Підготовка та укладання зовнішньоторговельного контракту на імпорт кави в Україну

 

УКООПСПІЛКА

 ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ

ТА ТОРГІВЛІ

Кафедра міжнародної  економіки

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Міжнародна економічна діяльність України»

на тему: « Підготовка та укладання зовнішньоторговельного контракту на імпорт кави в Україну»

 

 

 

 

 

 

 

               Захищена на                                Виконала студентка гр.МЕ-41

  «___________________________»          спеціальності міжнародна економіка

  «______»________________2009р.         Полонська І.В.

    Члени комісії________________            _______________________________

                           ________________                              (підпис)

                           ________________         Керівник: д.е.н., проф. Шкурупій О.В.

 

                                                                        ______________________________

                                                                                         (підпис)

 

 

 

 

 

 

 

 

Полтава 2011

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

Вступ………………………………………………………………………………3

Розділ 1. Аналітична маркетингова оцінка ринку кави………………………...5

Розділ 2. Правове обґрунтування  можливостей здійснення

зовнішньоторговельної  угоди на імпорт кави …………………………….….12

Розділ 3. Зовнішньоторговельний контракт…………………………………....22

Висновок………………………………………………………………………….31

Використана література…………………………………………………………33

Додатки…………………………………………………………………………...35

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність  теми дослідження. В сучасних умовах кава являється популярним та широко відомим тонізуючим напоєм, що в свою чергу робить її одним із видів бізнесу для багатьох компаній з різних куточків світу.

Категорія кави є однією з найбільш стабільних на ринку товарів  повсякденного попиту. Лояльність до бренда тут дуже висока, і споживачі  відмовляться від звичної марки і перейдуть на більш дешеву тільки в крайньому випадку. Як показали дослідження, в період кризи частка споживачів, які перейшли на іншу марку, була незначною.

Каву вирощують для  продажу майже в 60 країнах. У п'яти  країнах – Бразилії, Колумбії, В'єтнамі, Індонезії та Індії – виробляють близько 70% усього світового обсягу кави. Почесне місце історичної прабатьківщини кави займає Ефіопія. Існує два основних сорти кави – арабіка і робуста. У світовому виробництві частка арабіки становить близько 75%. Найбільшим експортером кави є Бразилія після неї ідуть Вєтнам та Колумбія які в свою чергу змагаються за друге місце.

Що стосується споживання кави в Україні, то 85% споживаної кави – розчинна, 15% – натуральна. Як і  в усьому світі, в нашій країні існують два основних сегменти споживання кави. Перший, близько 70% ринку – рітейл, тобто продажі напою в магазинах для подальшого домашнього вжитку. Тут левова частка продукту припадає на розчинну каву, на 80% представлену найбільшими транснаціональними корпораціями. Другий головний сегмент ринку кави, 25-30%, фахівці називають HoReCa (hotel, restaurant, cafe). Тобто це кава, яку клієнт споживає не на власній кухні, а в публічних місцях. Тут левову частку становить кави speciality. Ще є так зване «офісне споживання», 2-3% ринку, а також спеціальні кавові автомати, продаж в яких – менше одного відсотка.

Що стосується споживання кави по регіонах України, то існуюча  думка про те, що на заході країни, що тяжіє до європейської культури, каву п'ють більше, ніж на сході, що зазнає сильний вплив російських традицій, є цілком слушною.

Мета дослідження. Метою дослідження даної роботи є аналіз процесу підготовки та укладання зовнішньоторговельного контракту на імпорт кави в Україну.

Завдання дослідження:

- Аналітична маркетингова оцінка ринку кави

- Правове обґрунтування  здійснення зовнішньоторговельної  угоди на імпорт кави

- Зовнішньоторговельний контракт

Об’єктом дослідження є закономірності та особливості імпортування кави в Україну.

Предметом дослідження є правила та особливості укладання та реалізації зовнішньоторговельного контракту.

У даній курсовій роботі використовувалися такі методи дослідження:

- аналізу і синтезу; 

- індукції та дедукції;

- системний метод; 

- порівняльний;

- статистичний;

- математичний аналіз.

