Товарні біржі в міжнародній торгівлі та механізм їх функціонування

З розвитком ринкових відносин форвардні угоди повинні стати  основним видом угод. Переважний їх розвиток пояснюється тим, що великі партії товару можуть бути реалізовані  лише за допомогою угод через якийсь визначений термін. Згідно з теорією маркетингу виробництво орієнтується на виявлений попит. Термінові, або форвардні, угоди стають тією формою господарських відносин, за допомогою якої можуть бути здійснені великі економічні операції.

За умовами ознайомлення з товаром угоди можуть бути укладені:

• без попереднього ознайомлення;
• на основі попереднього огляду всієї партії або окремих його зразків;
• на основі стандартів і технічних умов.

За характером біржових цін розрізняють угоди з реальним товаром, що укладаються:

• за ціною, що склалася в процесі біржової сесії (біржового дня);
• за ціною, установленою згодом (форвардні онкольні угоди).

Залежно від умов здійснення угод у нашій біржовій практиці виділяють такі їх види:

• бартерні біржові угоди — це угода на товарообмінні угоди з передачею права власності на товар без платежу грішми (натуральний обмін), тобто угоди, при яких «товар» обмінюється на «товар».

Ці угоди суперечать суті біржової торгівлі й в Україні  на більшості товарних бірж вони заборонені, їх недоліки полягають у такому: пропускна спроможність бірж різко знижується; практично відсутній обмін інформацією між дрібними біржами, що приводить до величезних розбіжностей за цінами на ті самі види товарів; істотна частка доходів від продажу не надходить безпосереднім товаровиробникам тощо;

• угоди з особливими умовами — це угоди, під час укладання яких брокер повинен виконати певні доручення клієнта. Найчастіше при угодах з умовою клієнт дає доручення продати реальний товар на умовах одночасної закупівлі для нього іншого реального товару. При цьому брокер має право відмовитися від такого доручення. Якщо ж умова (доручення) прийнята, але не виконана стосовно купівлі іншого товару, то брокер позбавляється права на винагороду за угоду з умовою;
• угоди з кредитом, що являють собою угоду між брокером і клієнтом, за якою брокер зобов'язується в обмін на товар, запропонований клієнтом, надати йому товар, який його цікавить. З цією угодою брокер звертається в банк, де одержує кредит на здійснення угоди. Використовуючи кредит, брокер купує на торгах товар, що цікавить клієнта, після цього одержує той товар, що пропонувався клієнтом спочатку. Отриманий товар, як правило, дефіцитний, брокер самостійно продає його на біржі і повертає кредит банкові.

Угода з кредитом дає змогу  законно здійснювати бартерні операції. Гроші в цьому випадку для  клієнта фактично втрачають функцію засобу платежу і служать лише мірою вартості.

Процес тривалого розвитку біржової торгівлі привів до використання на біржі угод без реального товару, які нині поділяються на ф'ючерсні й опціонні.

Ф'ючерсні угоди передбачають купівлю або продаж не реального товару, а контрактів на товар на майбутній період. Це період до одного року, але на деяких біржах установлена межа до п'яти років. Метою здійснення ф'ючерсних угод є здійснення біржових спекуляцій, пов'язаних з динамікою цін, тобто результатом ф'ючерсної угоди с сплата або одержання різниці між ціною контракту в день його укладання й у день виконання.

Відмінною рисою ф'ючерсної угоди є те, що об'єктом виступає не товар, а біржовий контракт, що передбачає купівлю-продаж суворо погодженої кількості товару встановленого сорту (марки) з мінімально допустимими відхиленнями, що поставляється на визначених умовах оплати транспортних засобів. Ф'ючерсні угоди укладають за стандартами ще не виготовленого товару. Контракти за ф'ючерсними угодами багаторазово укладаються і ліквідуються доти, поки не надійде термін постачання або зазначений товаровиробником термін продажу.

Обороти за ф'ючерсними угодами, як правило, у багато разів перевищують  реальні обсяги постачань. Цей факт вказує не тільки на розвиток спекуляції, але і на пожвавлення обміну, що є однією з умов розвитку біржової торгівлі.

Угода з продажу ф'ючерсного  контракту однієї із сторін обов'язково реєструється розрахунковою палатою біржі. Порядок і умови укладання ф'ючерсних угод визначаються окремим положенням, яке затверджується біржовою радою конкретної біржі.

