвитку підприємства. При цьому стратегія фінансового управління як складова загальної стратегії може бути реалізована лише в часових межах цього періоду.

Тривалість періоду формування і реалізації фінансової стратегії  залежить від низки чинників:

— тривалості періоду загальної  стратегії розвитку підприємства;

— можливості прогнозування  кон'юнктури фінансового ринку  та розвитку економіки в цілому;

— галузевих особливостей, організаційно-правової форми суб'єкта господарювання та масштабів його діяльності;

— стадії життєвого циклу  підприємства;

— визначення стратегічних цілей і завдань.

2. Формування стратегічних  цілей та завдань фінансового  менеджменту. Основною метою фінансового  менеджменту, як уже зазначалося  вище, є максимізація ринкової  вартості підприємства. Разом з  тим, головна мета конкретизується  у контексті завдань фінансового  розвитку підприємства.

Для формування стратегічних цілей підприємству необхідно:

— можливості досягнення мети узгодити із загрозою потенційного банкрутства;

— визначити умови реалізації мети:

1) достатній обсяг капіталу  і активів, їх оптимальну структуру,  ефективне і раціональне використання;

2) допустимий рівень фінансових  ризиків у процесі господарювання. Система стратегічних цілей формує  стратегічну модель розвитку  підприємства.

3. Конкретизація розробленої  стратегії за періодами її  реалізації. Розроблена стратегія  фінансового менеджменту знаходить  конкретне відображення у фінансових  показниках — цільових стратегічних  нормативах, зокрема таких:

— щорічний темп приросту власного капіталу підприємства;

— мінімальна частка власного капіталу в загальному обсязі використаного  капіталу підприємства;

— рентабельність власного капіталу підприємства;

— мінімальний рівень ліквідності  активів підприємства;

— прийнятний рівень фінансових ризиків тощо.

Під час конкретизації  фінансової стратегії за періодами  її реалізації забезпечується узгодженість стратегічних нормативів у часі.

4. Розроблення фінансової  політики за напрямами фінансової  діяльності. Фінансову стратегію  розробляють з урахуванням перспектив  фінансового розвитку підприємства  і, відповідно до основних аспектів  його фінансової діяльності, формують  фінансову політику.

Разом з тим, розробка і  проведення фінансової політики підприємства, базуючись на фінансовій стратегії, дають змогу вирішувати конкретні  завдання за відповідними напрямами  його фінансової діяльності. Тобто  фінансова стратегія орієнтує на ті варіанти рішень, які забезпечують досягнення поставленої мети фінансового  менеджменту.

Система формування фінансової політики підприємства щодо напрямів його фінансової діяльності має такі складові:

1) управління капіталом:

— визначення вартості капіталу;

— оптимізація структури  капіталу;

— кредитна політика;

— інвестиційна політика;

2) управління активами:

— формування стратегії  фінансування оборотних та необоротних  активів;

— фінансове управління товарно-матеріальними цінностями, грошовими активами, дебіторською заборгованістю;

— управління необоротними активами в частиш основних засобів, нематеріальних активів;

3) управління інвестиціями:

— управління реальними  інвестиціями;

— управління фінансовими  інвестиціями;

— управління інвестиційним  портфелем.

4) управління грошовими  потоками:

— управління грошовими  потоками від фінансової діяльності;

— визначення вартості грошей у часі та її використання у фінансових розрахунках;

5) управління фінансовими  ризиками:

— виявлення фінансових ризиків;

— встановлення основних факторів впливу на рівень фінансових ризиків;

— оцінка фінансових ризиків;

— розробка механізму нейтралізації  фінансових ризиків;

6) управління прибутком підприємства:

— управління формуванням  і розподілом прибутку;

— управління використанням  чистого прибутку;

— дивідендна політика;

7) антикризове фінансове  управління:

— виявлення ознак кризового  стану;

— недопущення банкрутства  підприємства;

— локалізація кризових явищ;

— фінансова стабілізація підприємства;

— запобігання повторенню кризи.

5. Оцінка ефективності розробленої стратегії за параметрами. Цей завершальний етап формування стратегії фінансового менеджменту здійснюється за такими параметрами:

— узгодженість фінансової стратегії підприємства із загальною  стратегією його розвитку. У процесі  такої оцінки визначається ступінь  узгодження цілей і завдань, етапів та часових меж у реалізації стратегії  фінансового менеджменту;

— узгодженість фінансової стратегії зі змінами зовнішнього  фінансового середовища. Згідно з  таким параметром встановлюється відповідність  розробленої стратегії фінансового менеджменту прогнозному економічному розвитку країни та змінам кон'юнктури фінансового ринку;

— внутрішня збалансованість  стратегії фінансового менеджменту, відповідно до якої узгоджуються між  собою цілі та цільові стратегічні  нормативи як за окремими напрямами  фінансової діяльності підприємства, так і в часових межах;

— ресурсне забезпечення фінансової стратегії, яке характеризує наявні фінансові ресурси підприємства щодо досягнення стратегічної мети та вирішення основних завдань його фінансового розвитку;

— оптимізація рівня ризиків  щодо реалізації розробленої фінансової стратегії, яка полягає у визначенні допустимого рівня ризиків, що забезпечують фінансову рівновагу підприємства в процесі його функціонування і  розвитку;

— ефективність реалізації стратегії фінансового менеджменту, визначення якої базується на прогнозних та фактичних розрахунках результатів  фінансово-господарської діяльності підприємства.