Інформаційну базу дослідження складають матеріали наукових конференцій, монографії, збірники наукових праць, спеціальна періодична література, публікації з Інтернет.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. АНАЛІТИЧНА МАРКЕТИНГОВА ОЦІНКА РИНКУ КАВИ

 

 

      Нині, як і колись, кава є одним із видів бізнесу багатьох компаній. Упродовж чотирьох останніх років вони перебувають, на думку виробників кави, у найбільшій в історії кавовій кризі. Ця криза, спричинена раптовим напливом переважно низькоякісних виробників на світові ринки кави. Ціни на кавові зерна не перекривають витрат виробництва, і виробники кави терплять збитки, а деякі змушені повністю виходити з бізнесу.

      Недавно Міжнародна  організація кави (ICO) вирішила витратити  на дворічну рекламну кампанію  з пропаганди вживання кави  у Росії та Китаї близько $3 млн. Сума, як кажуть, не вражає, але це тільки початок, запевняють в ICO. За останні п’ять років світові закупівельні ціни на каву впали на 60% - до найнижчого рівня за останні 30 років. Експерти вважають, що врятувати кавовий ринок від кризи можуть розвиток брендів для кави, а також популяризація цього напою на величезному пострадянському просторі[17].

      На світовому ринку  кави - передкризовий стан. За даними  Міжнародної організації кави (ICO), щорічне світове виробництво  кави перевищило 68 млн тонн, а споживання - лише 67 млн тонн. Прогнозують, у наступних роках світове виробництво кави зростатиме у рік на 2,5%, а споживання лише на 1,6%.

      Як вважають експерти, винні у кризовій ситуації  на ринку кави деякі азійські  країни, зокрема В’єтнам, Індонезія та Індія, які суттєво збільшили виробництво й експорт кави, що призвело до підвищення активності у традиційних кавових центрах в Африці і Південній Америці. Найбільше підірвав ринок В’єтнам, який утричі збільшив експорт кави сорту «робуста», й за 10 років зміг наблизитися до трійки головних її експортерів. У результаті ціна на зерна «робусти», яка використовується для розчинної кави і кави змішаних сортів, впала на найнижчий рівень за останні 30 років[9].

      Щоб підвищити  кавові ціни, країни-виробники кави почали активно переймати досвід нафтового картелю ОРЕС і скорочувати виробництво зерен. Однак така тактика вже не спрацьовує. За пропозицією країн-виробників кави, фермери мали притримати 20% експорту, що сприяло б підвищенню ціни. Однак не всі країни пішли на це, тож у результаті було притримано лише 70% необхідного обсягу. А ціни залишилися, як і раніше, на низькому рівні. Колумбія, другий після Бразилії виробник кави у світі, хотіла б відновити дію Міжнародної угоди про каву - системи квот, що припинила своє існування 1989 року. Але експерти сумніваються, що це можливо.

      На думку деяких  фахівців британської компанії Oxfam, крім програми з притримання  експорту, виробники кави повинні  знищити 15 мільйонів мішків низькосортної кави і заплатити компенсацію фермерам. Вона зазначає, що це може бути здійснене через додатковий податок для провідних виробників кави, таких як Nestle та Kraft. Деякі сорти кави зараз продаються дешевше ніж по 50 центів за фунт. Oxfam закликала встановити ціни на каву не нижче $1 за фунт.

      На думку деяких  фахівців самої кавової галузі, фіксування ціни і знищення  партій низькосортної кави можуть  дати лише тимчасовий ефект.  Кращим рішенням були б заходи  для підвищення попиту, особливо  на сорти кави вищої якості. Для сортів якіснішої кави вони пропонують розробити бренди, які були б пов’язані з місцем, де кава була вирощена, - як це практикується на ринку вина. Удосконалення бренда допоможе втримати й навіть підвищити ціни, особливо у багатших країнах, де споживачі можуть дозволити собі оплатити вищу якість. Деякі країни вже практикують такі заходи. У Колумбії, де каву в основному вирощують дрібні фермери й на її виробництві зайнята майже третина сільського населення, кавова федерація допомогла розробити бренд Cafe de Colombia.

      Тим більше, що  світова практика свідчить про  постійний попит на ексклюзивні  марки кави та збільшення кількості  спеціалізованих кавових магазинів.  Як зазначають експерти, кавові  магазини зробили каву модним  атрибутом у багатих країнах, і саме вони мають необхідний потенціал для її подальшого поширення, що вкрай необхідно експортерам.

