Організація науково-дослідної діяльнсті педагогів
Дипломная работа, 10 Мая 2015, автор: пользователь скрыл имя
Краткое описание
Докорінні зміни у політичній, економічній, суспільній сферах життя України вимагають змін і у духовній сфері. Розбудова системи освіти, її кардинальне реформування мають стати основою відтворення інтелектуального, духовного потенціалу народу, виходу вітчизняної науки на світовий ринок.
Провідним принципом державної освітньої політики України, накресленим у «Національній доктрині розвитку освіти», визначено принципи єдності освіти і науки, реалізація якого передбачає концентрацію сил і ресурсів на підготовці молодих науковців-дослідників як пріоритетній стратегічній меті освіти, створення науково-інформаційного поля для дітей, молоді і всього активного населення, інтенсифікацію наукових досліджень у закладах освіти, формування змісту освіти на основі новітніх наукових та технологічних досягнень.
Содержание
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІВ
1.1. Сутність науково-дослідної діяльності педагога
1.2. Особливості науково-методичної роботи щодо організації науково-дослідної діяльності
1.3. Удосконалення системи управління науково-дослідною діяльністю педагогів
Висновки до розділу 1
РОЗДІЛ 2 ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІВ
2.1. Аналіз стану науково-дослідної діяльності у Державному навчальному закладі «Харківське вище професійне училище №6»
2.2. Розробка структури та змісту комплексно-цільової програми «Удосконалення організації науково-дослідної діяльності педагогів»
2.3. Експертна оцінка комплексно-цільової програми
2.4. Фінансово-економічне обґрунтування впровадження комплексно-цільової програми
Висновки до розділу 2
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Прикрепленные файлы: 1 файл
ДИПЛОМ.doc
— 2.21 Мб (Скачать документ)У зв'язку з цим «секрет» гарного керівника полягає не в тому, що він так добре все організовує, що не треба вчити, а в додатковій мотивації, спонукання педагога до розуміння, здавалося б, засвоєних процесів діяльності.
Отже, підводячи підсумки, можна назвати такі основні етапи організації науково-дослідної діяльності педагогів:
- мотиваційно-підготовчий;
- змістовно-процесуальний;
- аналітико-корекційний.
Мотиваційно-підготовчий етап спрямований на заохочення педагогів до здійснення науково-дослідної діяльності, створення ситуацій, що сприяють розвитку в них науково-дослідного інтересу, формування потреби у дослідній діяльності.
На цьому етапі адміністрація навчального закладу може застосовувати такі способи організації науково-дослідної діяльності педагогів:
- уведення посади наукового консультанта;
- просвітницька робота з викладачами, вчителями і майстрами професійного училища;
- показ педагогічному колективу позитивних сторін занять науково-дослідною діяльністю;
- демонстрація виконаних наукових розробок педагогів інших навчальних закладів чи педагогів даного професійного училища за минулі роки;
- переконання педагогів у тому, що бути членом наукового товариства – це престижно;
- розповсюдження символіки товариства;
- проведення відкритих засідань шкільного наукового товариства.
Змістово-процесуальний етап безпосередньо може передбачати:
- ознайомлення педагогів з основами науково-дослідної діяльності шляхом проведення індивідуальних консультацій, лекцій;
- підготовку звітів, наукових повідомлень;
- проведення диспутів, діалогів, співбесід, дослідів, експедицій.
Результатом проведеної роботи може бути формування в педагогів науково-дослідних знань та вмінь, розвиток їхніх творчих здібностей.
Аналітико-корекційний етап полягає у стимулюванні педагогів до аналізу, оцінки та корекції результатів власної науково-дослідної діяльності.
З цією метою можуть бути проведені конкурси-захисти вчительських наукових робіт, кращі з яких будуть представлені на районний, обласний чи всеукраїнський конкурс Малої академії наук й наукові конференції; автори досліджень можуть брати участь у турнірах, олімпіадах, доповідях у класах, на конференціях, засіданнях, нарадах; педагоги-переможці можуть бути нагородженні грамотами, подарунками, преміями.
Висновки до 1 розділу
В результаті аналізу науково-педагогічної літератури було з’ясовано, що багато чого в науково-дослідній діяльності педагога залежить саме від її організації в навчальному закладі.