Залежно від досягнутого  рівня фінансової стійкості суб'єкти господарювання можуть обирати орієнтиром одну з трьох базових стратегій  фінансового розвитку:

 - стратегія подолання нестійкості фінансової системи підприємства, або стратегія виживання, до якої вдаються в умовах економічної кризи, нестабільності та інфляції, і у випадку, коли показники фінансово-господарської діяльності підприємства набувають стійкої тенденції до погіршення.

 - стратегія підтримки фінансової стійкості або стабілізації, що застосовується в умовах нестабільних обсягів продаж і прибутку, переважно у галузях зі стабільною економікою.

 - стратегія розвитку або стійкого зростання, що свідчить про прагнення підприємства до збільшення обсягів реалізації, підвищення рентабельності та покращання інших показників фінансового стану.

У рамках згаданих вище базових  стратегій виживання, стабілізації та розвитку можуть реалізуватися різні  стратегічні альтернативи управління фінансами залежно від загальної  стратегії економічного розвитку підприємства.

З метою досягнення стратегічних цілей підприємству необхідно розробити  ефективну тактику фінансового  менеджменту.

На відміну від стратегічного  управління фінансами тактика фінансового  менеджменту характеризується середнім рівнем деталізації рішень і залежить від поточних можливостей підприємства. Іншими словами, тактичний фінансовий менеджмент орієнтується на внутрішні джерела фінансування з метою забезпечення самоокупності діяльності. Вирішальна роль відводиться ефективності використання наявних грошових коштів у конкретний проміжок часу.

Фінансова тактика підприємства — конкретні фінансові прийоми  і методи, які застосовує підприємство для вирішення стратегічних завдань. Завдання тактики фінансового менеджменту  — вибір найбільш оптимального рішення  і найбільш привабливих у конкретній господарській ситуації інструментів фінансового управління.

Тактичні цілі і завдання фінансового менеджменту:

— забезпечення відшкодування  поточних витрат за рахунок отриманих  доходів підприємства;

— регулювання розміру  поточних грошових виплат підприємства;

— ефективне використання наявних фінансових ресурсів підприємства;

— оптимізація руху грошових потоків підприємства;

— забезпечення ліквідності  балансу підприємства;

— підвищення ділової активності підприємства;

— зміцнення фінансової стійкості підприємства;

— підвищення платоспроможності  підприємства тощо.

При тактичному менеджменті значна увага приділяється стимулюванню комерційної ініціативи, зростанню продуктивності праці, раціоналізації витрат, тоді як стратегічний фінансовий менеджмент абстрагується від методів стимулювання, витрати розглядаються лише у зв'язку із фактором окупності, а капіталовкладення — з позицій майбутнього прибутку.

 Разом із тим, незважаючи  на відмінність строків, цілей  та ступеня деталізації, стратегія  і тактика фінансового менеджменту  значною мірою взаємопов'язані  і мають подібний алгоритм розробки (рис. 1).

Рис. 1 Алгоритм розробки стратегії  і тактики фінансового менеджменту

І тактичні, і стратегічні  цілі фінансового менеджменту є  однаково пріоритетними. Але нерідко в реальному житті у зв'язку з необхідністю покращити поточні фінансові показники фінансові менеджери вимушені на деякий час (або навіть зовсім) відмовитися від певних стратегічних дій.

Тактика фінансового менеджменту  є формою деталізації фінансової стратегії і формується відповідно до визначених раніше стратегічних цілей  підприємства. При цьому розрізняють  стратегічний і оперативно-тактичний  фінансовий менеджмент.

Стратегічний фінансовий менеджмент полягає у прогнозуванні  напрямів фінансової діяльності та моделюванні  параметрів фінансового розвитку підприємства на перспективу з урахуванням  змін факторів зовнішнього фінансового  середовища та кон'юнктури фінансового  ринку. Стратегічне управління фінансами  спрямоване на досягнення стратегічних цілей.

Досить часто в економічній  літературі під стратегічним менеджментом розуміють управління інвестиціями, основними завданнями якого є:

— фінансова оцінка проектів вкладення капіталу;

— вибір критеріїв прийняття  інвестиційних рішень;

— вибір оптимальних варіантів  укладення капіталу;