      Світовий кавовий  ринок разюче змінився з приходом  великих компаній-виробників. В'єтнам,  що наприкінці 90-х років увірвався  на світовий ринок як один із основних кавових виробників. Справді, останнім часом В'єтнам та Колумбія змагаються за друге місце на ринку після Бразилії. Нестабільність між обсягами постачання та попитом залишиться в минулому, оскільки низькоякісні сорти є товаром, доступним для всіх, а більш високоякісні продаватимуться лише між партнерами, які встановили між собою відносини продавця-покупця.[8]

     Що стосується продажу  на українських ринках, то кава, без сумніву, дуже популярний  напій в Україні. Датою появи  його в країні прийнято вважати 1665 рік, час царювання Олексія Михайловича, коли Україна була частиною Російської держави. Однак широкого поширення кава набула в Україні завдяки Петру I. Імператор пристрастився до цього божественного напою, будучи в Голландії. З цього часу споживання кави неухильно зростало. До початку XX століття імпорт її на територію Російської держави склав 569 тисяч пудів, що приблизно дорівнює 9 тисячам тонн.

      Каву вирощують  для продажу майже в 60 країнах.  У п'яти країнах – Бразилії, Колумбії, В'єтнамі, Індонезії та Індії – виробляють близько 70% усього світового обсягу кави. Почесне місце історичної прабатьківщини кави займає Ефіопія. Існує два основних сорти кави – арабіка і робуста. У світовому виробництві частка арабіки становить близько 75%.

      Категорія кави  є однією з найбільш стабільних  на ринку товарів повсякденного  попиту. Лояльність до бренда  тут дуже висока, і споживачі  відмовляться від звичної марки  і перейдуть на більш дешеву  тільки в крайньому випадку.  Як показали дослідження, в період кризи частка споживачів, які перейшли на іншу марку, була незначною.

      Ринок кави характеризується  слабкою сезонністю: спостерігається  щорічне тимчасове зниження продажів  в літні місяці – на 2-4% у  натуральному вираженні – з  відновленням у вересні. Як і для всіх ринків гарячих напоїв, найвищий сезон для ринку кави припадає на зимовий період.

      Найбільшим експортером  кави є Бразилія. У 2010 році ця  країна підтвердила свій лідерський  статус, забезпечивши поставками 32% світового ринку. Так за даними національної Ради експортерів кави, бразильцям належить 46% світового ринку цінного сорту кави арабіка. Близько 18% поставок ароматних зерен на світовий ринок в минулому році забезпечив В'єтнам, на третьому місці Колумбія, на яку припало 8% світового кавового експорту. У цьому році Бразилія розраховує продати на зовнішніх ринках близько 30 млн. мішків кави, забезпечивши виручку в розмірі $ 4,6-4,8 млрд. Тим часом, дефіцит кави на світових ринках протягом наступного року продовжить рости на тлі скорочення виробництва, викликаного низькою врожайністю в ключових країнах-експортерах через несприятливі погодні умови протягом останніх місяців.

      В Україні 85% споживаної  кави – розчинна, 15% – натуральна. Фахівці, до речі, іноді уникають  слова «натуральна» (адже виходить, що розчинна – ненатуральна) і оперують терміном speciality – «елітна кава». У свою чергу вона поділяється на мелену (80% усього споживання) і кава в зернах (20%). Вважається, що кавові переваги свідчать про рівень розвитку країни. Так, в африканських країнах, де вирощують продукт, рівень споживання кави instant (розчинної) доходить до 99%. Втім, розчинну каву винайшли не тільки для здешевлення продукту, а й для зручності.

      Як і в усьому  світі, в нашій країні існують  два основних сегменти споживання кави. Перший, близько 70% ринку – рітейл, тобто продажі напою в магазинах для подальшого домашнього вжитку. Тут левова частка продукту припадає на розчинну каву, на 80% представлену транснаціональними корпораціями. [16]

      Другий головний сегмент ринку кави, 25-30%, фахівці називають HoReCa (hotel, restaurant, cafe). Тобто це кава, яку клієнт споживає не на власній кухні, а в публічних місцях. Тут левову частку кави становить speciality. Ще є так зване «офісне споживання», 2-3% ринку, а також спеціальні кавові автомати, продаж в яких – менше одного відсотка.