В своїй роботі педагог виконує індивідуальні творчі завдання, у ході виконання яких самостійно проводить свого роду «наукові дослідження». Серед факторів успіху науково-дослідної діяльності нерідко вирішальними є вибір і формулювання теми дослідження.
Багато що залежить від педагога: вимагається глибока самооцінка, співробітництво з колегами, постійний ріст професійного рівня.
Проаналізувавши наукову літературу, форми та методи організації науково-дослідної діяльності в закладах освіти в нам вдалося виявити оптимальну та ефективну систему організації науково-дослідної діяльності педагога. Визначивши сутність організації науково-дослідної діяльності педагога ми проаналізували зміст та специфіку її організації, обґрунтували специфіку впровадження науково-дослідної діяльності в закладах освіти.
Нами було розглянуто критерії готовність педагога до науково-дослідної діяльності разом з рівнями професійної готовності педагога.
РОЗДІЛ 2 ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІВ
- Аналіз стану науково-дослідної діяльності у Державному навчальному закладі «Харківське вище професійне училище №6»
Діяльність педагогічного колективу Державного навчального закладу «Харківське вище професійне училище №6» в 2010-2011 навчальному році спрямована на реалізацію державної політики в системі освіти, основних положень Національної доктрини розвитку освіти України в XXI столітті, законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Постанов Уряду України, нормативно-інструктивних документів Міністерства освіти й науки України, на виконання державних, регіональних і міських програм у галузі освіти, Концепції профільного навчання, комп'ютеризацію та інформатизацію навчального процесу, поглиблення змісту та покращення якості освіти, створення належних сучасних умов для навчання й виховання учнів, підвищення педагогічної майстерності педагогічних працівників, ефективне використання інтелектуального потенціалу вчителів та учнів школи.
Для проведення проблемно-орієнтованого аналізу стану науково-дослідної діяльності педагогів в системі науково-методичної роботи училища була створена група експертів, до складу якої ввійшли директор училища, голови методичних комісій, заступники директора з виробничої та навчально-виховної роботи, психолог училища.
До експертної групи ввійшли 5 осіб:
- Костоглодов Василь Миколайович – директор.
- Тарабаренко Людмила Юріївна – заст. директора з виробничої роботи.
- Довженкова Оксана Олексіївна – заст. директора з навчально-виховної роботи.
- Шихов Микола Іванович – старший майстер.
- Марюк Лариса Володимирівна – психолог училища.
Дані, зібрані на першому етапі роботи, творчою групою узагальнилися і були передані для подальшого опрацювання проектній групі по розробці програми щодо оновлення підходів до організації науково-дослідної діяльності педагогів училища.
Зупинимося на результатах, отриманих під час роботи. Адміністрацією школи ведеться постійна робота по підвищенню компетентності колективу в цілому і кожного педагога, зокрема.
Розроблені перспективні плани проходження курсів підвищення кваліфікації вчителів, атестації педагогічних кадрів.
Вивчення документації та співбесід показали, що науково-методичною темою, над реалізацією якої працює педагогічний колектив є «Від інноваційних технологій освіти через педагогічну майстерність до формування особистості учня та підготовки його до життя в сучасних умовах».
Основними цільовими пріоритетами є:
- забезпечення зростання професійного рівня педагогів на основі вивчення їх об’єктивних і суб’єктивних можливостей, запитів;
- координація науково-дослідної діяльності у системі науково-методичної роботи училища;
- сприяння створенню інтелектуального насиченого середовища, здатності до самоосвіти, створення атмосфери співтворчості, взаєморозуміння.
Основними завданнями діяльності закладу освіти є такі:
- удосконалення моделі організації науково-методичної роботи училища;
- удосконалення науково-дослідної діяльності педагогів;
- організація та стимулювання саморозвитку та самокорекції діяльності вчителя;
- посилення психологічної підтримки якості роботи вчителя.
Навчально-виховний процес в училищі здійснює 28 працівника:
- 16 викладачів, серед яких:
- Вищої категорії – 7,
- Методистів – 3,
- Відмінників народно освіти – 3,
- з I кваліфікаційною категорією – 2
- з II кваліфікаційною категорією – 1,
- Категорії «спеціаліст» – 4.