Серед переваг, що мають ф'ючерсні  контракти, можна виділити поліпшення планування, вигоду, надійність, конфіденційність, швидкість, гнучкість, ліквідність  проведення угоди і можливість арбітражу.

Опціонні угоди. Сам принцип опціонних угод відомий дуже давно, але застосування його в біржовій торгівлі майже завжди було обмеженим. Нині цей процес широко використовується в біржовій торгівлі. Опціонні угоди (угоди з премією) передбачають купівлю права або продаж зобов'язання укласти біржовий контракт на певну кількість товару за заздалегідь визначеною ціною, у межах встановленого періоду. В обмін на одержання такого права покупець опціону сплачує його продавцеві визначену суму (премію). Ціною опціону є розмір премії продавцеві опціону.

Розрізняють кілька видів  опціонних угод:

• простий опціон (прості угоди з премією). При цих 
  угодах сторона — платник премії, одержує так зване право відступного, тобто контрагент, за сплату раніше встановленої суми відступає від виконання договору у випадку його невигідності, або втрачає визначену суму у випадку виконання договору. Опціони в цьому випадку можуть бути на продаж або купівлю.

Опціон на купівлю надає право, але не зобов'язує купити певний ф'ючерсний контракт, товар або нетоварну цінність за вказаною ціною.

Опціон на продаж надає право, але не зобов'язує продати певний ф'ючерсний контракт або цінність за вказаною ціною.

• подвійний опціон (подвійні угоди з премією) — це договори, у яких платник премії одержує право на вибір між позицією покупця і позицією продавця, а також право (якщо на це є згода його контрагентів) відступитися від угоди.

Оскільки права платника премії збільшуються при таких угодах вдвічі порівняно з його правами  в простих угодах, то величина премії встановлюється також подвійна. Ця премія може враховуватися як величина, окрема від суми угоди або ж  включатися в суму угоди.

При обліку подвійної премії у вартості товару остання, як сума угоди на купівлю, збільшується і, навпаки, як сума угоди на продаж, зменшується на розмір цієї премії.

• складний опціон (складні угоди з премією) — це договори, що являють собою поєднання двох протилежних угод із премією, що укладаються однією і тією ж брокерською фірмою з двома іншими учасниками біржової торгівлі. Залежно від того, чи є дана брокерська фірма, що укладає угоду, її платником або одержувачем, угода набирає двоїстого характеру: у першому випадку право відходу від угод належить даній брокерській фірмі; у другому — право відходу належить її контрагентам;
• кратний опціон (кратні угоди з премією) — це договори, при яких один з контрагентів одержує право (за визначену премію на користь іншої сторони) збільшити в кілька разів кількість товару, що підлягає передачі або прийому.

Кратність виражається в  тому, що більша кількість товару повинна  знаходитися в кратному відношенні до обов'язкового (твердого) мінімуму, тобто перевершувати його в два, три, чотири і т. д. рази в межах максимуму, установленого договором.

Премія враховується в  сумі угоди, що збільшується при продажі, але виплачується у випадку відмови контрагента, який володіє правом на збільшення кількості, що підлягає передачі або прийому товару. Премія виплачується тільки за неприйняту або передану кількість товару.

Укладання тих або інших  видів угод підлягає певним цілям здійснення біржових операцій, які учасники біржі проводять на торгах.

Базовими операціями на товарній біржі є:

• купівля і продаж реальних товарів, необхідних для здійснення виробничого і торговельного процесу на окремих підприємствах. Цей вид біржових операцій дає змогу виробникові реалізувати, а споживачеві придбати необхідний товар. У процесі цих операцій виробник виступає як продавець своєї готової продукції, а споживач — як покупець конкретної партії товару, обумовленої індивідуальними кількісними і якісними параметрами;
• операції хеджування, тобто страхування цінового ризику. Ф'ючерсні угоди звичайно використовуються для страхування — хеджування від можливих втрат у випадку зміни ринкових цін при укладанні угод на реальний товар. Принцип страхування тут побудований на тому, що якщо в угоді одна сторона втрачає як продавець реального товару, то вона виграє як покупець ф'ючерсів на ту ж кількість товару, і навпаки. За технікою здійснення хеджування розрізняють два основних типи:
• хеджування купівлею являє собою біржову операцію, у процесі якої продавець реального товару, уклавши форвардну угоду на його продаж, одночасно здійснює купівлю ф'ючерсних контрактів на аналогічну кількість то<span class="List_0020Paragraph__Char" style=" font-family: 'Times New Roman'