- 12 майстрів відповідно до професій:
- Електромеханік – 2,
- Верстатник широкого профілю – 2,
- Оператор комп’ютерного набору, асистент референта – 2,
- Оператор комп’ютерної верстки – 1,
- Перукар, манікюрниця – 1,
- Слюсар з ремонту автомобіля – 1,
- Кухар, кондитер – 3.
За стажем роботи педагогічний колектив поділяється на тих, які працюють: до 3-х років – 6; 3-10 років – 9; 10-20 – 10; 20 і більше –3.
В училищі діє методична рада та 8 методичних комісій:
- Верстатних та слюсарних професій;
- Кухарів та перукарів;
- Операторів комп’ютерного набору та електромеханіків;
- Соціально-гуманітарних дисциплін;
- Природничих та фізико-математичних дисциплін;
- Фізичної культури і захисту Вітчизни;
- Асистентів референта;
- Класних керівників.
Методичні комісії планують свою роботу на рік, включаючи до розгляду як теоретичні, так і практичні запитання, мають план роботи, до якого включено наступні розділи:
- робота над методичною темою;
- робота з обдарованими дітьми; робота з учнями, які потребують поглибленої педагогічної уваги;
- систематизація та розширення дидактичної бази;
- підвищення теоретичної підготовки викладачів;
- участь у районних (обласних) заходах;
- науково-дослідна діяльність.
Науково-дослідницькою роботою в училищі охоплені як викладачі так і учні. Досягнення педагогічного колективу представлені на рис. 2.1.
Рис. 2.1. Участь викладачів ДНЗ ХВПУ №6 в обласних виставках методичних розробок
Під час бесід з викладачами та учнями було з’ясовано, що зменшення кількості учасників на обласному рівні з усіх дисциплін пояснюється зниженням рівня зацікавлення учнів до навчання, а педагогів до самоосвіти.
Дані про учнів представлено на рис. 2.2.
Рис. 2.2. Участь учнів ДНЗ ХВПУ №6 в обласних олімпіадах
Як видно з діаграм, представлених на рис. 2.1 і 2.2, кількість викладачів, які беруть участь у обласній виставці методичних розробок з усіх предметів, окрім фізики, зменшилася.
Відповідно до активності педагогічного та учнівського колективів, обсяг призових місць також зменшився. Дані подано на рис. 2.3.
Рис. 2.3. Призові місця ДНЗ ХВПУ №6
Згідно з науково-методичною темою училища, кожна методична комісія має певну мету, над якою вона працює, а саме:
- Удосконалення педагогічної майстерності в використанні інноваційних технологій з метою формування особистості учня та збереження українства як самостійного неповторного явища в європейському колі народів.
- Засобами нестандартних форм та методів проведення уроків, професійно-теоретичного та професійно-практичного навчання, позакласних заходів сприяти засвоєнню учнями знань, умінь і навичок, необхідних для формування конкурентоспроможного спеціаліста.
- Формування в учнів навчальних і самоосвітніх умінь як умова вдосконалення особистості учнів і підготовки його до життя в сучасних умовах.
- Від інноваційних технологій освіти через педагогічну майстерність до формування й позитивних навичок здорового способу життя, збереження та розвитку фізичних якостей учнів, виховання поваги до своєї Вітчизни.
У річному плані училища сплановано засідання чотирьох тематичних педагогічних рад:
- Наукова організація праці учня та вчителя як умова підвищення ефективності і навчально-виховного процесу в умовах запровадження інноваційних технологій навчання.
- Значення виховного процесу у навчальному процесі.
- Формування якостей активності учнів: цілеспрямованість, дисциплінованість, самостійність.
- Формування духовної культури в процесі виховання особистості на традиціях української історії та культури.
Для визначення рівня організації науково-дослідної діяльності педагогів в системі науково-методичної роботи училища ми поставили за мету: визначення рівня професійної компетентності викладачів, визначення якості науково-дослідної роботи та виявлення функціональних можливостей системи науково-методичної роботи, щодо цього.
Відповідно до мети були визначені завдання, а саме:
- Ознайомитися зі змістом і формами науково-методичної роботи в училищі та оцінити її ефективність.
- Визначити роль методичної та педагогічної ради в підвищенні професійної майстерності педагогів.
- Визначити професійний рівень педагогічних працівників училища.
- Визначити рівень педагогічної самооцінки готовності педагогів до здійснення інноваційної діяльності.